Гольча Іван Іванович

студент 5 курсу

ДВНЗ «Ужгородський національний університет»,

Україна ,м. Ужгород

 

  Актуальність дослідження. Актуальність пошуку науково обґрунтованих підходів щодо попередження та виявлення митних злочинів у зовнішньоекономічній сфері посилюється через активної участі України в глобалізаційних процесах, її прагнення інтегруватися в світовий економічний простір. Адже сьогодні, на жаль, в бюджет країни за найскромнішими підрахунками не доходить від 30 до 50% митних платежів і податків, а «... за окремими видами імпортних товарів, що реалізуються на ринку України, близько 40-60% - це товари тіньового сектора економіки »[2, с. 339]. При цьому в високо розвинутих європейських країнах ця цифра коливається в межах від 7 до 15%.

  Аналіз останніх досліджень та публікацій.  У науковій та спеціальній літературі як правової, так і економічної спрямованості питань виявлення митних злочинів і відповідальності за них приділяється значна увага. Найбільш відомими є праці В. Мисика, І. Миценко, К. Сандровського, А. Гребельника, П. Пашко, П. Пісного, В. Науменко, В. Російського, В. Козика і Л. Панкової, В. Ларичева і Н. Гільмутдінова і ін. Ці автори в своїх працях розглядають окремі сторони проблеми здійснення і виявлення митних злочинів. Однак в їх роботах ключові напрями вдосконалення державних механізмів щодо припинення такої діяльності та її наслідки для економічного стану держави відображені недостатньо.

   Мета  статті полягає в тому, щоб зясувати причини митних злочинів та їх основні види.

  Виклад основного матеріалу. Неважко помітити, що усвідомлення суспільної небезпеки при вчиненні порушень митних правил  зв'язується з усвідомленням незаконності своїх дій, або іншими словами – усвідомленням порушення митного законодавства, що регулює по¬рядок переміщення товарів та інших предметів через митний кордон нашої держави.

  Соціальна значимість порушень митних правил  визначається саме тим, що винний усвідомлює, що митне законодавство відводить йому певний характер поведінки. Винний усвідомлює, що порушує своїми діями встановлений митним законодавством правопорядок. При цьому зовсім необов'язково встановлювати досконале знання митного законодавства, достатньо встановити загальну обізнаність особи в області митного законодавства.

  Зазначимо, що з розвитком суспільства змінювалися і вдосконалювалися види митних злочинів. Якщо з початку розвитку торговельних відносин і становлення митної справи переважала майнова контрабанда, яка здійснювалася шляхом обходу митних постів і ухилення від митного огляду або ж через приховування від митного огляду частини майна, то пізніше значне місце в структурі митних злочинів стали займати випадки ухилення від сплати мит та інших митних платежів. І якщо в середині XIX – початку XX ст. кримінальне та митне законодавство не розділяло як окремі злочини контрабанду і ухилення від митних платежів, а застосовувало поняття «дефраудаціі», що включало в себе і обман і шахрайство з метою ухилення від мита та контрабанду, то сьогодні в кримінальних кодексах розвинутих країн ці злочинні дії розглядаються як окремі види злочинів.

  Крім того, ми погоджуємося з твердженням Л. Н. Івашова, М. Ф. Івашова, Е. А. Павленко, та вважаємо, що до категорії митних злочинів необхідно включати не тільки злочини, вчинені з ініціативи суб'єктів ЗЕД, а й злочини, вчинені представниками митної служби або іншими посадовими особами, які провокували їх здійснення, адже і ті й інші завдають значних збитків державі і загрожують економічній безпеці країни. Тому при класифікації митних злочинів відносимо до їх числа: контрабанду, ухилення від митних платежів, злочини проти власності та злочини в сфері службової діяльності, як це показано на рис. 1. 

Таблиця 1.1.

Види і характеристика митних злочинів, регульовані Кримінальним кодексом України (ККУ)

 

Види митних злочинів

Контрабанда

Ухиляння від сплати митних платежів

Злочини проти власності

Службові злочини

- частове ухилення від митного контролю (фізичне, документальне);

-поза митним контролем (поза місцем, поза часом, шляхом звільнення від митного контролю).

- заниження таможної вартості при імпорті і завищення при експорті;

- псевдо експорт;

- псевдо транзит;

- невірне визначення коду ТН ЗЕД;

- незаконне використання пільг.

- вимагання  ішахрайство;

- привласнення, розтрата, оволодіння майном шляхом використання службового положення;

- навмисне псування чи знищення майна;

- порушення правил охорони.

- зловживання владою чи службовим положенням;

- перевищення повноважень;

- службова підміна;

- службова халатність;

- отримання хабаря;

- провоказія хабаря.

  

  Варто зазначити, що в сфері зовнішньоекономічної діяльності контрабанда і сьогодні займає провідне місце в переліку митних злочинів, але вона дещо трансформувалась і з майнової перетворилася в переважно в економічну, виявлення якої вимагає від представників митних та інших контролюючих і правоохоронних органів певних спеціальних навичок і умінь під час проведення документальних перевірок.

  Сьогодні порушення митних правил є невід'ємною частиною економічної злочинності, яка тісно пов'язана з функціонуванням «тіньової» економіки, розкраданнями, відхиленнями від сплати митних платежів і податків, посадовими злочинами, корупцією. При цьому слід зазначити, що ускладнення фінансових схем з метою здійснення незаконних митних операцій привело до переважання групових форм даного злочину, що згідно із Кримінальним кодексом карається суворіше.

  На наш погляд, серед основних причин, що сприяють здійсненню митних злочинів, є:

  • недосконала організація системи правового, економічного та фінансового контролю діяльності підприємств суб'єктів ЗЕД (як правило, контролюється безпосередньо зовнішньоекономічна операція, і не досліджуються ні операції, що передували їй, ні операції вчинені після митного оформлення);
  • недосконале законодавство, яке регулює ЗЕД, наявність великої кількості нормативних документів і поправок до них, які нерідко не узгоджені між собою і санкціонують наявність різних пільг по ліцензуванню і квотуванню, дозволяють при здійсненні однотипних операцій по різному їх класифікувати і застосовувати різні ставки митних платежів;
  • неоднозначне і недосконале податкове законодавство, завищені ставки митних платежів та непрямих податків, які провокують учасників ЗЕД до пошуку шляхів ухилення від їх сплати з метою забезпечення прибутковості свого бізнесу;
  • недосконале правове законодавство і не готовність судових органів кваліфіковано розглядати справи з митних і податкових злочинів і спорів, що не дозволяє чітко класифікувати митні злочини і залучати до належної відповідальності винних осіб;
  • високий рівень корумпованості на всіх гілках законодавчої і виконавчої влади, що спонукає до формального підходу при здійсненні митного контролю безпосередніми його виконавцями;
  • багатовідомча структура регулювання і контролю ЗЕД і відсутність єдиного методологічного підходу і інформаційного простору щодо здійснення економічного, фінансового і правового контролю;
  • низький рівень фінансування митних органів (якщо в країнах з розвиненою економікою на утримання митних органів витрачається від 1,5 до 2,5% бюджету і в Україні від 0,3 до 0,5%), що не дозволяє розвивати матеріально-технічну базу митниць і покращувати якість митного контролю;
  • низький рівень матеріальної і соціальної захищеності посадових осіб митних органів призводить до розвитку хабарництва і зловживання службовим становищем посадовими особами митниць і митних постів;
  • низький рівень оцінки інтелектуальної праці в країні призвів до переходу високоосвічених і кваліфікованих фахівців на роботу в комерційні структури, що дозволило їм розробляти складні фінансові схеми, використовувати передові технології і досягнення науки і техніки для обходу митних платежів або їх мінімізації;
  • відсутність достатньої кількості висококваліфікованих кадрів, які можуть здійснювати не тільки технічні процедури митного оформлення та контролю, а й проводити документальні перевірки із застосуванням методів аудиту і використовувати аналітичні процедури для визначення і оцінки реальних ризиків підтвердження достовірності задекларованих даних;
  • несумісність можливих економічних і матеріальних вигод отриманих від здійснення митного злочину з заходомадміністративної та кримінальної відповідальності за них.

  Висновки. Таким чином, в Україні, де більше 60% внутрішнього валового продукту знаходиться в тіньовому секторі, де діє незбалансована однобока система митного регулювання та контролю, яка здійснює переважно фіскальні функції і позбавлена можливості проведення повноцінного фінансового контролю суб'єктів ЗЕД є всі необхідні передумови для здійснення митних злочинів.

 

Список використаних джерел:

1. Додін Є. В. Повноваження митних органів у протидії митній злочинності / Є. В. Додін // Митна безпека. Серія «Право». – 2010. –№1. – С. 61-69

2. Ивашова Л. Н. Совершенствование государственных механиз¬мов защиты экономической безопасности Украины в процессе осу¬ществления ВЭД [Електрон. ресурс] / Л. Н. Ивашова, М. Ф. Ивашов, Е.А. Павленко. – Режим доступу : http://www.kbuapa.kharkov.ua/e- Ьоок/бЬ/2012-1/бос/2/04.рбЕ

3. Тіньова міжнародна торгівля : макроекономічна теорія та фіс¬кальні наслідки для України : монографія / [Вдовиченко А. М., Зубрицький А.І., Рубцов О. М., Семир'янов Д. Я., Серебрянський Д. М.]; за заг. ред. Д.М. Серебрянського. – К. : Алерта, 2013. – 202 с.

4. Харкавий М. О. Фінансові детермінанти митного контролю після випуску товарів на митну територію України / М. О. Харкавий // Формування ринкових відносин в Україні. – 2014. – № 11. – С. 16-21