Несміх О. О.,

(ОС «магістр»)

ПВНЗ «КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ» 

м. Київ, Україна

Кафедра готельно-ресторанного сервісу

 

 Вступ

 В сучасних умовах функціонування туристична сфера є невід’ємним атрибутом міжнародного туризму. Наразі готельна діяльність може стати пріоритетною в Україні в площині стимулювання розвитку народного господарства держави. Наразі туристична діяльність вважа¬ється основною сферою в розвинених країнах світу. За останні роки простежується тенденція  до підвищення  значення готельного бізнесу та його ролі в економічному секторі нашої країни. Проте, сьогодні можна відзначити відсутність висококонкурентних позицій в готельному господарстві України. Інфраструктура вітчизняних закладів розміщення не задовольняє міжнародним вимогам про¬живання, відпочинку та рекреації: недостатнє число компаній розміщення, в структурі готельних господарств виникла достатньо низь¬ка частка готелів високих категорій, матеріально- технічна база потребує впровадження інновацій, не вистачає сучасних засобів зв’язку для здійснення комунікації,  відсутні ефективні моделі захисту, які є базою для надання якісних послуг. 

 Крім того, однією з найважливіших проблем вітчизняного готельного бізнесу є недостатній рівень розповсюдженості національ¬них готельних мереж, що були б здатні виробити єдину бізнес-концепцію  та задовольнити існуючий в цій галузі попит. Вищеокреслені чинники забезпечують необхід¬ність дослідження перспектив розвитку українських і міжнародних структур розміщення в державі. 

 Також істотною проблемою є відсутність чіт¬кого законодавчого регулювання готельного бізнесу в туристичній галузі. Як відомо, нормативна база має сприяти створенню нових підприємств готельного спрямування та реалізації їх умов розвитку в галузі надання готельно-ресторанних послуг.

 Мета дослідження полягає у з’ясуванні перспективи розвитку вітчизняного готельного бізнесу.

 Основні результати досліджень.

 Вітчизняна готельна сфера суттєво пожвавилася завдяки «Євро-2012». Проте кількість готелів в нашій державі у порівнянні з міжнародними країнами світу залишається незначним. Так, наприклад, в  Англії наразі працює понад 280 тис. Готельних закладів. В Україні за даними Держкомстатистики, функціонує лише 1232 готеля та 3245 інститутів відпочинку та оздоровлення.

 В цілому готелів категорії 5* в Україні нараховується не більше двадцяти, і більшість з них знаходяться в столиці. Це «Прем’єр палас», «Hyatt Regency», «Опера», «Intercontinental».  Готелі «Гранд Готель Україна» -  у Дніпропетровську. У країнах Європи число великих готельних закладів складає майже 30% від загального числа готельних господарств  та понад 80% -  це мотелі сімейного типу. За даними аналізу структури готельного бізнесу в Україні, такі форми готельного господарства, як мотелі, кемпінги, молодіжні бази, що надзвичайно поширені в інших країнах, в Україні практично не розвинуті.

 В цілому клієнтські запити відносно готельного бізнесу стають більш спрямованими та те, щоб спростити пакети послуг і, відповідно, мінімізувати витрати. В цьому напрямку видається раціональним поєднати дане явище із міжнародною економічною кризою - мандрівники не готові відмовитись від подорожування і відпочинку, однак готові зекономити на власних умовах комфортного розиіщення. Враховуючи динамічний розвиток туристичної сфери, наразі маленьки готелі можуть надавати послуги високого ґатунку.

 Пропозиції.

 В площині дослідження розвитку міжнародного готельного бізнесу запропонуємо перелік тенденцій для імплементації їх у вітчизніний готельний бізнес:

  • чинник демократизації: власники готелів хочуть зацікавити не лише VIP - споживачів, але й клієнтів середнього достатку;
  • чинник росту спеціалізації готельних господарств: намагання завоювати певну вузько - спеціалізовану клієнтську аудиторію. Таким чином можна спростити роботу маркетингової служби та готельного менеджменту, з орієнтацією на обмежену за певними ознаками клієнтуру;
  • чинник глобалізації готельної справи. Готелі, які об’єднались в консорціум, здатні легше зберігати лідируючі позиції на туристичному ринку;
  • чинник симбіозу готельного господарства з іншими галузями обслуговування. Наприклад, в готелях доступні не лише номери, а й  ресторанно- розважальні комплекси;
  • чинник постійної реалізації новітніх технологій в процес керування персоналом готелю, в процес ведення фінансової звітності, а також у систему бронювання номерного фонду;
  • чинник розвитку екологізації готельного бізнесу. Цей чинник не лише є актуальним наразі, - він вже у найближчій перспективі принесе відчутні прибутки готельному бізнесу. Серед останніх трансформацій у галузі споживацьких очікувань слід виокремити ріст інтересу відносно екзотичних та екологічних курортних комплексів. В нашій же державі однією із засадничих проблем, все ще лишається рівень професіоналізму робітників готельної справи. Вочевидь, процес обслуговування великого числа готелів вимагає висококваліфікованого  персоналу галузі обслуговування.

 Висновки.

 Отже, важливим фактором зростання загального рівня якості готельних послуг є процес проходження сертифікації. В той же час існує ряд гальмівних аспектів, серед яких недостатній моніторинг з боку влади, невідповідність нормативного регулювання, недосконалість процедури сертифікації. Туристична діяльність в Україні, зокрема готельний бізнес, може і повинен стати сферою впровадження ринкових інструментів, джерелом доходу для державного бюджету, засобом загальнодоступної та повноцінної рекреації та оздоровлення, а також ознайомлення з історичним надбанням країни. Підвищення якості готельної пропозиції до рівня міжнародних стандартів, розширення ринків збуту і підготовка фахівців у відповідності до світових вимогам надзвичайно потрібне для забезпечення розвитку туристичної галузі в умовах поглиблення відносин між Україною та ЄС. Стратегія розвитку туристично-готельної галузі потребує державної підтримки у фінансуванні за основними напрямами: залучення туристів на вибраних цільових ринках; приведення національних нормативів, стандартів безпеки, якості товарів і послуг у відповідність до міжнародних вимог.

 

Список використаних джерел:

  1. Бочелюк В. Й. Дозвіллєзнавство : навч. посіб. / В. Й. Бочелюк, В. В. Бочелюк. – К. : Центр навч. л-ри, 2006. – 208 с.
  2. Галасюк С. С. Організаційно-економічні засади функціонування малих готелів: монографія / С. С. Галасюк, О. В. Шикіна. – Одеса: Атлант, 2015. – 279 с. 
  3. Нечаюк Л. І. Готельно-ресторанний бізнес: менеджмент : навч. посіб. / Л. І. Нечаюк, Н.Н. Нечаюк. – К. : Центр навч. л-ри, 2006. – 346 с.
  4. Організація і технологія надання послуг : навч. посіб. / В. В. Апонін, І. І. Олексин, Н. О. Шутовська, Т.В. Футало ; за ред. Проф. В.В. Апонія. – К. : Академія, 2006. – 311 с.
  5. Ткаченко Т. І. Економіка готельного господарства і туризму : навч. посіб. / Т. І. Ткаченко, С.П. Гаврилюк. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2005. – 179 с.
  6. Ресторанне господарство і туристична індустрія у ринкових умовах : зб. наук. пр. / М. І. Пересічний (відп. ред.). – К. : КНЕУ, 2004. – 208 с.
  7. Ринки туристичних послуг: стан і тенденції розвитку: монографія / під заг. ред. В. Г. Герасименка. – Одеса : Астро-принт, 2013. – 304 с.
  8. Управління сучасним готельним комплексом : навч. посіб. / Г.Б. Мунін, А. О. Зимійов, Є.В. Самарцев та ін. ; за ред. чл.-кор. НАН України, д-р екон. наук, проф. С. І. Дорогунцова. – К. : Ліра-К, 2005. – 520 с.
  9. Федорченко В. К. Історія туризму в Україні / В.К. Федорченко, Т.А. Дьорова. – К. : Вища шк., 2002. – 195 с.
  10. Nezdoyminov S. Regional Trends of the Tourist Flow in Ukraine / S. Nezdoyminov, O. Shykina // International Journal of Innovative Studies in Sociology and Humanities. – 2016. – № 1 (1). – P. 12-18.