Наумович Яна Ярославівна

студентка групи УФ-41 факультету філології і журналістики

Тернопільського національного педагогічного університету 

імені Володимира Гнатюка

Україна, м. Тернопіль

 

Науковий керівник: Сеньовська Надія Леонідівна

кандидат педагогічних наук, доцент,

доцент кафедри педагогіки та менеджменту освіти

Україна, м. Тернопіль

 

 Анотація. У статті розкрито поняття тренінгу як форми навчання та виховання учнів, описано різні види тренінгових занять. Здійснено аналіз перцептивного тренінгу для школярів, що був проведений в 9-их класах 16 школи м. Тернопіль в межах експериментального дослідження. Тренінг з формування пізнавальних мотивів навчання описано за такими атрибутами: тема, мета, завдання, засоби, група, приміщення, тренер, структура і тривалість заняття, правила роботи, інтерактивні методи навчання, атмосфера, оцінювання ефективності. 

  Ключові слова: тренінг, психокорекційні та методичні тренінгові заняття, перцептивний тренінг для школярів.

 Abstract. The article reveals the concept of training as a form of education and upbringing of pupils, describes different types of training sessions. The analysis of perceptual training for schoolchildren, which was conducted in the 9th grades of 16 schools in Ternopil as part of an experimental study. Training on the formation of cognitive motives for learning is described by the following attributes: topic, purpose, tasks, tools, group, premises, coach, structure and duration of classes, rules, interactive teaching methods, atmosphere, performance evaluation.

 Key words: training, psycho-correctional and methodical training sessions, perceptual training for pupils.

 

 Освітній процес в українських школах сьогодні характеризується заміною шаблонних моделей новими, нестандартними, творчими. Педагоги все частіше застосовують інноваційні форми навчання, виховної роботи. Серед них виділяється тренінг.

 Слово «тренінг» походить від англійського «to train», що означає «навчати, тренувати, дресирувати». Тренінг – це одночасно і цікавий процес пізнання себе та інших, і спілкування, і ефективна форма опанування знань, інструмент для формування умінь і навичок, форма розширення досвіду [3]. За своєю суттю тренінг – це активне навчання. Сьогодні тренінгові заняття проводяться у всіх закладах освіти та інших організаціях. Особливостями цієї форми навчання є наявність групи, активність її учасників, конкретна мета навчання, реалізація принципу «тут і зараз».

 Великий внесок у розвиток тренінгової роботи зробив К. Левін – германо-американський психолог, який запровадив Т-тренінги – перші тренінгові групи, що являють собою навчальні лабораторії. На його думку, звичайно легше змінити людей, зібраних у групу, ніж змінити кожного з них окремо, адже найбільш ефективно особистість може змінювати свої погляди й установки, саме знаходячись у групі. Вченим був розроблений підхід до вивчення діяльності груп – «діюче дослідження» [3].

 Тренінг − це активний метод навчання в тренувальному режимі роботи, який позитивно впливає на розкриття й вдосконалення особистісного потенціалу майбутніх учителів, на коректування засобів впливу та взаємодії вербального і невербального самовиявлення [4].

 Оскільки універсальної класифікації тренінгів немає, їх можна поділити на види залежно від провідної мети, завдань, контингенту, кількості учасників, тривалості, наявності одного чи більше тренерів, типу керівництва, технічного забезпечення тощо. Найчастіше педагоги та психологи в роботі з учнями закладів загальної середньої освіти застосовують особистісні (психокорекційні) та методичні тренінги (бізнес-тренінги).

 Психокорекційний тренінг. Його метою є вдосконалення самосвідомості, поведінки або навчальної діяльності учнів. Організовується для школярів, часом з їхніми батьками. Виділяють такі різновиди: соціально-психологічний (розвиває компетентності спілкування); перцептивний тренінг (формує навички пізнання та розуміння себе й інших); тренінг особистісного росту (робота над глибинними установками, спрямована на духовне вдосконалення).

 Методичний тренінг. Цей тренінг призначений для удосконалення навичок, які необхідні для їх професії або виду діяльності. Якщо його організовують для учнів загальноосвітніх шкіл, то працюють, насамперед, із формуванням специфічних навичок у межах певного навчального предмета (мови, математики, історії тощо).

 Тренінг, якому присвячена наша робота, розрахований для формування пізнавальних мотивів навчання в учнів 9 класів. Можемо зробити висновок, що це психокорекційний тренінг (перцептивний), який спрямований на роботу над собою (правильно себе мотивувати до навчальної діяльності, досягати в ній успіху). 

 Наш тренінг було розроблено у вересні 2021 року для учнів 9-их класів Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 16 імені Володимира Левицького. Тренінгове заняття було проведене в офлайн режимі (у класі) під час педагогічної практики.

 Тема – формування пізнавальних мотивів навчання в учнів 9-их класів. Мета – формувати у дев’ятикласників пізнавальні мотиви навчання. Завдання: сприяти конкретизації школярами образу власного майбутнього; формувати окремі пізнавальні мотиви до навчальної діяльності; орієнтувати учнів на досягнення в ній успіху.

 Для проведення цього тренінгу нам знадобились такі засоби: фломастери, олівці, папір, а також – гарний настрій школярів. 

 Як відомо, кожен тренінг має свої «атрибути»: група, приміщення, тренер, структура і тривалість заняття, правила роботи, інтерактивні методи навчання, атмосфера (взаємодії та спілкування), оцінювання ефективності тренінгу [2].

 Тренером була Наумович Я. Я. студентка Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, факультету філології та журналістики. Оскільки учні, себто учасники, знали її особисто (адже вона вже як місяць в їхньому класі проходила педагогічну практику), атмосфера у класі (приміщення) була доброзичлива та сприятлива для навчання. 

 Перед початком тренінгу були озвучені правила роботи в групі й домовлено, що всі будуть їх дотримуватися: 

  1. Правило піднятої руки (якщо хтось хоче висловити свою думку, то не викрикує, а піднімає руку, після чого надається слово);
  2. Правило «Це МОЯ думка…» (це правило дає можливість учням кожному висловлювати СВОЄ враження з приводу чогось. Кожен говорить за себе а не за когось, наприклад: а от Маша думає що…. або у Маші точно є якесь доповнення…. Кожен із учасників тренінгу відповідає за СВОЮ поведінку і висловлює СВОЮ думку).
  3. Правило STOP (говорити тільки по суті теми не переходити цю межу);
  4. Конфіденційність.

 Заняття тривало 30 хвилин (в межах одного уроку) і мало структуру із трьох блоків: 

 1) вступ (організаційний момент; вправи «Правила групи» та «Привітання»);

 2) основна частина (вправа «Я все зможу!», вправа «Протилежні двері», техніка «Живої і мертвої води», вправа «Я в майбутньому»);

 3) завершення роботи (вправа «Рефлексія», вправа «Посмішка по колу»).

 В програмі тренінгу використовувались інтерактивні методи навчання (мозкові штурми, дискусії, ігри), які дали можливість учням сформувати пізнавальні мотиви навчання та замислитися над своїм майбутнім життям.

 Ефективність тренінгових занять оцінюється психологічним (позитивні емоції, відчуття задоволення від проведеної роботи, щира доброзичлива атмосфера) та практичним (набуті знання, отриманий досвід, сформовані вміння та навички) критеріями [1]. Тренінг вважається успішним, якщо учасники задоволені та мають високу мотивацію застосовування набутих умінь. Вправа «Зворотній зв’язок» надала можливість нам отримати відгуки про проведену роботу і зробити висновки, що це заняття було проведене не даремно. 

 

Література:

  1. Гоменюк Л. Тренінги з педагогічної майстерності «Вчитель – вічний учень». Рівне, 2017. 64 с.
  2. Методика проведення тренінгів: метод. матеріали /Департамен. культури і туризму Харк. облдержадмін., Харк. обл. універс. наук. б-ка; ред.-уклад. Н.М. Грачова. Х.: ХОУНБ, 2013. 18 с.
  3. Пляка Л. В. Тренінг. Терміни по алфавіту. Фармацевтична енциклопедія. URL: https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/6191/trening
  4. Федорчук, В. М. Тренінг особистісного зростання. Навчальний посібник. Київ : «Центр учбової літератури», 2016. 250 с.