Зідрашко Галина Анатолієвна

Доцент, кандидат медичних наук, Запорізький державний медичний університет, Україна, м. Запоріжжя

Євтушенко Валентина Михайлівна 

Професор, доктор медичних наук. Запорізький державний медичний університет, Україна, м. Запоріжжя

Алієва Олена Генадієвна

Доцент, кандидат біологічних наук, Запорізький державний медичний університет, Україна, м. Запоріжжя

Таврог Маріанна Львівна

Доцент, кандидат медичних наук, Запорізький державний медичний університет, Україна, м. Запоріжжя

 Анотація: Встановлено, що в ранній період постнатального онтогенезу ефективна доза тіотріазоліну, яка вводилася антенатально, сприяє більш швидкому дозріванню нейронів та шарів сенсомоторної зони кори головного мозку щурят.

 Ключові слова: сенсомоторна зона, кора мозку, щури, тіотриазолін

 Актуальність. В сучасний час нейротропні і психотропні речовини почали застосовувати в період вагітності у жінок, які страждають різніми захворюваннями. Встановлено, що порушення функції внутрішніх органів або залоз внутрішньої секреції, а також наявність гестозу у вагітних призводить до хронічної гіпоксії і появи вроджених захворювань нервової системи плода. Встановлено, що не тільки грубі ушкодження, але навіть недорозвинення мозку під час ембріогенезу, після народження, як правило, не компенсується повністю. Тому виникає необхідність вирішення питання про можливу стимуляцію внутрішньоутробних процесів розвитку мозку, тобто лікування внутрішньоутробного плода в тих випадках, коли, внаслідок захворювання вагітної, пренатальний онтогенез протікає в умовах,відхилених від норми. 

 Завдання дослідження. Виявити особливості розвитку нейронів сенсомоторной кори щурят після антенатального введення ефективної дози тиотріазоліну. 

 Мета роботи. Вивчити морфофункціональні зміни нейронів і взаємозв'язок в нейроно-гліальному комплексі сенсомоторної зони кори головного мозку потомства щурів після антенатального введення тиотріазоліну. 

 Матеріали та методи. Морфологічно досліджувалася сенсомоторна зона кори головного мозку потомства білих щурів-самок (новонароджені, 1, 3-х, 5-ти, 7-ми, 14-ти, 21- і 30-денні щурята), які весь період вагітності внутрішньом'язово отримували ефективну дозу тіотриазоліну, який володіє антигіпоксичними, антиоксидантними, нейропротекторними, репаративними властивостями, а також стимулює процеси вилучення енграм пам'яті [4], [1], [2]. 

 Фронтальні зрізи товщиною 5-7 мкм фарбували за методом Нісля і вивчали щільність розташування нейронів і гліоцитов, гліонейрональний індекс, товщину сенсомоторної кори, тинкторіальні властивості нейронів. Визначали вміст нуклеїнових кислот в ядрі і цитоплазмі нейронів V-го шару кори мозку. 

 Результати дослідження. Аналіз фізичного розвитку експериментальних тварин показав, що всі щурята життєздатні, рухливі, мають нормальну пігментацію шкірних покривів і значуще не відрізняються за масою тіла і головного мозку від контрольних. Дослідження стану внутрішніх органів не виявило аномалій розвитку в досліджуваних серіях спостережень. При морфометричному дослідженні всієї кори і окремих її шарів виявлено достовірне розширення товщини I-го шару і всієї кори у новонароджених експериментальних тварин. Визначається зниження щільності розташування нейронів. У нижніх відділах кори з'являються нейрони з добре розвиненою цитоплазмой в початковій частині апікального дендрита, а також з вузьким обідком цитоплазми навколо ядра. Частіше, ніж в контролі, виявляються збільші нейроцити. В експерименті спостерігається зменшення чисельності двуядерцевих нейронів. Збільшується кількість нервових клітин з периферичних розташуванням ядерця, що свідчить про декілька більшу активність сенсомоторної кори у експериментальних тварин. Відповідно, число нервових клітин з центрально розташованим ядерцем зменшується. Декілька частіше в експерименті визначаються клітини-тіні і осередки клітинного спустошення. 

 У однодобових та 3-х добових щурят товщина досліджуваної зони неокортексу збільшена, в порівнянні з контролем. Щільність нейронів менше у експериментальних щурят. Поряд із збільшенням ядерець, зменшується в нейроцитах чисельність додаткових ядерець. У дослідженого потомства чіткіше видно межу між неокортексом і підлеглою білою речовиною. Краще виражена стратифікація кори. 

 Достовірне розширення комплексу шарів I-III і V-го зберігається і у 5-добових тварин. Знижується щільність розташування нервових клітин. Починаючи з 5-добового віку, в експерименті визначається збільшення кількості помірно гіперхромних нейронів, які знаходяться на більш високій стадії розвитку, в порівнянні з іншими нервовими клітинами. 

 У 7-добового потомства морфометрія ширини кори і окремих її шарів вже не виявляє достовірних відмінностей за цими показниками між експериментальними і контрольними щурятами. Однак, в нейронах V -го шару виявлено збільшення обсягу тіла, ядра і ядерця у піддослідних тварин. У свою чергу, диференціювання нервових клітин і їх розмір тісно пов'язаний з синтезом білка і нуклеїнових кислот в них. Проведене визначення вмісту нуклеїнових кислот в нейронах V-го шару у 7-добових тварин виявило значне підвищення їх в ядрі та цитоплазмі. 

 Поряд з цим, тенденція до збільшення числа гліоцитів, яка поєднується з підвищенням кількості нейронів з периферичним розташуванням ядерця, та спостерігається у новонароджених, 3-х, 5-ти, і 7-добових щурят, свідчить про підвищення функціональної активності нервових клітин, що поряд з активацією біосинтезу нуклеїнових кислот в нейронах може пояснити більш раннє диференціювання кори у потомства піддослідних щурят. 

 Ознаки прискореного дозрівання неокортексу у 14-ти і 21-денних експериментальних щурят значно менш виражені, ніж у тварин першого тижня постнатального життя. Не визначаються відмінності між контролем і експериментом з таких морфометричних показників як ширина кори і окремих її шарів, щільність розташування нейронів і гліоцитов. У піддослідного 14-добового потомства відзначається збільшення обсягу тіла, ядра і ядерця нейронів V-го шару. У 21-денних щурят ці показники також зростають, але набувають статистично недостовірного характеру. В експерименті, крім підвищення чисельності помірно гіперхромних нейронів, з 14-ї доби підвищується кількість гіперхромних нейроцитів в V-му шарі, число яких зростає з віком, що, мабуть, можна розглядати як один з ознак більш ранньої зрілості кори. Поряд зі збільшенням розмірів окремих компонентів нейронів, відзначається підвищення вмісту нуклеїнових кислот у 14-добових і 21-добових тварин. У 30-добових щурят ці показники максимально наближаються до контролю.

 Таким чином, з віком різниця в змісті нуклеїнових кислот між контролем і експериментом знижується. Підвищення метаболізму цих речовин в експерименті пов'язане, мабуть, з анаболічним ефектом тіотриазоліну [3]. Під час експерименту відзначається тенденція до збільшення чисельності гліоцитів і перинейрональних сателітів, що може бути ознакою компенсаторно-пристосувальних реакцій, які виникають у відповідь на введення біологічно активної речовини [5], [7]. Морфометричні показники і структура сенсомоторної кори у 30-ти денних експериментальних щурят не відрізняється від контролю, хоча в V-му шарі зберігається деяке збільшення числа помірно гіперхромних нейронів. 

 Висновки. Аналізуючи отримані дані, можна говорити про наявність ознак прискореного дозрівання структур мозку у потомства щурів після антенатального введення тіотриазоліну. 

Література:

1. Механизм противоишемического и антиоксидантного действия тиотриазолина/ Беленичев И.Ф., Мазур И.В., Волошин М.А. [и др.]. — Клин. Фармакология.- 2006.- №2.
2. Влияние тиотриазолина на гистоморфологические изменения нейронов коры и гиппокампа в постинсультный период / Беленичев И.Ф., Мазур И.В., Колесник Ю.М. [и др.]. — Запорож.мед.журн.-2006.-№5. 
3. Ноотропная терапия: прошлое, настоящее, будущее/ [Беленичев И.Ф., Мазур И.В., Стец В.Р., Сидорова И.В.]. — Новости медицины и фармации.-2004.-№15 (155).- С.10 (М). 
4. Кныш Е.Г. Синтез, физико-химические свойства производных 1,2,4-триазола:Автореф.дис. …докт.фарм. наук.-Харьков,1988.-46с.
5. Туманский В.А. Физиологическое самообновление и репаративная регенерация специализированных клеток // Патологія. – 2006. –Том 3. - №2. стр. 19-31.
6. Зідрашко Г.А., Алієва О.Г., Таврог М.Л., Потоцька О.І.  Морфофункційна характерристика сенсомоторної кори головного мозку щурят після антенатального введення тіотриазоліну //Матер. міжнародної конференції "Біоморфологія ХХІ століття". - Київ, 2021.-С.24.
7. Туманский В.А. Селективная гибель специализированных клеток.-Патологія.-2005. - Т.2, - №1.-С.10-18.