Мовчан Андрій Володимирович

Здобувач 2 курсу

227 «Фізична терапія, ерготерапія»

Вінницького соціально-економічного інституту

Науковий керівник: Куц О.О.

Кандидат наук з фізичного виховання і спорту,доцент кафедри соціальних технологій,

Вінницького соціально-економічного інституту

м. Вінниця, Україна 

 Вивихи у плечовому суглобі посідають одне з перших місць за частотою серед усіх вивихів. Причини, що приводять до травматичних вивихів ділять на дві групи:  ті, що більш-менш сприяють; ті, що викликають. 

 До перших, головним чином, відносяться взаємозв'язок будови і функції суглобів верхньої кінцівки. До причин, що викликають відноситься пряма і непряма зовнішня сила (травма).

 Між методами травматологічного лікування і засобами вчасно початого функціонального лікування є тісний взаємозв'язок. З засобів, застосовуваних у процесі функціонального відновлювального лікування, широко використовуються лікувальна фізкультура, масаж, гідрокінезотерапія (лікування рухом у воді),  механотерапія і трудотерапія. Усі ці засоби фізичної реабілітації сприяють більш швидкому відновленню обсягу рухів ушкодженої кінцівки[1-3].

 Виділяють декілька етапів ФР: лікарняний, поліклінічний, санаторний і диспансерний. На лікарняному етапі хворого може використання фізичних лікувальних засобів, включаючи апаратну і неапаратну фізіотерапію, кліматотерапію, лікувальну фізкультуру, психотерапію, іноді працетерапію і навіть деякі форми хірургічної допомоги: пластичні і реконструктивні операції. На поліклінічному і диспансерному етапах переважно використовуються медикаменти, лікувальна фізкультура і преформированные фізичні чинники. Основні завдання ФР:

• відновлення анатомічної цілісності органу або структури (при нагоді);
• відновлення функцій відповідного органу, системи, структури;
• відновлення психіки хворого з формуванням належного відношення до себе (своєму здоров'ю), до сім'ї, до тих, що оточують, до роботи;
• комплексне відновлення функціональних можливостей організму хворого в цілому.

 Виділяють основні найважливіші принципи медичної реабілітації [2,5]:

• єдність психосоціальних і медичних методів ФР;
• ранній початок;
• системність, послідовність, безперервність;
• індивідуалізація реабілітації з урахуванням адаптаційних можливостей організму конкретного хворого;
• принципи партнерства, що передбачають активну участь хворого в реабілітаційному процесі;
• комплексність і динамічність ФР;
• принцип закінченості ФР, з досягненням стійкого рівня відновлення здоров'я;
• використання підтримуючих заходів в періоді залишкових явищ після травми або захворювання.

 У літературі звичайно розрізняють три періоди медичної реабілітації: ранній, пізній і підтримуючий. У. В. Кенц (1993) розрізняє чотири періоди: ранній, здійснюваний переважно в лікарняному стаціонарі (перші тижні і місяць після травми, операції, гострого періоду захворювання); середній, такий, що проводиться в реабілітаційних відділеннях лікарень, поліклінік, в реабілітаційних центрах і санаторіях (2-6 місяці після вищезгаданого); пізній - в поліклініці, диспансері, реабілітаційному центрі (РЦ), санаторії (3-12 місяців) і що підтримує - диспансері, поліклініці і санаторії (другий і подальші роки). Зрозуміло, що для різних категорій хворих ці періоди мають різну тривалість.

Залежно від положення голівки плеча після вивиху розрізняють передній вивих, що трапляється у переважній більшості випадків, а також нижній і задній вивихи. Після вправляння вивиху головки плечової кістки здійснюють іммобілізацію гіпсовою лонгетою або пов'язкою Дезо на 3-4 тиж.

 В іммобілізаційному періоді, крім дихальних і загальнорозвиваючих вправ, проведених у вихідному положенні стоячи, і рухів у суглобах здорової руки, застосовують із перших днів після травми активні рухи в суглобах пальців ушкодженої кінцівки. 

 Постіммобілізаційний період. Основне значення має відновне лікування, проведене після зняття гіпсової пов'язки. Руку на 2-3 тиж укладають на широку косинку, яка добре підтримує плече (це сприяє притисненню головки плеча до суглобової западини і перешкоджає розтяганню капсули плечового суглоба Зміцненню суглоба шляхом підвищення силової витривалості оточуючих його м'язів сприяють також рухи, виконувані хворим під час самообслуговування й у побуті, трудотерапія.

 У відновному періоді головну увагу слід звернути на відновлення сили і витривалості м'язів, що зміцнюють плечовий суглоб, а також м'язів верхньої кінцівки і лопатки. З цією метою, крім спеціальних вправ на блокових апаратах, з гантелями, еспандерами і гумовими бинтами, слід широко використовувати трудотерапію[3,4].

Література

1. Литвин Ю.П., Чабаненко И.П., Пивень Ю.Н., Шевченко М.А., Шевченко Г.А. Применение спиральной компьютерной томографии для диагностики импрессионных переломов головки плечевой кости при травматических вывихах плеча // Ортопедия, травматология и протезирование. – 2004. – №2. – С.85-87. 

2. Литвин Ю.П., Чабаненко И.П., Пивень Ю.Н. Медицинская реабилитация по C.S. Neer после хирургического лечения травматических вывихов плеча // Ортопедия, травматология и протезирование. – 2004. – №3.– С.88-93. 

3. Литвин Ю.П., Чабаненко І.П., Півень Ю.М. Ультразвукова діагностика імпресійних переломів голівки плечової кістки (пошкодження Hill-Sachs) // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П. Л. Шупика. – 2005. – Випуск №14, Книга 1. – С.107-112.       

4. Литвин Ю.П., Чабаненко И.П., Пивень Ю.Н., Ярмилко Н.Г. Особенности диагностики и лечения травматических вывихов плеча у детей и подростков // Травма. – 2005. – Т.6., №3. – С. 336-338. 

5. Литвин Ю.П., Чабаненко И.П., Пивень Ю.Н. Повреждение стабилизирующих структур плечевого сустава при травматических вывихах плеча // Ортопедия, травматология и протезирование. – 2005. – №1. – С.114-121.