V. G. Pogrebnyak, Prof.,  Dr. Sci. (Tech.),

National Technical University of Oil and Gas,

Ivano-Frankivsk, Ukraine

 

I. V. Perkun, Ph.D. (Tech.),

National Technical University of Oil and Gas,

Ivano-Frankivsk, Ukraine

 

A. V. Pogrebnyak, Dr. Sci. (Tech.),

University of Customs and Finance ,

Dnipro, Ukraine

 

I. V. Adamchak, student

National Technical University of Oil and Gas,

 

 Abstract: As a result of experiments it was confirmed  the unfolding of molecules under wall-adjacent turbulence conditions, as well as it was proved  that  dynamic structure formation in polymer solutions is occured under the influence of supercritical longitudinal gradients of speeds. On the basis of data that characterize macromolecule dynamics in non-turbulence flow with stretching and the proved evidence of strong deformation effect on macromolecules in wall-adjacent turbulence, it has been established the molecular-and-supermolecular mechanism of effect reduction for flow resistance when injecting soluble polymer additives in a turbulence flow. 

 Keywords: Reduction of turbulent friction, polymer solution, macromolecule, deformation effect, dynamic structure formation, Toms effect.

 

 The problem of reducing the energy intensity of the oil-trunk pipelines by increasing their productivity remains one of the key problems of economic development of different countries. It is obvious that the task of improving the hydrodynamic characteristics of the oil pipelines is to find the ways to reduce the fluid flow drag - fluid friction. Among the known methods of artificial influence on the boundary layer, in order to reduce the hydrodynamic drag in oil pipelines, special place is taken by a method, based on the injection of polymer solutions. This method is the only one in the development that has certain practical progress.

 Laboratory and field tests of the influence of small polymer additions to reduce the drag of oil flow in pipelines began conducting since the late 70-ies of the XX century. The design development of oil pipeline by using polymeric additions for turbulent drag reduction was justified, because the actual increase of the Trans-Alaska oil-trunk pipeline capacity has amounted 20%. However, the resulting friction drag reduction effects by applying polymer solutions in oil pipelines are far from the theoretically predicted. Therefore, the technical task of reducing the hydrodynamic resistance of oil flow in the pipelines by applying the polymer solution into the boundary layer needs to be resolved. This applies to all questions above regarding the  nature of turbulent drag reduction by using polymer additions.

 In the hydrodynamics of polymer solutions there takes place the transition from accumulating experimental information to understanding the physical essence and establishing main regularities of manifestation of memory and elasticity effects. Toms effect revealed as an experimental fact in the late 40-ies, up to now has been causing great difficulties when interpreting it from the point of view of modern ideas of the hydrodynamics of turbulent flow.

 Among the attempts to explain the nature of effect Toms', lying in drag reduction by the polymeric components, special place is taken by a hypothesis, based on strong deformation effect of a near-the-wall turbulence on macromolecules. For the substantiation of this hypothesis experimental proofs of presence of large degrees of deformation of macromolecules in a wall-adjacent zone of a turbulent flow are necessary. The skepticism concerning strong deformation effect of wall-adjacent turbulence on macromolecules is stipulated yet by the fact that, as a rule, shift effects wall-adjacent a turbulence are analyzed, and not the, jet flows (“explosions”) with a longitudinal gradient of speed which arise in the wall-adjacent area. It is possible to hope, that the way to understanding and describing phenomena reduction of turbulent friction by polymer additions lies through the study of hydrodynamic effects of big reversible (as well as non-reversible) deformations of molecular coils in flows with stretching.

 Therefore the experiments proving the stretching of molecules in conditions of wall-adjacent turbulence have a fundamental character not only in point of developing the mechanism of drag reduction by polymer additions but also in point of more profound insight into the nature of turbulence itself.

 Comparison of concentration dependence of the Toms’ effect and the data testifying to the formation of dynamic super-molecular structures in polymer solutions allows to state that in the vicinity of optimal concentration (C≥Сopt ), where the Toms’ effect reaches its maximum, solutions start generating anisotropic super-molecular forms having the lifetime 10-20 times longer than θc . Further increase of concentration leads to conditions favourable for interaction between individual polymer molecules even without the hydrodynamic field effecting on them. The longitudinal hydrodynamic field effect in polymer solution gives way to the formation of dynamic super-molecular structures with lifetime significantly exceeding (in several factors) the temporal scale of the wall-adjacent turbulence. That’s why unlike the super-molecular forms in semi-diluted solutions these super-molecular forms act as “stiff sticks”. As an outcome of this the Toms’ effect is decreased at a high polymer concentration in solution as well as at a high dynamic velocity.

 On the basis of data that characterize macromolecule dynamics in non-turbulence flows with stretching and the proved evidence of strong deformation effect on macromolecules in wall-adjacent turbulence, and using data of model studies of turbulence peculiarities in a boundary layer there has been established the molecular-and-supermolecular mechanism of effect reduction for flow resistance when injecting soluble polymer additives in a turbulence flow. Mechanism of Toms’ effect lies in the occurrence of auto-fluctuating mode of reversible processes of macromolecule deformation caused by longitudinal velocity gradients that quasi-regularly originate in turbulence boundary layer and in macromolecule deformation effect both on molecular (when C<Сopt ) and super-molecular (when  C>Сopt) levels on the wall-adjacent turbulence structure, i.e. as a result of macromolecule deformation oscillations and solubility of dynamic super-molecular forms brought about by the flow-with-stretching effect. All this leads to the increase of liquid ejection periods into the outer zone of the boundary layer and in consequence to the viscous sub-layer becoming thicker. As an outcome of this generation of primary turbulence gets reduced and general level of turbulence dissipation in the flow becomes lower. In case of sufficiently big molecular masses and concentrations the viscosity growth caused by both “common” intermolecular interaction and dynamic structure formation leads to sharp Toms’ effect decrease.

 The considered experimental data prove the substantiation to transfer outcomes obtained during the study of macromolecule dynamics in non-turbulence flows with stretching onto jet currents of wall-adjacent ejections in turbulence flow, i.e. turbulence current (to macroscopic scale) is perceived as laminar one (to microscopic scale) when hydrodynamic field interacts with polymer molecules. Macromolecules may serve as an efficient tool of getting additional information about the structure of wall-adjacent turbulence.

 The developed approach of explaining the turbulent drag reduction mechanism fits well into the general scheme of self-regulatory processes, which are dominated by negative feedbacks. It is typical for systems that can change their properties under the action of external physical effects, in this case, under the influence of jet currents ("explosions") with stretching which locally occurring in the boundary layer of the oil pipeline. The considered experimental data prove the substantiation to transfer outcomes obtained during the study of macromolecule dynamics in non-turbulence flows with stretching onto jet currents of wall-adjacent ejections in turbulence flow, i.e. turbulence current (to macroscopic scale) is perceived as laminar one (to microscopic scale) when hydrodynamic field interacts with polymer molecules.

 Understanding the nature of reducing drag flow of oil in pipelines by small polymer additions will allow to develop recommendations on the choice of rational hydraulic regimes of oil pipelines, as well as to outline the ways for the directed synthesis of high-performance polymer additions that reduce friction in the turbulent oil pipelines. 

Глупак Зоя Іванівна

Кандидат сільськогосподарських наук,  доцент кафедри рослинництва,

Сумський національний аграрний університет

 

Сипливий Станіслав Геннадійович

Магістр

Сумський національний аграрний університет

 

Науменко Вячеслав Валентинович

Магістр

Сумський національний аграрний університет

 

 Анотація: В статті наведені результати дослідження проведені протягом 2017-2019 років з питань впливу передпосівної обробки насіння на формування продуктивності сої сорту Вільшанка в умовах північно-східної частини Лісостепу України. В результаті проведених досліджень встановлено, що передпосівна обробка насіння ризоторфіном в дозі 200 г на гектарну норму висіву в поєднанні з регулятором росту емістимом С в дозі 10 мл/т сприяли підвищенню польової схожості насіння до 76,2%., що в порівнянні до контролю становить 3,1 %. Обробка насіння в день сівби ризогуміном сприяло збільшенню виживаності рослин на 0,3%, емістимом С – на 1,8%. 

 В середньому за роки дослідження максимальну кількість бобів (22,1 шт.), насінин (36,3 шт.) та масу насіння з однієї рослини (5,72 г) формували рослини сої на варіантах, де проводили передпосівну обробку насіння ризогуміном в поєднанні з емістимом С, що порівняно з контролем більше відповідно на 4,1 і 9,2 шт. та 1,54 г. Найвищу врожайність 2,14 т/га отримано за сумісного застосування інокулянту ризогуміну з регулятором росту емістимом С.

 Ключові слова: соя, інокуляція, регулятор росту, передпосівна обробка насіння, польова схожість, виживаність рослин, маса насіння, урожайність.

 

 Постійний попит на сою і соєві продукти як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках України зумовив розширення посівних площ під цією рослиною і вона стала однією з найбільш ринковоорієнтованих культур, які вирощуються у сільськогосподарських підприємствах. В останні роки Україна увійшла в десятку найбільших світових виробників та експортерів сої [1]. 

 У зв'язку з існуючою проблемою дефіциту білка в харчуванні людей та в годівлі тварин і птиці все більшої актуальності набувають для України дослідження шляхів підвищення економічної ефективності виробництва сої, формування та функціонування ринку сої та продуктів її переробки. Сільськогосподарські підприємства мають можливість підвищити прибутковість своєї діяльності збільшуючи обсяги виробництва та реалізації сої. Одним із резервів збільшення врожайності сої є використання регуляторів росту рослин, які поряд з екологічною безпечністю є найбільш економічними і не потребують великих додаткових матеріальних ресурсів.

 Успіх застосування сучасних технологій вирощування сої залежить не тільки від якісного і своєчасного виконання усього комплексу технологічних заходів, але значною мірою від конкретно взятого агротехнічного прийому, який повинен відповідати як агрокліматичним умовам виробництва, так і сортовим особливостям сої. Вагомим резервом збільшення виробництва сої є застосування інокулянтів та нових регуляторів росту рослин. На думку М.А. Бобро та ін. [2], застосування регуляторів росту рослин сприяє підвищенню урожайності сільськогосподарських культур і покращенню якості продукції, відіграючи при цьому не менш важливу роль, ніж використання мінеральних добрив або засобів захисту рослин. За С.П. Пономаренко [3], застосування регуляторів росту дає результати, яких не можна досягти шляхом використання інших елементів технології.

 Інокуляція насіння суттєво активізує діяльність азотфіксуючого потенціалу рослин сої, підвищує показники морфологічної структури та насіннєву продуктивність порівняно з даними дослідів без використання азотфіксуючих бульбочкових бактерій [4]. Регулятори росту рослин покращують фізико-хімічні властивості ґрунту і через них створюють більш сприятливі умови для росту і розвитку рослин [5].

 Дослідження з вивчення впливу передпосівної обробки насіння на продуктивність сої проводилися протягом 2017-2019 рр. на базі навчально-наукового виробничого комплексу Сумського НАУ, який розташований в зоні північно-східного Лісостеп України. Грунти дослідного поля чорноземи потужні важко-суглинкові середньо-гумусні, які характеризується такими показниками: вміст гумусу в орному шарі (за І. В. Тюриним) – 4,0 %, реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної (рН 6,5), вміст легкогідралізованого азоту (за І. В. Тюриним) 9,0 мг, рухомого фосфору і обмінного калію (за Ф. Чиріковим) відповідно14 мг і 6,7 мг на 100 ґрунту. Описані ґрунти займають значну частину ґрунтового покриву зони північно-східної частини Лісостепу України. Це дає можливість вважати, що польові дослідження проводилися в типових для зони ґрунтових умовах.

 Об’єкт досліджень – процес формування урожайності сої залежно від інокуляції та регулятору росту. Предмет досліджень – скоростиглий сорт сої Вільшанка, оригінатор - Національний науковий центр "Інститут землеробства Української академії аграрних наук".

 Схема досліду:

  1. Контроль (сухе насіння)
  2. Зволожене насіння – із розрахунку 8 л води на 1 т насіння
  3. Ризогумін – 200 г на гектарну норму висіву
  4. Емістим С – 10 мл/т
  5. Ризогумін (200 г) + емістим С (10 мл/т).

 Площа посівної ділянки складала 30,0 м2,  облікової – 25 м2. Повторення – чотириразове. Варіанти у повтореннях закладалися систематичним методом, повторення розміщалися в одну смугу. Оброблення насіння ризогуміном та регуляторами росту проводили в день сівби.

 Попередник - пшениця озима. Підготовка грунту полягала у лущенні стерні та зяблевій оранці. Перед сівбою – проведення культивації з боронуванням. Сівбу проводили звичайним рядковим способом з міжряддям 15 см з нормою висіву 700 тис.шт/га. Догляд за посівами полягав у проведенні досходового та двох післясходових боронувань.

 Результати досліджень. Одержання дружних і повних сходів оптимальної густоти є запорукою одержання високого врожаю. Оброблення насіння регуляторами росту рослин стимулює процес їх проростання, підвищує схожість та значно прискорює ріст і розвиток рослин [6]. Проведені нами дослідження показали, що в середньому за роки досліджень на варіанті контролю польова схожість насіння становила 73,1 %. Обробка насіння сої ризогуміном сприяло збільшенню польової схожості насіння на 1,2%, Емістимом С на 2,4% в порівнянні до контролю. Найвищу польову схожість насіння отримано за обробки ризогуміном в поєднанні з емістимом С – 76,2%.

 Окрім факторів, які вивчалися на польову схожість насіння впливали погодно-кліматичні умови років дослідження. Так, найвищу польову схожість насіння отримано за більш сприятливих умов 2017 року, а найнижчу – у 2019 році.

 Важливим завданням є збереження рослин сої протягом вегетації і забезпечення їх високої продуктивності. Основними причинами випадання рослин є несприятливі погодні умови в критичні періоди вегетації, ураження їх хворобами та шкідниками, порушення технології вирощування, що призводить до ослаблення рослин, і в кінцевому результаті – до їх загибелі.

 Дослідження показали, що в середньому за роки дослідження на варіанті контролю виживаність рослин на момент збирання становила 89,3%. Зволоження насіння не мало суттєвого впливу на виживаність рослин сої. Обробка насіння в день сівби ризогуміном сприяло збільшенню виживаності рослин на 0,3%, емістимом С – на 1,8%. Сумісне застосування ризогуміну та емістиму С суттєво не сприяло збільшенню виживаності в порівнянні з одиночним їх використанням.

 Урожайність сої є комплексним показником, і його реалізація значною мірою залежить від показників індивідуальної продуктивності: кількості продуктивних вузлів, бобів у вузлі, кількості насінин у бобі, крупності насіння; морфологічного — детермінантний тип росту; технологічного — висота закладання нижнього бобу тощо. 

 Дослідами встановлено позитивний вплив передпосівної обробки насіння на висоту прикріплення бобів нижнього ярусу, яка є важливою господарською ознакою, від якої залежить величина втрат при механізованому збиранні урожаю. Так, висота прикріплення нижніх бобів на варіанті контролю становила 12,8 см. Рослини сої, насіння яких обробляли ризогуміном та емістимом С формували висоту прикріплення бобів нижнього ярусу на 0,6-1,3 см вище, ніж на контролі. За сумісного застосування інокулянту та регулятору росту висота прикріплення нижніх бобів була найвищою і становила 15,9 см. 

 В середньому за три роки дослідження максимальну кількість бобів (22,1 шт.), насінин (36,3 шт.) та масу насіння з однієї рослини (5,72 г) формували рослини сої на варіантах, де проводили передпосівну обробку насіння ризогуміном в поєднанні з емістимом С, що порівняно з контролем більше відповідно на 4,1 і 9,2 шт. та 1,54 г.

 Урожайність є інтегральним показником, який визначає доцільність застосування будь-якого агротехнічного прийому. Проведені нами дослідження показали, що урожайність залежала не лише від факторів, які досліджувалися, а й від погодно-кліматичних умов років дослідження (табл. 1).

Таблиця 1

Урожайність сої залежно від варіанту обробки насіння регуляторами росту

Варіант

Урожайність сої, т/га

2017 рік

2018 рік

2019 рік

середня

Контроль

1,56

1,48

1,43

1,49

Зволожене насіння

1,58

1,49

1,44

1,50

Ризогумін

1,72

1,63

1,60

1,65

Емістим С

1,84

1,75

1,68

1,76

Ризогумін + Емістим С

2,16

2,18

2,07

2,14

НІР 0,95

0,46

0,32

0,27

 

  Так, у 2017 році, за сприятливих погодних умов, урожайність сої коливалася від 1,56 до 2,16 т/га залежно від варіанту досліду. Найнижчу врожайність отримано за найменш сприятливих умов 2019 року 1,43-2,7 т/га.

 В середньому за роки досліджень обробка насіння сої перед сівбою бактеріальним препаратом ризогуміном сприяло підвищенню врожайності на 0,16 /га, обробка насіння емістимом С  - на 0,27 т/га в порівнянні з контролем. Найвищу врожайність 2,14 т/га отримано за сумісного застосування інокулянту ризогуміну з регулятором росту емістимом С.

 Висновок. Таким чином, передпосівна обробка насіння ризогуміном в поєднанні з емістимом С сприяє підвищенню польової схожості насіння на 3,1%, збільшення індивідуальної продуктивності рослин і, як наслідок, збільшення врожайності сої на 0,65 т/га.

 

Література:

1. Огляд ринку олійних культур в Україні та в світі за 2011 р. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://agrex.gov.ua/oglyad-rinku-oliynih-kultur-v-ukrayini-ta-v-sviti-za-2019-rik/ 

2. Бобро М.А. Оптимізація технології вирощування зернових і бобових культур / М.А. Бобро, Б.Х. Головченко та ін. // Современные технологии, экономика и экология в промышленности, на транспорте и в сельском хозяйстве: Сборник научных статей по материалам 5-й международной научно-методической конференции. – Киев: ИСМО, Алиста, 1997. – 317 с.

3. Пономаренко С. П. Створення та впровадження нових регуляторів росту в агропромисловому комплексі України / С. П. Пономаренко // Зб. наук. праць Уманської держ. аграр. академія. – 2001. – Вип. 51. – С. 15-19.

4. Нагорний В.І. Особливості застосування бактеріальних та мінеральних добрив у посівах сої / В.І. Нагорний, Ю.О. Романько // Вісник Сумського НАУ. – 2007. – Вип. 14–15. – С. 61–67.

5. Макрушин М. Регулятори росту – ефективний фактор підвищення продуктивності посівів / М. Макрушин, Б. Черемха, В. Гудков [та ін.] // Пропозиція. – 2001. – № 5. – С. 60.

6. Клименко І.В. Вплив регуляторів росту рослин, мінеральних добрив на врожайність сої залежно від сортів та краплинного зрошення. – Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.01.09. “Рослинництво” / І.В. Клименко. – Харків, 2016. – 20 с.

Петрович Александра Юрьевна

аспирантка кафедры зарубежной литературы

Белорусского государственного университета

г. Минск, Беларусь

 

 Аннотация: в настоящей статье рассматриваются стихотворения «Гретель в темноте» Л. Глюк и «Гензель и Гретель» Э. Секстон. Тексты подвергаются анализу в контексте литературного процесса эпохи и антропологических теорий Р. Жирара, а также в имплицитной связи с важнейшими историческими событиями ХХ в. Акцентируется психологический аспект обоих произведений.

 Ключевые слова: травма, насилие, sacrum, ассоциация, переосмысление, Холокост.

 

 В период 1970-х гг. англоязычные писательницы и поэтессы проявляли живой интерес к переосмыслению традиционных сюжетов (мифологических, сказочных, фольклорных, религиозных) в соответствии с идеями психоанализа и некоторыми постулатами феминизма так называемой «второй волны» (1960-е – 1990-е гг.): императивом осуществления собственных желаний и фантазий, необходимостью утвердить «альтернативность», «инаковость» женщины вопреки стереотипам патриархальной культуры и т. д. [1, с. 49–50]. Типичным образцом такого переосмысления в прозе можно назвать сборник рассказов британской писательницы А. Картер «Кровавая комната и другие истории» (The Bloody Chamber and Other Stories, 1979 г.). В этой книге автор пересказала отчасти в барочном, отчасти в готическом духе сказки о Синей Бороде, Красавице и Чудовище, Коте в сапогах и других популярных героях, акцентируя внимание на субъектности и подавленной сексуальности женских персонажей.

 В поэзии подобная тенденция проявила себя не менее выразительно. Второй сборник стихотворений американской поэтессы Л. Глюк, изданный под названием «Дом на болотах» (The House on the Marshland, 1975 г.), собрал положительные отзывы литературных критиков. Рецензенты удостоили похвалы техническое мастерство автора, а также богатство образности и разнообразие ролевых героев в ее текстах [2; 3]. Среди этих героев были персонажи Библии, мифологии, народных сказок и реальной истории, овеянной флером легенд. Типичное произведение, в котором Л. Глюк умело использовала и осовременила фольклорные мотивы, – это «Гретель в темноте» (Gretel in Darkness). Судьба героини известной немецкой сказки «Гензель и Гретель» (Hänsel und Gretel), записанной братьями Гримм, становится поводом для глубокой художественной рефлексии над сущностью психологических травм: This is the world we wanted. / All who would have seen us dead / are dead. I hear the witch's cry / break in the moonlight through a sheet / of sugar: God rewards. / Her tongue shrivels into gas… <…> // Nights I turn to you to hold me / but you are not there. / Am I alone? Spies / hiss in the stillness, Hansel, / we are there still and it is real, real, / that black forest and the fire in earnest [4, p. 59].

 Фольклорный образ становится здесь женщиной из плоти и крови, которая переживает посттравматическое стрессовое расстройство в его аутентичных проявлениях. Жестокий сказочный сюжет, переосмысленный поэтессой, накладывается на реалии не столько внешней, сколько внутренней жизни героини, которая страдает от непоправимой неназываемой травмы. Схожим образом обошлась с текстами сказок другая американская поэтесса – Э. Секстон, которая четырьмя годами ранее опубликовала сборник «Преображения» (Transformations, 1971 г.). Персонажи, созданные коллективной фантазией немецкого народа, под пером Э. Секстон превратились в портреты из галереи тяжелых душевных травм, вызванных инцестом, болезнями, домашним и сексуальным насилием и т. п. Эпитеты и метафоры, которые она употребляла, упоминая бутылки с содовой, президента Г. Трумэна, свидетелей Иеговы или Бонд-стрит, фактически переносили действие в США ХХ в., хотя формально оно по-прежнему разыгрывалось в сказочном мире принцесс, ведьм и говорящих животных. В стихотворении «Гензель и Гретель» (Hansel and Gretel) поэтесса пересказала фабулу истории в своей характерной саркастической манере, с многочисленными сравнениями, заимствованными из современных ей реалий популярной культуры: Гретель закрыла печь «быстро, как Гудини» (fast as Houdini), в духовке ведьма покраснела, «как японский флаг» (as the Jap flag), ее кровь, закипев, приобрела коричневый цвет газированного напитка (began to boil up like Coca-Cola). Явно постмодернистская, едкая ирония этого произведения чужда доминирующим интонациям второго сборника Л. Глюк; «Гретель в темноте» – стихотворение абсолютно серьезное, драматичное и даже трагическое. Что в таком случае сближает его с «Гензель и Гретель» Э. Секстон? Безусловно, финальная строфа: Only at suppertime / while eating a chicken leg / did our children remember / the woe of the oven, / the smell of the cooking witch, / a little like mutton, / to be served only with burgundy / and fine white linen / like something religious [5, p. 290].

 В обоих произведениях речь идет о болезненных воспоминаниях, вызванных к жизни чувственными ассоциациями: зрительными и слуховыми у Л. Глюк (темноты, шепот), обонятельными у Э. Секстон (запах приготовленного мяса). Последняя заходит довольно далеко в своей игре с ассоциативной цепочкой, когда имплицитно уподобляет сожженное тело ведьмы святому причастию – телу Христа. Однако и ролевая героиня Л. Глюк называет предсмертные крики ведьмы буквально «наградой от Бога»; хотя коннотации действуют здесь несколько иначе, в каждом из стихотворений заметна явная тематическая связь насилия, убийства и sacrum. В известном антропологическом эссе «Насилие и священное» (La violence et le sacré, 1972 г.) французский философ Р. Жирар отметил, что само божество может быть символическим воплощением реального насилия. По его мнению, культ Диониса сформировался в контексте значительных социальных и политических катастроф, когда люди вели себя хуже диких зверей. Религия отнимала ужасающие проявления насилия у человека и передавала их божеству – высшей личностной сущности, искупителю грехов всего общества. Таким образом само насилие превращалось в трансцендентную, вездесущую угрозу, от которой можно было спастись при помощи сакральных ритуалов или же смиренного и добродетельного поведения. Р. Жирар утверждал, что религия исполняет свою защитную функцию, пока этот глубочайший фундамент, на котором она стоит, остается скрытым. В противном случае люди, лишенные защиты от истины, оказываются под властью собственной памяти, которая отравляет их подозрениями [6, с. 174–180].

 Не что иное, как пробудившаяся память тревожит героинь Л. Глюк и Э. Секстон, но о какой социальной катастрофе может идти речь? Образный ряд «Гретель в темноте», где повторяются упоминания огня, газа и печи, напоминает не только о стихотворении Э. Секстон, написанном на основе того же сказочного сюжета, но и в целом об американской поэзии 1950-х – 1960-х гг. Ее авторы уделяли немало внимания темам Второй мировой войны и трагедии еврейского народа, порой используя нарочито шокирующие своей обыденностью метафоры и сравнения. К примеру, в «Песне Марии» (Mary’s Song, 1963 г.) С. Плат перед читателем предстает напряженная, даже гротескная сцена воскресного обеда: ягненок, которого готовят в печи, уподобляется Христу, сама духовая печь – церковной дарохранительнице, и все это существует параллельно с сожженными телами убитых евреев, «пепельным ртом, пеплом глаз» (mouth-ash, ash of the eye), вылетающим из крематориев Освенцима, Майданека или Заксенхаузена. В более позднем сборнике Л. Глюк «Семь возрастов» (The Seven Ages, 2001 г.) ее лирическая героиня делает характерное автобиографическое признание: I grew up on the island, prosperous, / <…> the shadow of the Holocaust / hardly touched us [4, p. 479]. Легкое, почти незаметное соприкосновение с тенью Холокоста – вот что представляет собой «Гретель в темноте». Его героиня страдает не только от личной, но и от коллективной, исторической травмы. Вероятно, именно это стихотворение в дальнейшем вдохновило британскую писательницу Э. Грэнвилл на создание романа «Гретель и темнота» (Gretel and the Dark, 2014 г.), фабула которого разворачивается в двух временных пластах: Вена конца ХІХ в., где начинает расцветать психоанализ, и Германия 40-х гг. ХХ в., где в концентрационных лагерях уничтожают людей, которых преступный нацистский режим признал недостойными жизни. Можно счесть, что тенденция к смелому переосмыслению фольклорных сюжетов, позволяющему приблизить их к актуальным проблемам человеческого общества, существует и в настоящее время. Ужасающее насилие, выпавшее на долю человечества во время Второй мировой войны, становится в литературных текстах почти трансцендентным опытом, который практически невозможно описать непосредственно. Именно потому некоторые современные авторы, среди них Л. Глюк и Э. Секстон, предпочитают создавать между своими героями и этим опытом своеобразный барьер архетипов, в том числе зачерпнутых из народных сказок. В конечном итоге подобное отстранение, ставшее осознанной художественной стратегией, лишь сильнее подчеркивает экзистенциальную значимость того, что в ХХ в. пережило человеческое сообщество. Имплицитно проговаривая и возобновляя воспоминания о реальных событиях, поэзия превращается в один из сакральных ритуалов, которые защищают читателя от столкновения с открыто описанным в тексте насилием. При этом она парадоксальным образом сохраняет в неприкосновенности важнейшие моменты коллективного прошлого, не утрачивая своей значимой роли даже в век социальных сетей, глобализации и информационных войн. 

 

Литература

1. Жеребкина, И. «Прочти мое желание…». Постмодернизм. Психоанализм. Феминизм / И. Жеребкина. – М. : Идея-Пресс, 2000. – 256 с.

2. Gorton Hart, A. The House on Marshland by Louise Glück (review) / A. Gorton Hart // Western American Literature. – 1976. – №1. – P. 76-77.

3. Russ Spaar, L. Second Acts: A Second Look at Second Books of Poetry: Louise Glück and Anne Shaw [Электронный ресурс]. – Режим доступа: https://lareviewofbooks.org/article/second-acts-second-look-second-books-poetry-louise-gluck-anne-shaw/. – Дата доступа: 01.09.2020.

4. Glück, L. Poems 1962-2012 / L. Glück. – New York : Farrar, Straus and Giroux, 2013. – 656 p.

5. Sexton, A. The Complete Poems / A. Sexton. – Boston : Mariner Books, 1999. – 656 p.

6. Жирар, Р. Насилие и священное / Р. Жирар; пер. с фр. Г. М. Дашевского. – М. : Новое литературное обозрение, 2010. – 448 с.

Піх Людмила Олексіївна

Старший викладач,

Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка

Україна

Харків

 

Новікова Вікторія Євгеніївна

Старший викладач,

Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка

Україна

Харків

 

Шакула Олександр Олександрович

Доцент,

кандидат сільськогосподарських наук

Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка

Україна

Харків

 

 Анотація: Однією із головних функцій управління навчальною діяльністю студентів є контроль знань, який  сприяє розвиткові у них творчих здібностей. Він розглядається  як принцип зворотного зв’язку між студентом і викладачем. Запропонована методика запобігає непродуктивній втраті аудиторного часу для складання модулів і підсумкового контролю і дає можливість студентам удосконалювати свої комунікабельні навички.

 Ключові слова: лабораторний практикум, контроль знань, потоковий контроль, навчальний матеріал, методичні вказівки.

 

 Лабораторний практикум з хімії охоплює всі основні розділи програми курсу хімії, включаючи хімічну кінетику та рівновагу, розчини, окисно-відновні реакції й електрохімічні процеси та інш. Це одна із найважливіших складових частин курсу хімії, яка допомагає закріпленню лекційного матеріалу, сприяє розвиненню навичок наукового експериментування, дослідницького підходу до вивчення хімії, логічного мислення.

 Однією із головних функцій управління навчальною діяльністю студентів є контроль знань, який  сприяє розвиткові у них творчих здібностей. Він розглядається  як принцип зворотного зв’язку між студентом і викладачем.

 Вирішити задачу управління навчальним процесом може лише систематичний потоковий контроль знань як в усній так і в письмовій формі. Потоковий контроль встановлює ступінь засвоєння знань, умінь і навичок, отриманих студентами на кожному етапі навчального процесу[1]. Під час контролю знань в усній формі викладач спрямовує студента на найкоротший шлях від запам’ятовування до його розуміння, тим самим використовуючи принцип зворотного зв’язку. При письмовій формі контролю знань з’ясовується загальна картина засвоєння навчального матеріалу.

 Аналіз показує, що поєднання двох форм контролю засвоєння навчального матеріалу дає позитивний результат, коли він має місце на протязі усього періоду роботи над навчальним матеріалом. Такий результат досягається в умовах, коли студенту пропонується  завдання, яке вирішується самостійно.

 Для успішного вирішення цих завдань викладач повинен створити умови, які б допомогли студенту вирішити проблему, не нав’язуючи свою думку [2]. Не слід також узагальнювати навчальний матеріал, але потурбуватись про те, щоб студент самостійно знаходив обґрунтовування правильної відповіді. Наприклад: знайти загальні властивості і особливі властивості різних типів оксидів.

 Небажано одразу вказувати студенту на помилку, необхідно запропонувати йому обґрунтувати свою відповідь і при необхідності привести приклади, які нададуть можливість студенту зрозуміти помилку.

 Зі свого боку, студенти при підготовці до виконання лабораторних робіт повинні знати методику і організацію навчального процесу в даних аудиторіях і техніку безпеки, тематику і календарний графік проведення лабораторних  робіт.

 Методичні вказівки повинні бути складені у відповідності з методикою навчання і послідовності виконання лабораторних робіт.

 Студенти дома повинні ознайомитись з методикою проведення  лабораторної роботи. Теоретичні передумови виконання роботи необхідно виносити на лекційні заняття.

 Необхідно звернути увагу студентів на методику засвоєння матеріалу, взаємозв’язок вивчення загальної хімії з іншими загальноосвітніми дисциплінами. При цьому студенти можуть звертатись до навчальної літератури [3].

 Групу, по можливості, ділять на ланки по 2-3 чоловіка, які працюють автономно. Викладач, після 20-25 хвилин роботи студентів, обходить ланки і виявляє ступінь засвоєння об’єму навчального матеріалу і при необхідності відповідними запитаннями спрямовує процес навчання у потрібному напрямку. В цьому  і полягає процес управління.

 Бесіди дають можливість умовно оцінити динаміку і рівень засвоєння студентами навчального процесу. По закінченню заняття виставляється оцінка в журнал.

 Запропонована методика запобігає непродуктивній втраті аудиторного часу для складання модулів і підсумкового контролю і дає можливість студентам удосконалювати свої комунікабельні навички.

 

Список використаної літератури:

1. Максімов О.С. Методика викладання хімії у вищих навчальних закладах.- Мелітополь, 2014. – 91 с.

2. Грабовський А.К. Методика викладання хімії. Опорні конспекти. Тестові завдання. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів.-Черкаси: Видавництво ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2010. – 300 с.

3. Грабовський А.К. Методика викладання хімії у вищих навчальних закладах. Навчально-методичний комплекс дисципліни: методичні рекомендації для студентів вищих навчальних закладів.-Черкаси: Видавництво ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2008. – 68 с.

Донченко Андрій Григорович

студент Кафедри Технічної Кібернетики

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Україна, м.Київ

 

 Анотація: У даній статті піднімається питання безпеки розумних будинків. Розглянуто основні загрози і вразливості розумних будинків, крім того виділені проблеми, до яких може призвести реалізація загроз, також представлений приклад вразливості.

 Ключові слова: розумний будинок, інтернет речей (IoT), загрози безпеки, вразливості, програмне забезпечення (ПЗ).

 

 Система «розумний будинок» - це практично повна автоматизація управління девайсами, пристроями у всіх кімнатах і приміщеннях будинку, а також офісах, квартирах і т.д. Система управляє як окремими блоками, так і всім в цілому. Під «розумним» будинком слід розуміти систему, яка забезпечує безпеку і ресурсозбереження (в тому числі і комфорт) для всіх користувачів. У найпростішому випадку вона повинна вміти розпізнавати конкретні ситуації, що відбуваються в будинку, і відповідним чином на них реагувати: одна з систем може управляти поведінкою інших по заздалегідь визначеним алгоритмам. Крім того, від автоматизації декількох підсистем забезпечується синергетичний ефект для всього комплексу.

 Розумний будинок самостійно відключає електроприлади, переводить їх в сплячий режим при відсутності людей. При необхідності система дозволяє в будь-який час переводити автоматичне керування обладнанням в ручний режим. Але будь-яка система не може бути ідеальною, в даній роботі розглянуті основні загрози і вразливості розумних будинків. Загрозами інформаційної безпеки є порушення конфіденційності, цілісності та доступності інформації.

 Загрози конфіденційності - це загрози, які призводять до небажаного розкриття конфіденційної інформації. Під загрозами конфіденційній інформації прийнято розуміти потенційні чи реально можливі дії по відношенню до інформаційних ресурсів, що призводять до неправомірного оволодіння даними, які охороняються [2]. Наприклад, порушення конфіденційності в системах домашнього моніторингу можуть привести до ненавмисного розкриття конфіденційних медичних даних. Навіть такі дані, як внутрішня температура будинку, можуть використовуватися для визначення того, зайнятий будинок чи ні. Втрата конфіденційності в таких речах, як ключі та паролі, призведе до несанкціонованих загроз доступу до системи.

 Загрози доступу, ймовірно, є найбільшими загрозами. Несанкціонований доступ до системного контролеру, особливо на рівні адміністратора, робить всю систему небезпечною. Це може бути пов'язано з неправильним управлінням паролями і ключами або з неавторизованими пристроями, що підключаються до мережі. Навіть якщо контроль не може бути отриманий, несанкціоноване підключення до мережі може викрасти пропускну здатність мережі або привести до відмови в обслуговуванні законним користувачам. Оскільки багато пристроїв розумного будинку можуть працювати від батареї і мати бездротову мережу з низьким робочим циклом, переповнення мережі запитами може привести до атаки з виснаженням енергії - формі відмови в обслуговуванні. 

 Суттєвою вразливістю є доступність мережевої системи. Оскільки сучасні системи «розумний будинок» підключені до Інтернету, атаки можуть проводитися дистанційно, або за допомогою прямого доступу до мережевих інтерфейсів управління, або шляхом завантаження шкідливих програм на пристрої.

 Фізична доступність системи також є проблемою. Як для бездротових технологій, так і для операторів зв'язку по лініях електропередачі, до фізичних мереж можна отримати доступ зовні, навіть якщо сам будинок надійно заблокований.

 Наступна вразливість - обмежені системні ресурси. Контролери пристроїв традиційно представляли собою невеликі 8-розрядні мікроконтролери з дуже обмеженими обчислювальними ресурсами і ресурсами збереження, що обмежувало їх здатність реалізовувати складні алгоритми безпеки.

 Системна неоднорідність також є вразливістю. Пристрої поставляються багатьма виробниками з різними мережевими стандартами і різними можливостями оновлення програмного забезпечення. Часто пристрої мають мало або взагалі не мають документації по своєму внутрішньому програмному забезпеченню, операційних системах і встановлених механізмах безпеки.

 Фіксована прошивка - ще одна проблема. Існує дуже мало розумних побутових приладів, які надають будь-які регулярні послуги з оновлення програмного забезпечення для виправлення вразливостей. 

 Повільне впровадження стандартів - це вразливість. У той час як деякі пропрієтарні системи, такі як підсистема моніторингу працездатності, можуть мати добре розроблену, відповідаючу стандартам безпеку, більшість сучасних пристроїв розумного будинку реалізують кілька, якщо взагалі застосовують, підходів до безпеки.

 На мою думку, суттєвою вразливістю є брак професійних спеціалістів з безпеки, які можуть керувати всіма складнощами мережі «розумний будинок». Мало хто з домовласників може дозволити собі професійну допомогу в управлінні домашньої мережею [3]. Замість цього домовласники-любителі повинні мати можливість самостійно, безпечно і надійно управляти своїми системами.

 Наприклад, домовласник може припустити, що його веб-камера доступна тільки користувачам, яким дано ім'я хоста і номер порту. Однак за допомогою пошукових пристроїв, які сканують інтернет-пристрої, таких як Shodan (https://www.shodan.io) [4] і Censys (https://censys.io) [5], які законно шукають доступні датчики, багато пристроїв раптово стають відомі і видимі. Звичайні пошукові системи, такі як Google і Яндекс, сканують Інтернет шляхом пошуку веб-сторінок і переходять по посиланнях на цих сторінках для індексації веб-сторінок, зображень або деяких популярних типів файлів. З іншого боку, пошукові системи, скануючі інтернет-пристрої, працюють як мережевий сканер, скануючи відкриті порти інтернет-вузлів і індексуючи інформацію заголовка або банера, що повертається підключеними пристроями; заголовки або банери відповіді часто включають тип пристрою, модель, постачальника, версію прошивки і іншу інформацію. Крім протоколів HTTP і HTTPS, пошукові машини для сканування інтернет-пристроїв використовують різні протоколи (FTP, SSH, DNS, SIP та RTSP і т. д.). Для підключення до відкритих портів вузлів. Для полегшення доступу, ці пошукові системи також надають інтерфейс прикладного програмування (API) для програмного доступу до своїх результатів пошуку. Зловмисники можуть скористатися цими пошуковими системами для пошуку вразливих пристроїв в Інтернеті. Наприклад, використовуючи ключові слова для пошуку «has_screenshot: true port: 554» в Shodan, ви отримаєте список домашніх камер спостереження з їх IP-адресами, географічним розташуванням і знімками екрану. «Інтернет речей» - це не єдина прикладна область, і підходи до забезпечення безпеки, що використовуються в домашньому додатку «розумний будинок», дуже відрізняються від тих, які можуть бути надані критично важливими додатками в промисловості або комунальних службах. Особлива проблема полягає в тому, що безпека мережі залежить від установки і настройки в основному непідготовленим персоналом. Архітектура шлюзу «розумний будинок», що підтримується веб-службами для автоматичної настройки пристрою та мережі і автоматичного оновлення системи, є рекомендованим підходом до вирішення цих проблем.

 

Література

1. Система "умный дом". [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: http://spektr-engineering.ru/sistema-umnyj-dom 

2. Угрозы конфиденциальной информации [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: https://studfile.net/preview/5178442/page:3/ 

3. Страхи и проблемы будущего умных домов. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: https://habr.com/ru/company/iridiummobile/blog/385311/ 

4. Shodan и Censys: опасные гиды по Интернету вещей. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: https://www.kaspersky.ru/blog/shodan-censys/11053/ 

5. Что умеет Censys. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: https://xakep.ru/2016/01/08/censys/ 

Глупак Зоя Іванівна

Кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри рослинництва, 

Сумський національний аграрний університет

 

Мазуров Олексій Валерійович

Магістр

Сумський національний аграрний університет

 

Шмаль Владислав Юрійович

Магістр 

Сумський національний аграрний університет

 

 Анотація: проаналізовано формування продуктивності та урожайності сої залежно від строків сівби та глибини загортання насіння. У середньому за три роки найдовший період вегетації був за максимально раннього строку сівби і становив 122 дні. Найкоротший період вегетації був відмічений на ділянках пізнього строку сівби і становив 105 днів, що на 3 дні коротше в порівнянні з контролем. Встановлено, що найбільша площа листкової поверхні рослин сої була відмічена у фазу наливу насіння на варіанті сівби при температурі ґрунту на глибині 10 см 10 0С (41,7 тис. м2/га) та сівби за РТР в ґрунті на глибині 10 см 120С (42,5 тис. м2/га). Найбільшу кількість вузлів - 14,9 шт., (із них з бобами – 14,1 шт.), кількість бобів – 22,6 шт., кількість насінин (42,2 шт.) було відмічено на варіанті, де висівали за РТР в ґрунті 12 0С на глибину загортання насіння 4-5 см. У найбільш загальному плані відмічена тенденція до зниження показників індивідуальної продуктивності рослин із збільшенням глибини загортання при максимально ранніх та ранніх строках сівби. При пізніх строках сівби залежність була зворотною. 

 Максимальну масу насіння з однієї рослини (9,2 г) було отримано при середньому строку сівби та глибині загортання насіння 4-5 см. Максимальна врожайність зерна сої (2,67 т/га) була відмічена у помірно вологому ы теплому 2017 р. при сівбі в строк, коли ґрунт на глибині 10 см прогріється до температури 12 0С при глибині загортання насіння 4-5 см. Мінімальну врожайність (1,67 т/га) зафіксовано у рік із затяжною і прохолодною весною 2019 р. на ділянках максимально раннього строку сівби з глибиною загортання насіння 6-7 см.

 Ключові слова: соя, строки сівби, глибина загортання насіння, тривалість міжфазних періодів, площа листової поверхні, кількість насіння, маса насіння, урожайність.

 

 У зв’язку з поширенням нових сортів сої постає питання з’ясування елементів технології вирощування, які б забезпечили високу її продуктивність. Особливе значення мають строки сівби сої. З впровадженням у виробництво адаптованих ранньостиглих сортів сої виникла проблема забезпечення гарантованого щорічного формування якісного врожаю насіння до настання несприятливих для збирання умов осіннього періоду [1-3]. Подальше поширення сої в умовах нестійкого зволоження північно-східної частини Лісостепу України стримується недостатньо обґрунтованою зональною технологією її вирощування, передусім за ранньої сівби, де тепло є обмежуючим фактором. Потребують вивчення й процеси формування врожаю та якості насіння сої за різних строків сівби.

 Дослідження з вивчення особливостей формування урожайності і продуктивності сої залежно від строків сівби та глибини загортання проводилися протягом 2017-2019 рр. на базі навчально-наукового виробничого комплексу Сумського НАУ, який розташований в зоні північно-східного Лісостеп України. Грунти дослідного поля чорноземи потужні важко-суглинкові середньо-гумусні, які характеризується такими показниками: вміст гумусу в орному шарі (за І. В. Тюриним) – 4,0 %, реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної (рН 6,5), вміст легкогідралізованого азоту (за І. В. Тюриним) 9,0 мг, рухомого фосфору і обмінного калію (за Ф. Чиріковим) відповідно14 мг і 6,7 мг на 100 ґрунту. Описані ґрунти займають значну частину ґрунтового покриву зони північно-східної частини Лісостепу України. Це дає можливість вважати, що польові дослідження проводилися в типових для зони ґрунтових умовах.

 Об’єкт досліджень – процес формування урожайності сої залежно від строків сівби та глибини загортання насіння. Предмет досліджень – скоростиглий сорт сої Вільшанка, оригінатор - Національний науковий центр "Інститут землеробства Української академії аграрних наук".

 Висівали в строк:

  1. Сівба при температурі 8 °С на глибині 10 см (максимально ранній); 
  2. Сівба при температурі 10 °С на глибині 10 см (ранній, контроль);
  3. Сівба за рівнем термічного режиму (РТР) в ґрунті на глибині 10 см 12 °С (середній);
  4. Сівба через 10 днів після строку, встановленого за РТР в ґрунті на глибині 10 см 12 °С (пізній) на глибину загортання насіння 2-3 см; 4-5 см; 6-7 см.

 Попередник - пшениця озима. Підготовка грунту полягала у лущенні стерні та зяблевій оранці. Перед сівбою – проведення культивації з боронуванням. Сівбу проводили звичайним рядковим способом з міжряддям 15 см з нормою висіву 700 тис.шт/га. Догляд за посівами полягав у проведенні досходового та двох післясходових боронувань. 

 Для умов північно-східної частини Лісостепу України тривалість вегетаційного періоду сої має дуже важливе значення, оскільки соя – теплолюбива культура, чутлива до зниження температур, які в даній кліматичній зоні можуть пошкодити посіви сої як на початку її вегетації, так і наприкінці. У середньому за три роки найдовший період вегетації був за максимально раннього строку сівби і становив 122 дні. Найкоротший період вегетації був відмічений на ділянках пізнього строку сівби і становив 105 днів, що на 3 дні коротше в порівнянні з контролем.

 Загалом сівба в більш пізні строки забезпечила скорочення тривалості вегетації на всіх фазах розвитку. Найбільш суттєвий вплив на зміну тривалості вегетації мав період повні сходи-початок цвітіння. Середня тривалість цієї фази становила 34 доби. На ділянках максимально раннього строку сівби її тривалість збільшувалась до 38 днів. Менш суттєвими були зміни тривалості фази цвітіння та наливу насіння. Входження рослини у генеративну фазу розвитку, як правило, вимагає певної суми температур. В умовах максимально раннього строку сівби початок вегетації проходить при низьких добових температурах, що привело до збільшення тривалості періоду повні сходи-початок цвітіння.

 Відмічаючи провідну роль процесу фотосинтезу у формуванні врожаю сільськогосподарських культур автори вказують на необхідність створення сприятливої оптико-біологічної структури агробіоценозу [4, 5]. Площа листової поверхні рослин сої зростала протягом періоду вегетації, досягаючи свого максимуму в фазу наливу насіння. Пізніше, з початком відмирання нижніх ярусів листків, цей показник зменшувався. У середньому за роки досліджень найбільша площа листкової поверхні рослин сої була відмічена у фазу наливу насіння на варіанті сівби при температурі ґрунту на глибині 10 см 10 0С (41,7 тис. м2/га) та сівби за РТР в ґрунті на глибині 10 см 120С (42,5 тис. м2/га). Сівба в більш ранні чи пізні строки приводила до статистично суттєвого зниження цього показника до 40,9 та 36,2 тис. м2/га відповідно.

 Дослідження показали, що при максимально-ранньому та ранньому строках сівби площа листкової поверхні рослин сої була більшою на варіантах, де насіння сої висівали на глибину 2-3 см, на варіанті середніх строків сівби, де сівбу проводили в строк за РТР в ґрунті на глибині 10 см 12 0С – на 4-5 см, а при сівбі в пізні строки – на 6-7 см.

 Індивідуальна продуктивність рослин є комплексним показником, значення якого залежить від кількості бобів на одній рослині, середньою кількістю насінин у них, масою насіння з однієї рослини та масою 1000 шт. насінин.

 Дослідження показали, що найбільш варіабельними показниками були: кількість вузлів, в тому числі і з бобами, кількість бобів, кількість насінин на 1 рослині, маса 1000 шт. насінин та маса насіння з 1 рослини (табл. 1). Так в середньому за три роки найбільшу кількість вузлів - 14,9 шт., (із них з бобами – 14,1 шт.), кількість бобів – 22,6 шт., кількість насінин (42,2 шт.) було відмічено на варіанті, де висівали за РТР в ґрунті 12 0С на глибину загортання насіння 4-5 см. Близькі до цього дані були отримані О. М. Венедіктовим в умовах Правобережного Лісостепу України [6].

Таблиця 1

Вплив строків сівби та глибини загортання насіння на структуру врожаю рослин сої, 2017-2019 рр. 

Строк сівби (А)

Глибина загортання (В), см

В середньому на 1 рослині, шт.

гілок

вузлів

бобів

насінин

всього

в т.ч. з бобами

Сівба при температурі ґрунту на глибині 10 см 8 0С (максимально ранній)

2-3

1,6

12,8

11,5

19,9

37,2

4-5

1,5

11,1

9,9

18,3

34,8

6-7

1,3

9,8

8,7

16,8

25,3

середнє

1,47

11,23

10,03

18,33

32,43

Сівба при температурі ґрунту на глибині 10 см 10 0С (ранній, контроль)

2-3

1,8

13,4

12,7

21,5

41,8

4-5

1,6

11,8

10,9

19,6

39,2

6-7

1,5

10,5

9,4

17,8

36,4

середнє

1,63

11,9

11,0

19,63

39,13

Сівба за РТР в ґрунті 12 0С (середній)

2-3

1,7

13,7

12,5

20,9

39,4

4-5

1,9

14,9

14,1

22,6

42,2

6-7

1,5

13,5

12,2

21,5

38,1

середнє

1,7

14,03

12,93

21,67

39,9

Сівба через 10 днів після строку, встановленого за РТР в ґрунті 12 0С (пізній)

2-3

1,4

10,6

9,4

17,7

30,5

4-5

1,5

11,5

10,3

18,4

32,4

6-7

1,6

12,8

11,6

19,1

35,5

середнє

1,5

11,63

10,43

18,4

32,8

НІР0,05

 

А-0,11

В – 0,09

АВ -0,18

А-1,10

В – 1,11

АВ – 2,31

А-1,28

В – 1,12

АВ -2,28

А-1,32

В – 1,13

АВ-2,37

А-1,74

В – 1,46

АВ -2,83

 

  Сівба в більш ранні та пізні строки приводила до зниження цих показників. Так, найнижчі показники індивідуальної продуктивності рослин були відмічені при максимально ранніх строках сівби і глибині загортання насіння 6-7 см. При цьому в середньому на 1 рослині формувалося 9,8 шт. вузлів, з них 8,7 шт. з бобами, 16,8 шт. бобів 25,3 шт. насінин. 

 У найбільш загальному плані відмічена тенденція до зниження показників індивідуальної продуктивності рослин із збільшенням глибини загортання при максимально ранніх та ранніх строках сівби. При пізніх строках сівби залежність була зворотною. 

 Наші дослідження показали, що в середньому за 2017-2019 рр. максимальна маса насіння з однієї рослини (9,2 г) була отримана при середньому строці сівби та глибині загортання насіння 4-5 см (табл. 2). Найнижчу масу насіння (5,8 г) відмічено на варіанті максимально раннього строку сівби та глибині загортання насіння 6-7 см.

Таблиця 2

Маса насіння з 1 рослини залежно від строків сівби та глибини загортання насіння, г

Строки сівби (А)

Глибина загортання насіння (В), см

Середня

2-3

4-5

6-7

Сівба при температурі ґрунту на глибині 10 см 8 0С (максимально ранній)

7,2

6,9

5,8

6,6

Сівба при температурі ґрунту на глибині 10 см 10 0С (ранній, контроль)

7,7

8,2

7,1

7,7

Сівба по рівню термічного режиму в ґрунті 12 0С (середній)

8,4

9,2

8,7

8,8

Сівба через 10 днів після строку, встановленого РТР в ґрунті 12 0С (пізній)

6,1

6,5

6,8

6,4

Середнє

7,3

7,7

7,1

7,4

НІР0,05

А – 1,38; В – 0,32; АВ – 0,76

 

 Слід зазначити, що найбільшу масу насіння з однієї рослини було отримано за сприятливих погодно-кліматичних умов 2017 р. Весняні холоди та посушливі і спекотні умови 2019 р. знизили цей показник з 1 рослини на 18 %.

 Величина врожайності сільськогосподарських культур відображає та інтегрує дію і взаємодію всіх факторів, що впливають на рослини в процесі їх росту і розвитку. Рівень врожайності – це результат реалізації генетичного потенціалу сорту в конкретних природно-кліматичних умовах. Застосування агротехнічних заходів у технологічному процесі вирощування сільськогосподарських культур, в тому числі і сої, має бути направлене на підвищення рівня продуктивності сорту та його екологічної стійкості.

 За роки проведення досліджень, максимальна врожайність зерна сої (2,67 т/га) була відмічена у помірно вологому 2017 р. при сівбі в строк, коли ґрунт на глибині 10 см прогріється до температури 12 0С при глибині загортання насіння 4-5 см. Мінімальну продуктивність (1,67 т/га) зафіксована у 2019 р. на ділянках максимально раннього строку сівби з глибиною загортання насіння 6-7 см (табл. 3.).

Таблиця 3

Урожайність зерна сої залежно від строків сівби та глибини загортання насіння, т/га, 2002-2004 рр.

Строки сівби (А)

Глибина загортання насіння, см (В)

Роки

2017

2018

2 2019

середня

Сівба при температурі на глибині 10 см 8 0С (максимально-ранній)

2-3

1,92

1,73

1,67

1,77

4-5

1,88

1,69

1,62

1,73

6-7

1,82

1,64

1,58

1,68

середня

1,87

1,69

1,62

1,73

Сівба при температурі ґрунту на глибині 10 см 10 0С (ранній, контроль)

2-3

2,23

2,12

1,98

2,11

4-5

2,17

2,08

1,87

2,04

6-7

2,08

1,98

1,82

1,96

середня

2,16

2,06

1,89

2,07

Сівба по рівню термічного режиму в ґрунті 12 0С (середній)

2-3

2,58

2,37

2,31

2,42

4-5

2,67

2,45

2,38

2,5

6-7

2,46

2,28

2,12

2,29

середня

2,7

2,37

2,27

2,45

Сівба через 10 днів після строку, встановленого РТР в ґрунті 12 0С (пізній)

2-3

2,25

2,06

1,98

2,09

4-5

2,3

2,12

2,04

2,15

6-7

2,34

2,17

2,08

2,19

середня

2,3

2,12

2,03

2,15

НІР0,05 т/га

А – 0,038

А – 0,037

А – 0,035

 

 

 

В – 0,032

В – 0,035

В – 0,031

 

 

 

АВ – 0,055

АВ -0,053

АВ -0,051

 

 

 Дослідженнями встановлено, що на ділянках максимально раннього і раннього строків сівби врожайність насіння була вищою при глибині загортання 2-3 см, на варіанті середніх строків сівби – при глибині 4-5 см, а в більш пізні строки – при глибині 6-7 см. Встановлена нами закономірність, в цілому, погоджується з дослідженнями, проведеними в інституті кормів УААН та у Вінницькому ДАУ. Так, в дослідженнях Н. М. Петриченко урожайність зерна сортів, що вивчалася,була вищою при глибині загортання насіння 2-3 см. Проте висів насіння на глибину 4-5 см у більш пізні строки збільшив урожайність на 2 % [7].

 Для середніх значень була відмічена наступна залежність. Найменша урожайність (1,73 т/га) була зафіксована на ділянках максимально ранніх строків сівби. При підвищенні температури ґрунту та сівбі в більш пізні строки урожайність підвищувалась, досягаючи свого максимуму (2,45 т/га) при сівбі за РТР в ґрунті 12 0С. Більш пізні строки сівби супроводжувались зниженням урожайності до 2,15 т/га. Різниця між максимальним і мінімальним значенням урожайності залежно від строків сівби була статистично суттєвою у всі роки досліджень.

 

Література:

1. Адамень Ф. Ф. Агробиологические особенности возделывания сои на Украине / Ф. Ф. Адамень, В. А. Вергунов, И. Н. Вергунова – К.: Аграрна наука, 2006. – 456 с. 

2. Шовікова О.В. Особливості вирощування сої за умов зміни клімату /О.В. Шовікова. // Збірник тез II Міжнародної науково-практичної конференції «Кліматичні зміни та сільське господарство. Виклики для аграрної науки та освіти», 10-12 квітня 2019 року. ДУ НМЦ «Агроосвіта», Київ – Миколаїв – Херсон, 2019. –92-94 с.

3.  Бабич А. О. Селекція і розміщення виробництва сої в Україні / А. О. Бабич, А. А. Бабич-Побережна – К.: ФОП Данилюк В. Г., 2008. – 216 с. – (Монографія).

4. Василюк В.М. Динаміка фотосинтетичної й азотфіксувальної активностей та продуктивність сої, інокульованої Tn5-мутантами Bradyrhizobium japonicum / В.М. Василюк, Д.А. Кірізій, С.Я. Коць // Доповіді НАН України. — 2008. — № 1. — С. 147—152.

5. Шевніков М. Я. Наукові основи вирощування сої в умовах лівобережного Лісостепу України: Монографія / М. Я. Шевніков. – Полтава, 2007. – 208 с.

6. Венедіктов О. М. Продуктивність сої залежно від строків сівби та системи захисту від хвороб / О. М. Венедіктов // Збірник матеріалів другої міжвузівської науково-практичної конференції аспірантів "Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан та перспективи" 27-28 квітня 2002 р. – Вінниця, 2002. –С. 36-38.

7. Петриченко Н. М. Формування урожайності та товарних якостей насіння сої залежно від впливу агротехнічних заходів в Лісостепу України / Н. М. Петриченко // Аграрна наука – селу: Наук. зб. Подільської держ. аграрно – технічної академії. – 1998. – Вип. 2. – С. 85-86.

Зволікевич Андрій Валерійович

студент Кафедри Технічної Кібернетики

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Україна, м.Київ

 

 Анотація: в даній роботі наведено порівняльний аналіз найпоширеніших протоколів передачі даних, які використовуються для керування промисловою автоматикою, а також надано рекомендації для вибору підходящого протоколу.

 Ключові слова: РОЗПОДІЛЕНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ, МІКРОКОНТРОЛЕР, ПРОТОКОЛ ПЕРЕДАЧІ ДАНИХ, АВТОМАТИЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА, ПРОГРАМУВАННЯ

 

 У зв'язку з різким здешевленням мікропроцесорної техніки з одночасним підвищенням їх надійності та технічних характеристик, зменшенням їх розмірів і збільшенням їх функціональних можливостей з'явилася велика кількість малогабаритних контролерів і мікрокомп'ютерів. Наявність розвинених засобів передачі інформації дозволяє пов'язувати ці контролери в єдину мережу, причому різні вузли цієї мережі можуть знаходитися на досить великій відстані один від одного.

 Подібна архітектура системи управління має такі переваги:

 1) Висока надійність роботи системи. Чіткий розподіл обов'язків для кожного окремого вузла системи робить її працездатною навіть при виході з ладу або зависання будь-якого пристрою.

 2) Мала кількість дротових з'єднань. Контролери мають можливість працювати в важких промислових умовах, тому вони, як правило, встановлюються в безпосередній близькості до об'єкту управління.

 3) Легка розширюваність системи. При появі у системі додаткових точок які необхідно контролювати досить додати до системи новий вузол.

 4) Відносно невеликі терміни проведення модернізації.

 5) Можливість використання комп'ютерів і контролерів меншої потужності. Оскільки кожен вузол виконує лише одну окрему задачу, відпадає необхідність у дорогих обчислювачах.

 6) Легкість тестування і налагодження. Оскільки всі елементи системи активні, легко забезпечити самодіагностику і пошук несправності.

 Необхідність модернізації інтерфейсів управління пов'язана в першу чергу з необхідністю підвищення функціональності пристроїв, які входять у систему разом зі скороченням витрат на монтаж та експлуатацію. Звичайний спосіб зв'язку у розподіленій системі управління за допомогою аналогових уніфікованих електричних сигналів все ще активно застосовується, але до деяких об'єктів його можливостей вже недостатньо.

 У зв'язку з цим останнім часом популярності набуває з'єднання по польовій шині, яке дозволяє передавати керуючі команди, запити стану, сигнали зворотного зв'язку та іншу інформацію в цифровому вигляді, в тому числі використовуючи існуючі лінії зв'язку. При цьому можуть застосовуватися різні протоколи обміну даними. Проте, проблема у застосуванні такого підходу полягає у тому, що при збільшенні швидкості передачі інформації значно зменшується максимальна відстань між вузлами мережі(Мал.1).

 

Мал.1 Залежність затухання корисного сигналу від швидкості передачі даних на різних відстанях(RS-485) [1]

 

 Найпоширенішими протоколами передачі даних у промисловій автоматиці є:

 1) PROFIBUS (PROcess FIeld BUS) - це відкрита промислова мережа польового рівня, що відповідає вимогам міжнародних стандартів IEC 61 158 / EN 50170, призначена для побудови систем розподіленого вводу-виводу, а також організації обміну даними між системами автоматизації[2].

  2)Modbus - комунікаційний протокол, заснований на технології ведучий-керований (master-slave). Широко застосовується в промисловості для організації зв'язку між електронними пристроями. Використовується в основному для передачі даних через послідовні лінії зв'язку RS-485, RS-422, RS-232, є також модифікація для мережі TCP/IP (Modbus TCP )[3].

 3)Технологія Foundation Fieldbus є цифровою, послідовною, двосторонньою системою зв'язку, яка служить в якості базового рівня мережі в заводських або фабричних системах автоматизації. Це відкрита архітектура, розробляється і здійснюється організацією Foundation Fieldbus.

 4)HART-протокол — цифровий протокол передачі даних у промислових мережах розроблений фірмою Rosemount Fischer (США) в середині 80-х років. З 90-х років він був доопрацьований і став загальновизнаним відкритим стандартом комунікації, що дозволяє обмінюватися інформацією між інтелектуальними давачами та приладами[4].

 5)Controller Area Network (CAN) — стандарт, призначений для організації високонадійних та недорогих каналів зв'язку у розподілених системах управління. CAN застосовується у пристроях промислової автоматики, вбудованих пристроях технології «розумного будинку», автомобільній промисловості та інших галузях. Найчастіше CAN-інтерфейс використовується як зв'язна ланка між головним контролером та багатьма допоміжними датчиками, механізмами та актуаторами, підключення яких до центральної магістралі не завжди доцільне[5].

 Для того, щоб обрати найкращий протокол передачі даних, складемо порівняльну таблицю їхніх характеристик(Таблиця 1). 

Таблиця №1 

Протоколи

Максимальна швидкість

Максимальна кількість пристроїв на одній шині

Максимальна довжина кабелю

Profibus

12 Мбіт/с

126

100 м

Modbus

115,2 кбіт/с

247

1,2 км

Foundation Fieldbus

31,25 кбіт/с

32

1,9 км

HART

1,2 кбіт/с

15

3 км

CAN

1 Мбіт/с

30

25 м

 

 Як видно з таблиці, не існує такого протоколу який був би найкращим одночасно за усіма параметрами. Якщо протокол підтримує дуже високу швидкість передачі даних (пропускну здатність), то, як правило, він не спроможний передати такий сигнал на досить велику відстань. І навпаки, якщо протокол здатен передати інформаційні пакети на дуже велику відстань, то він це робить за рахунок програшу у кількості підтримуваних пристроїв на одній шині та відчутно низькій максимальній швидкості. Це означає, що вибір кращого протоколу передачі даних між пристроями у промисловій автоматиці залежить від конкретної ситуації. Якщо максимальна відстань від головного до керованих пристроїв знаходиться у межах до 300 м, тоді одним з найкращих варіантів стане Profibus, однак якщо відстань перевищує 300 м, тоді Modbus стане у нагоді. Не слід забувати про максимальну кількість пристроїв на одній шині. Наприклад, якщо керованих пристроїв більше 50, тоді буде доволі складно об'єднати їх у єдину систему за допомогою Foundation Fieldbus, HART та CAN.

 

Література:

1. https://www.eetimes.com/increasing-rs-485-networking-via-receiver-equalization/#

2. https://uk.wikipedia.org/wiki/Profibus

3. https://uk.wikipedia.org/wiki/Modbus

4. https://uk.wikipedia.org/wiki/HART-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB

5. https://uk.wikipedia.org/wiki/Controller_Area_Network

Приятельчук Олена Анатоліївна,

доктор економічних наук, доцент кафедри міжнародного бізнесу Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

 

 Анотація. Криза пандемії носить виключно медичний характер, однак її наслідки яскраво відчутні в різних галузях економіки та сферах діяльності. В сфері логістики дані наслідки проявляються як у зниженні потоків (товарів, послуг, людських ресурсів), так і в кардинальній видозміні форм, засобів, механізмів та методів організації логістичних процесів. Характер таких змін може носити як негативний, так і позитивний характер. Якщо одні компанії одних сфер пасивно отримують певні переваги через зміну кон’юнктури ринку та структури споживчих потреб, то інші – в результаті активних дій впровадження новітніх ідей креативного менеджменту, інновацій в сфері організації виробництва та маркетингу.

 Ключові слова: пандемія, логістична система, стимулювання економіки, криза.

 

 Криза пандемії відрізняється від іпотечної, фінансової або кризи перевиробництва попередніх років. Наприклад, у 2008 році криза почалась в фінансовій сфері, і основним завданням влади було зупинити фінансову паніку і тільки потім простимулювати економіку. Зараз же криза в першу чергу медична, і економіка зупиняється тільки через вимушений карантин. Тут стимулювання економіки і неможливо, і безглуздо: не потрібно підвищувати попит на багато товарів і послуги, коли їх виробництво просто заборонено. Пріоритетом же стає медицина та її фінансування: потрібно якомога більше ліжок, масок, апаратів для вентиляції легенів, тестів, а також медичного персоналу. 

 В різних країнах спостерігаються певні відмінності в характері та формах протікання кризових явищ. Зокрема, в США криза була спровокована реакцією влади на поширення коронавіруса COVID-19, який розкрив на поверхню накопичені проблеми з доларовою ліквідністю в фінансовій системі і борговими проблемами корпорацій. Зараз криза переходить з фінансового сектора в реальну економіку. Економіка переживає унікальне поєднання відразу двох шоків - падіння попиту через карантин і зниження пропозиції товарів через зупинку підприємств і порушеної логістики. І все це накладається на величезні борги, накопичені до початку кризи. Таким чином, кризу спричинив не коронавірус, а саме карантин.

 Більшість суб’єктів господарювання відчули на собі наслідки кризових явищ. Найгірше дана ситуація відбилася на логістичних компаніях, особливо авіалініях та круїзних компаніях. Майже всі країни призупинили авіасполучення, щоб не допустити подальшого розповсюдження коронавірусу, що дуже погано вплинуло на авіакомпанії та на вартість їх акцій. Наприклад, візьмемо компанію American Airlines (AAL). На поточний момент вже відомо, що компанія не здатна подолати самостійно наслідки надмірного скорочення обсягів ділової активності, тому звернулася за фінансовою допомогою до уряду. Загальний розмір запитуваної фінансової допомоги може скласти $ 12 млрд, з яких $ 6 млрд будуть гранти на заробітну плату і $ 6 млрд кредити. За словами CEO компанії, отримання подібної фінансової допомоги дозволить компанії пережити «гірші з можливих сценаріїв».

 На кінець другого кварталу 2020 року загальний борг AAL перевищував $ 33 млрд, що робило компанію однією з найбільш перевантажених боргами серед авіаліній. Без фінансової підтримки з боку уряду компанію чекає банкрутство. У США схвалили пакет фінансової допомоги в розмірі $ 2 трлн, з яких $ 25 млрд призначене безпосередньо авіакомпаніям.

 Далі стало відомо, що уряд має намір надавати авіакомпаніям фінансову допомогу в обмін на частку в цих компаніях. Подібна позиція є справедливою з точки зору платників податків, але для авіакомпаній все ж більш бажаним є отримання кредитів або грантів без надання частки в акціонерному капіталі. Проте, навіть така допомога для авіакомпаній буде затребуваною, тому що ліквідність у них дуже швидко виснажується. 

 Для розуміння скрутності становища авіаліній потрібно розглянути кореляцію графіків ціни на акції компанії AAL та ціни на нафту марки WTI. Як відомо, існує обернена кореляція ціни на нафту і на акції авіаліній, так як основним аспектом витрат авіаліній є паливо, і чим дорожча ціна на нафту, тим більших витрат зазнають авіалінії. Навіть при значному падінні цін на нафту, акції компаній практично ніяк не відреагували і продовжили падати. Таким чином, це вказує на велику слабкість даного сектору.

 Щодо інших логістичних компаній, то вони не так постраждали, як авіалінії. Наприклад Fedex, чиї акції вже повернули половину своєї вартості від падіння.

 Іншим прикладом є досвід американської компанії Boeing. Наслідком її фінансових втрат стало прогнозоване скорочення персоналу. Через проблеми з літаками серії 737 MAX, заборона на експлуатацію яких залишається в силі вже рік, компанія вже скасувала виплати дивідендів і зворотні викупи власних акцій, скоротила виробництво і тимчасово призупинила роботу деяких своїх заводів. Але до скорочення персоналу справа не доходила, так як в компанії готувалися до швидкого відновлення виробництва MAX-ів (за останніми даних, це очікувалося в травні). Цілком можливо, що рішення про скорочення персоналу пов'язано з тим, що компанія все ж має намір звернутися за фінансовою допомогою до уряду. Раніше Boeing звертався до уряду з проханням виділення не менше $ 60 млрд для аерокосмічної галузі. Окремої статті в пакеті заходів для цих цілей не виділено, тому компанії з даної галузі, які зазнають фінансових труднощів, в тому числі і BA отримуватимуть підтримку на загальних умовах. Умовою отримання підтримки від держави в даному випадку окрім всього іншого є заборона на звільнення персоналу і скорочення заробітних плат. Також однією з умов є надання частки в компанії уряду. І хоча раніше в BA заявляли, що остання умова їх не влаштовує і вони будуть використовувати інші інструменти, зараз, мабуть, думка змінилася. Не виключено, що скорочення персоналу є всього лише одним з інструментів і BA дійсно не стане звертатися за урядовою допомогою, але з огляду на масштаби нинішньої кризи, а також фінансове становище BA це скоріше за все виглядає як підготовка до звернення за підтримкою. Вартість акцій Boeing впали майже на 75%.

 Проте не всі компанії постраждали внаслідок карантинних дій, а навпаки, навіть виграли. Наприклад акції компанії Amazon (AMZN) нещодавно поставили новий рекорд в ціні за акцію. Компанія є 3 в світі по розміру капіталізації – 1195 млрд $. Це зумовлюється наступними причинами:

  • На відміну від інших логістичних компаній, які зазнавали збитків через те, що зупинилась економіка і зменшилися обсяги поставок, Амазон впевнено розквітав, так як вся увага перейшла на електронну комерцію.
  • Амазон має власну логістичну систему та не використовує послуги інших логістичних компаній, чим забезпечує собі величезну економію.
  • Об’єднуючи ці фактори, ми отримуємо те, що внаслідок карантинних заходів збільшився попит на замовлення продукції онлайн + власна потужна логістична система дали величезні результати і прибутки.

 Тому, в галузі логістики ми можемо прослідкувати наступну яскраво виражену тенденцію - диверсифіковані компанії, які мають свої логістичні системи виграли за рахунок умов, що склалися. Натомість, звичайні спеціалізовані логістичні компанії зазнали значних збитків. Можна провести аналогію зі складанням інвестиційного портфелю. Головне правило – диверсифікуючи активи, ми зменшуємо наші ризики, а зменшуючи наші ризики, ми отримуємо прибутки. Так вийшло і тут – Амазон, який займається і електронною комерцією, і логістикою, диверсифіковуючи структуру свого бізнесу був у набагато вигіднішому становищі, ніж спеціалізовані логістичні компанії.

 

Джерела:

1. Валькова Н.В. Електронна логістика: визначення та складові її інструментарію. Моделювання регіональної економіки. 2013. – с.119-128

2. Лобанов Н. Логистика 2020. Тренды реальности после коронавируса. URL: https://trans.info/ru/logistika-2020-trendyi-realnosti-posle-koronavirusa-179517

3. Шулик В. Коронавірус змінить логістику та глобальні ланцюжки поставок. URL: https://gmk.center/ua/opinion/koronavirus-zminit-logistiku-ta-globalni-lancjuzhki-postavok/

Велічко Володимир Володимиррвич

Студент кафедри медицини та реабілітації

Вінницький соціально-економічний інститут Вищого навчального закладу

Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»

Україна, місто Вінниця

 

 Анотація: Метою даної статті є висвітлення проблеми бронхіальної астми, вивчення основних причин захворювання та основні завдання лікувальної фізичної культури.

 Ключові слова: бронхіальна астма, алергени, реалізація, лікувальна фізична культура.

 

 За цьогорічними даними ВООЗ, близько 235 мільйонів людей у всьому світі страждають від астми і кількість таких людей постійно зростає. В Україні зареєстровано 210 тис хворих на бронхіальну астму (за статистикою 2015 року). Астма належить до тих захворювань, які найбільше впливають на показники смертності населення або суттєво знижують якість життя пацієнта і лікуються на амбулаторному рівні.

 Астма – це хронічна хвороба, яка найчастіше проявляється періодичними нападами задишки та свистячими хрипами. Частота та ступінь важкості цих симптомів можуть бути різними. Наприклад, інтервал між нападами може коливатися від однієї години до одного дня. Як правило, напади відбуваються під час фізичної активності або вночі.

 Бронхіальною астмою можуть хворіти люди усіх вікових груп, але найчастіше це діти та молодь. 

 Астма вважається невиліковною хворобою. Проте можна контролювати перебіг захворювання та прояв симптомів. Вченим й досі не вдалося точно визначити основні причини астми. Однак більшість експертів погоджуються, що генетична схильність в поєднанні з зовнішніми подразниками є найбільш поширеними факторами ризику розвитку астми.

 Причини бронхіальної астми:

  1. Спадкова схильність. Якщо хтось із ваших родичів хворів на астму, то ви автоматично відноситесь до групи ризику.
  2. Шкідливі умови праці: вплив хімічних подразників, особливо на робочому місці.
  3. Низька вага при народженні та/або куріння матері під час вагітності.
  4. Алергени. Пацієнти, що страждають від алергічного риніту або атопічного дерматиту, мають в 3-5 разів вищий ризик захворіти на бронхіальну астму. І навпаки: бронхіальна астма може спровокувати алергією на певні подразники.
  5. Часті респіраторні захворювання.
  6. Деякі медикаменти. Аспірин, група протизапальних і знеболюючих препаратів, ліки від тиску (бетаблокатори) також можуть стати причиною брохніальної астми.
  7. Ожиріння.
  8. Низька фізична активність.

 Реабілітаційні заходи при бронхіальній астмі спрямовані на підтримку ремісії хвороби, відновлення функціональної активності й адаптаційних можливостей дихального апарату та інших органів і систем, що забезпечують подальший нормальний розвиток життєзабезпечення організму. Значне місце в системі комплексу лікувально-профілактичних заходів при бронхіальній астмі посідає ЛФК.

 Основні завдання ЛФК при бронхіальній астмі такі:

  • нормалізація тонусу ЦНС (ліквідація застійного патологічного осередку збудження) і зниження загальної напруженості;
  • ліквідація патологічних кортико-вісцеральних рефлексів і відновлення стереотипу регуляції дихання;
  • ліквідація або зменшення спазму бронхів і бронхіол, зниження тонусу інспіраторних м’язів;
  • відновлення функції дихальної системи шляхом навчання хворих регулювати своє дихання і розвитку навички ритмічного дихання з переважним тренуванням видиху;
  • зміцнення дихальної мускулатури, збільшення рухливості діафрагми та грудної клітки;
  • навчання довільному м’язовому розслабленню;
  • активізація трофічних процесів і запобігання розвитку емфіземи легень;
  • запобігання змінам та усунення порушень функцій різних органів і систем, утягнутих у патологічний процес;
  • підвищення загальної опірності організму до впливу зовнішнього середовища.

 Протипоказанням до призначення ЛФК є астматичний статус, дихальна і серцева недостатність із декомпенсацією функцій цих систем, гарячка.

 При бронхіальній астмі використовуються такі форми ЛФК: процедура лікувальної гімнастики, ранкова гігієнічна гімнастика, дозовані прогулянки та ін.

 Після закінчення нападу для полегшення видалення мокротиння, що тяжко відокремлюється, усунення виникаючих ділянок ателектазів і з метою профілактики бронхопневмонії показані спеціальні дихальні вправи з повільним повним видихом. В основному ж ЛФК застосовують між нападами при задовільному загальному стані хворого.Хворого необхідно навчити поверхнево дихати, не роблячи глибоких вдихів, тому що глибокий вдих, подразнюючи бронхіальні рецептори, може призвести до збільшення спазму. Тим же часом на короткий термін (4–5 с) на помірному видиху слід затримати дихання, щоб «заспокоїти» рецептори бронхіального дерева, зменшити потік патологічних імпульсів у дихальний центр. Після затримки дихання з тієї ж причини не слід робити глибокий вдих, він знову має бути поверхневим. Спеціально відпрацьовують дихальні паузи у спокійному стані після неповного видиху, затримуючи дихання до появи неприємного відчуття нестачі повітря.Хворого навчають навичок оптимального дихання, при якому на вдиху передня стінка живота випинається одночасно або з подальшим підніманням грудної клітки, а на видиху опускається, живіт утягується; привчають робити вдих і видих через ніс, використовуючи бронхорозширювальний ефект носоглоткового рефлексу; дихати ритмічно, з меншою частотою та з подовженим видихом.З появою провісників нападу астми хворому слід набути зручного положення, краще сидячи на стільці обличчям до спинки, голову покласти на передпліччя рук, складених на спинці стільця; або, сидячи на стільці, покласти руки на стіл чи спинку стільця, стоячого попереду, чи на стегна. Одночасно необхідно максимально розслабити мімічні м’язи, м’язи спини, плечового пояса, живота, діафрагми, ніг. Такі положення з розслабленням м’язів поліпшують стан хворого, полегшують видих при нападі ядухи завдяки збільшенню рухливості ребер, зменшенню надлишкової вентиляції легень і поліпшенню бронхіальної прохідності. Хворому рекомендують подовжувати видих через рот вузьким струменем, стримувати кашель, глибоко не вдихати, не розмовляти. Можна піднімати пальцями кінчик носа, розширюючи ніздрі, постукувати по крилах носа, що рефлекторно призводить до зменшення бронхоспазму.Після виписування зі стаціонару хворому рекомендують продовжити заняття ЛФК, які можна проводити у формі процедури лікувальної гімнастки, ранкової гігієнічної гімнастики, самостійних занять за завданням, лікувальної ходьби, теренкуру. У заняттях використовують загальнорозвиваючі вправи для всіх м’язових груп із предметами і без предметів, на приладах та з обтяженням, спеціальні статичні та динамічні дихальні вправи, вправи на розслаблення м’язів. Тривалість процедури лікувальної гімнастики поступово збільшується до 30–35 хв.

 

Література:

1.Бронхіальна астма / Регеда М. С., Федорів Я.-Р. М., Трутяк І. Р.

2./ А. М. Пілецький // Медицинская реабилитация, физиотерапия, курортология. – 2009. – № 3. – С. 46–48.

3.Бронхіальна астма. Монографія / Регеда М. С., Регеда М. М., Фурдичко Л. О., Колішецька М. А., Мироненко С. І.