Бондар Людмила Пилипівна

кандидат біологічних наук, доцент,

Одеський державний аграрний університет

Україна, м. Одеса

 Анотація: стаття присвячена обґрунтуванню теоретико-методологічних засад і практичних аспектів впровадження активних методів навчання у навчально-виховний процес вищого навчального закладу. Встановлено, що використання активних методів навчання дають можливість викладачам краще зрозуміти своїх студентів та їх емоції, почуття, характер та сприйняття навчального матеріалу з ботаніки.

 Ключові слова: активні та пасивні методи навчання, інтерактивні методи, інформаційні технології, ситуаційне дослідження, інноваційні технології.

 Ботаніка в аграрних вузах була і надалі залишиться однією з фундаментальних дисциплін. 

 Ботаніка та агрономія тісно пов'язані загальним об'єктом вивчення, загальними методами роботи і загальною історією розвитку.

 Ботаніки досліджують закономірності будови і розвитку, видовий склад природних (дикорослих) рослин та їх угруповань, агрономи ж мають справу з культурними рослинами.

 Однак часто об'єктами вивчення ботаніків є сільськогосподарські рослини, особливо ті, які вперше вводяться в культуру, а об'єктами вивчення агрономів - дикорослі, наприклад, рослини пасовищ і сіножатей з метою підвищення їхньої продуктивності. Отже, різкої межі між ботанікою і агрономією провести не можна. І це не випадково, оскільки агрономія виникла у надрах ботаніки і є її галуззю, точніше, додатком ботаніки до рослинництва.

 Перед агрономами і ботаніками поставлена одна мета - більш повне використання рослин для практичних потреб людини, тобто вирощування максимального врожаю насіння, плодів, зеленої маси.

 Освоєння ботанічних знань та навичок має основоположне і надзвичайно важливе значення в формуванні світогляду майбутнього агронома.

 Таким чином, вибір теми обумовлено потребою у дослідженні цієї проблематики з метою розробки нових підходів щодо організації керівництва науковими дослідженнями, його удосконалення, а також і модернізації в загальній системі освітньої діяльності, і на цій основі виявлення та поширення позитивного досвіду організації та розвитку наукової школи у сучасному вищому навчальному закладі.

 Об'єктом дослідження є професійна підготовка майбутніх фахівців аграрної сфери.

 Методологічною основою роботи є теоретичні положення та висновки надбань світової освітянської думки, фундаментальні концепції і закони сучасної навчально-дослідницької системи та особливості, що відображають реальний стан справ у науковій діяльності ВНЗ України. 

 За останні десятиліття система освіти зазнала значних змін, пов’язаних з науково-технічним прогресом і трансформаціями в глобальному суспільному середовищі, яке визначають як інформаційне. В цих умовах методи викладання є більш спрямованими на практичне засвоєння знань.

 Мета нашого навчального закладу полягає в забезпеченні підходящого навчального середовища, що сприяє інтенсивному і якісному процессу навчання. Теорія практичного навчання (Kolb, D.A. (1984) припускає, що існує зв'язок між навчальним середовищем, методами навчання і відповідними методами викладання [1].

 Методи викладання поділяють на пасивні й активні. Пасивні методи – це лекції, читання літератури, перегляд відео. Активні методи викладання передбачають активне залучення студентів до навчального процесу. Це процес здобування, а не споживання знань [2, 3]. Методи викладання, які використовують стратегії максимальної взаємодії між студентами, студентами і викладачем відносять до активних методів: 

• ситуаційне дослідження;
• індивідуальна дослідницька робота;
• групові проекти;
• обговорення на заняттях;
• рольові ігри.

 Основними перевагами активних методів викладання є:

• підвищення мотивації в процесі навчання і, як наслідок, високі результати;
• використання попереднього досвіду і знань;
• прийняття нових перспектив;
• критичне переосмислення існуючих припущень;
• відкритість по відношенню до результатів навчання;
• взаємопідтримка і взаємонавчання;
• заохочення до самостійної роботи і відповідальності до результатів навчання;
• розвиток загальних комунікативних навичок (прослуховування, обговорення, співпраця). 

 Основними недоліками і обмеженнями у використанні активних методів викладання може бути:

• потреба більшого часу;
• готовність студентів і викладача використовувати активні методи;
• емоційні ризики, наприклад при проведенні рольових ігор.

 На основі досліджень, які Камел і Дахвей (Sherif H Kamel, Khaled Dahawy) проводили серед студентів Американського університету в Єгипті, зроблено висновок, що деякі студенти краще сприймають активні методи викладання, такі як дослідницькі проекти у той час, як більшість студентів віддають перевагу пасивним методам [4]. Автори Камел і Дахвей вважають соціо-культурний фактор основним чинником у формуванні сприйняття переважно пасивних методів викладання. На їхню думку, недостатній рівень сучасних навчальних програм, велика кількість студентів на одного викладача також створюють навчальне середовище, де переважають пасивні методи викладання. Основна мета будь-якого методу викладання – це задоволення очікувань студента. У разі використання невідповідного методу, це може ускладнити процес навчання. Тому наші викладачі використовують методи, які відповідають очікуванням конкретної групи студентів. На сучасному етапі розвитку цифрових технологій та соціальних медіа, які все більше поширюються серед студентів, широке включення їх в процес навчання буде стимулювати до активних методів [5]. Наприклад, використання різних форм комбінованого навчання. Студенти активно залучаються до навчального процесу. Вони знаходять потрібну інформацію для виконання поставлених завдань. Викладачі допомагають спрямовуючи напрям пошуку. Результати виконання обговорюються на заняттях а також на засіданнях кафедри.

 Метою нашого університету є створення навчального середовища, в якому використовуються передові методи навчання і викладання, що сприяють оволодінню професійними знаннями, розвитку критичного мислення і особистим якостям майбутніх аграріїв.

 У педагогічній інтерпретації інновація означає нововведення, що поліпшує хід і результати навчально-виховного процесу.

 Нове у педагогіці - це не лише ідеї, підходи, методи, технології, які у таких поєднаннях ще не висувались або ще не використовувались, а й той комплекс елементів чи окремі елементи педагогічного процесу, які несуть у собі прогресивне начало, що дає змогу в ході зміни умов і ситуацій ефективно розв’язувати завдання виховання та освіти.

 Широке використання активних методів навчання у методиці викладання ботаніки безсумнівно сприяє ефективному вирішенню головної проблеми навчальння - підвищення якості знань, підвищення ефективності навчання. Важливо, щоб викладач умів обирати такі методи і форми роботи, які відповідають меті навчальної дисципліни [6]. За допомогою цих методів можна поглибити знання студентів з ботаніки, розширити їх інтереси, розвивати творчі ідеї і висунути нові концепції, спілкування з іншими людьми, вчитися разом із студентами.

 Таким чином, використання на заняттях з ботаніки міжпредметних зв’язків, інтерактивних методів навчання, інформаційних та ігрових технологій, в тому числі технологій мультимедіа, сприяє розвитку пізнавального інтересу, підвищує якість засвоєння навчального матеріалу, полегшують виконання рутинних нетворчих операцій, пов'язаних із дослідженням різних процесів і явищ або їх моделей, розкривають широкі можливості щодо істотного зменшення навантаження під час навчально-пізнавальної діяльності.

Література

1. Kolb, D. A. Experiential learning: Experience as the source of learning and development.Englewood Cliffs, NJ: Prentice Hall.– 1984.

2. Лисак Г. О. Переваги застосування активних методів навчання у процесі підготовки викладачів ВНЗ до контрольно-оцінювальної діяльності / Г. О. Лисак, С. В. Король // Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету “Україна”. – 2012. – № 5. – С. 121-124.

3. Іванеко Ю. В. Активні методи навчання як засіб актуалізації особистісного сенсу в пізнавальній діяльності студентів [Електронний ресурс] / Ю. В. Іванеко // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12 : Психологічні науки. – 2012. – Вип. 37. – С. 93-96.

4. Sherif H Kamel, Khaled Dahawy Using Blended Learning Techniques in Knowledge Dissemination /The Electronic Journal on Information Systems in Developing Countriesat– [Электронный ресурс]. – Режим доступа. –https://www.ejisdc.org/ojs2../index.php/ejisdc/article/view/558

5. Бондар Л.П., Дрьомова Н.В.,Гордєєва О.А. Упровадження у навчальний процес активних методів навчання  // Таврійський науковий вісник: Науковий журнал. Вип. 106 – Херсон: Видавничий дім «Гельветика».- 2019.- С. 240-248.

6. Бондар Л.П., Дрьомова Н.В. Теоретико-методологічні та практичні аспекти впровадження активних методів навчання у вищому навчальному закладі // Наукове мислення: Збірник статей учасників двадцять восьмої всеукраїнської практично-пізнавальної інтернет-конференції «Наукова думка сучасності і майбутнього», (25 березня - 4 квітня 2019р.).– Видавництво НМ. – Дніпро, 2019. – С. 8-10. - Режим доступу: http://naukam.triada.in.ua