Стоянова Ганна Олександрівна

асистент, кафедра “Основ архітектури”

ДВНЗ "Придніпровська державна академія будівництва та архітектури"

м. Дніпро, Україна

 

 Анотація: У цій статті наводиться аналіз можливого психологічного аспекту складнощів творчого пошуку сучасного студента, першого курсу архітектурного факультету

 Ключові слова: пошук, актуальність, початок, аналіз, архітектура, композиція, малюнок

 

 Початок творчої ідеї, як новий шлях для руху до реалізації цієї мети, процес однозначно складний, що вимагає великої внутрішньої інформаційної бази, накопичувального загальноосвітнього і життєвого досвіду. Складно шукати в юних студентів такий обсяг інформації. Передбачається що більшість студентів під час вступу усвідомлюють факт того, куди і навіщо вони вступають навчатися, повністю віддаючи собі звіт у виборі свого життєвого і творчого шляху. Це в корені оманливе припущення стає примарно ідеалізованим, при зіткненні з першими заняттями з профілюючих дисциплін. Виходячи з особистого досвіду, загального опитування учнів, їх батьків, тільки бажаючих вступити куди то абітурієнтів стає зрозуміло, що часто молоді люди просто йдуть куди сказали батьки або туди куди вони змогли докласти отримані знання або здібності.

 

Мал. 1 

 

 Логічно припустити що введення в мистецтво архітектури має починатися з ознайомлення з історією архітектури і мистецтва в цілому. Щоб отримати основну базу відомостей для відштовхування творчої ідеї. Однак такі дисципліни як Архітектурне проектування та Історія архітектури стартують одночасно і студенти стикаючись з азами проектування, ще стоять на вивченні архітектури давніх часів. Хоч передбачається, що вони повинні створювати об'єкти сучасного і актуального значення. Чи можна в такому випадку вимагати від студентів прогресивний погляд на творчість? Чи можна припускати що студент буде відразу створювати ефектні сучасні форми і простір, а не повторювати побачене навколо себе? Найчастіше морально застаріле або створене не професіоналами свого ремесла в умовах проблем соціального та культурного періоду занепаду суспільства

 

Мал. 2

 

 І тут варто підняти питання про внесок смислового навантаження в виконувані студентами завдання. Крім важливості аналізу і вивчення теми при підготовці досліджуваних цілей (що є обов'язковим у вивченні питання), треба припустити що молоді люди будуть вкладати в це і свій суб'єктивний погляд, яким би віддалено нелогічним або абстрактно прив'язаним до тематики він не був.

 Світ студента до вступу до ВНЗ може складатися з абсолютно не відповідних тем обраної професії при вступі. І цей погляд на світ можна підключити для розвитку креативності, фантазії при виконанні завдань. Також часто можна зіткнутися і з протилежною ситуацією, де молода людина має чітку позицію в тих чи інших питаннях, але відповідно до віку представляє свою позицію вкрай максималистично. І той і інший випадок можна розвинути так, щоб людина знайшла фундамент для початку своєї роботи, то що може підштовхнути його до дії, що допоможе відчувати себе впевненіше в обгрунтуванні свого уявлення про створену ним роботу. І це в першу чергу стосується профілюючих для архітекторів дисциплін, таких як: проектування, композиція, малюнок, графіка.

 

Мал. 3

 

 Виходячи із зроблених висновків, хотілося б підняти питання актуальності. Актуальність - це значущість чого-небудь для справжнього моменту. За ідеєю, це жива реакція на життя. Реакція моментального характеру, яка впливає на уявлення дійсності - тут і зараз. Це дійсність, сучасність і злободенність, при миттєвої зміни інтересу, під впливом резонансу. При цьому це не просто актуальність архітектури з сучасними формами проектування і композиції, а актуальність суб'єктивної ідеї близько культурного чинника закладеного в неї.

 Навіщо і чому на це треба звертати увагу? Якщо не вловити тенденцію, можна втратити увагу і інтерес до подій. Більш того, використовуючи актуальність моменту, можливо вплинути на майбутнє, перетворивши випадковість в правило (прогрес, тренд, мем).

 Тому важливо звертати увагу на сучасне оточення студентів - деталі якого можна перенести в завдання. Адже їх уявлення про дійсність буде реакцією форми у виконанні того чи іншого завдання.

 

Мал. 4

 

 Безумовно варто сконцентрувати увагу студентів на важливих чинниках в рішенні, адже будь-яка форма повинна бути обґрунтована і мати при собі так звану "легенду".

 Це може бути:

  • алюзія
  • відсилання
  • історичний контекст
  • політичний контекст
  • культурний контекст
  • художнє переосмислення
  • адаптація

 Виражатися в будь-якій формі і матеріалі:

  • аплікація
  • макет
  • малюнок
  • живопис
  • креслення

 При цьому закладена ідея повинна бути зрозумілою будь-якій сучасній людині (викладачеві, однокурснику, батькам), де вона зможе знайти знайому форму в незнайомій їй ситуації. Або бути досить доступно виконана, щоб незнайома з ідеєю людина могла зрозуміти інформацію для себе.

 

Мал. 5

 

 Підсумок - це завдання, виконане сучасними студентами, які живуть в світі своїх інтелектуальних захоплень і культурних цінностей.

 

 Висновок: Розглянуте питання передбачає безумовно дуже тісне і насичене спілкування викладача і студента. Для цього потрібно безумовне саморозвиток викладача і його готовність йти на компроміси. Але в умовах сучасного світу, де інформаційна насиченість і загальний доступ до локальних і загальносвітовим подій, це цілком піддається реалізації.