Семак Ольга Іванівна

студентка 6 курсу ДВНЗ «Прикарпатський 

національний університет імені Василя Стефаника»

Україна, м. Івано-Франківськ

 Анотація: У статті представлено аналіз фразеологізмів з компонентами – назвами їжі та напоїв у польській мові. Зроблено спробу проаналізувати системні відношення фразеологічних одиниць. Ця стаття допоможе визначити, чи характерна для фразеологізмів експресивність та стильова приналежність. Охарактеризовано фразеологізми за частиномовним принципом. 

 Ключові слова: фразеологічна одиниця, фразеологічний варіант, синонімія, частиномовний принцип, експресивність, компонент.

 Фразеологія з кожним роком цікавить мовознавців все більше і більше. Вона є скарбницею культурних надбань народу, прагнень та сподівань, у ній відбиваються, як у дзеркалі, колективний розум народу, історичні, героїчні та побутові події. Напевно, коли ми чуємо про фразеологізми з компонентами – назвами їжі, напоїв перше, що спадає на думку, – що вони містять інформацію суто про кухню, спосіб приготування страв. Але це помилкова думка, адже фразеологічні одиниці (ФО) з такими компонентами відображають, інколи завуальовано, життя людини, різні події в її житті. 

 Фразеологізми, прислів’я, приказки, влучні вислови – це мовний фонд, за допомогою якого можна охарактеризувати всю систему експресивно-стилістичних засобів, яка і є безмежним джерелом стилістичного збагачення літературної мови. Письменники використовують різні способи, прийоми вираження експресивного забарвлення. Польський учений С. Скорупка наводить у зв’язку з цим такі приклади:

• ускладнення фразеологізму шляхом уведення нових лексичних варіантів, які залежать від ситуативних умов: wyciskać coś (kogoś) jak cytrynę, nie dać (nie pozwolić) sobie w kaszę dmuchać;
• поєднання народного фразеологізму з літературним: bez pracy nie ma kołaczy, dostać harbuza;
• гіперболізація значення одного з головних компонентів фразеологізму: złote jabłko, sprać kogoś na kwasne jabłko;
• контрастно-підсилювальне уточнення значення одного із компонентів фразеологізму: nie ma mięsa bez kości, a baby bez złoścі [7].

 Оригінальність, незвичність та нестандартність народних фразеологізмів, використаних у літературних творах, свідчать про стилістичну вправність майстра слова. Фразеологізм у руках творця справжня – це справжня зброя, ідеологічно-естетичний засіб. Однак експресивність притаманна не всім ФО, оскільки в частині фразем переважає номінативність, наприклад: bułka z masłem (проста справа), chleb powszedni (буденність, нічого особливого), masło maślane (подібне,одноманітне), dwa grzyby w barszcz (надмір).

 Експресивність ФО не можна ототожнювати із емотивністю, оскільки, як стверджує В.А. Чабаненко, «між цими поняттями існує зв’язок не взаємозамінності, а співвідносності» [3, с.143]. Наприклад, у фразеологізмі nie gryź z diabłem orzechów емотивність полягає у передачі відчуття настороженості, страху за допомогою образного словосполучення, gryźć orzechy z diabłem, а експресивність виражається використанням заперечувальної частки nie + наказовий спосіб (gryź), який точно налаштовує на думку про небезпечність дій людини до якої звертаються. Емотивність як здатність мови передавати інформацію про почуття – явище набагато вужче, ніж експресивність, ознака, що виражається за допомогою широкого спектру мовних засобів різних рівнів.

 Серед фразеологічних зворотів виділяють:

• міжстильові;
• обмежені вживанням у певному стилі.

 Міжстильові фразеологічні звороти – це звороти, що використовуються в усіх стилях мовлення. Вони являють собою загальновживані поняття про певні предмети і явища дійсності: jaka jabłoń, takie jabłko, ciężki kawałek chleba. ФО ni z gruszki, ni z pietruszki, padać plackiem przed kimś вживаються тільки в розмовно-побутовому стилі. Мають характерні риси: іронії, жарту, фамільярності. Але переважно фразеологічні звороти мають свої стилістичні особливості і відповідно тяжіють до певного стилю. Наприклад: czerwony jak burak – засоромлений, biały jak śmietana – блідий, wyglądać jak pampuch – мати зайву вагу, wyglądać jak śledź – бути худим. Розмовні фразеологізми в деяких випадках носять зневажливо експресивне забарвлення, завдяки чому формується колорит простоти, фамільярності, наприклад – krowa, która dużo ryczy, mało mleka daje; od wódki rozum krótki.

 Завдяки експресивності фразеологізми набувають нових значень, відтінків, адже основне її завдання – це оцінне значення, саме вона є одним із головних чинників формування цілісного значення фразеологізмів. 

 Для фразеологізмів властиві такі явища як: багатозначність, синонімія, антонімія.

 Протягом тривалого часу науковці дотримувалися думки, що фразеологізми однозначні і їм не властива багатозначність. Вони це обґрунтовували тим, що ФО не формуються під час розмови так, як слова чи словосполучення; вони відтворюються як уже як готові одиниці, відшліфовані і за складом, і за структурою. Але як доводить практика, фразеологічним одиницям, як і словам властиве явище багатозначності. 

 Отож полісемія виступає як внутрішня системна семантична властивість фразеологізмів, вона дозволяє реалізовувати основні її функції (комунікативну, когнітивну, експресивну), якщо фіксує у своїй семантичній структурі більше ніж два значення. Однак, якщо говорити конкретно про фразеологічну полісемію, то вона все ж не є настільки багатою й різноманітною у порівнянні з лексичною. Це пояснюється складністю структури цих одиниць. Р. Будагов зазначає у зв’язку з цим: «Якщо багатозначними є 80 відсотків слів, то серед фразеологізмів багатозначними є тільки 15 відсотків» [2, с.117]. Багатозначні ФО можуть нараховувати від двох до чотирьох значень, на відміну від лексичних, яким до снаги навіть більше десяти, а в дієсловах навіть більше двох десятків.

 Поява нових значень безпосередньо зумовлена тим, у якій ситуації вживається фразеологізм, з якою метою і як кожен мовець переосмислює його для себе. Саме тоді він стає іншою семантико-синтаксичною моделлю. Багатозначність опирається на багаторазове переосмислення. Паралельні значення у фразеологізмах – поширене явище, тому що одна і та ж ситуація у свідомості людей інтерпретується по-різному, в залежності від віку, статі, життєвого досвіду та уподобань людини. 

 Характерні особливості багатозначних фразеологізмів такі:

• полісемантичні фразеологізми мають два, інколи – три чи чотири значення: kiełbasa wyborcza – 1) пусті обіцянки перед виборами; 2) гостинці напередодні виборів для громадян;
• поєднання двох протилежних значень з точки зору емоційного стану: metoda kija i marchewki;
• багатозначність не є поширеним явищем, оскільки не всі фразеологічні одиниці мають таку змістову структуру, яку можна було б переосмислити: nudny jak flaki z olejem, śmiać się jak głupi do sera, zjeść (z kimś) beczkę soli.

 Фразеологічні антоніми позначають одне й те ж явище у різних площинах, не заперечують його, а позначають протилежність дії чи різні відтінки в оцінюванні ситуації. Наприклад: антонімом до фразеологізму kto chce nieba, cierpieć trzeba, a kto chce chleba, pracować trzeba (нічого немає задарма, і небо треба заслужити своєю невтомною працею) є: u wdowy chleb gotowy (той, хто одружується із вдовою, вже все має готове, оскільки в дружини лишається маєток, господарство від попереднього шлюбу). Виділяють два типи фразеологічних антонімів:

• однотипні – у яких протилежність значення двох ФО пояснюється наявністю частки nie, яка входить до компонентного складу: krew z mlekiem – nie krew z mlekiem;
• різнотипні – фразеологічні антоніми з різним компонентним складом: iść jak woda – z tego piwa nie będzie;mieć mleko pod nosem – puścić się na szerokie wody.

 Щоправда, не всі фразеологізми можуть вступати в антонімічні відношення. Перифрастичні ФО, вирази на позначення предметності чи конкретних явищ, дій не антонімізуються: kiełbasa wyborcza, masz babo placek, тобто не мають лексичних антонімів-відповідників. Ті фразеологізми, які призначені для надання якісної оцінки, вступають в антонімічні відношення – czerwony jak burak,biały jak mąka [7].

 Будь-яке слово має свої фонетичні, орфографічні, морфологічні та лексичні варіанти, а фразеологізм має свої варіанти за значенням. Часто плутають фразеологічні синоніми та фразеологічні варіанти. Фразеологічні варіанти – це різні форми ФО, а фразеологічні синоніми – це різний лексико-граматичний склад; ними можна виразити однакове або близьке значення за умови збереження образності. Найбільше до варіантності схильні вербальні компоненти у зв’язку з тим, що саме вони є представницьким класом некомунікативних ФО. Друге місце займають субстантивовані компоненти, іменник займає почесне друге місце після дієслова. Прикметник і прислівник менш здані до варіювання, бо в першу чергу вони конкретизують іменник і дієслово, і тому їхня вживаність не настільки активна. Варіювання можуть призвести до змін:

• лексичних (заміна компонентів без зміни первинного значення) – dziesiąta (siódma) woda po kisielu; małe piwo (piwko);
• граматичних (заміна однієї форми іншою потрібного компонента): brak/brakuje komuś ptasiego mleka [7].
• змішаних (усі попередні зміни) – kraina (kraj) mlekiem i miodem płynąca (płynący).

 Можуть зустрічатися й усічені варіанти: (pisane) patykiem po wodzie; (być) na własnym chlebie. 

 Напевно, найлегше утворюються варіанти на позначення позитивного чи негативного забарвлення: po herbacie; żyć jak miód pić; brak komuś tylko ptasiego mleka – позитивне значення; być na wódce, pić piwo, którego ktoś nawarzył – негативне значення.

 Явище синонімії унікальне, оскільки фразеологізми здатні до самозбереження при всіх інших можливих змінах. Можуть відрізнятися відтінками значень, стилістичним забарвленням, емоційним наповненням, але не втрачати свого основного значення. 

 Фразеологізми з компонентами-назвами напоїв проаналізовано за методикою семантико-граматичної класифікації українського мовознавця М. Демського [1]. Його семантико-граматична класифікація побудована на основі специфіки фраземного значення, морфологічних властивостях лексем та синтаксичної функції в реченні. Отже, фраземи можна покласифікувати так:

• іменникові – chleb powszedni, kubel zimnej wody, cicha woda, kaszka z mlekiem;
• дієслівні – iść jak po maśle, obiecywać gruszki na wierzbie, mieć mleko pod nosem;
• прикметникові – czerwony jak burak, biały jak śmietana, krew z mlekiem;
• прислівникові – ni z gruszki, ni z pietruszki, kawa na ławę;
• вигукові – masz babo placek; [7]

 Отже, дослідження показало, що ФО з компонентами їжі та напоїв фіксують великий спектр емоцій: різноманітні події з життя людини, риси характеру, поведінку людини, її діяльність тощо. Завдяки експресивності фразеологізми набувають нових значень, відтінків, адже основне її завдання – це оцінне значення, саме вона є одним із головних чинників формування цілісного значення фразеологізмів. Для фразеологізмів властиві такі явища, як: багатозначність, синонімія, антонімія. Аналізовані фразеологізми з компонентами-назвами напоїв показали, що дієслівні ФО становлять найчисельнішу групу. Вони найчастіше вступають у синтаксичні зв’язки з іменниками, прислівниками, прийменниками. Друге місце за кількістю сполучуваності посідає іменник. 

Література:

1) Будагов Р.А. Человек и его язык. М. : Изд-во Моск. ун-та, 1974. 262 с.

2) Демський М.Т. Граматичні особливості української дієслівної фразеології. Мовознавство.1984. №2. С. 24–32.

3) Чабаненко В.А. Стилістика експресивних засобів української мови : Монографія. Запоріжжя : ЗДУ, 2002. 351 c.

4) Dobrowolski M. Słownik frazeologiczny. Режим доступу: http://www.edupedia.pl/

5) Lewicki A. Warianty związków frazeologicznych. Sprawozdanie z Posiedzeń Komisji Naukowych. Oddział w Krakowie, 1973. T.18/2. 388 s.

6) Kurkowska H., Skorupka S. Stylistyka polska. Zarys. Rozdział Frazeologia. Warszawa, 1959. S.151–167.

7) Skorupka S.Słownik frazeologiczny języka polskiego. Warszawa, 1967–1968. T.1.