Перегінець Надія Олександрівна
ДВНЗ «Прикарпатський національний університет
імені Василя Стефаника»
студентки IІ курсу «Магістр»
м. Івано-Франківськ
Анотація: У статті проаналізовано польські фразеологізми на прикладі польських казок. Фразеологію можна назвати свого роду дорогоцінною скарбницею будь-якої мови, яка відображає світ почуттів, образів, оцінок того чи іншого народу. Вона безпосередньо пов'язана з культурою мови. Коріння фразеології сягає живого мовлення, тому фразеологічні засоби мови є її національним обличчям, національним духом мови.
Актуальність: Виходячи з цього, моє дослідження дипломної роботи є актуальним, адже тема стосується фразеологічних одиниць (ФО). Адже, ця тема є мало ще досліджена та присвячена розв’язанню актуальної наукової роботи.
Останнє десятиліття у слов’янському мовознавстві позначене підвищеною увагою до лексики та фразеології. Дослідники вивчають мовні засоби у плані вираження тих чи інших картин світу. Важливе місце тут належить насамперед фразеологічній системі. Об’єктом пильного наукового аналізу не раз ставала фразеологізми у казках.
Неабиякий внесок в історію вивчення та розвиток фразеології, в тому числі й української, зробили такі дослідники, як В. В. Виноградов , В. М. Мокієнко , Л. Г. Скрипник , М. Ф. Алефіренко , В. Д. Ужченко , О. О. Селіванова. Загалом основоположником фразеологічної науки є французькиймовознавець Ш. Баллі, на вчення якого спирається більшість сучасних фразеологів.
Дослідники польської фразеології – С. Скорупка , А. М. Левицький ,А. Пайдзінська , С. Бомба – неодноразово зверталися до основних питань цієї галузі мовознавства. Їхні теоретичні та практичні розробки мали великий вплив на розвиток не лише польської, а й слов’янської фразеологічної науки.
Метою роботи є аналіз,описати структурно-синтаксичні особливості фразеологізмів, що містяться у казках польського перекладу.
Досягнення поставленої мети передбачало виконання таких завдань:
- Проаналізувати структурно-семантичну особливість фразеологізмів у казках;
- Проаналізувати у перекладах семантику за тематичними ознаками у казках;
- Скласифікувати за аксіологічним принципом у казках народних та перекладних.
Об’єктом дослідження є польські фразеологізми у казках.
Предметом дослідження є семантика таких фразеологізмів.
Загальна кількість українських аналізованих фразеологізмів – 100.
Є різні класифікації фразеологічних одиниць – на семантичному, функціональному, граматичному (морфологічному і синтаксичному), історичному рівнях. Широке визнання здобула семантична класифікація В.В.Виноградова : до уваги береться ступінь з’єднаності (злютованості) складових частин і співвіднесеність значення усього вислову з семантикою його окремих складників.
За цим критерієм В.В.Виноградов виділяє три типи фразеологізмів: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності і фразеологічні сполучення. Фразеологічні єдності — це стійкі, неподільні словосполучення, загальне значення яких певною мірою пов'язане зі значенням слів, що входять до їх складу.
Фразеологічні єдності ширші за обсягом і різноманітніші за будовою, ніж фразеологічні зрощення, й характеризуються образністю та емоційно-експресивним забарвленням. Наприклад: «...zaszył się w szuwarach» - (укр.сховатися); «… mieć serce z kamienia»- (кам»яне серце); «….wsunął się pod kamiń jak wąż»-(сидить на місці,затих); «wygłąda jak zaczarowana»- («укр..заворожена»мовчазна,задумлена); «wstały na głowie włosy»-(волосся дибом стало- кого-небудь охоплює великий страх, гнів, подив і т.ін.); nie chciał wyjść na głupca «залишатись у дурнях»одурити; «za gorami,za lesami,za wielkimi rzekami»- «за горами,за лісами,»дуже далеко;
Фразеологічні сполучення — стійкі мовні звороти, яким властива певна самостійність складових частин. У таких зворотах одне слово центральне, інші — залежні від нього і можуть сполучатися з іншими словами, наприклад: «ani prośbą,ani grożbą nic nie skóra» в жоден спосіб; «czas przemija lotem ptaka»-« укр.час не жде» не можна зволікати з виконанням чого-небудь
Фразеологічні зрощення - це неподільні, нерозкладні фразеологізми, цілісне значення яких не збігається зі значенням окремих слів, які входять до їх складу, наприклад: «pozjadal wszystkie rozumy»-все знати; «mgła oczy przesłoniła «пускати,пустити ману у вічі - обдурювати, змушувати вірити в що-небудь нереальне.»; « zamienić się w leszcza»- сприймати чиїсь повчання, настанови; «zоstaw w chałupie sam jak palec»- «укр.один,одинцем» залишитися самотнім; « w czepku się urodził»- «укр.в сорочці народився» везучий, щасливий;
З метою створення образності найчастіше використовуються відому народу прикмети і явищі. Скажімо,у казках фразеологізм у котрому міститься назва тварин,оцінка яких порівнюється з фольклорним джерелом «….wsunął się pod kamiń jak wąż»-(сидить на місці,затих).
Висновок: На підставі зробленого мною дослідження можна зробити наступні висновки,у роботі було проаналізовано за семантикою та класифікацією фразеологізми у казках полоського перекладу, скласифіковано за аксіологічним принциипом та проаналізовано за структурою.
Література
1.Фразеологічна символіка: лінгвокультурологічний аспект : Моногр. / О. П. Левченко; Львів. регіон. ін-т держ. упр. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. - Л., 2005. - 349 c. - (Моногр. сер.). - Бібліогр.: 300 назв.
2. Lewicki A.M.: Składnia związków frazeologicznych, Biul. Pol. Tow. Językozn., t. 40, 1983, s. 75-83 [tu: Klasyfikacja morfologiczno-syntaktyczna związków frazeologicznych
3. Skorupka S.: Słownik frazeologiczny języka polskiego, t. 1-2, Warszawa 1967
4.https://pidruchniki.com/1016031648103/dokumentoznavstvo/klasifikatsiya_frazeologizmiv
5. https://basn.pl/bajki/janek-wedrowniczek/
6. https://basn.pl/bajki/do-czytania.php
