Іваненко Віктор Федорович
кандидат економічних наук,
НДІ «Украгропромпродуктивність»
Україна, м. Київ
Анотація: У статті розкриваються перспективні напрямки розвитку енергетики в Україні. Висвітлено ключові аспекти ефективності розробки сучасних методів управління виробничими та енергетичними ресурсами у окремих галузях економіки.
Ключові слова: альтернативна енергетика, виробничі ресурси, енергетичні ресурси, види палива, сучасні технології.
Важливим аспектом управління виробничими ресурсами підприємства є розробка ефективної системи використання енергетичних ресурсів у технологічних процесах та пошук альтернативних джерел енергії. В Україні розпочато освоєння нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії, як вагомий чинник протидії глобальним змінам клімату планети, покращання загального стану енергетичної безпеки країни. Перспективними напрямками розвитку освоєння нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії є: біоенергетика, використання вторинних енергетичних ресурсів, вітрової і сонячної енергії, теплової енергії довкілля та інші. На базі відновлювальних джерел енергії вагомий розвиток отримують технології одержання як теплової, так і електричної енергії. Разом з тим вирішується питання утилізації побічних відходів від виробництва і переробки продукції сільського господарства. Ефективність використання побічної продукції рослинництва та продуктів її переробки як джерела енергії слід розглядати, як альтернативу до освоєння нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії для виробничих потреб. Перспективними видами палива є газ - метан (природный газ, CNG) та водень. Зазначені види палива не дають викидів СО2.
Важливим аспектом підвищення екологічної та енергетичної ефективності виробництва є оптимізація галузевої структури підприємств та запровадження у виробництво альтернативних джерел енергії. Зменшення питомої частки енергоємних виробництв та сприяє раціоналізації використання виробничих і природних ресурсів, збереженню гумусу в грунтах.
Нині понад половина будинків у сільській місцевості мають індивідуальне опалення, у містах цей показник не перевищує 40%. І щороку питома частка централізованого опалення зменшується, що не дивно. Мешканці країни хочуть мати надійне і контрольоване джерело тепла для власної оселі. Вони прагнуть енергетичної незалежності від централізованих котелень, оскільки запропоновані послуги не відповідають встановленим тарифам на тепло і гарячу воду. Застосування твердопаливних котлів не розв’яжуть усіх проблем. Повернення до застосування в побуті твердопаливних котлів — це, по суті, кілька кроків назад. Будь-яка технологія спалювання органіки супроводжується викидами в атмосферу вуглекислого газу та інших токсичних сполук. А, наприклад, пропозиція спалювання соломи та іншої побічної продукції рослинництва не раціональна. Будь-яка технологія спалювання органіки супроводжується викидами в атмосферу вуглекислого газу та інших токсичних сполук. А, наприклад, пропозиція спалювання соломи та іншої побічної продукції рослинництва не раціональна. Адже катастрофічне зменшення чисельності поголів’я великої рогатої худоби в Україні зумовило фактичне внесення органічних добрив на рівні 5—10% потреби, що супроводжується щорічним зменшенням гумусу в ґрунтах на 0,01%. Як наслідок — за сто років ми знищимо чорноземи України. Солома та інші рослинні рештки завжди були і будуть найкращою основою для виробництва органічних добрив і відновлення родючості ґрунтів. Але аж ніяк не основним видом палива [1].
Що ж може зміцнити нашу енергетичну безпеку в майбутньому? Щороку інвестиції в альтернативну енергетику в світі зростають. У більшості країн Європи забули, що таке природний газ у квартирі чи будинку. Не лише тому, що це небезпечно, а й з огляду на стан довкілля, ціну та собівартість одержаного тепла. У найближчому майбутньому Україна має замістити майже половину енергетичних потреб альтернативними видами палива. Щоб вирішити таке глобальне завдання, належить розробити ефективну систему управління інвестиційними та іншими ресурсами у сфері альтернативної енергетики. Основою ефективного управляння розбудовою альтернативної енергетики у країні має стати власне виробництво обладнання для геліосистем для виробничих і побутових потреб (нестабільністькурсу гривні має спонукати до такого виробництва). На початковому етапі можна допустити імпорт окремих комплектуючих для теплових насосів та іншого обладнання. Зрештою Україна має отримати для побутових потреб максимально простий і доступний тепловий насос, сонячний колектор і сонячну батарею. Що стосується виробництва теплових насосів, то це вже реалії сьогодення. Потрібна державна програма підтримки такого виробництва. За будовою та принципом роботи тепловий насос нагадує побутовий холодильник. Він забезпечить температуру води для обігріву приміщень і побутових потреб на рівні 47—57оС. За власними розрахунками, витрати енергоносіїв з альтернативних джерел на опалення будинку площею 100 м2 істотно відрізняються. Застосування для побутових потреб теплового насоса дає змогу зменшити оплату за енергоносії майже втричі порівняно із застосуванням газового котла та у 4,5 раза порівняно з електричним котлом. Тож і споживач заощаджує, і держава зміцнює свою енергонезалежність.
Людство вже тривалий час намагається щось дістати з надр землі і щоразу отримує сумні застереження, що рідко закінчуються добром. Скільки ще лиха має статися, щоб ми нарешті дали спокій земним надрам?!. Людина мусить зрозуміти та засвоїти три прості правила і дотримуватися їх [2].
Усе видобуте з глибин планети містить загрозу
Видобуваючи корисні копалини заради одержання енергії, ми руйнуємо цілісність земної кори, забруднюємо запаси питної води, а внаслідок спалювання всього добутого в атмосфері накопичуються вуглекислий газ та інші токсичні сполуки. Це далеко не повний перелік «досягнень» людства за попередні століття. Початок нинішнього ознаменувався глобальним потеплінням, яке вже неможливо зупинити, а його наслідки важко переоцінити. Та найсумніше, що ті, кому за посадою належало б бити на сполох, навіть не намагаються щось внести до парадигми енергетичної безпеки своїх співвітчизників. Вони досі сподіваються пересидіти катастрофу в лісах Козина та на галявинах Межигір’я?
Технології на основі спалювання — вчорашній день
Із часом людство забуде такі терміни, як «котел», «паливо» та їхні синоніми. Видобування вугілля, природного газу, нафти, урану слід якнайшвидше припинити, а всі енергетичні потреби суспільства задовольняти винятково за рахунок енергії сонця, вітру, води — відновлюваних джерел. Не забуваймо, що наша планета є величезним акумулятором тепла, який навіть у люті морози має температуру плюс 10—12оС. Цього цілком достатньо, щоб забезпечити теплом наші оселі. А які фантастичні запаси енергії містяться у водоймах, температура яких навіть у зимовий період вище плюс 40оС, а яку енергію готові віддати припливи-відливи, вітер і сонце — важко навіть уявити! Сучасні технології дають змогу акумулювати цю енергію для одержання теплої води для побутових потреб з температурою 50—60оС та отримувати майже дармову електричну енергію.
Одержанню тепла — постійні інновації
Мусимо зробити все можливе, щоб якнайшвидше відмовитися від технічних пристроїв для одержання тепла, що виготовлені 10 і більше років тому. Вже давно слід утилізувати всі нагрівальні прилади на основі вольфрамових спіралей, тенів тощо. Натомість обігрівачі з карбоновими спіралями дають змогу зменшити витрати електричної енергії вдвічі. Та й вони, схоже, з часом підуть у минуле, адже в побуті вже використовуються новітні способи отримання теплової енергії з повітря завдяки застосуванню інверторів тепла — компресорів, виготовлених за спеціальними технологіями, що втілені нині у сучасних кондиціонерах. Кондиціонер-інвертор споживає 1 кіловат електроенергії, а натомість дає понад 3,5 кіловата теплової енергії. Зрозуміло, що кондиціонери старих конструкцій теж підлягають утилізації. І це не межа модернізації. Інвертори мають завершити своє існування вже за 10—15 років. Застосування у побуті та для виробничих потреб теплових насосів дає змогу одержати до 5 кіловатів теплової енергії на один кіловат спожитої електричної. Пошук способів удосконалення технологій одержання теплової енергії можна продовжувати, але питання в іншому — де наш топ-менеджмент, якому українське суспільство платить астрономічні гонорари, а взамін отримує лише екологічні катастрофи ?
Література:
1. Іваненко В. Ф. Давайте засвоїмо три правила// Голос України, 22.04. 2017 р. [http://www.golos.com.ua/article/287985 ]
2. Іваненко В. Ф. Як приручити невичерпне джерело енергії //Урядовий кур’єр, 1.07.2015р. [ https://ukurier.gov.ua/uk/articles/yak-priruchiti-nevicherpne-dzherelo-energiyi]
