Глупак Зоя Іванівна 

Кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри рослинництва 

Сумського національного аграрного університету

М. Суми

Шовіков Олександр Михайлович

Студент Сумського національного аграрного університету 

М. Суми

Мамонова Наталія Сергіївна

Студентка Сумського національного аграрного університету

 Анотація: Проаналізовано вплив погодно-кліматичних факторів, особливостей сорту, норм висіву та різних варіантів догляду за посівами на урожайність сої. Встановлено, що взаємодія усіх агроекологічних факторів впливала на формування урожайності сої в межах 7,12%. При цьому частка впливу природно-кліматичних умов на урожайність культури становила 21,72%. Від сорту урожайність сої залежала на 2,02%. Норма висіву впливала на врожайність культури на рівні 4,78%. Найбільше урожайність сої залежала від способу догляду за посівами – на 64,36%.

 Ключові слова: соя, агроекологічні фактори, урожайність, сорт, норма висіву, догляд за посівами, вплив факторів.

 Україна у всьому світі відома як аграрна країна з родючими ґрунтами та сприятливими кліматичними умовами і Сумська область не є винятком. Область розташована у північно-східній частині Лівобережної України і характеризується великою різноманітністю ґрунтових і кліматичних умов. Найбільш поширеними ґрунтами є чорноземи типові, дерново-підзолисті, сірі лісові та інші. Завдяки наявності сприятливих гідрометеорологічних умов та родючих ґрунтів, у землеробстві вирощується значна кількість культур. Вони формують основну частину продовольчих ресурсів області. 

 За даними Всесвітньої метеорологічної організації в останні роки все чіткіше проявляються зміни кліматичних та агрометеорологічних показників на фоні глобального потепління на всій території України: підвищення температури повітря у зимові місяці, збільшення кількості тривалих відлиг, часове зрушення розвитку природних процесів, зміни тривалості сезонів року, подовження безморозного періоду та тривалості вегетаційного періоду сільськогосподарських культур, нерівномірність випадіння опадів протягом року, що призводить до збільшення посушливих явищ, зміна агрометеорологічних умов росту, розвитку та формування сільськогосподарських культур, їх продуктивності, зростання кількості екстремальних погодних явищ, загальне зниження вологості ґрунтівта зменшення їхньої родючості, деградація ґрунтів [1, 2]. 

 Наведені вище зміни є причинами, що призводять до значних втрат врожаю, оскільки сільське господарство стає неадаптованим до них. Тому існує потреба у пошуку залежності між врожайністю сільськогосподарських культур та кліматичними й агрометеорологічними показниками, за допомогою яких можна виявити саме той фактор, який для сільськогосподарських культур є найбільш вирішальним при формуванні їх врожайності. 

 Дослідники зазначають, що зміни погодних умов істотно перетворюють середовище існування сільгоспрослин, у результаті чого суттєво змінюються біохімічні процеси обміну в їх тканинах, міняються терміни та тривалість етапів органогенезу, генетичний потенціал рослин реалізується іншою мірою . 

 За даними Тетяни Адаменко, керівника відділу агрометеорології Гідрометцентру України, підвищення середньої річної температури повітря на 1 °С призводить до збільшення вегетаційного періоду на 10 днів і до зростання його теплозабезпечення. У зв’язку із цим обговорюється реальна можливість суттєвого зміщення ареалу вирощування більш теплолюбних культур і сортів на північ. 

 Залежність врожайності сільськогосподарських культур від кліматичних та агрометеорологічних чинників досліджували В. Калініченко [3], Н.П. Вознюк, З.З. Собко [4], В.І. Нагорний [5], М.Г.Собко [6], О.Г. Міланко [7] та інші. 

 За розрахунками науковців, соя здатна сформувати урожай до 15 т/га, проте багатьом виробникам не вдається подолати позначки й у 3 т/га. Рекордні врожаї, зафіксовані на сьогоднішній день, становлять 6-7,5 т/га.

 Стримуючими факторами для підвищення урожайності є: погодно кліматичні умови, біотичні фактори (шкідники, хвороби, бур'яни), генетичні (сортові) обмеження, технологічні фактори (агротехніка).

 Мета досліджень полягала у встановленні залежності врожайності сої від погодно-кліматичних умов та основних елементів технології іі вирощування в умовах Сумської області.

 Для проведення досліджень були використані статистичні дані погодно-кліматичних умов Сумської області за період 2017-2019 років. Крім цього був закладений трьохфакторний польовий дослід в умовах навчально-наукового виробничого комплексу Сумського національного аграрного університету: фактор А – сорт (Кент та Ворскла); фактор В – норма висіву (500, 600, 700, 800 тис.шт/га); фактор С – догляд за посівами (без догляду, механічний, хімічний). Сівбу проводили в строк за РТР в грунті на глибині 10 см 100С звичайним рядковим способом з шириною міжряддя 15 см на глибину 4-5 см. Попередник – пшениця озима. Механічний догляд за посівами полягав у проведенні до сходового та після сходового боронування. За хімічного догляду використовували страховий гербіцид хармоні в нормі 7,0 г/а + ПАР тренд 0,2 л/га у фазі 2-3 справжніх листків сої Решта технологічних операцій була однаковою на всіх варіантах досліду.

 В результаті проведених досліджень було встановлено, що найбільшу врожайність сої у всіх сортів не залежно від варіанту досліду отримано у поточному 2019 році. Найвищою вона була у сорту Кент при густоті 800 тис.шт/га та варіанту хімічного догляду за посівами – 2,82 т/га. За такої ж густоти на варіанті без догляду врожайність була нижчою на 1,48 т/га (таблиця 1).

Таблиця 1

Урожайність сої залежно від погодно-кліматичних умов, сорту, норми висіву та способу догляду за посівами, т/га 

 Найменш врожайним був 2018 рік. Несприятливі погодно-кліматичні умови цього року дали врожай нижчий за 2019 рік в середньому на 0,23-0,58 т/га. 

В середньому за всі роки досліджень найвищу врожайність мав сорт Кент і змінювалася вона від 0,73 т/га при густоті 500 тис.шт/га на варіанті без догляду до 2,62 т/га при густоті 800 тис.шт/га за хімічного догляду за посівами. Урожайність сорту Ворскла на цих ділянках була нижчою на 0,13-0,06 т/га відповідно. На всіх варіантах досліду урожайність збільшувалася по мірі загущення посіву.

 Залежно від варіантів догляду за посівами найнижчою врожайність була на варіанті без догляду і становила у сорту Кент в середньому 0,92 т-га. У сорту Ворскла за цих умов врожайність була нижчою на 0,06 т/га і становила 0,86 т/га. Механічний догляд за посівами сприяв збільшенню врожайності в середньому на 1,06 т/га у сорту Кент та 0,88 т/га у сорту Ворскла. Найвищою врожайність була на ділянках з хімічним доглядом за посівами і становила в середньому 2,45 т/га у сорту Кент та 2,37 т/га у сорту Ворскла.

 За результатами дисперсійного аналізу показників врожайності в середньому за роки дослідження по варіантах досліду на 64,36% вона залежала від способу догляду за посівами. Друге місце за силою впливу на формування урожайності сої займають погодно-кліматичні умови року - 21,72%. Від норми висіву урожайність залежала на 4,78%. Найменша частка впливу на урожайність належить сорту – 2,02%. 

 Ступінь впливу взаємодії способу догляду за посівами та погодно-кліматичних умов років дослідження становила 1,87%. Взаємодія сорту та способу догляду за посівами впливали на урожайність на 1,81%, На 1,32% залежало формування урожайності від комплексу взаємодії способу догляду за посівом, норми висіву та способу догляду за посівами. Частка впливу взаємодії норми висіву та сорту становить 0,74%. Формування урожайності залежала від реалізації потенційних можливостей сорту в певних погодно-кліматичних умовах на 0,15%. Частка впливу норми висіву з урахуванням погодних умов років дослідження становила 0,17%. Вплив норми висіву, сорту та способу догляду за посівами був на рівні 0,32%. Комплексна взаємодія фактору способу догляду за посівами, сорту та погодно-кліматичних умов становила 0,16%. Сорт, норма висіву разом із умовами року визначали рівень урожайності культури на 0,05%. Взаємодія способу догляду за посівами, норми висіву та погодно-кліматичних умов впливали на врожайність сої на рівні 0,20%. Комплексна взаємодія всіх чотирьох факторів на формування врожайності становила 0,22%. На частку неврахованих факторів припадає 0,11%.

 Висновки. Загалом, можна зробити висновок, що агрометеорологічні фактори відіграють вагому роль при формуванні врожайності сої. Дослідження показали, що ступінь впливу погодно-кліматичних умов становить 21,72%. Найбільша ступінь впливу на врожайність мав спосіб догляду за посівами – 64,36%. Частка впливу норми висіву на врожайність сої становила 4,78%. Від сорту врожайність культури залежала на 2,02%. Взаємодія всіх агроекологічних факторів впливала на формування врожайності сої в межах 7,12%.

Література:

1. Адаменко Т.В. Кліматичні умови України та можливі наслідки потепління клімату / Т.В. Адаменко // Агроном. — 2007. — № 1(15). —С. 8–11.

2. Тараріко О.Г. Проблема опустелення та деградації земель в Україні в контексті глобальних змін клімату / О.Г. Тараріко, В.О. Греков,А.О. Ачасова // Охорона родючості ґрунтів.— 2006. — Вип. 3. — С. 282–285.

3. Калініченко В.М. Агроекологічне обгрунтування та моделювання впливу кліматичних факторів на урожайність та якість зерна сої в умовах центрального Лісостепу України : автореф. дис. ... канд. с. г. наук. – Житомир, 2005. – 20 с.

4. Вознюк Н.П. Залежність врожайності сільськогосподарських культур від агрометеорологічних та антропогенних факторів / Н.П. Вознюк, З.З. Собко // Вісник НУВГП. Серія «Сільськогосподарські культури» – Рівне, 2016. – Вип. 2 (74). – С. 38 – 46.

5. Нагорний В. І. Вплив агрокліматичних умов на потенціал скоростиглих та ранньостиглих сортів сої / В. І. Нагорний, Ю. О. Романько // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія «Агрономія і біологія». – Суми, 2007. – Вип. 10 – 11. – С. 57 – 61.

6. Собко З. З. Вплив агрометеорологічних чинників на врожайність теплолюбних сільськогосподарських культур (на прикладі Рівненської області) [Текст] / З. З. Собко, Н. М. Вознюк // Молодий вчений. – Херсон, 2017. – №8. – C. 5-9

7. Міленко О.Г. Вплив агроекологічних факторів на врожайність сої / О.Г. Міленко // Молодий вчений. – Херсон, 2015. – № 6 (12). – С. 52-54.