Кащенко Неля Сергіївна
студент
Одеський національний економічний університет
м. Одеса
Україна
Анотація: формулюються основні проблеми, які виникають при страхуванні транспортних засобів, виявляються зміни, які пов’язані з появою нових ризиків, які автор визначає як ризик «диверсифікації транспорту» і «ризик перекладання». Аналізуються чинники, що викликали появу таких ризиків та реакції суб’єктів страхового ринку. Наголошується на необхідності внесення змін у законодавство для створення відповідної нормативно-правової бази для діяльності страховиків, яка буде враховувати новітні тенденції впровадження ІТ-технологій.
Ключові слова: страхування, цивільна відповідальність, страхове відшкодування, страхові премії, збитковість
У більшості країн світу страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту є обов’язковим видом страхування, що обумовлено розвитком, перш за все, автотранспорту та масштабністю наслідків за страховими подіями, що відбулися. Майже що хвилини відбувається аварія за участю авто і, як свідчать дослідження, основним чинником таких аварій є людський фактор, пов'язаний з порушенням правил руху. Статистичні спостереження по Україні показують, що страхові премії за страхуванням цивільної відповідальності власників транспорту щорічно зростають: за перше півріччя 2019 р. зростання порівняно з аналогічним періодом минулого року відбулося на 17,5%. Виплати за даним видом страхування складають від 70% (УНІКА) до 25 %, а по деяким страховикам більше 100 % відносно отриманих страхових премій (Брокбізнес, Провідна)[1]. Можливо було би вважати, що при обов’язковості такого виду страхування страховики завжди будуть отримувати дохід, навіть незважаючи на страхові виплати, адже не завжди страховик виплачує відшкодування.
Бажання отримання доходу призводить до загострення конкурентної боротьби і успіх у такій боротьбі знаходить свій вираз у застосуванні новітніх технологій: використання смарт-додатків з різними пропозиціями щодо страхових полісів і особливостей страхування, коментарів та роз’яснень страховиків та юристів щодо поведінки при страховому випадку (наприклад, перевірка наявності страхового полісу без настання страхової події є незаконним), більш широке застосування системи бонус-малус з ретельним роз’ясненням та ін. Зазначимо, що на сьогодні страхове поле в Україні доволі обмежено, галузь є певним чином закритою, просування страхових послуг спирається на особисті контакти.
Разом з тим, вже сьогодні існують ризики кардинальної зміни ситуації на такому сегменті страхового ринку як страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту. До таких ризиків ми відносимо появу нових видів транспорту (позначимо такий ризик як ризик диверсифікації транспорту), який не зазначений як такий, за яким є обов’язкове страхування цивільної відповідальності, - це, так би мовити, реалії сучасності, але й існують такі ризики як використання авто без участі водія, коли власне виникає питання, яка відповідальність, за що та ким повинна страхуватися (назвемо такі ризики - ризик перекладання).
Розглянемо перший вид ризиків – ризик диверсифікації транспорту. Масштабне вироблення та використання різних видів транспорту призвело до утворення багатокілометрових корок у всіх містах світу, незалежно від того, чи то столиця або провінціальне місто. Ускладнений рух, багатотонні викиди газів у повітря та його забруднення, витрачання часу на дорогу до місця роботи або навпаки, стимулювали розвиток такого міні транспорту як мопеди-мокики, скутери, моноколеса, велосипеди, електросамокати та ін. види. Водії цих видів транспорту стають повноцінними учасниками дорожнього руху, який вони «успішно» порушують, але при цьому не несуть відповідальності. Відповідно до статті 1 п.1.5 закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»[2] наземні транспортні засоби - це пристрої, призначені для перевезення людей та/або вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, які підлягають державній реєстрації та обліку у територіальних органах Міністерства внутрішніх справ України та/або допущені до дорожнього руху, а також ввезені на митну територію України для тимчасового користування, зареєстровані в інших країнах. У цьому Законі не вважається транспортним засобом пристрій, який підпадає під ознаки, зазначені у цьому пункті, але щодо якого не встановлено коригуючий коефіцієнт залежно від типу транспортного засобу. Транспортний засіб повинен мати відповідний сертифікат типу транспортного засобу, документи на право власності, номерні знаки і т.і. Але чи всі учасники дорожнього руху мають такі документи? Можемо казати впевнено – ні (до 2010 р. реєстрація мопедів і скутерів не була обов’язковою, а сьогодні водії використовують «правило проїзду на талоні», реєстрація необхідна для двоколісних транспортних засобів з двигуном до 50 см куб. або електромотором міцністю до 4 кВт.; обов’язковість прав на водіння таким транспортом введена з 2018 р.). Правил дорожнього руху для моноколес немає та відповідно й страхування відповідальності. Невирішеним є питання щодо страхування відповідальності велосипедистів. Перелічені питання потребують проведення необхідних досліджень (статистика нещасних випадків, зростання кількості «малих» транспортних засобів і т.і.) та внесення відповідних норм до страхового законодавства.
Стосовно другого виду ризику – комп’ютерні системи водіння – то дане питання є ще малодослідженим. По-перше, відповідно до законодавства [3] цивільно-правова відповідальність — це встановлені законом юридичні наслідки за невиконання або неналежне виконання особою обов'язків, зобов'язань, що пов'язані з порушенням суб'єктивних цивільних прав другої сторони. Тому, потребує дослідження питання, яким чином особа, що володіє або використовує транспортний засіб, але при цьому не знаходиться у місці події, може порушити права іншої особи. По-друге, чи повинен у порушенні прав ІТ- спеціаліст, який програмував транспортний засіб за вимогами існуючих (встановлених) правил або вимог власника і т.і. Без сумніву перехід економіки на рейки ІТ-технологій буде викликати безліч питань та породжувати безліч проблем, до вирішення яких вже сьогодні необхідно підготуватися.
Висновок. Впровадження у повсякденне життя досягнень науково-технічного прогресу потребує ґрунтовних досліджень у всіх сферах життєдіяльності людини, у том числі й страхуванні. Адже страхування створює фінансову «подушку» не тільки для окремої людини при настанні непередбачуваних та негативних подій, але для всієї економіки країни. Застосування традиційних підходів до страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів необхідно доповнити такими видами страхування, які забезпечують захист людини при зміни економіко-технічного середовища, яке зараз відбувається. Необхідним є внесення змін у законодавство для створення відповідної нормативно-правової бази для діяльності страховиків, яка буде враховувати новітні тенденції.
Література:
1. Рейтинг страховых компаний Украины - ТОП 100 ...URL: https://forinsurer.com › ratings › nonlife
2. Закон України Про обов'язкове страхування цивільно-правової ... URL: https://zakon.rada.gov.ua › .
3. Цивільний кодекс України - Законодавство України ... URL: https://zakon.rada.gov.ua › laws › show
