ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПАЛОМНИЦТВА НА ЛЬВІВЩИНІ

Деталі
Категорія: Тридцята всеукраїнська практично-пiзнавальна iнтернет-конференцiя

Загірна Юлія Василівна

студентка 5 курсу, спеціальність «Туризм»

Національний авіаційний університет

Україна, м. Київ

 

 Анотація: у даній статті висвітлюється роль паломництва, розкриваються відмінності між паломництвом та релігійним туризмом, аналізується територіальна організація паломництва на Львівщині.

 Ключові слова: паломництво, релігійний туризм, територіальна організація, сакральні об’єкти, прочани.

 

 Постановка проблеми дослідження. Паломництво є складним соціокультурним феноменом, який відіграє важливу роль у сучасному суспільному житті [2]. В окремих релігіях паломництво є невід’ємною ознакою релігійності та засобом духовної практики. Найважливіші паломницькі місця приймають щорічно мільйонні потоки паломників. Чимало паломницьких місць пов’язані з різноманітними природними об’єктами (лісами, печерами, джерелами), а в окремих релігіях вони є об’єктами поклоніння. Важливе значення для розвитку паломництва та формування потоків паломників має наявність ресурсів паломництва (чудотворних ікон, мощей святих та блаженних, цілющих джерел). Транспортна доступність святинь, де для вшанування та поклоніння виставлено чудотворні ікони чи мощі святих, наявність паломницької інфраструктури, сакральна та історична значимість цих святинь впливають на кількість паломників.

 Аналіз останніх джерел та публікацій. Дослідження паломницького туризму досліджені у роботах О. Любіцевої, Т. Божук, О. Шаблія, М. Біржакова та інших.

 Метою статті є дослідження паломницької діяльності у Львівській області, зокрема аналіз ресурсів паломництва, мережі паломницьких об’єктів, паломницьких потоків та маршрутів.

 Виклад основного матеріалу. Мандрівництво притаманне людині із часу її появи, тобто зародження подорожей відбувалося одночасно із зародженням людства. Основними причинами, які спонукали перших людей подорожувати, були фізіологічні потреби у безпеці, їжі, розвідуванні місцевості, а також соціальні потреби у спілкуванні, задоволенні цікавості, обміні товаром, грабежі. Релігійність притаманна людині із самого початку її існування. Подорожі із релігійною метою залишають помітний слід у всій історії туристичних подорожей: із найдавніших часів і пізніше – аж до сьогодення. В історії релігійного туризму та паломництва відомо чимало подорожей із метою поклоніння язичницьким святиням, причому у різних народів [1].

 Паломництво – подорож із метою здійснення релігійних призначень та поклоніння святиням певної релігії [1]. Паломництво як вид духовної та суспільної людської діяльності відоме здавна. Люди, незалежно від віросповідання чи конфесії, завжди вшановували святі місця, пов’язані з богом, місця, де траплялися явища, які неможливо раціонально пояснити, місця, пов’язані з життям, смертю чи похованням релігійних діячів або святих.

 Історичні умови розвитку України та культурні особливості населення зумовили виділення на її території низки найважливіших ареалів паломництва [4]:

  • АР Крим, де зосереджено пам’ятки християнства, юдаїзму, ісламу та караїзму;
  • Центральна Україна: Умань, Бердичів, Меджибіж, Тараща та інші міста, пов’язані з історією хасидизму, захороненням цадиків;
  • Галичина, Буковина, Закарпаття – перехрестя західного і східного християнства, латинської і візантійської культур – регіон, де розташовано паломницькі місця католиків, православних, юдеїв, вірмен. Відвідини таких місць матимуть не лише туристично-пізнавальне, а й екуменічно-гуманістичне значення;
  • низка міст обласного і районного підпорядкування на Волині і Поділлі (Вінницька, Житомирська, Хмельницька та Волинська області), що відтворюють національну і сакральну культуру княжої доби і Середньовіччя (українського барокко), співжиття католицького і православного світу;
  • шлях “із варяг у греки”, який репрезентує історію українського християнства, може ознайомити паломників із постатями української християнської історії та подій, пов’язаних із запровадженням християнства в Україні. Центрами можуть стати Київ та Чернігів завдяки зосередженню у них історико-культурних і сакральних пам’яток української християнської культури та духовності;
  • паломницькі місця Донецької та Луганської областей (Святогірська Лавра та Киселева балка) [1]. 

 Переважна більшість релігійних святинь в сучасній Україні належить православним і католицьким церквам. Серед об’єктів паломництва і релігійного туризму варто виділити монастирі, чудотворні ікони і мощі святих, цілющі джерела тощо. Чимало знаменитих у минулому чудотворних українських ікон втрачено, деякі – назавжди. Зараз важливо повернути втрачені святині до України і відновити паломництво до знаменитих у минулому чудотворних ікон. Українські етнічні землі налічували приблизно 200 чудотворних Богородичних ікон загальноукраїнського, регіонального та місцевого значення.

 На території Львівської області є понад півсотні релігійно-паломницьких місць різного конфесійного підпорядкування та значення. У роботі здійснено типізацію місць паломництва за датою їхнього виникнення чи першої згадки, поділено їх на п’ять груп: паломницькі об’єкти, які виникли у Х–ХІІ, ХІІІ–XІV, XV–XVIII, XІХ–XX ст. та об’єкти, дати виникнення яких не з’ясовано. Одним із найдавніших паломницьких місць в області є м. Самбір, яке відоме тим, що тут зберігаються чудотворна ікона Богородиці, авторство якої приписують євангелісту Луці, та мощі св. Валентина. Проте мистецтвознавці скептичніші щодо часу написання ікони. На їхню думку, самбірська чудотворна ікона належить до найдавніших українських ікон, написаних у ХІІ–ХІІІ ст [3].

 Друга група об’єктів виникла під час нашестя монголо-татар на Київську Русь. Часто храми та монастирі ставали прихистком людей, які там переховувалися і молилися, просячи захисту. Із цим періодом головно пов’язане виникнення чудотворних ікон. До паломницьких місць, історія яких починається у ХІІІ–XІV ст., відносимо Жидачівську та Сокальську чудотворні ікони.

 До третьої групи відносимо об’єкти, які пов’язані з переходом від Середньовіччя до раннього Нового Часу, коли формувалася сукупність матеріальних і духовних надбань людства, інтенсивно розвивалася наука, освіта, література, мистецтво, мораль і релігійна сфера. До об’єктів, які виникли у цей період, належить Крехівський монастир св. Миколая ЧСВВ УГКЦ у с. Крехів. Окрім того, що монастир мав потужні укріплення, які витримували неодноразові облоги, тут зберігалися чотири чудотворні ікони. Ще однією релігійнопаломницькою пам’яткою державного значення цього періоду є Свято-Успенська Лавра Студійського уставу. Це один із найдавніших монастирських комплексів України, який упродовж певного періоду був адміністративним центром Галицької єпархії (XIV–XVIII ст.). До періоду кінця XV ст. належать і два монастирські комплекси: монастир Благовіщення Пречистої Діви Марії у с. Підгірці та монастир Походження древа Хреста Господнього у смт. Підкамінь. На зламі історичних епох, під час переходу від раннього Нового Часу до Нового та Новітнього постало питання про роль церкви та релігії у житті суспільства. Якщо австро-угорська влада проводила реформи у питаннях релігії, то за часів радянської влади релігія опинилась під повною забороною. Фактично впродовж XІХ–XX ст. виникла найбільша кількість паломницьких об’єктів у Львівській області. Найвідомішим паломницьким місцем, яке виникло у цей період, є Страдецька гора поблизу с. Страдч Яворівського району. Релігійну діяльність проводили тут ще з ХІ ст. У церкві Успіння Пресвятої Богородиці зберігається кілька чудотворних ікон. Під час візиту до України Папа Римський Іван Павло ІІ проголосив блаженними настоятеля та дяка, які служили у цій церкві у ХХ ст. Іншим відомим паломницьким місцем цього періоду є с. Корсів, де у парафіяльному храмі зберігається чудотворна ікона Матері Божої. Після 1831 р. (від моменту її перенесення з Почаєва) біля ікони відбулося понад 70 випадків зцілення людей. До цього самого періоду належить і Грушівська та Кристинопільська (Червоноградська) чудотворні ікони.

 Серед визначних паломницьких місць слід виокремити храм Різдва Пресвятої Богородиці в с. Воля-Довголуцька (Стрийський р-н) та храм Успіння Пресвятої Богородиці в с. Дроговиж (Миколаївський р-н), де зберігаються чудотворні ікони. Сюди варто також віднести і Вербицьку чудотворну ікону. До останньої групи об’єктів належать місця, історичної дати виникнення яких не встановлено. Вони пов’язані з чудотворними джерелами в с. Острівчик Пильний (Буський р-н), джерелом арх. Михаїла у с. Старе Село (Жовківський р-н) та джерелом Пресвятої Богородиці в с. Межиброди (Сколівський р-н) і т. д. (див. Більшість паломницьких об’єктів Львівської області виникли у XІХ–XX ст. – 35 об’єктів (53,8% від загальної кількості). У розрізі адміністративних районів Львівської області найбільше паломницьких місць зосереджено у Жовківському районі (десять), по шість паломницьких об’єктів є у м. Львів та Жидачівському районі, по п’ять об’єктів – у Золочівському, Сокальському та Бродівському районах. Незважаючи на таку кількість паломницьких об’єктів, більшість із них має місцеве (локальне) значення. Безсумнівно, що найвідомішими є м. Самбір, с. Биличі, м. Жовква, Львів, Рудки, Стрий, Червоноград, смт. Підкамінь, с. Крехів, с. Раковець, м. Борислав, Дрогобич, с. Воля Довголуцька, Грушів, Страдч, Унів, паломницькі об’єкти яких відомі на регіональному та всеукраїнському рівнях [6]. Найчисельнішими релігійними конфесіями у Львівській області є Українська Греко-Католицька Церква (УГКЦ), Українська Православна Церква Київського Патріархату (УПЦ КП), Українська Автокефальна Православна Церква (УАПЦ), Українська Православна Церква Московського Патріархату (УПЦ МП), РимоКатолицька Церква (РКЦ) та протестанти, яких представляє низка церков і релігійних організацій.

 За даними Головного управління статистики у Львівській області, на 1 січня 2017 р. найбільша кількість релігійних організацій перебувала під юрисдикцією Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ) – 1615 організацій (51,6% від усієї кількості релігійних організацій). Другою за чисельністю конфесією є Українське національне православ’я (УНП) – 28,7%, яке представлене Українською Православною Церквою Київського патріархату (УПЦ КП) та Українською Автокефальною Православною Церквою (УАПЦ) – 504 релігійні організації (16,1% від загальної кількості) та 393 (12,6%) відповідно. На четвертому місці – релігійні організації протестантів – 239 організацій (7,6%). Частка релігійних організацій Римо-Католицької церкви (РКЦ) та Української Православної Церкви Московського Патріархату (УПЦ МП) становить 5,4 та 2,4% відповідно [5].

 Висновок. Паломництво є складним соціокультурним феноменом, який відіграє важливу роль у сучасному суспільному житті. Найважливіші паломницькі місця приймають щорічно мільйонні потоки паломників. Одним з таких місць є Львівщина. Релігійна сфера Львівської області, порівняно із іншими областями України, має свою специфіку. Історичні особливості розвитку релігійної сфери зумовили те, що, окрім державного кордону, Львівська область має ще й “релігійні кордони”. Передусім на півночі це умовний кордон між православ’ям та католицизмом, який представлено УГКЦ та меншою мірою РКЦ. Із незначними відхиленнями від межі Львівської області з Волинською та Рівненською областями (давній кордон між Російською імперією та Австро-Угорщиною) пролягає лінія поділу між ареалами домінування східного католицтва та православ’я. Багато прочан відвідує Львівщину задля споглядання сакральних об’єктів, тому це позитивно впливає на статистику відвідування області. 

 

Література:

1. Атаман Л. В. Исследование сакрального пространства региона методология и принципы // Псковский регионологический журнал. 2015. №23. С. 107–117.

2. Бейдик О. О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування. Київ: ВПЦ “Київський університет”, 2001. 395 с

3. Любіцева О., Мезенцев К., Павлов С. Географія релігій в Україні / за ред. О. О. Любіцевої. Київ, 1998. 504 с.

4. Львівська архієпархія УГКЦ. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ugcc.lviv.ua/

5. Львівська обласна державна адміністрація. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://loda.gov.ua/oda/

6. Паломницький центр “Рафаїл”. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://rafail.com.ua/