Бутенко Андрій Олександрович
кандидат сільськогосподарських наук, доцент
Сумський національний аграрний університет
Україна, м. Суми
Пишна Юлія Русланівна
студент
Сумський національний аграрний університет
Україна, м. Суми
Бердіна Єлізавєта Сергіївна
студент
Сумський національний аграрний університет
Україна, м. Суми
Демиденко Юлія Вікторівна
студент
Сумський національний аграрний університет
Україна, м. Суми
Анотація. В умовах Північно-східного Лісостепу України сільськогосподарським товаровиробникам рекомендовані багатокомпонентні однорічні кормосумішки з різним співвідношенням бобових та злакових компонентів, які забезпечують високу врожайність зеленої маси, збалансовану за вмістом кормопротеїнових одиниць.
Ключові слова: сумішки однорічних кормових культур, кормові одиниці, продуктивність, кормопротеїнові одиниці, якість корму, зелена маса.
Постановка проблеми. Збільшення виробництва кормів в тваринницьких господарствах вирішується по-різному. Найважливіше значення має застосування таких способів заготівлі, зберігання кормів, за яких забезпечується найбільш повне збереження їх фізіологічно-корисних властивостей при мінімальних затратах праці і матеріальних засобів [1, с. 78].
Для організації стабільної повноцінної годівлі тварин у продовж року, ефективного використання кормів, збільшенню виходу їх із одиниці площі у тваринницьких господарствах все частіше впроваджується цілорічна однотипна годівля силосно-сінажного типу взимку з включенням до раціону сіна і з додаванням зеленої маси однорічних та багаторічних кормових культур в літніх раціонах.
Організація стабільної годівлі сільськогосподарських тварин потребує широкого застосування різних технологічних прийомів заготівлі і зберігання кормів, тобто їх консервування.
Найскладнішою проблемою є збирання і консервування зелених кормів. Зменшення втрат поживних речовин при заготівлі консервованих кормів забезпечується створенням сировинного конвеєра, оптимальними строками збирання кормових культур, швидким темпами заготівлі кормів і найсприятливішими умовами їх зберігання [2, с. 134-141].
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Численні дослідження М.П. Бондаренка, М.Г. Собка та В.Ф. Петриченка стверджують, що основною умовою одержання високих врожаїв бобово-злакових травосумішок є правильний вибір компонентів, їхнє співвідношення та густота стояння. А найголовніше - в травосумішки потрібно включати види, які позитивно впливали б один на одного, а не конкурували між собою [3, с. 6].
На основі досліджень П. Ковбасюка та М. П. Бондаренка встановлена тенденція щодо підвищення продуктивності змішаних посівів завдяки ярусним розміщенням листків та кореневої системи, компоненти більш інтенсивно використовують сонячну енергію та поживні речовини грунту, внаслідок чого врожайність за використання багатокомпонентних сумішок підвищується на 25–30, а вихід протеїну - на 30–45 % [1, с. 79; 3, с. 7].
У своїх працях А. П. Ісаєв вказує, що за вмістом протеїну, білка, жиру, безазотистих екстрактивних речовин і добрій перетравності, багатокомпонентні однорічні травосумішки за поживною якістю можна поставити на перше місце серед кормових культур [4, с. 68-69].
Мета дослідження. Виявити вплив видового складу багатокомпонентних сумішок однорічних кормових культур на продуктивність і якість зеленого корму. Також передбачалось виявити шляхи підвищення врожайності зеленої маси та зниження витрат за рахунок оптимізації агротехнічних факторів.
Виклад основного матеріалу. Польові досліди були проведені протягом 2016-2017 років в умовах начально-науково-виробничого комплексу Сумського національного аграрного університету.
Грунти дослідних ділянок – чорнозем типовий, глибокий середньогумусований. Середній вміст гумусу орних земель складає 4,1%.
Схема досліду включала варіанти:
- Вико + овес (контроль);
- Соя + ячмінь ярий + пшениця яра;
- Горох + овес + тритікале яре;
- Горох+ соя + ячмінь + овес;
- Пшениця яра + овес + ячмінь ярий + горох.
Агротехніка в дослідах загальноприйнята для зони вирощування Досліди проводились згідно існуючих методик дослідної справи [5, с. 82-94].
У наших дослідженнях було встановлено, що врожайність, поживна цінність травосумішок залежать від їхнього складу. Формування біомаси проходило пропорційно фазам розвитку рослинних сумішок: від фази колосіння злакових, бутонізації бобових компонентів до фази молочно-воскової стиглості злакових компонентів відбувалось збільшення, а в міру достигання компонентів дещо знизилось наростання вегетативної маси, у зв’язку із зниженням вологості та збільшенням вмісту сухої речовини.
Найвищі значення біомаси однорічних кормових сумішок у фазу воскової стиглості злакових компонентів формувались по варіантах досліду.
Найкращу врожайність дав четвертий варіант, до складу якого входить - горох +соя +ячмінь ярий + овес з урожайністю 21,5 т/га. Найгіршими варіантами були контрольний та другий варіант до складу якого входили вика+овес та соя+ячмінь ярий + пшениця яра, відповідно урожайність становила 16,6 т/га та 18,3 т/га.
Суха речовина протягом періоду досліджень формувалась в залежності від фаз розвитку рослин сумішок.
Так, у фазу колосіння злакових, бутонізації бобових компонентів вміст сухої речовини в сумішках становив в межах 15,7-17,8%. По мірі достигання, у фазі воскової стиглості злакових компонентів вміст сухої речовини в рослинах досягав показників – 26,0-30,1%.
Величина врожаю та якість зеленої маси залежать від умов вирощування. При цьому окремі агротехнічні прийоми розглядаються як з точки зору отримання високого врожаю, так і впливу їх на якість корму. Не завжди при високому врожаї формуються корми з хорошими поживними властивостями.
На період збирання в середньому по варіантах досліду за період наших досліджень багатокомпонентна сумішка яка складалася з гороху, сої, ячменю ярого та вівса показала найвищий рівень врожайності зеленої маси 21,5 т/га, що на 4,9 т/га більше від контрольного варіанту і в межах 1,7-2,8 т/га вище, ніж сумішки іншого складу.
Встановлено, що 4 варіант (горох + соя + ячмінь ярий + овес)дав найкращі результати. Збір кормових одиниць, перетравного протеїну, кормо-протеїнових одиниць у чотирьох-компонентній сумішці перевищував інші та становив – 6,45; 0,78; 6,45 т, найгірший результат був у першому варіанті і становив 3,65;0,50;4,06 відповідно.
Висновки. За результатами проведених досліджень встановлено, що сумішка у складі бобово- злакових компонентів (горох+соя+ ячмінь ярий + овес) здатна забезпечити урожайність до 21,5 т/га. Збір кормових одиниць – 6,45 т/га, перетравного протеїну – 0,78 т/га.
Література:
1. Ковбасюк П. Високопоживні багатокомпонентні однорічні травосумішки / П. Ковбасюк // Пропозиція, 2009. - №1. – с.78-79.
2. Петриченко В. Ф. Лучне кормовиробництво і насінництво трав // Посібник для с.-г. вузів / В. Ф. Петриченко, П. С. Макаренко. – Вінниця : Діло, 2005. – 227 с.
3. Особливості вирощування сумішок однорічних кормових культур / [М.П. Бондаренко, М.Г. Собко, Н.А.Собко]. - Сад, 2011 – 16 с.
4. Исаев А.П. Повышение содержания белка в кормовых смесях / А.П. Исаев. – М.: Россельхозиздат, 1978.- 128с.
5. Мойсейченко В.Ф.Основи наукових досліджень в агрономії / В.Ф. Мойсейченко, В.О. Єщенко. – К.: Вища шк., 1994. – 334с.
