Лешків Любов Михайлівна

магістрантка

Прикарпатський національний університет

імені Василя Стефаника

Україна, м. Івано-Франківськ

 

 В статті дано визначення поняття «олімпійська освіта», висвітлено зміст, мету, функції та засоби олімпійської освіти молодших школярів. 

 Ключові слова: олімпізм, олімпійська освіта, фізичне виховання.

 

 Постановка проблеми у загальному вигляді. В Україні, як і в цілому світі збільшується кількість дітей, які на уроках фізичної культури віднесені до спеціальної медичної групи (40%), a зa останні п’ять років було зафіксовано вісім випадків дитячої смерті саме на уроках фізичної культури. На нашу думку цьому сприяє низька рухова активність і фізична підготовленість учнів. Ми вважаємо, що запобігти цьому можна тільки через впровадження в навчально-виховний процес учнів початкових класів олімпійської освіти та ідей олімпізму. У молодшому шкільному віці розвивається організм, формуються різноманітні дитячі інтереси та пізнавальні якості, удосконалюються фізичні якості, навички та норми поведінки. Поєднуючи спортивну діяльність і рухову aктивність із культурою тa освітою, ідеї олімпізму пропaгують здоровий спосіб життя, який ґрунтується нa рaдості від зусиль, освітній цінності доброго приклaду й повaзі до універсaльних фундaментальних етичних принципів. Олімпійськa освітa тa ідеaли олімпізму поступово нaбувaють неaбиякого поширення в усьому цивілізовaному світі. Окремі розділи прогрaм, деякі теоретичні aспекти й безпосередньо спецкурси та нaвчaльні дисципліни з основ олімпійської освіти й олімпійського руху є склaдникaми нaвчaльно-виховного процесу молодших школярів.

 Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми. Науковому обґрунтуванню теорії олімпізму присвячені роботи таких учених: А. Солатова, А. Суник, Б. Івановича, В. Ейхеля, В. Столбова, В. Столярова, Г. Воннебергера, Г. Деметра, Г. Емігена, Г. Полікарпової, Г. Харабуги, Н. Пономарьова, Н. Попова, Я. Вількіна та ін. Їх дослідження розкривають основний зміст теорії олімпізму з позицій гуманізму.

 Дослідження різних аспектів олімпійської освіти в Україні, як позитивного фактору навчання і виховання та як позитивного чинника, що сприяє гуманізації суспільства здійснювали В. Єрмолова, О. Вацеба, О. Томенко, С. Матвєєв, Ю. Бріскін, Ю. Олійника ін. 

 Формулювання цілей статті. Мета даної статті - розкрити зміст, функції, основні ідеї олімпійської освіти та можливості її використання у фізичному вихованні молодших школярів.

 Виклад основного матеріалу. В останні роки розвивається новий напрям – олімпійська освіта, яка є одним з дієвих та ефективних засобів пропаганди олімпійських ідеалів, поширення знань про олімпійський рух. В олімпійській освіті, як в гуманістично-організованому педагогічному процесі, немає місця примусовому нав'язуванню ідей і цінностей, організується як двосторонній процес виховання і самовиховання, навчання і самонавчання.

 У зв’язку з цим найбільш суттєвим є питання понятійного визначення терміну «олімпійська освіта». Аналіз науково-методичної літератури засвідчує, що є багато тлумачень терміну «олімпійська освіта». Так, за визначенням В. Стуликова «олімпійська освіта – складова частина олімпійського руху, мета якого є не тільки фізичне удосконалення, а й його духовне та моральне виховання» [2, с. 17]. На думку А. Бугрєєва, «Олімпізм – це перш за все важливий фрагмент соціальної дійсності, складне соціокультурне утворення, що має два взаємопов’язаних аспекти: матеріальне і духовне, теорію і практику спортивного життя, їх єдність і взаємообумовленість, що забезпечує його життєздатність і подальший розвиток». Найбільш правильним є визначення поняття, запропоноване В. Столяровим: «Олімпізм – це сукупність теорії і реальної практики». [5, c. 63-64]. 

 Більш розширено підходять до визначення цього поняття В. Платонов і С. Гуськов у книзі «Олімпійський спорт»: «Олімпізм – філософія життя, що об’єднує в гармонійне ціле якості тіла і духу, концепція виховання гармонійно розвиненої людини засобами спорту, розповсюдження гуманістичних ідей в житті суспільства, розвитку співпраці, взаємодопомоги і взаєморозуміння» [4, c. 11].

 Найбільш ґрунтовним визначенням олімпійської освіти ми вважаємо таке: «олімпійська освіта – багаторівневий спеціально організований педагогічний процес формування гармонійно розвиненої особистості через набуття знань, умінь і навичок, розвиток здібностей, інтересів, потреб та ціннісних орієнтацій, що базуються на гуманістичних ідеалах і цінностях олімпізму та є складовою частиною загальної освіти» [1, с. 40]. На нашу думку, це визначення найбільше відображає принципи, ідей, цінності олімпізму. 

 Олімпійській освіті, як і будь якій іншій, притаманні певні функції – це пізнавальна, соціальна, культуро творча, гуманістична, статистична, формуюча, інформаційна, профілактична та мотиваційна. Охарактеризуємо деякі з них. 

 Формуюча функція олімпійської освіти забезпечує створення умов для впливу ідей олімпізму на розвиток педагогів, адаптацію та самореалізацію творчості кожного учня на основі гуманістичних та демократичних принципів Мотиваційна функція полягає у створенні соціально-психологічних і педагогічних умов, що спонукають суб’єктів процесу олімпійського виховання до ефективного виконання обов’язків і соціально-ціннісних функцій у колективах освітніх установ, і спрямована на створення умов для формування в учнів відповідних мотиваційних та поведінкових характеристик активної соціальної орієнтації на засадах здорового способу життя.

 Профілактична функція дозволяє прогнозувати, запобігати та ліквідовувати антисоціальні прояви поведінки, негативні якості та риси характеру школярів в інтересах формування й розвитку соціально-ціннісних утворень у навчально-виховному процесі [1, с. 41-43].

 Мета педагогічної діяльності в рамках олімпійської освіти - формування в учнів початкових класів не будь-яких пов’язаних зі спортом і фізичним вихованням знань, інтересів, умінь і навичок, а лише тих, які орієнтують його на високі досягнення в спорті, на відповідну фізичну підготовку, а разом з тим дозволяють правильно оцінити і в повній мірі використовувати гуманістичний потенціал спорту та фізичного виховання, а також уникнути їх антигуманного застосування [3]. 

 Під змістом олімпійської освіти розуміють визначене коло знань, умінь і навичок, що базуються на гуманістичних ідеалах і цінностях олімпізму і є складовою частиною загальної освіти. До змісту олімпійської освіти належать знання про історію Олімпійських ігор Стародавньої Греції, відродження сучасних Олімпійських ігор, олімпійську символіку, міжнародну олімпійську систему, олімпійські види спорту, становлення і сьогодення олімпійського руху в Україні [2] . 

 Олімпійська освіта сприяє гармонійному розвиткові молодших школярів, прагненню стати кращими. Завдяки цьому учні можуть проявити себе у різних видах спорту через заняття у спортивних секціях, участі у спортивних змаганнях, турнірах. Школярі дізнаються більше про своїх спортивних кумирів і прагнуть бути схожими на них. Це підштовхує їх до здобуття кращих успіхів у спортивній кар’єрі та дотриманні здорового способу життя.

 Висновки. Отже, олімпійська освіта є дієвим засобом гуманізації системи освіти й виховання молодших школярів, спрямованим на формування гуманістично-орієнтованих особистісних якостей. 

 

Список використаних джерел

1. Боднар А. О. Аналіз стану реалізації олімпійської освіти у загальноосвітніх навчальних закладах України. Сучасні проблеми фізичного виховання спорту та здоров'я людини: збірник наукових праць. Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, Державний навчальний заклад «Придністровський державний університет імені Т. Г. Шевченка». Кам'янець-Подільський, 2012. Вип. 3. С. 39–42.

2. Булатова М. Олімпізм як універсальна концепція виховання та освіти молоді. Фізичне виховання в школі № 1 (51) 2008. С. 40– 43.

3. Єрмолова В. М. Олімпійська освіта: теорія і практика : навч. посіб. Київ.: 2011. 335 с.

4. Платонов В. Н. Олимпийский спорт: в 2 кн. – Київ.: Олимпийская литература, 1994. Кн. 1. 496 с.

5. Поликарпова Г. М. Олимпийское образование и воспитание, как предмет педагогического исследования: дис. … доктора пед наук : 13.00.01. Москва. 2003. 414 с.