Лабінський А.Й.,

Львівський національний університет

ветеринарної медицини і біотехнологій ім.  С.З.Гжицького,

м Львів,

Лабінська Г.Б., Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 Аннотація: Була вивчена, розроблена нами комплексна методика фізичної терапії хвороби Паркінсона, яка об’єднувала декілька окремих методів лікування: релаксаційно-гімнастичні вправи, нутриціологічна терапія, апі- і гірудотерапія, масаж з елементами мануальної терапії. Показано доцільність застосування таких методів лікування та рекомендовано ширше впровадити їх в лікувальну практику.

 Ключові слова: Хвороба Паркінсона, фізична терапія, нутриціологічна та апітерапія.

Актуальність

 Хвороба Паркінсона входить до ряду найбільш розповсюджених та інвалідизуючих неврологічних захворювань сучасного суспільства. В Україні серед дорослого населення зареєстровано 20503 пацієнта з цією недугою, що становить 54,1 випадків на 100 тис. населення. Значну проблему при лікуванні хворПаркінсона обумовлюють сукупність немоторних виявів, особливо когнітивних, які обумовлюють швидку професійну і соціальну дезадаптацію хворих (І.М.Карабань, Р. Zis, P. Martinez-Martin, 2015; Т. Н. Слободин та ін., 2015). Враховуючи те, що немоторні вияви хвороби можуть випереджати у часі появу основного захворювання, розробка нових методів їх ранньої корекції імовірно зможе уповільнювати розвиток та прогресування основного захворювання. Такі прояви не можливо усунути лише медикаментозним лікуванням. На думку Владімірової О. В. (2007), регулярне реабілітаційне втручання сповільнює прогресування захворювання. Тому відразу після встановлення діагнозу потрібні фізичні вправи та працетерапія. Вправи мають охоплювати всі м’язові групи й рухи у всіх суглобах для забезпечення максимального обсягу рухів. Кожне із занять тренує певну групу м’язів, але більшу частину цих вправ має бути спрямовано на тренування тих рухів, які допомагають перебороти спричинені хворобою порушення рухової активності [1,2].

Мета роботи

 Метою нашої роботи була розробка фізичних немедикаментозних методів корекції виявів хвороби Паркінсона, з допомогою гімнастичних вправ, нутриціологічної корекції харчування, гірудотерапії, масажу та апітерапії для підвищення ефективності комплексної патогенетичої терапії хвороби Паркінсона(ХП). 

Методи

 Нами вивчено стан хворих пацієнтів з ХП 1,5-2,5 стадії по Хену-Яру та оцінено стан хворих за шкалами оцінки немоторних симптомів (NMSS), ментальних розладів (MMSE), Монреальської шкали оцінки когнітивних порушень (MOKA)

 Для лікування хворих з ХП була розроблена комплексна методика, яка об’єднувала декілька окремих немедикаментозних методів лікування: фізичні гімнастичні вправи, та релаксаційно-гімнастичні вправи, нутриціологічна терапія, апі- і гірудотерапія, масаж з елементами мануальної терапії. Такий комплекс інноваційного немедикаментозного лікування впливає одночасно на окремі ланки етіопатогенезу цієї патології головного мозку. А саме: відновлення реологічних властивостей крові без побічних явищ, які є у відомих антикоагулянтів з допомогою гірудотерапії, нутриціологічна корекція та апітерапія харчування регулює метаболізм та запобігає закрепам, інтоксикації та дегенеративним процесам в тканинах і судинах; масаж з мануальною терапією та гімнастичними вправами покращує стан м’язової системи, відновлює рухомість. Щоб навчати хворого повертатися швидше, потрібно під час поворотів використовувати більшу площу обертання, а якщо обертання здійснюється на малій площі, то застосовували метод уявного годинника. Наприклад, якщо потрібно здійснити обертання на 180 градусів, рух починаємо з правої ноги до 12, 3, та 6 години. Особлива увага приділяється висоті піднімання стопи для запобігання шаркання по підлозі[2,4]. Навчали пацієнтів вставати з положення сидячи. Для цього виконували 4 основні рухи: змістити тулуб уперед, щоб сідниці знаходилась на краю стільця; ноги відвести назад, ближче до стільця; тулуб нахилити вперед, опираючись кистями рук на підлокітники стільця; здійснити піднімання. Використання стільців з високою спинкою та підлокітниками знімає навантаження на м’язи стегон та гомілок, але для поліпшення результату реабілітації доречно зменшувати висоту спинки та з часом не використовувати підлокітники. У хворих з акінезією при виконанні піднімання зі стільця можна додавати пропріоцептивні сигнали, такі як розгойдування тулуба вперед та назад по ходу руху, а також слухові

 Приділяли увагу вдосконаленню методів кінезітерапії при хворобі Паркінсона, які націлені на розробку методик тренінгу, що були б здатні вибірково впливати на такі специфічні рухові симптоми паркінсонізму, як ригідність, гіпокінезія, порушення ходи, порушення стійкості і пози, рухливість в ліжку. Застосовували також дихальні вправи, оскільки на пізніх етапах хвороби цим пацієнтам часто властива гіповентиляція, яка сприяє розвитку пневмонії, особливо небезпечної для таких хворих [3].Проводився тренінг порушених функцій. Залежно від синдромальних особливостей паркінсонізму застосовували вправи на розслаблення при вираженій ригідності, та вправи, що мобілізують суглоби і активують моторику (при гіпокінезії). 

Результати

 Оцінку стану хворих проводили до та після двомісячного курсу реабілітаційного фізичного лікування. У хворих до лікування немоторні прояви , проявлялись у вигляді різноманітних щоденних флуктуацій: біль, утруднення і уповільнення мислення, тривога та панічні атаки, депресія, галюцинації та психоз, насильний крик, стогін або плач, гіпер- або гіповентиляція, гіпергідроз, температурні стрибки, сомноленція (оглушеність), синдром неспокійних ніг - акатизія, відрижка, дисфагія, закрепи, імперативні поклики на дефекацію, труднощі з сечовипусканням, коливання артеріального тиску.

 У хворих, із застосуванням методів фізичної терапії, після проведеного лікування значно покращився загальний стан здоров’я. Хворі відмічали покращення настрою, сну, підвищення денної активності та полегшення при виконанні побутових обов’язків. Інтенсивність щоденних флуктуацій значно зменшилась. У всіх пацієнтів зменшився біль, утруднення і уповільнення мислення. Стали набагато рідшими тривога та панічні атаки, депресія, галюцинації та психоз. У більшості повністю зник насильний крик, стогін або плач,  стали менш інтенсивними гіпер- або гіповентиляція, гіпергідроз, температурні стрибки, сомноленція (оглушеність), синдром неспокійних ніг - акатизія, відрижка, дисфагія, закрепи, імперативні поклики на дефекацію, труднощі з сечовипусканням, коливання артеріального тиску. Оцінка стану хворих за відповідними шкалами показана в таблиці 1.

Таблиця 1

Стан хворих ХП до і після лікування(M±m).

 Примітка: ** - достовірна (p<0,01) різниця поміж групами 

1 –хворі, до лікування. 2 –група хворих, після лікування

 Як видно з таблиці 1, підсумковий бал в контрольній підгрупі цієї групи хворих за шкалою оцінки немоторних симптомів складав 71,13±0,32, за шкалою ментальних порушень - 25,52±0,30, за шкалою когнітивних змін - 22,16±0,23. Після проведеного лікування підсумковий бал статистично достовірно змінився в сторону покращення за всіма досліджуваними шкалами.

Висновки.

1. Розроблений та застосований інноваційний комплекс фізичного лікування хвороби Паркінсона, який поєднує сучасні медикаментозні методики лікувальної гімнастики з методами нутриціологічної корекції харчування, гірудотерапією й мануальною терапією та є ефективним в плані сповільнення темпів прогресування хвороби Паркінсона.
2. Показано доцільність застосування таких методів лікування ХП як фізична терапія, нутриціологічна корекція харчування, гірудотерапія та мануальна терапія та рекомендовано ширше впровадити їх в лікувальну практику з метою сповільнення темпів прогресування ХП.

Література:

1. Агафонова О. Особливості фізичної реабілітації при хворобі Паркінсона / О. Агафонова, О. Білянський // Спортивна наука України. – 2014. - №3 (61). – С. 7-11.

2. Корнюхина Е. Ю. Методы медицинской реабилитации болезни Паркинсона / Е. Ю. Корнюхина // Физиотерапия, бальнеотерапія и реабилитация. – 2013 – № 3. – С. 21-24.

3. Нодель М. Р. Болезнь Паркинсона: от исследований к клинической практике. 9-й Международный форум по болезни Паркинсона 30 апреля 2010, Мюнхен, Германия / М. Р. Нодель // Неврологический журнал. – 2011. – Т. 16, № 2. – С. 60−62.

4. Wichmann R. Role of physical therapy in management of Parkinson’s disease / Wichmann R. // In: Parkinson’s disease. Pfeifer RF, Wszolek ZK, Ebady M, editors. CRC Press. – 2013. – Р. 937–944.