Зозуля Ольга Василівна,

Вінницький інститут Університету «Україна»,

м.Вінниця

Куц-Бурдейна Олександра Олександрівна

Вінницький інститут Університету «Україна»,

м.Вінниця

 Анотація В статті представлені дані стосовно розповсюдженості та особливостей перебігу бронхіальної астми у дітей, а також проаналізовано ряд факторів, які впливають на захворювання. Представлено методи реабілітації, які використовуються для відновлення стану дитини.

 Ключові слова: бронхіальна астма, реабілітація, фактори ризику.

 Аннотация В статье представлены данные о распространенности и особенностей течения бронхиальной астмы у детей, а также проанализирован ряд факторов, которые влияют на заболевание. Представлены методы реабилитации, которые используются для восстановления состояния ребенка.

 Ключевые слова: бронхиальная астма, реабилитация, факторы риска.

 Abstract The article presents data on the prevalence and characteristics of the course of bronchial asthma in children, as well as a number of factors that affect the disease. The methods of rehabilitation that are used to restore the child's condition are presented.

 Key words: bronchial asthma, rehabilitation, risk factors.

 Бронхіальна астма є проблемою надзвичайної актуальності, оскільки захворюваність та смертність від неї постійно зростає у всьому цивілізованому світі. Однак дані офіційної статистики значно занижені, що пояснюється формуванням їх на підставі звертань за медичною допомогою, а не за активним виявленням[1]. 

 Розповсюдженість бронхіальної астми (БА) зростає у всьому світі. В Україні за останні 10 років рівень захворюваності на БА виріс у 3 рази. Причому збільшується питома вага важких форм (зокрема серед осіб молодого віку), більша частина хворих негайно госпіталізуються до стаціонарів. Із цим пов’язана висока інвалідність і летальність хворих на БА [2].

 За даними Національного інституту фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського в Україні на бронхіальну астму страждають 2,5 млн. людей. На сучасному етапі спостерігається невпинне зростання захворюваності на БА в Україні, що мотивовано забрудненням довкілля, збільшенням алергізації населення, погіршенням генофонду нації [2-4]. 

 Поширеність БА у дітей варіює у різних  країнах від 10 до 15%, а серед хронічних  захворювань органів дихання патологія  посідає провідне місце. Результати великих  епідеміологічних досліджень свідчать про  те, що вчасна діагностика БА запізнюється: тривалість періоду між першими проявами  хвороби і встановленням діагнозу у середньому перевищує 4 роки.

 Факторами ризику і провокуючими чинниками є генетичні фактори, фактори довкілля і спосіб життя (модифікуючі і провокуючі фактори)

 Немедикаментозне лікування: лікувальна фізкультура, масаж – після купірування загострення БА.

 Первинна профілактика – виключення будь-якого ризику або причинного фактора до моменту їх формування сенсибілізації. Суперечливі дані за результатами дослідження  щодо елімінації кліщів домашнього пилу.

 Вторинна профілактика – встановлення діагнозу і лікування на найбільш ранньому етапі розвитку хвороби. Складність регулярного виконання.

 Третинна профілактика – обмеження ефекту хвороби, тобто поліпшення її перебігу до мінімальних проявів. 

 Для профілактики розвиту БА слід обмежити дію провокуючих факторів: тютюнового диму (пасивне і активне тютюнопаління) та інших подразників і деяких алергенів; намагатися уникати інфекцій і стресів; фізичні вправи не обмежуються, можлива навіть участь у спортивних змаганнях – за умови досягнення і підтримки контролю БА [3-6].

 Метою реабілітації є профілактика інвалідизації та поліпшення якості життя дітей, хворих на бронхіальну астму;

• методи реабілітації включають базисну терапію, немедикаментозну терапію, психолого-педагогічну корекцію, соціальну підтримку;
• принципи реабілітації включають: ранній початок; безперервність; створення індивідуальних програм (залежно від тяжкості та наявності супутньої патології); комплексний характер програм.

 Основними напрямками реабілітаційних заходів є створення оснащених денних стаціонарів у поліклініках та реабілітаційних центрах, удосконалення спеціалізованої санаторної допомоги на місцях. сучасних умовах реабілітація набуває нових орієнтирів і напрямків: забезпечення доступності та якості реабілітаційних заходів; формування системи стандартизації та управління якістю; розроблення автоматизованих методів оцінювання результатів реабілітації; розроблення та впровадження ресурсозбережних і високотехнологічних протоколів реабілітації.

 У вирішенні проблеми бронхіальної астми у дітей істотна роль належить питанням ранньої та довготривалої реабілітації хворих, оскільки від її ефективності в дитячому віці залежать подальший перебіг хвороби і статус дорослої людини.

 У сучасному комплексі лікувально-профілактичних заходів важливе місце займає санаторно-курортне лікування. 

 Санаторно-курортне лікування показане дітям із контрольованою БА незалежно від ступеня тяжкості захворювання. Протипоказаннями до санаторно-курортного лікування є неконтрольований перебіг БА та загострення захворювання.

Література

1. Классика оздоровительного дыхания / под ред. А.В. Садова. – СПб.: Издательство «Крылов», 2010. – 288 с. 

2. Класифікація бронхіальної астми у дітей // Здоров’я України. – 2010. – Тематичний номер,  грудень. – С. 30

3. Ковальчук М.П. Епідеміологічні дослідження бронхіальної астми / М.П. Ковальчук // ПАГ. - 1998. - № 2. - С.48 - 49. 

4. Марк В.О. Профілактика, діагностика, лікування, реабілітація при бронхіальній астмі / В.О. Марк. - Мінськ: Наука і механіка, 2004. – 365 с. 

5.Охотнікова О.М. Сучасна епідеміологічна характеристика, вікова еволюція і прогноз бронхіальної астми у дітей // Збірник наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика - 2005. – Вип. 14.-С 595-600

6. Пешкова О.В. Физическая реабилита-ция при бронхиальной астме: методические рекомендации для студентов специализации «Физическая реабилитация» / О.В. Пешкова. – Харьков: ХГАФК, 2001. – 64 с