Любчик Олексій Костянтинович,

аспірант кафедри фінансів

Одеського національного економічного університету,

м. Одеса

 

  Анотація: розглядаються методичні підходи щодо оцінювання дієвості та ефективності застосування податкового механізму, визначаються основні проблемні питання, які виникають у процесі аналізу, пропонується класифікація методичних підходів щодо оцінювання дієвості податкового механізму (функціональний, процесний, опосередкований ), яка дозволить здійснювати таке оцінювання комплексно 

 Ключові слова: податковий механізм, функціональний, процесний, опосередкований підходи до оцінювання 

 

  Дієвість тієї чи іншої системи, певного елементу системи оцінюється за допомогою системи показників, коефіцієнтів у статиці та динаміці для з’ясування окремих тенденцій у функціонуванні елементу, який досліджується.

  Досліджуючи податковий механізм як інструмент впливу, його оцінювання можливо здійснювати з точки зору: виконання тих функцій, на реалізацію яких він спрямований; процесу реалізації завдань, які на нього покладає податкова політика; впливу на економічні процеси (такий вплив можна визначити опосередковано). Узагальнення різних методик оцінювання дієвості податкової системи, у тому числі на засадах використання податкового механізму, методичних підходів щодо функціонування податкової системи надало можливість класифікувати методичні підходи щодо оцінювання дієвості та ефективності податкового механізму наступним чином: функціональний підхід, процесний підхід та підхід, який оцінює опосередкований вплив. 

  Визначення дієвості податкового механізму крізь призму функцій податку становить засади його аналізу. З функціональної точки зору перелік функцій визначається базовим елементом всієї податкової системи – податком, та може бути розширений або деталізований залежно від цілей та завдань, які висуваються податковою політикою. Сучасна теорія податків в основному розглядає чотири функції: фіскальна, контролююча, регулююча, стимулююча [1]. Разом з тим, існують й точки зору, де визнається тільки дві функції податків, а інші розглядаються як функції керуючої системи у ході застосування податків [2]. Такий підхід дає підстави розглядати податковий механізм і з точки зору процесу. Так званий процесний підхід застосовується до систем управління [3]. Досліджуючи процес як послідовну зміну станів у розвитку системи, стає можливим розгляд системи податкового механізму як безперервне виконання взаємопов'язаних між собою функцій. Процес дії податкового механізму стає загальною сумою реалізації всіх функцій податку. Причому виконання кожної специфічної та загальної функцій також можливе розглядати у вигляді процесу, тобто як сукупність безперервних дій, що перетворюють деякі входи ресурсів, інформації тощо до відповідних виходів, результатів. Вихід одного «процесу» є входом для іншого, а сам процес визначається сумою всіх пов'язано виконуваних функцій. З цієї точки зору податковий механізм розглядається як відкрита система

  У більшості наукових публікацій скрізь призму податкового механізму оцінюється дієвість функціонування податкової системи взагалі з акцентуванням та тій чи іншій проблематиці побудови або реформування податкової системи. Разом з тим, слід зазначити, що функціонування податкової системи спирається на застосування її механізму, тобто податкового механізму. Тому певні напрацювання стосовно функціонування та ефективності податкової системи та її впливу на економічні процеси можна цілком віднести до методичних підходів щодо оцінювання дієвості та ефективності податкового механізму. 

  При застосуванні функціонального підходу, який, до речі, є найбільш розробленим, застосовується система показників таких, як: коефіцієнт збиранності податків, коефіцієнт еластичності податків, коефіцієнт співвідношення вирішених справ на користь органів ДФС та платників податків, коефіцієнт ефективності роботи ДФС або вартість збору 100 грошових одиниць податку та ін.. Такий методичний підхід до оцінювання дієвості податкового механізму дозволяє визначити наскільки повно реалізуються функції податків у діючий податковій системі держави.

  У процесному підході можуть застосовуватися наступні коефіцієнти та показники: рівень оподаткування, коефіцієнт оптимального оподаткування, коефіцієнт використання податкової бази, показники сум податків та зборів, які надійшли у бюджет, показники контрольної роботи податкових органів (кількість перевірок, обсяг сум, що донараховані за результатами перевірок) та ін.. Застосування даного методичного підходу дозволяє у динаміці відслідкувати основні тенденції та зміни у податковій системі завдяки застосування того чи іншого методу оподаткування. Наприклад, застосування пільгового режиму щодо ПДФО повинне зменшити надходження до бюджету на першому етапі, але з часом такі надходження будуть зростати (реалізація ланцюга: зростання доходів - зростання споживання - зростання надходжень за іншими податками завдяки стимулюванню виробництва - зростання доходів фізичних осіб внаслідок зростання заробітної плати і т.д.). в межах процесного підходу сьогодні активно використовується такий метод як горизонтальний моніторинг. У цілому використання процесного підходу дозволяє визначати та оцінювати податкові ризики [4]. 

  Певні складнощі виникають при застосування опосередкованого підходу оцінювання ефективності податкового механізму, адже визначити напряму вплив його дієвості вкрай складно. Це пояснюється тим, що різні підмеханізми податкового механізму [5] можуть мати протилежну дію. Наприклад, зменшення надходжень податків до доходної частини бюджету може відбуватися не за рахунок неефективності підмеханізму збиранності податків, а в результаті збільшення кількості та вагомості пільг (податковий механізм застосування пільг). Тому використання опосередкованого підходу повинне відбуватися на засадах використання системи рівнянь регресії, коли можна оцінити вплив певних чинників на результуючий показник. Наприклад, якщо у якості функції обрано ВВП, то факторами можуть бути: динаміка надходжень основних податків, втрати від надання пільг, приток інвестицій у економіку завдяки наявності пільг та спеціальних податкових режимів, податковий борг та ін.. 

  Комплексний підхід, що пропонується, дозволяє не тільки визначити здобутки та недоліки використання певних методів, прийомів, важелів кожного підмеханізму, але й отримати інтегральну оцінку дієвості податкового механізму в цілому.

 

Література:

1. Іванов Ю. Функції податків та податкове регулювання.// [Електроний ресурс]. – Режим доступу: prima.franko.lviv.ua/.../6_%D0%98%D0...E%D0%B2.pdf

2. Крисоватий А.І.,.Іванов Ю.Б., Десятнюк О.М. Податкова система. Навчальний посібник. - Тернопіль, Карт-бланш. 2004.// [Електронний ресурс]. – Режим доступу: uch.pp.ua/uch_pp_ua_%D1%81%D...BD%D1%8E%D0%BA.html

3. Игнатьева А.В., Максимцов М.М. Исследование систем управления: Учеб-ное пособие. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003

4. Десятнюк О.М. Управління податковими ризиками - нова парадигма розбудови податкової системи України, 2008.- [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ena.lp.edu.ua/bitstream/ntb/1188/1/58.pd

5. Любчик О.К. Підходи до структуризації податкового механізму: Економічний вісник Запорізької державної інженерної академії №11, 2017 рік.