Кожухар Олена Олександрівна

викладач іноземної мови

Автотранспортний коледж ДВНЗ

“Криворізький національний університет”

м. Кривий Ріг, Україна

  Анотація: у статті розглядається поняття “тайм-менеджмент” і “ментальні пастки” та способи їх подолання; наводяться приклади з роботи сучасних викладачів

  Ключові слова: “ментальні пастки”, тайм-менеджмент, реверсія, ампліфікація, фіксація

  Не секрет, що сучасний успішний викладач, окрім своїх безпосередніх обов'язків, повинен постійно займатися самоосвітою та самовдосконаленням. Для того, щоб все це встигати необхідно вміти грамотно та ефективно управляти своїм часом. Але ж на нашому шляху постійно виникають певні перешкоди, які відволікають від мети, не дають зосередитися та на які ми гаємо свій дорогоцінний час. 

  Відомий психолог та філософ Андре Кукла називає такі перешкоди “ментальними пастками” Він говорить, шо: “ Ментальні пастки – це дурниці, які роблять розумні люди, щоб зіпсувати собі життя” [9]. При цьому ми абсолютно впевнені, що все робимо правильно. 

  Я пропоную розглянути деякі з цих пасток. 

1. Завзятість. “Перша пастка – завзятість – або продовження роботи над тим, що вже втратило свою цінність” [9] . Ми часто додивляємося до кінця фільм, який не подобається, продовжуємо щось доводити, хоча опонент уже погодився з нами. Це не приносить ні задоволення, ні користі, але спрацьовує соціальний рефлекс – “потрібно доводити розпочате до завершення”. Іноді людина продовжує займатися втратившими свою цінність справами лише з жалю до витраченого часу і сил. 
2. Ампліфікація “Ампліфікація – це пастка, в якій ми опиняємося, коли вкладаємо в досягнення мети більше зусиль, ніж потрібно” [9]. Прикладом ампліфікації може бути зайва підготовка до виголошення промови оратором, коли численні репетиції і вправи в самому авторі вбивають справжній інтерес до предмету виступу. Ампліфікувати – не завжди погано. Важливо вміти відчувати грань між цінністю і витрачаємими на її досягнення ресурсами.
3. Фіксація “При фіксації наше просування до мети заблоковано. Ми не можемо продовжувати розпочату справу, доки не дочекаємося телефонного дзвінка, дозволу або натхнення. Замість того щоб звернутися до інших справ, ми залишаємося в підвішеному стані до тих пір, поки не зможемо знову продовжити роботу над цим проектом” [9] . Наприклад, усім знайома ситуація. Ви проводите дослідження, вже опрацювали літературні джерела, зібрали усю необхідну інформацію, але данні опитування серед студентів ще в обробці і ви не в змозі зробити висновки. Результати ви отримаєте тільки через годину і цю годину рідко вдається провести продуктивно, адже ви знову перечитуєте матеріал, перевіряєте факти , тобто фіксуєтесь на даному виді роботи. В таких випадках рекомендують або перемикатися на вирішення інших завдань, або, принаймні, не перевантажувати себе марними заняттями, економлячи сили і енергію для того, щоб пізніше повноцінно зосередитися на чомусь дійсно важливому. 
4. Реверсія. У цю пастку ми потрапляємо тоді, коли наші плани зазнали невдачі, і ми марно намагаємося змінити минуле. Наприклад, ви з групою запланували поїздку до Львова, але через погані погодні умови подорож скасовано. Ви починаєте шкодувати про те, що плани не здійснилися. Часто це викликає розчарування і, незважаючи на те, що змінити нічого не можна, людина все одно продовжує думати про те, що не відбулося, шукати винних, складати альтернативні сценарії розвитку подій. Минуле змінити не можна. Вихід з цієї ментальної пастки один – перестати мислити категоріями умовного способу. Ніяких “якби”. Інакше наше життя перетвориться на низку нереалізованих ідей і викликаних цим розчарувань і прикростей.
5. Затягування “Нерідко буває так: ми зважилися на якусь справу, але нам важко приступити до неї. Наш розум просто відмовляється відразу переходити до справи” [9]. З цієї ментальною помилкою стикався в своєму житті практично кожен студент, який відкладав, наприклад, здачу курсового проекту на останній день відведеного для цього терміну. Тобто затягування – небажання займатись чимось конкретним. В такому випадку людина починає придумувати для себе виправдання, чому вона не хоче що-небудь робити. Хоча причина насправді одна – нам неприємна робота. 
6. Поділ “У пастку поділу ми потрапляємо тоді, коли намагаємося робити дві справи одночасно” [9] . Наприклад, ми можемо перевіряти контрольні роботи та паралельно слухати новини. Як результат, контрольні ми будемо перевіряти значно довше, ніж планували і новини переглянемо пізніше ще раз , бо не все почули . Треба обрати пріоритетне завдання аби не гаяти час.
7. Прискорення “Прискорення – це пастка, в яку ми потрапляємо тоді, коли робимо щось з більшою, ніж потрібно, швидкістю. У результаті всі зусилля, вкладені нами в цю роботу, йдуть нанівець. Можна було б і взагалі нічого не робити” [9]. Бажаючи покінчити з роботою як можна швидше, ми недостатню увагу присвячуємо вирішенню проблеми, що може привести до результату, характерізуємого фразою “аби як”. Наприклад, ситуація, коли студенти поспіхом роблять розрахунки аби скоріше здати звіт, зробивши при цьому безліч помилок через неуважність, або ж готуючись до семінару студенти намагаються швидше написати конспект, а під час доповіді не можуть розібрати власний почерк. Взявшись за справу і швидко покінчивши з нею, люди відчувають полегшення від того, що швидко впоралися, швидко досягли мети і швидше візьмуться за нову справу. Але є і зворотна сторона медалі. Найчастіше прийдеться знову виконати ту ж саму роботу, але тепер уже повільніше та уважніше. Тобто час було згаяно даремно.

  Як же уникнути цих пасток? Час від часу переглядайте свої цілі і співвідносьте їх зі своїми діями. Подумайте чи варто продовжувати розпочате, якщо це приносить явний дискомфорт і невдачі? Переключайте увагу. Найкраще - використовувати періоди вимушеного очікування для задоволень, на які в звичайному житті не вистачає часу: зайвий раз пограти з дитиною, зателефонувати близькій людині, послухати улюблену музику. Все це наповнить вас енергією. Не намагайтеся прорахувати все заздалегідь. Вирішуйте проблеми по мірі їх надходження. Без докорів сумління відкладайте все, що може почекати, заради раптових приємних або корисних справ. Вчіться розставляти пріоритети. Найефективніша і позитивна стратегія - залишати приємну справа на кінець. 

Література:

1. Азарова, О.Н. Тайм-менеджмент за 30 минут. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2007. – 160 с.

2. Архангельский, Г.А. Организация времени: от личной эффективности к развитию фирмы. – М.: АиСТ-М, 2003. – 190 с.

3. Архангельський Г. А. Организация времени. От личной эффективности до развития фирмы. – СПб.: Питер. – 2008. – 448с.

4. Вронский, А.И. Как управлять своим временем. – Ростов н/Д.:Феникс,2007,–224 с.

5. Горбачев, А.Г. Тайм-менеджмент. Время руководителя: 24+2.– М.: ДМК-пресс, 2007.–128 с.

6. Гупалов, В.К. Управление рабочим временем на предприятии. – М.: Полярис, 2001. – 192 с.

7. Кови, С. Семь навыков высокоэффективных людей. – М.: Омега-Л, 2005. – 114 с.

8. Кноблаух Йорг, Вьольтьє Хольгер. Управління часом. – 2-е вид. – М. 2006. – 144с.

9. Кукла А. Ментальные ловушки: Глупости, которые делают разумные люди, чтобы испортить себе жизнь / Андре Кукла; Пер. с англ. — 6-е изд. — М.: Альпина Паблишер, 2012. — 146 с. — (Серия «Искусство думать»).