Коник Алла Анатоліївна

викладач вищої категорії,

завідувач економічного відділення

ВП НУБіП України «Бобровицький коледж економіки та менеджменту ім. О.Майнової»

Україна, м.Бобровиця

  Анотація

 В роботі висвітлено методичні прийоми, що підтримують у студентів інтерес до навчання, розвивають творчі здібності, бажання вчитися, стимулюють  активність протягом цілого заняття. Інноваційна методика максимально активізує пізнавальну діяльність студентів, сприяє розвитку індивідуальних здібностей, самостійності в пізнанні матеріалу.

  Ключові слова

  Студент, викладач, особистість, підхід, критерії

  Зміст наукової роботи

 Характерною рисою оновлення професійної підготовки майбутніх фахівців стала орієнтована освіта, спрямована на індивідуальний професійний розвиток особистості. Професійне становлення особистості фахівців є процесом складним і довготривалим. І саме сучасні педагогічні технології спрямовані на формування системи знань, умінь і навичок, розкриття творчих здібностей студентів та їх уміння постійно оновлювати свої знання та вміння. Тому, викладач повинні шукати та використовувати такі моделі навчально-вихованого процесу, які б затвердили якісно нові взаємовідносини між його учасниками. Ці моделі спрямовані на гуманізацію та активізацію навчально-пізнавальної діяльності студентів - з одного боку, з іншого - поєднуються з якісним оволодінням необхідним комплексом знань, умінь і навиків.

  На мою думку головною дійовою особою є студент, а задача викладача – простежити динаміку його розвитку, визначити особисті переваги у роботі з навчальним матеріалом, тобто пізнати студента як особистість, рокрити та розвинути його індивідуальні здібності.

  Серед особливостей вивчення соціально-економічних дисциплін в коледжі виділено: підготовка до роботи в специфічних умовах, обумовлених різноманітними формами власності та знаннями нормативної і законодавчої бази в аграрній сфері; спрямованість мети навчання на формування в студентів прикладних компетенцій, пов’язаних із майбутньою професійною діяльністю; використання потенційних можливостей з історії України для формування світогляду майбутнього керівника аграрного сектора, як свідомого громадянина України; використання сукупності історичних фактів, теоретичних положень узагальнень для формування патріотизму в майбутніх фахівців; оновлення мети, змісту, форм і методів навчання на основі гуманізації; готовність викладачів до реалізації особистісно-орієнтованого навчання. 

  Розроблено систему диференційованого підходу до навчання студентів з різним рівнем підготовки, яка передбачає такі етапи:

• гуманізація навчання;
• теоретична підготовка;
• рейтинговий облік знань;
• cтворення позитивних суб’єкт-суб’єктних взаємин на рівні «викладач-студент»;
• урізноманітнення навчальних форм занять;
• створення ситуацій успіху;
• врахування індивідуальних особливостей студента.

  Такі умови забезпечують формування вмінь на основі диференційованого підходу в процесі вивчення, наприклад, дисципліни «Історії України»: пояснювати, аналізувати, узагальнювати й критично оцінювати історичні факти та діяльність осіб; оцінювати події і діяльність людей в історичному процесі з позицій загальнолюдських цінностей; визначати роль людського фактора та історичних постатей в історії, досліджувати внутрішні мотиви їхніх вчинків; порівнювати історичні події; самостійно здобувати історичну інформацію з потрібної теми; вміти аргументовано, на основі історичних фактів, відстоювати власні погляди, брати участь у дискусіях, «круглих столах», конференціях, виявляти розбіжності в позиціях, критично ставитись до тенденційної інформації.

  В процесі викладання історії України я прагну зацікавити кожного, використовуючи різноманітні форми та методи діяльності, спрямовані на конкретного студента. Наприклад, студент може висловлювати власну точку зору без страху помилитися; відповісти на запитання, використовуючи різноманітну інформацію, а не лише лекції чи підручник. Створюю на занятті такі ситуації, які дають можливість кожному студенту проявити ініціативу, самостійність, аналізувати та оцінювати роботу інших. При цьому студенти краще осмислюють мету та результати своєї праці, усвідомлюючи, що вони є не об΄єктом, а суб΄єктом навчальної діяльності, викладач – доброзичливий помічник, що зацікавлений у долі кожного, таким чином відбувається переорієнтація студентів від навчання («нехай мене вчать») до учіння («прагну все знати»).

  На мою думку, викладач не повинен давати готову інформацію, а за допомогою вміло підібраних запитань підвести студента до правильної відповіді. Відповіді студенти можуть знайти в таких джерелах інформації:

• роздатковий матеріал;
• документи;
• підручники;
• довідкові видання;
• інформація з Інтернету;
• преса (газети, журнали). 

  Студенти об’єднуються в групи по дві-три особи. Кожна група отримує своє питання. На пошук, обробку та аналіз інформації встановлюється термін. Матеріали, оформлені в реферати, зачитуються перед групою, найбільш цікаві моменти занотовуються (за бажанням будь-якого студента).

  Груповий пошук і обробка інформації виховує навички колективної співпраці, почуття відповідальності за спільні результати виконаної роботи.

  На занятті студентів групи я умовно розподіляю за рівнем розвитку. Критерій, яким я керуюсь – успішність. Таких груп чотири: низький рівень, середній рівень, достатній рівень і високий. Для кожної групи пропоную різні за ступенем складності завдання. Це можуть бути прості чи складні запитання, запропоновані вирішити ситуаційні вправи, ділові ігри, складання кросвордів, підготовка рефератів, доповідей, повідомлень, участь в олімпіадах, конкурсах, написання творчих робіт тощо.

  Форма контролю теж повинна враховувати різний рівень підготовки студента. Найоптимальнішим є контроль знань за допомогою тестування. Переваги тестового контролю:

• об΄єктивність;
• простота процедури запису відповіді;
• кількісні критерії оцінки;
• простота та формалізованість процедури визначення оцінки;
• чіткість та однозначність формулювання умов тестових завдань;
• рівні вимоги до знань та умінь студента шляхом використання в тесті завдань однакової складності, обсягу та змісту;
• можливість одночасної перевірки значної кількості студентів;
• самоконтроль.

  Доцільним є розробка тестових завдань, розбитих на три рівні за зростаючим ступенем складності. Перший рівень включає завдання, розраховані на досить формальне засвоєння основних положень тестуючого матеріалу. Другий рівень тестування включає завдання, що вимагають при їх розв΄язуванні певного осмислювання. Розв΄язання завдань третього рівня припускає глибоке оволодіння матеріалом і володіння нетрадиційними методами рішення. Таке тестування дозволяє перевірити готовність студентів на різних рівнях – від задовільного до відмінного.

  Таки чином, використання диференційованого підходу до навчання студентів з різним рівнем підготовки в процесі вивчення дисциплін соціально-економічного циклу сприяє розвитку різнобічної активності студентів, самостійності, ініціативності, стимулює інтерес до навчання, упевненість у своїх силах, спонукає студентів до активної життєвої позиції. Жодна інноваційна технологія не є досконалою і наштовхує на нові роздуми та пошуки. Сучасний стан вищої освіти вимагає все нових підходів до вирішення проблем формування високопрофесійного фахівця. І вирішення їх залежить від того, наскільки творчою, ініціативною, вдумливою, продуктивною і нестандартною буде взаємодія, співпраця викладача і студента. Але найголовніше завдання викладача — кінцевий результат — підвищення рівня «якості знань студентів, розвиток професійних здібностей, підготовка висококваліфікованих майбутніх спеціалістів

Література

1. Биков В.Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти : монографія / В.Ю. Биков. – К. : Атіка, 2009. – С.684

2. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України; головний ред. В. Г. Кремень. – К. : Хрінком Інтер, 2008. –  С.1040

3. Історія України. Навчальний посібник. Воронянський О.В. - Х. 2005.

4. Історія України. Неупереджений погляд. Петровський В.В., Радченко Л.О., Семененко В.І.- Х. Школа, 2008.

5. Історія України. Бойко О.Д. – К.,2009.

6. Концепція національного виховання // Рідна школа.-1996-№6

7. Науменко О. М. Деякі аспекти підготовки майбутніх учителів до використання засобів ІКТ в навчальній діяльності [Електронний ресурс] / О. М. Науменко // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2007. – №3(4).