Боєва Світлана Станіславівна
Кандидат медичних наук
Донецький національний медичний університет МОЗ України,
м.Краматорськ
Слюсарев Олексій Аркадійович
Кандидат медичних наук, доцент
Донецький національний медичний університет МОЗ України,
м.Краматорськ
Сєрих Наталія Олександрівна
Донецький національний медичний університет МОЗ України,
м.Краматорськ
Резюме. У статті проаналізовані дані бактеріологічного дослідження мікробного пейзажу глотки здорових та хворих людей м. Краматорська за період 2015-2016 років. Показано різний рівень пріоритетності (високий, середній, низький) мікроорганізмів, які викликали інфекційний процес порожнини зіва у хворих дорослих та які були ідентифіковані у здорових.
Ключові слова: доросле населення, мікрофлора, слизова оболонка зіву, бактеріологічне дослідження.
Вступ
Нормальна мікрофлора грає важливу роль у захисті організму від патогенних мікробів. Так, певний біотоп здатний утворювати спеціальну біоплівку (полісахаридних каркас, що складається з мікробних полісахаридів і муцину), яка запобігає заселенню макроорганізму патогенними мікробами і перешкоджає виділенню токсинів [5]. Завдяки виділенню нормоценозними мікроорганізмами різних кислот, спирту, лізоциму і стимуляції утворення імуноглобуліну А гальмується розвиток патогенних мікроорганізмів [3].
Але за певних умов нормальна флора здатна викликати розвиток інфекційних захворювань. Число таких випадків настільки велике, що виникає враження, що лікарі частіше стикаються з ендогенними, а не з екзогенними інфекціями. Необмежена колонізація організму будь-яким видом бактерій, здатним виживати в організмі людини, може призводити до розвитку патології.
За даними світової літератури спектр мікрофлори дихальних шляхів є досить різноманітним. Зі слизової оболонки зіва найчастіше висівають: – S. viridans; S. epidermidis; S. aureus; S. pyogenes; дріжджоподібні гриби Сandida; E. coli; Neisseria sicca; S. pneumoniae; N. mucosa; Enterobacter cloaceae; Klebsiella pneumoniae; S. saprophyticus. Слід відзначити значну кількість нейсерій (11%) і грибів Candida (12%) від загальної кількості виділених культур. У здорових людей з лакун мигдалин виділяють: стрептококи групи А (у 20% випадків); гриби Candida (5%); S. pneumonie (5–70%); лактобактерії та α-стрептокок [2].
Внаслідок такого розмаїття мікроорганізмів виникають оптимальні можливості для передачі детермінант резистентності, і в якості резервуара, в цьому випадку, буде виступати нормальна мікрофлора людини. Крім того, є можливість обміну генетичною інформацією між бактеріями з сечостатевих шляхів і порожнини роту. Використання як системних, так і топічних антибіотиків у випадках, коли вони не показані, робить значний внесок в цей процес і сприяє поширенню в популяції мікроорганізмів, стійких до антибіотиків [1].
Аналіз результатів бактеріологічного дослідження дає можливість лікарям орієнтуватися які збудники захворювань верхніх дихальних шляхів є пріоритетними у регіоні. Тому, метою даного дослідження є аналіз результатів бактеріологічних досліджень мікрофлори порожнини зіву дорослого населення м. Краматорська за 2015-2016 роки.
Матеріли та методи дослідження:
Дослідження проводилося на базі кафедри мікробіології ДНМУ м. Краматорськ. Був проведений аналіз результатів бактеріологічного дослідження (БД) мікрофлори порожнини зіва у 1777 дорослих чоловіків та жінок, віком від 18 до 72 років. Більша частина обстежуваних- це здорове населення, що проходило щорічний медогляд, складала у 2015 році - 78±1,07%, а у 2016 - 75±1,07% відповідно, та пацієнти із різними захворюваннями органів дихання.
Забір матеріалу проводився відповідно до Методичних вказівок МУ 4.2.2039-05 «Техніка збору і транспортування біоматеріалів в мікробіологічні лабораторії». Дотримувалися рекомендацій, викладених в методичному посібнику [4]. Матеріал збирався стерильним ватним тампоном з зіву із подальшим висіванням культури у кров'яний агар, жовтково-солевий агар, середовища Сабуро та Ендо. При відсутності первинного росту через 6 днів робили посів на сахарний бульйон, а через 24 години отримані зразки фарбували за Грамом та вивчали під мікроскопом з імерсійним об'єктивом.
Отримані результати оброблялися за допомогою процесору електронних таблиць «Microsoft Excel 2010» в складі пакету програм «Microsoft Office 2010 for Windows XP».
Результати досліджень та їх обговорення.
В результаті аналізу БД виділена аеробна та факультативно-анаеробна мікрофлора зіву, яка має в своєму складі резидентних, патогенних та умовно–патогенних представників, а саме: S.аureus, S. β-haemolyticus (гр А), Candida albicans, Kl. pneumоniae, S. epidermidis, S. mitis.
Хоча більшість дослідників вважає, що різні види стрепто і стафілококів, лактобактерій та гриби роду Candida типові для нормального складу мікрофлори рото та носоглотки [1]. Проте, в разі ослаблення імунітету, кожний з цих представників може бути чинником інфекційних захворювань. Особливо це стосується таких представників мікробного пейзажу, як S. viridans, S. pneumоniae, S. pyogenes, Kl. pneumоniae тощо. Вважається, що носійство (обмежене або необмежене) сапрофітної, умовно-патогенної та навіть патогенної мікрофлори в організмі людини без клінічних проявів інфекції не викликає імунної відповіді. Проте персистенція вірусного або мікробного агента завжди потребує формування імунологічної толерантності, яка здебільшого носить характер імунокомпрометованого статусу [1]. Виникає не лише загальний імунологічний дисбаланс, але й дефіцит місцевого імунітету.
У більшості обстежуваних умовно-патогенні мікроорганізми висівались у помірній кількості, а їх концентрація не перевищувала діагностичний рівень (103 КУО/мл). В той же час, підвищення кількісних показників вмісту S. aureus було більш суттєвим (10³–106 КУО/мл), що не можна вважати нормальним і характерним для здорових людей.
Відзначено два випадки 2-х компонентних бактеріальних асоціацій слизової зіву: S.aureus 10⁵ та S. мitis 10³, а також S.aureus 10⁵ та C. аlbicans 10³.
Таке формування мікробних асоціацій свідчить про активну колонізацію верхніх дихальних шляхів населення умовно-патогенними мікроорганізмами за рахунок їх синергічної дії на слизову оболонку носоглотки, що безумовно потребує санації. При відсутності заходів профілактики мікробного носійства нормалізація спектру контамінуючої мікрофлори зіва не відбувається.
Розглянемо більш детально представників мікрофлори зіву дорослого населення за 2015- 2016 роки.
Серед бактерій, які були виділені у дорослого населення м. Краматорська у 2015 році, переважали S.аureus - 91±1,12%, що може бути причиною багатьох запальних захворювань, включаючи назокоміальні інфекції [1,6].
В меншій мірі в нашому дослідженні проявляли себе стрептококи: S. β-haemolyticus (гр А) – 4±1,15%, S. еpidermidis- 1±0,99%.
Гриби роду Candida зустрічалися в нашому дослідженні в 3±1,22% випадках, що навіть нижче показників літературних даних, які складають 45 - 50%.
В зовсім невеликій кількості зустічалася Kl. рneumоniae у 1±0,99% випадків.
Досліджуючи різноманіття культур за 2016 рік, встановили, що S.aureus виділився за 2016 році у 74±1,12% досліджуваних, що значно менше ніж у 2015 році, а β-haemoliticus (гр А) складав 13±1,13%, що значно більше ніж у 2015 році. Також зросли показники S. еpidermidis на 4% і з'явилися випадки S. мitis (1±0,99%) у порівнянні з 2015 роком.
Особливу увагу привернув той факт, що у 42±2,28% досліджуваних, які пройшли лікування антибіотиками, були виділені штами S.aureus, що свідчить про формування у них антибіотикорезистентності.
Важливим було дослідити особливості флори зіва у чоловіків та жінок за цими ж роками та порівняти їх між собою.
Аналізуючи отримані дані, можемо сказати, що у 2015та 2016 роках S.aureus висівався у чоловіків на 7% частіше, ніж у жінок. Взагалі не виділено у представників сильної статі таких культур, як C. albicans, Kl. pneumоniae та S. еpidermidis. А у жінок в більшій мірі культивується S. β-haemolyticus (гр А), що являється етіологічним фактором ревматизму, згідно науковим джерелам, у 2-3 рази частіше вражає саме жіночу половину людства [3].
Висновки:
1.Серед бактерій, які були виділені з порожнини зіва хворих людей із різною патологією верхніх дихальних шляхів та які були ідентифіковані у здорових людей м. Краматорська за період 2015-2016 роки, переважали S.aureus, S.β-haemolyticus (гр А), Candida albicans.
2.У жінок більш притаманне культивування S. β-haemolyticus (гр А). У чоловіків були виділені: Candida albicans, Kl. pneumoniae, в меншій мірі S. β-haemolyticus (гр А). Також високі показники S.aureus були ідентифіковані як серед представників сильної, так і серед слабої статі.
3. Проведений аналіз результатів бактеріологічного дослідження порожнини зіву у хворих та здорових людей дає можливість лікарям орієнтуватися які збудники верхніх дихальних шляхів є пріоритетними у регіоні.
Використана література
1.Белов Б.С. Современные подходы к антибактериальной терапии А-стрептококкового тонзиллита. Инфекции и антимикробная терапия, 2000; 2, 2: 37-39.
2. Гудима И.А. Микробные биоценозы при гипертрофии лимфоидного кольца глотки и хроническом тонзиллите у детей. Автореф. дис. к.м.н.: Ростов-на-Дону, 2002
3. Козлов Р.С. Клиническая микробиология // Антимикробная химиотерапия. 2006. Т. 8 (1). С. 33–47.
4. Методические указания МУ 4.2.2039-05 Техника сбора и транспортирования биоматериалов в микробиологические лаборатории (продолжение) [Текст] // Главная медицинская сестра : журнал для руководителей среднего медперсонала ЛПУ. - 2007. - N3. - С. 141 . - ISSN 1727
5. Тетерин Ф.Н. и соавт. К диагностике безангинных форм хронического тонзиллита. Военно-медицинский журнал, 1983, 9: 54-55.
6. Юлиш Е.И., Донецкий национальный медицинский университет им. М. Горького; Інтернет-видання для медичних та фармацевтичних працівників, Журнал «Здоровье ребенка», Рубрики: Педіатрія / Неонатологія - 5 (26) - 2010.
