Лубковська Валерія Дмитрівна.

магістрант ІІ-го року навчання, 

Миколаївський національний аграрний університет,

м. Миколаїв, Україна

 

  Анотація. Показано, що суттєвих відмінностей у відношенні лінійних промірів екстер’єру корів дослідного стада, що відносилися до ліній Люка та Казбека, не встановлено. Виключення  складають лише такі показники, як коса довжина тулуба та обхват п’ястка, за якими особини лінії Люка вірогідно переважали своїх ровесниць лінії Казбека. За живою масою, навпаки, відмічається вірогідне переважання тварин лінії Казбека у віці 12-18 місяців.

  Ключові слова: лінійні проміри інтер’єру, жива маса, лінійна структура, корови, червона степова порода.

 

  Оцінка тварин за екстер’єром та конституцією є важливою складовою в комплексній системі селекції. Екстер’єр сільськогосподарських тварин є зовнішнім проявом конституції і повною мірою характеризує їх племінні, продуктивні і адаптаційні можливості. За екстер’єром також оцінюють ступінь типовості тварин для породи, лінії, родини. Практикою країн з розвиненим молочним скотарством і багатьма вченими доведено, що кращі за екстер’єрними якостями тварини, як правило, характеризуються високою молочною продуктивністю, доброю відтворною здатністю та продуктивним довголіттям [1].

  Абсолютні величини екстер’єрних промірів дають змогу визначити ступінь розвитку тварин в межах окремого стада, його генеалогічних груп або ж нащадків окремих бугаїв. Крім того, певне уявлення про їх екстер’єрно-конституційний тип дає співвідношення окремих промірів, що виражається відносними величинами-індексами тілобудови [2].

  Таким чином, головною метою роботи був аналіз впливу лінійної належності на екстер’єрні ознаки корів червоної степової породи в умовах ДП «Племрепродуктор «Степове» (Миколаївська область). Об’єктом нашого дослідження були корови червоної степової породи, що утримувалися в стаді ДП «Племрепродуктор «Степове» протягом 2004-2015 рр. Предметом дослідження була ступінь розвитку екстер’єрних ознак та її залежність від лінійної належності корів. При виконанні роботи були використані первинні матеріали зоотехнічного обліку (форма 2 МОЛ). Всього було досліджено 139 корів, що мали повні закінчені лактації  та відносилися до двох ліній (Люка ЗАН-5 та Казбека ЗАН-60). 

   Для оцінки вірогідності впливу генотипового фактора на екстер’єрні ознаки корів червоної степової породи використовувався t-критерій Стьюдента [3]. Вся біометрична обробка вихідних даних проведена з використанням ПЕОМ та комп’ютерної програми МS Excel.

  В таблиці №1 наведено показники мінливості лінійних промірів екстер’єру корів дослідного стада у розрізі обох ліній. Як бачимо, суттєвих відмінностей у відношенні лінійних промірів екстер’єру корів дослідного стада, що відносилися до ліній Люка та Казбека, не встановлено. 

Таблиця № 1

Показники мінливості лінійних промірів екстер’єру корів дослідного стада у розрізі ліній, см 


Проміри

Лінії

d

td

Люка

Казбека

n

 

CV, %

n

 

CV, %

Висота

в холці

68

128,0

± 0,5

3,2

71

127,9

± 0,2

1,4

-0,1

0,18

Глибина грудей

68

67,57

± 0,22

2,7

71

70,39

± 2,00

24

-2,8

1,40

Ширина грудей

68

40,66

± 0,33

6,8

71

41,07

± 0,28

5,7

-0,4

0,94

Ширина в маклаках

68

51,10

± 0,34

4,8

71

50,07

± 0,23

3,8

-1,0

0,66

Ширина в клубах

68

153,09

± 0,41

2,2

71

152,90

± 0,57

3,2

-0,2

0,27

Коса довжина тулуба

68

176,76

± 0,26

1,2

71

175,80

± 0,26

1,3

-1,0

2,62

*

Обхват

 п’ястка

68

17,54

± 0,10

4,5

71

17,07

± 0,09

4,5

-0,5

3,61

***

   * - p < 0,05; *** - p < 0,001.

 Вірогідні відмінності відмічено лише стосовно косої довжини тулуба, за якою корови лінії Люка переважали своїх ровесниць лінії Казбека на 1,0 см, та обхвату п’ястка, за яким лінії Люка переважали своїх ровесниць лінії Казбека на 0,5 см. У обох випадках ці відмінності мають перший та третій рівень значущості, відповідно. 

  Зовсім інша картина відмічається при аналізі динаміки живої маси корів дослідного стада від народження до віку першого ефективного осіменіння (таблиця №2). Як бачимо, вже при народженні корови, що відносяться до лінії Люка, вірогідно переважали своїх ровесниць лінії Казбека (23,28 кг та 22,37 кг, відповідно). І, якщо у віці 6 місяців жива маса тварин різних ліній майже не відрізняється, то у більш старших вікових групах (12 та 18 місяців) відмічається високо вірогідне переважання корів лінії Казбека своїх ровесниць за живою масою (див. таблицю №2).

Таблиця № 2

Показники мінливості динаміки живої маси корів дослідного стада у розрізі ліній, кг 

Жива маса

Лінії

d

td

Люка

Казбека

n

 

CV, %

n

 

CV, %

При народженні

68

23,28 ± 0,31

10,9

71

22,37 ± 0,21

7,9

-0,9

2,46

*

У віці 6 місяців

68

154,54 ± 2,19

11,7

71

153,39 ± 2,59

14,2

-1,1

0,34

У віці 12 місяців

68

180,82 ± 1,98

9,0

71

202,23 ± 3,69

15,4

-21,4

5,11 ***

У віці 18 місяців

68

245,57 ± 3,15

10,6

71

300,55 ± 5,55

15,6

-55,0

8,61 ***

У віці першого осіменіння

68

356,35 ± 3,49

8,1

71

330,62 ± 3,75

9,6

-25,7

5,02 ***

   * - p < 0,05; *** - p < 0,001.

 

  Те, що телиці лінії Люка переважали тварин лінії Казбека майже на 26 кг у віці першого ефективного осіменіння пов’язано не із більш високим рівнем їх розвитку, а обумовлюється суттєвим зсувом віку їх першого ефективного осіменіння. Якщо телиці лінії Казбека вперше осіменялися в середньому у віці 19,7 місяців (із живою масою біля 330 кг), то телиці лінії Люка вперше осіменялися в середньому у віці 23,8 місяців (із живою масою біля 356 кг). 

  Але це ніяк не вплинуло на особливості росту живої маси корів під час утримання у дійному стаді. Повновікові корови, що відносилися до ліній Люка та Казбека, досягали до третьої лактації живої маси 370…385 кг.

 

Література:

1. Буркат В. П. Лінійна оцінка корів за типом / В. П. Буркат, Ю. П. Полупан, І. О. Йовенко. – К.: Аграрна наука, 2004. – 88 с.

2. Рубан С. Ю. Обґрунтування параметрів екстер’єрної оцінки молочної худоби / С. Ю. Рубан // Вісник аграрної науки. – 2003. –  №8. –  С. 71-73.

3. Плохинский Н. А. Руководство по биометрии для зоотехников / Н. А. Плохинский. – М. : Колос, 1969. – 256 с.