Юр Валерій Валентинович

Вінницький соціально-економічний інститут Університету «Україна», 

м.Вінниця

 к.м.н. Ломинога Сергій Іванович

Вінницький соціально-економічний інститут Університету «Україна», 

м. Вінниця 

 Метою лікування міофасціального больового синдрому є тривале розслаблення ураженого м'яза з «руйнуванням» ТТ. Розслаблення досягається в першу чергу шляхом надання відпочинку ураженим м'язам, запобігання їх активної роботи і тривалих перенапружень, що виникають при неправильній поставі. Розігрівання м'яза сприяє його розслабленню, для цього застосовуються аплікації «розігріваючих» мазей, гелів, а також гарячі вологі обгортання ураженої м'язи, вологі теплі компреси. При наявності певних навичок ТТ можна механічно зруйнувати шляхом введення анестетиків (новокаїн, лідокаїн), що скорочує період болю, пов'язаний з процедурою. У спеціалізованих центрах використовуються вправи на розтяжку м'язів і методики розслаблення м'яких м'язів. Постізометрична релаксація є одним з провідних методів м'язової релаксації. Метод полягає в рефлекторній взаємодії м'язів-антагоністів: при напрузі м'яза її антагоністи рефлекторно розслабляються. Так само ефективно можна використовувати традиційний розслабляючий масаж [22, 34].

 Дуже виправданим є також призначення міорелаксантів. Вони знижують патологічно підвищений м'язовий тонус. В результаті біль зменшується (розривається порочне коло «біль – спазм м’язів – біль»), збільшується кількість активних рухів. На фоні прийому міорелаксантів ПІР м'язів, масажі, ЛФК проводяться набагато легше. Підтверджено, що застосування міорелаксантів дозволяє позбавити м'яз від активних і латентних ТТ. Тобто покращує віддалений прогноз, зменшуючи рецидиви МФС. Як правило, використовують баклофен, тизанідин, толперизон.

Тривалість терапії значно скорочується при швидкому та ефективному знеболюванні пацієнта. Найпоширенішим лікуванням MFS є нестероїдні протизапальні засоби. На хворобливі ділянки застосовуються аплікації гелів і мазей, що містять нестероїдні протизапальні препарати або їх лікарські форми загальної дії (таблетки, супозиторії, ін’єкційні форми). Майже стандартом у лікуванні МФС стало поєднання нестероїдних протизапальних препаратів і міорелаксантів (наприклад, диклофенаку натрію з тизанідином), що дозволяє скоротити терміни лікування. Крім того, одночасне застосування міорелаксантів і нестероїдних протизапальних засобів дозволяє зменшити дози останніх, а отже, і їх побічну дію.

 Терапевтичні методики повністю залежать від вираженості больового синдрому, його тривалості та об’єму м’язів, уражених МФС. При тяжкому МФС застосовують комбіноване лікування, що поєднує фармакологічні та немедикаментозні методи. Лікування триває весь період больового синдрому. У більшості випадків лікування триває 10 - 14 днів. Наявність у пацієнта симптомів депресії та/або хронічного болю є показанням до застосування психотропних засобів (антидепресантів та/або транквілізаторів). Купірування больового синдрому не обов'язково означає повне одужання хворого, оскільки можливе збереження латентних ТТ. Щоб уникнути перенапруження, яке виникає при неправильній поставі, рекомендується щоденно займатися лікувальною фізкультурою, освоїти аутогенне тренування з можливістю розслаблення м’язів, що є ефективним захистом від рецидивів МФС.

Література:

1. Алєксєєв В. В. Алгоритми діагностики та лікування пацієнтів з больовими синдромами в попереково-крижової області / В. В. Алексєєв, Є. В. Подчуфарова, Н. І. Яхно // Біль. - 2006. - № 2 (11). - С. 29-37.
2. Анатомія людини: підручник / І. Я Коцан, В. О. Гринчук, В. Х.  Велемець [та ін.]. – Луцьк : Волин. НУ імені Лесі Українки, 2010. – 890 с. – ISBN 978-966-600-493-5. 
3. Андріянова Є. Ю. Мультисегментарні моносинаптичні відповіді м'язів нижніх кінцівок в осіб з компресією попереково-крижових спинномозкових нервів / Є. Ю. Андріянова // Фізіологія людини. - 2010.Т. 36, № 4. – С. 80-88. 
4. Аносов І.П. Хоматов В.Х. Анатомія людини. Навч. Посібник:  Практикум.- К.: Вища шк.,1995. 
5. Аносов І.П., В.Х. Хоматов, Т.І. Стані шевська Анатомія людини.  Навчальний посібник.—К. “Твім інтер”, 2006с.: іл. 
6. Аносов І.П., В.Х. Хоматов Анатомія людини у схемах:Навч. наоч. посіб.—К.: Вища шк., 2002.—191 с.:іл. Бєлова А. Н. Нейрореабілітація / А. Н. Бєлова, С. В. Прокопенко. -, 2010. - 1288 с.
7. Біленький А. Г. Роль м'язового спазму в генезі дорсалгій / А. Г. Біленький // Новини медицини та фармації. - 2006. - № 16. - С. 3-4.Боль: руководство для врачей и студентов / под ред. Н. Н. Яхно. – М., 2009. – 302 с. 
8. Ван Роенн Дж. Х. Діагностика та лікування болю / Дж. Х. Ван Роенн, Дж. А. Пейс, М. І. Преодер. -, 2012. - 494 с.
9. Веселовський В. П. Вертеброневрологія / В. П. Веселовський, В. М. Шевага, С. С. Пшик. – Львів: Світ, 1992. – 192 с. 
10. Воробйова О. В. Хронічні болючі синдроми в клініці нервових хвороб: питання довготривалої аналгезії / О. В. Воробйова // Consilium medicum. - 2006. - Т. 8, № 8. - С. 55-60.
11. Вознесенска Т. Г. Біль в спині: погляд невролога // Здоров’я України. – 2006. – № 23. – С. 1–3. 
12. Гайда С. П. Анатомія і фізіологія людини : навч. посіб. / С. П. Гайда.–Вид. 2-ге, випр. і допов. – Київ : Вища школа, 1980. – 213 с. 
13. Губенко В. П. Мануальна терапія у вертеброневрології/В. П. Губенко. - 2-ге вид., перероб. та дод. - К.: Медицина, 2006. - 495 с.: Іл.
14. Дзяк Л. А. Лікування м'язового спазму з використанням препарату Тизалуд / Л. А. Дзяк, В. М. Сук, О. С. Цуркаленко // Здоров'я України. – Темат. номер: Неврологія Психіатрія. Психотерапія. – 2009. – С. 62–63.