Єщенко Олена Олександрівна,
асистент учителя Базарського НВК «ЗНЗ І-ІІІст. – ДНЗ»,
магістрант ННІ педагогіки
Житомирського державного університету імені Івана Франка
Україна, м. Житомир
Мирончук Наталія Миколаївна,
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки,
професійної освіти та управління освітніми закладами
Житомирського державного університету імені Івана Франка
Україна, м. Житомир
Актуальність теми. Кожна людина, незалежно від її особливостей, має право на одержання освіти. У системі освіти відбулася значна перебудова, зокрема в початковій школі, яка сьогодні має назву «Нова Українська школа» (НУШ). З 2018 навчального року до школи у перший клас пішли учні, які навчаються за новою програмою. НУШ ставить за мету надати не тільки знання, але й сформувати вміння реалізовувати їх у дорослому житті.
Водночас НУШ ставить перед собою досить складне, важливе і для країни реальне завдання – це впровадження інклюзивного навчавння в усі загальноосвітні школи. Інклюзивна освіта – це не просто прихід дитини з особливими освітніми потребами до звичайної школи. Це створення в спільному освітньому просторі особливого підходу до навчання такої дитини, який передбачає додаткові елементи освітнього процесу – індивідуальний план розвитку дитини, спеціально облаштоване місце, належні умови для неї та обов’язково наявність асистента вчителя в інклюзивному класі [3, с.5].
Інклюзивна освіта у школі відображає одну з головних демократичних ідей – усі діти є цінними й активними членами суспільства. Інклюзія в освітньому середовищі розкриває кожного учня за допомогою індивідуальної освітньої програми, яка відповідає його здібностям. Вона враховує потреби учня, а також забезпечує спеціальні умови та підтримку. Надзвичайно важливим є те, що дитина вчиться життєдіяльності в середовищі здорових дітей, це формує спрямованість до повноцінного життя, до усвідомлення власної спроможності, підвищення якості власного буття. Такі концептуальні положення є основою інклюзивного навчання у новій українській школі [1].
Постановка проблеми. За останні роки відмічається тенденція – зростання кількості досліджень щодо вивчення дітей із затримкою психічного розвитку. Це поняття використовується відносно дітей зі слабо вираженою органічною недостатністю центральної нервової системи (ЦНС). Вивченню особливостей психічного розвитку дітей із затримкою психічного розвитку та пошуку засобів корекційного впливу присвятили свої дослідження Н. Бастун, В. Назаревич, М. Рейдибойм, Є. Соботович, В. Тарасун, О. Хохліна, С. Шевченко, Н. Ципіна та ін.
Мета статті полягає у висвітленні результатів вивчення особливостей освітнього середовища, в якому навчається дитина із затримкою психічного розвитку.
Виклад основних положень: “Інклюзивне навчання – це процес, спрямований на задоволення різноманітних потреб усіх дітей шляхом розширення їхньої участі в навчанні, культурній діяльності й житті громади. Цей процес пов’язаний зі змінами й перетвореннями у змісті, підходах, стратегіях і структурі освіти” [1, с. 7].
Затримка психічного розвитку (ЗПР) є найрозповсюдженішим серед усіх відхилень, які бувають у дітей. Нозологія ЗПР у дитини буває спричинена як біологічними, так і соціальними факторами, або поєднанням різних факторів. Але до категорії осіб із затримкою психічного розвитку відносять дітей, які не мають відхилень у розвитку інтелекту.
Діагностична робота включала в себе первинне обстеження, для чого було використано анкетування «Я і моя школа», а також застосовано систематичні спостереження за динамікою і процесом психічної та соціальної адаптації учня до класу й інших дітей до учня. З цією метою проводилося анкетування «Мій клас і я». В основу дослідження було покладено опитування учнів інклюзивного класу за розробленими нами анкетами та опитування учня із особливими освітніми потребами (табл. 1).
Таблиця 1
Методи та зміст діагностичної роботи
|
Методики діагностики |
Зміст роботи |
|
«Я і моя школа» (опитування, спостереження, тести) |
Включала в себе первинне обстеження та спостереження упродовж усього часу дослідження. Це тестові завдання, які передбачають усні відповіді, що записуються в анкету та відповіді на запитання чи постановку проблеми у вигляді малюнка. |
|
«Мій клас і я» (спостереження, опитування, тести, проєктивні методики) |
Систематичні спостереження за динамікою і процесом психологічної та соціальної адаптації до класу, а також інших дітей до учня з ООП. Це одноразове опитування, окрім дитини досліджуваного, що проходило у формі тестового завдання та створення малюнка щодо того, як учні бачать дружбу між собою та хлопчиком із ООП. |
|
«Спілкуємося разом. Порівняння» (спілкування) |
Проходила у формі спілкування з учнями за участю психолога для висновків щодо розвитку учнів. |
Спочатку застосовувалася порівняльна діагностика між характеристиками розумової відсталості та затримки психічного розвитку, оскільки нерідко вважають, що діти із ЗПР мають знижений інтелект, і пов’язують цей стан з розумовою відсталістю. Ми використали анкету «Спілкуємося разом. Порівняння». Дослідження проходило у формі спілкування з учнями та залученням психолога для надання висновків щодо розвитку учнів. Результати показали, що ЗПР не пов’язана із порушенням інтелектуального розвитку. Діти із ЗПР, порівняно з дітьми із порушенням інтелектуального розвитку, мають значно вищу здібність до запам'ятовування віршів і казок та розвинену пізнавальну діяльність. Мислення у дітей із ЗПР більш збережене, ніж у розумово відсталих дітей, більш виражена здатність узагальнювати, абстрагувати, приймати допомогу, переносити вміння в інші ситуації [2, с.16].
Надалі було застосовано опитування учнів, отримані відповіді записувалися в індивідуальні анкети «Мій клас і я». Крім того, кожен учень класу малював ситуацію, як бачить себе і учня з ООП саме в освітньому середовищі закладу. За результатами обробки малюнків та опитування зроблено висновок, що учні мають позитивне ставлення до учня із ЗПР, «іншим» його не вважають, а також виявляють бажання дружити з ним. Разом з тим, учень із ЗПР за результатами анкетування «Я і моя школа» не виявив позитивного ставлення до школи в цілому та не мав бажання навчатися. Це пояснюється тим, що діти із ЗПР не мають мотивації до навчання, оскільки пріоритетом для них є ігрова діяльність.
За результатами діагностичного вивчення було визначено напрями формувальної роботи: виховний вплив ґрунтувався на принципах дослідження і корекції поведінки на уроках. Було застосовано прийоми «Я перемагаю», «Позитивне зауваження»; у процесі навчальної діяльності відбувалося спостереження та дослідження динаміки мотивації дитини до навчальної діяльності (методичні прийоми «Вивчаємо букви», «Склади букву», «Скласти слово», «Планшет»); взаємодія з батьками здійснювалася у формі спілкування, в процесі якого було розглянуто та обговорено малюнки дитини із ЗПР, що проводилося під час первинного обстеження «Я і моя школа» (намалюй свою сім’ю) (табл. 2).
Таблиця 2
Напрями та зміст формувальної роботи
|
Прийоми та методи роботи |
Завдання методу |
|
Виховна діяльність |
|
|
«Я перемагаю» |
Заохотити та підвищити мотивацію до навчальної діяльності. Формувальні дії відбувалися під час уроків та виховного заходу, яке залучало в діяльність учня із ЗПР, що в результаті отримав подарунок, радість і відчуття перемоги та значущості себе. |
|
«Позитивне зауваження» |
Заохотити та підвищити мотивацію до навчальної діяльності. Застосування під час уроків методів похвали дитини, створення ситуації успіху, що активізувало увагу учня на уроці. |
|
«Моя сім’я» |
Допомогти дитині розвиватися як особистість у співпраці дитини, батьків та педагогічної команди. Проходило у формі спілкування з мамою дитини, аналізу результатів малюнків учня з метою з’ясування, як почувається дитина в родині, а також виявлення об’єктів, що заважають належному розвитку дитини. |
|
«На уроці ми за партою» |
Мета цього формувального прийому – це чітка, коректна вимога. Дитина має усвідомити, що слово вчителя потрібно чути і виконувати. |
|
Навчальна діяльність |
|
|
«Вивчаємо букви скрізь» |
Мета цього прийому – допомогти вивчити букви і запам’ятати. Дитина бачить у різних куточках класу різної форми, розміру і кольору букви – вона має знайти їх, назвати і порахувати. |
|
«Складаємо букви» |
Допомогти вивчити спосіб написання букви і запам’ятати. Дитина може самостійно складати букви з деталей, що виготовлені з повітряного пластиліну. |
|
«Склади слово» |
Мета – навчити дитину читати. Учень самостійно складає слова з букв, що мають наліпки, і прикріплює їх на фетр. |
|
«Планшет» |
Основне завдання – навчити дитину писати каліграфічно букви і цифри. |
Здійснивши діагностичне вивчення, ми з’ясували проблеми, які учень із ЗПР має в емоційно-вольовій сфері. Було обрано прийоми роботи «Я перемагаю» та «Позитивне зауваження» з метою створити позитивну атмосферу в класі, забезпечити умови для соціалізації дитини та засвоєння нею навчального матеріалу. Далі було проведено роботу з дитиною із ЗПР у формі тестування «Намалюй свою сім’ю», результати якої вказали на те, що сім’я для досліджуваного є місцем, де він може відпочити, поводитися, як хочеться йому, разом з тим, ми зробили висновок, що у сім’ї дитина почувається самотньо.
Навчальна робота включала підготовку матеріалів для залучення до навчального процесу учня із ЗПР. Основною метою було навчити дитину писати, читати та формувати математичне уявлення з числами та діями з ними. Наочність – це невід’ємна складова уроків початкового навчання, зокрема для дітей з ООП; наочність та різний дидактичний матеріал допомагає зробити урок більш пізнавальним, цікавим і емоційно-насиченим. Нами виготовлено авторські матеріали, які застосовувалися у навчанні букв, їх письма та читання («Склади букву», «Складаємо слово», «Планшет»).
Висновки. Узагальнюючи викладене, зазначимо, що завдання педагогічної команди – підготувати учнівський колектив, створити позитивні умови для розвитку дитини в освітньому середовищі школи, формувати позитивне ставлення вчителя та учнів до особливої дитини, налагодити партнерські стосунки з батьками. Першим кроком у залученні дитини з особливостями у розвитку до класного колективу є підготовка самого колективу. Таким чином, організація та зміст супроводу дітей із ЗПР має специфічні цілі та завдання, обумовлені особливими освітніми потребами дітей даної категорії, їх психофізіологічними особливостями та можливостями.
Список використаних джерел
1. Асистент вчителя у закладі загальної середньої освіти з інклюзивною формою навчання: навч.-метод. посібн. / А. А. Колупаєва та ін. — Харків : Вид. «Ранок», 2019. – 216 с.
2. Войтко В. В. Психолого-педагогічний супровід дітей з затримкою психічного розвитку : навч.-метод. посіб. / В. В. Войтко. – Кропивницький : КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2017. – 48 с.
3. Організаційні засади діяльності асистента вчителя в інклюзивному класі : метод. посіб. / уклад. : О. В. Коган та ін. – Харків : «Друкарня Мадрид», 2019. 110 с.
