Єрмакова Тетяна Миколаївна
студент
Одеський національний економічний університет
Україна
м. Одеса
Анотація: висвітлюються проблеми дослідження фінансової надійності страховика,запропоновується методологічний підхід у дослідженні фінансової надійності страховика, показники його оцінки
Ключові слова: фінансова надійність, платоспроможність, відносини, менеджмент, страховик
Фінансова надійність - одна з найважливіших характеристик фінансового стану будь-якого підприємства, яка визначає як можливість здійснення підприємницької діяльності, так й впливає на фінансові відносини з іншими суб’єктами господарювання. Фінансова надійність - комплексний показник, який ще у достатній мірі не знайшов свого широкого застосування. Так, важливим є його використання при отриманні позикових коштів (у тому числі кредитів), підписання угод із контрагентами (наприклад, перестраховиками), вихід на фондовий ринок, застосування у рейтингових оцінках і т.і. Надійність є індикатором платоспроможності та фінансової стійкості суб’єкта господарювання. Все це у повній мірі відноситься до діяльності страховика. Зауважимо, що фінансова надійність не є суто фінансовим показником. Цей показник є симбіозом фінансових, інформаційних та емоційних відносин. У цьому контексті відзначимо, що під емоційними відносинами ми розуміємо довіру споживачів, репутацію компанії, прихильність до компанії і т.і. Під інформаційними відносинами ми розуміємо обізнаність споживачів щодо діяльності суб’єкта господарювання, вплив інформаційних технологій (наприклад, нейро-лінгвістичне програмування). Без сумніву, найбільш значимим є фінансова складова таких відносин, адже саме вона є тим базисом, на якому будуються всі інші відносини. Особливої актуальності у цьому сенсі набуває проблема управління фінансовою надійністю страховика.
Саме вона виступає індикатором того, чи зможе страховик у майбутньому виконати взяті на себе зобов’язання, а оцінка рівня фінансової стійкості є одним з найважливіших факторів при визначенні якості роботи страховика. Таким чином, важливим моментом для досягнення високого рівня фінансової стійкості в майбутньому є визначення методології дослідження фінансової надійності страховика.
Нині в Україні бракує ґрунтовних науково-практичних праць з проблеми визначення методів управління фінансовою надійністю страховиків. Серед вітчизняних науковців, які досліджують вказані проблеми у страховій галузі, в тому числі питання забезпечення фінансової надійності страхової компанії, слід зазначити праці таких вчених, як Іонін Є.Є. [1], Козоріз ГГ [2]. Особливість діяльності страховика визначає своєрідність страхового процесу, в основі якого перебувають гроші, які лише тимчасово затримуються у страховика й які страхувальник сплачує наперед. Така особливість (тобто плата наперед) потребує певних гарантій щодо здатності страховика відповідати за своїми зобов'язаннями перед страхувальниками. Тому цілком доречним вважати, що фінансова надійність забезпечується наступними чинниками: розмір власних коштів; збалансований страховий портфель; страхові тарифні ставки; величина страхових резервів, адекватна сумі взятих на себе зобов’язань; перестрахування; застосування новітніх технологій у просуванні страхових послуг, у тому числі встановлення «близьких» (довірчих) взаємовідносин з клієнтами, поінформованість клієнтів про виконання фінансових зобов’язань.
Страхові компанії з метою забезпечення виконання зобов'язань перед страхувальниками повинні дотримуватися певних вимог, які забезпечують їхню платоспроможність. З розвитком страхового ринку посилюється роль фінансового аналізу діяльності страхових компаній, визначення рівня їхньої надійності та платоспроможності, оцінки їх фінансових результатів. Але управління фінансовою надійністю лежить не тільки у площині законодавчого регулювання, але й залежить від менеджменту компанії.
Для успішного функціонування в конкурентному середовищі, визначення перспектив свого розвитку, проведення ефективного планування та прогнозування мають бути враховані чинники, що впливають на роботу страховиків. Сьогодні управління фінансовою надійністю не зводиться тільки до фінансового аналізу. Цей процес набуває розширення у напрямку застосування новітніх технологій. Поінформованість споживачів страхових послуг про виконання страхових зобов’язань страховиком створює у споживача інформаційну базу для усвідомлення ступеню фінансової стійкості страхової компанії та її надійності як партнера у страхових відносинах. Особливо важливим стає поінформованість споживачів страхових послуг на регіональному рівні.
Враховуючи, що головні офіси страховиків (материнські компанії) розташовані у Києві, ліміт відповідальності філій не є великим порівняно зі збитками, які приймаються на страхування, створюється ситуація, коли виплата страхового відшкодування за строками дуже затягується, виникають «несподівані» перепони у вигляді додаткових довідок, експертиз і т.і., що у цілому підриває довіру страхувальників не тільки до конкретної страхової компанії, але й до всього страхового бізнесу. Тому наступного разу потенційні страхувальники всіляко «уходять» від страхування, тим самим наражаючи на ризик не тільки себе, а, по великому рахунку, й економіку країни. Вказаний чинник не враховується при дослідженні розвитку галузі страхування.
Дослідження стійкості і надійності страхової компанії зводиться до аналізу звітності за рівнем достатності власного капіталу страхової компанії, її платоспроможності та ліквідності балансу, тобто до оцінки фінансового стану страховика. Нині в економічній літературі використовуються різні дефініції в оцінці фінансової діяльності та фінансового стану страховика, як-от: «фінансова надійність», «фінансова стійкість», «фінансова стабільність», «платоспроможність», «ліквідність» тощо, що дає можливість довільно їх трактувати.
Більшість характеристик фінансового стану, що використовуються в науковій літературі, можуть розглядатися як окремі аспекти (показники) фінансової стійкості. Нами пропонується вважати підхід, за яким фінансова надійність страховика характеризується такими ознаками фінансового стану:
1) високою платоспроможністю, тобто здатністю вчасно розраховуватися за своїми зобов'язаннями;
2) високою ліквідністю балансу, тобто достатнім рівнем покриття залучених пасивів активами;
3) високою рентабельністю, тобто значною прибутковістю, яка забезпечує необхідний розвиток підприємства;
4) поінформаністю клієнтів (кількість інформаційних повідомлень по відношенню до клієнтської бази);
5) лімітом відповідальності по відношенню до розміру страхового ризику, прийнятого на страхування за окремою філією, скоригованим на рівень виплат.
Слід враховувати й зміщення акцентів у страхуванні за видами ризиків. У цьому контексті можна говорити про європейську систему аналізу ризиків Solvency-2. По задумці страхового регулятора ця програма має забезпечити перехід від переважно квантитативного (кількісного) до комплексного аналізу ризиків – страхових, кредитних, операційних та інших – в сукупності їх кількісних і якісних характеристик та на основі цього об’єктивно оцінити потребу компанії в капіталі і реальний рівень її фінансової надійності.
Така система дозволяє зрозуміти в цілому по ринку і по кожній компанії окремо за якими ризиками є надлишковий капітал і по яким має місце недорезервування , що в ідеалі має привести до більш раціонального використання наявних фінансових ресурсів і появи у компаній «свободи маневру» - наприклад, в плані збільшення капіталізації або просування інноваційних продуктів. В перспективі це має створити більш сприятливі умови для інвестування страхових резервів в реальний сектор економіки.
Висновки. Проведені дослідження дають змогу зробити висновок, що страхова компанія повинна врахувати якомога більше чинників впливу на її діяльність, як внутрішніх, так і зовнішніх, з метою зміцнення рівня її фінансового стану та здійснювати якісне управління своєю діяльністю. За умови правильної оцінки своєї фінансової стійкості та надійності страховик завдяки використанню новітніх технологій і методик аналізу зможе здійснювати ефективне управління власними фінансовими ресурсами, досягти належного рівня конкурентоспроможності своєї страхової компанії, забезпечить виконання зобов’язань у повному обсязі та функціонування страхової компанії протягом тривалого періоду навіть при настанні значних за розмірами збитків.
Література:
1. Іонін Є.Є.Розв’язання питань методологічного обґрунтування понять «платоспроможність» і «ліквідність» / Є.Є. Іонін // Актуальні проблеми економіки. - 2011. - No 6. - C. 30-43.
2. Козоріз Г.Г. Проблеми розвитку страхового ринку в Україні / Г.Г. Козоріз // Регіональна економіка. - 2009. - No 2. - C. 182-192.
3. Баранова В.Г. Фінансовий механізм функціонування страхової системи: монографія.URL: http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2391
4. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування" № 44 від 4 жовтня 2001 р. // Урядовий кур'єр. — 2001. — 7 листопад*
5. Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.2001 р.//Україна-бізнес. — 2001. — X" 3.'
6. Стандартная формула Solvency II. Использование моделей оценки платежеспособности страховщика и перестраховика. URL: https://forinsurer.com › public
