Савенко Олександр,
Дзюбенко Іванна,
Перекос Тарас
Вінницький інститут Університету «Україна»
м.Вінниця
Науковий керівник
Куц-Бурдейна Олександра Олександрівна
Вінницький інститут Університету «Україна»,
м.Вінниця
Захворюваність на подагричний артрит невпинно збільшується. Поширеність подагричного артриту в окремих областях України досягла 400 і більше випадків на 100 тис. населення. Подагричним артритом хворіють переважно чоловіки (до 95% випадків).
У літературі є поодинокі роботи [4;5], в яких розглядаються питання використання окремих засобів фізичної реабілітації у лікуванні хворих на подагру, але недостатньо досліджень, присвячених узагальненню та систематизації призначення комплексу фізіотерапевтичних і бальнеологічних чинників хворим на подагричний артрит у між приступний період в умовах санаторію.
Лікування хворих на подагру має бути комплексним, включаючи нефармакологічні та фармакологічні методи. Лікарю слід враховувати рівень СК (із подальшим моніторуванням його), форму і стадію подагри, рентгенологічну стадію та ступінь функціональної недостатності суглобів, вік пацієнта, супутню патологію та особливості її фармакотерапії.
Загальні заходи, спрямовані на пом’якшення проявів суглобового синдрому: повний спокій, піднесене положення кінцівки. Вживання достатньої кількості рідини (2—3 л на день) — лужні розчини, суворе дотримання малопуринової дієти. Перші напади подагричного артриту, як правило, швидко минають без лікування. Якщо до розвитку гострого артриту хворий приймав аллопуринол, дозу препарату слід зменшити вдвічі, але не скасовувати повністю.
ЛФК залишається одним з найбільш важливих методів медичної реабілітації, який знаходить широке застосування при артритах з багатьма вираженими клінічними синдромами [2, 4].
ЛФК підвищують фізичні сили вправ та їх рухливість. Певне значення в загальному впливі фізичних вправ на організм хворого і ослабленної людини мають продукти життєдіяльності м'язової системи (біологічні стимулятори), які підвищують загальний тонус організму.
В результаті систематичного тренування створюється збудження у центральному відділі рухового аналізатора, який скоро займає домінуюче положення в корі головного мозку і за законом негативної індукції пригнічує патологічнe вогнище, поступово нормалізуючи патологічно змінені функції. За допомогою фізичних вправ є можливість посилити компенсаторно-пристосувальні явища і спрямувати їх на шлях відновлення здоров'я хворого [1, 4].
Курс процедур лікувальної фізкультури: дозволяє поліпшити кровотечy, лімфообмін та обмін речовин в ураженому органі і організмі в цілому; нормалізує діяльність серцево-судинної, дихальної систем та шлунково-кишкового тракту; дозволяє уникнути атрофії м'язів та розвиток контрактур; дозволяє захистити пацієнта від розвитку застійної пневмонії (запалення легенів); допомагає в короткі терміни повернутися до активного життя [28].
Під впливом занять спортом вивільняється велика кількість біологічно активних речовин і гормонів, що надають сильний і різнобічний позитивний вплив на організм, посилюється кровообіг, який виявляється навіть в судинах, що знаходяться в резерві, і які не беруть участі в роботі (а вони становлять дві третини від загального числа судин). Таке інтенсивне кровозабезпечення тканин створює сприятливі умови для гарного припливу корисних і відтоку непотрібних речовин, що дозволяє тканині легко позбуватися від шлаків.
Фізіотерапію застосовують у гострому і наступних періодах перебігу подагри для знеболюючої, розсмоктуючої дії на уражені суглоби, виведен¬ня сечової кислоти і її солей, покращання крово- і лімфообігу, нормалізації обміну речовин; гальмування і припинення утворення деформацій у суглобах; оптимізації діяльності ЦНС і загального підвищення тонусу організму. Вико¬ристовують під час гострого нападу УВЧ-терапію, мікрохвильову терапію, ін¬дуктотермію, електрофорез новокаїну, УФО, світлотеплову ванну або солюкс на ділянку суглобів. Після стихання загострення застосовують електрофорез літію, ультразвук, електросон, ванни сульфідні, радонові, йодобромні, хлорид-но-натрієві, озокеритні і парафінові аплікації, грязелікування, вживання міне¬ральних вод типу Боржомі, Єсентуки N 17 і N 4, Трускавецьких та ін.
Фізіотерапевтичні методи лікування хворим на подагру проводяться, як правило, в стадії ремісії або неповної ремісії. Виняток становить УФ-опромінення: його призначають в еритемній дозі (3-5 процедур) на зону ураженого суглоба і починають в максимально ранні терміни, що дозволяє інколи обірвати напад, що починається. Застосування калій-літій-електрофорезу може зменшити болі, а також сприяє збільшенню рухливості суглобів при хронічному подагричному артриті.
Процедури ультразвуку та ультрафонофорезу з гідрокортизоном на уражені суглоби надають болезаспокійливу, розсмоктуючу та протизапальну дію. Показані аплікації з 25-30% розчином димексиду, зігріваючий компрес.
Подагричний артрит хронічне захворювання, яке пов’язане з порушенням пуринового обміну, підвищеним вмістом у крові сечової кислоти та відкладенням її солей в тканинах організму, найчастіше в тканинах дрібних суглобів пальців стопи або кисті й у нирках. Найбільш поширеним проявом подагри є подагричний артрит. У перебігу захворювання виділяють два періоди: період загострення (період подагричного приступу) і позаприступний (міжприступний) період. У міжприступні періоди хворі скаржаться на скутість рухів в ушкоджених суглобах, тугорухомість, появу хрусту під час руху та поступовий розвиток деформації [1,2], що призводить до інвалідізації.
Найсприятливішими умовами профілактики прогресування деформації у суглобах та відновлення рухових функцій, є лікування хворих на подагричний поліартрит у міжприступний період в умовах санаторію. Дослідженнями деяких авторів встановлені показання та протипоказання до рекомендування хворим санаторно-курортного лікування.
Література
1.Герасименко С.І. Комплексне ортопедичне лікування хворих на ревматоїдний артрит з ураженням нижніх кінцівок// Дис. д.м.н. – Київ1997.
2. Железинская И.В.Ультразвуковая диагностика поражений коленных суставов при ревматоидном артрите//Эхография. 2000.Т.1,№ 2.С.194197.
3. Казимирко В. К. Ревматология: учеб. пособ. в вопросах и ответах / В. К. Казимирко, В. Н. Коваленко.—Донецк: Изд-во А. Ю. Заславский, 2009.— 626 с.
4. Ревматичні хвороби та синдроми / А. С. Свінціцький, О. Б. Яременко, О. Г. Пузанова, Н. І. Хомченкова.—К.: Книга-плюс, 2006.— 680 с.
5. Букуп К. Клиническое исследование костей, суставов и мышц / К. Букуп.— М.: Медицинская литуратура, 2007.— 320 с.
