Максимчук Катерина Юріївна
Студентка 4-го курсу
факультету історії, політології та національної безпеки
Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки
м.Луцьк
Анотація:
Специфічною особливістю стандартизації є те, що сфера її застосування й дії, а також рівень розвитку знаходяться y широкому діапазоні. Не існує такої сфери життєдіяльності, яка була б не пов’язаною зі стандартизацією.
Ключові слова: стандарт, документознавство, стандартизація.
Виклад основного матеріалу. Стандартизація накопичує інноваційні досягнення науки i техніки, невіддільно поєднує фундаментальні та прикладні царини науки, сприяє швидкому впровадженню наукових досягнень в практику, допомагає визначити ті напрямки розвитку НТП i народного господарства, які є найбільш економічно перспективними. Поєднуючи техніку, науку й виробництво, стандартизація сприяє здійсненню єдиної технічної політики в різноманітних сферах народного господарства, технічному оновленню та інтенсифікації виробництва, інтенсивному введенню сучасної техніки i технологій, механізації i автоматизації процесів на виробництві, підвищенню якості товарів, що позитивно впливає на економічний розвиток країни [2, с. 21].
Ключовою проблемою економічного та науково-технічного розвитку країн останнім часом є проблема підвищення якості та конкурентоспроможності продукції. Покращення якості продукції (процесів, робіт, послуг) є не тільки споживчою або технічною проблемою, але й економічною, соціальною й політичною проблемами суспільства. Безперечно, стандарти відіграють значну роль в судовій практиці в процесі вирішення конфліктів між виробником, з однієї сторони, i споживачем, з іншої. Стандарт може бути як аргументом, який обтяжує провину, так i доказом, що, навпаки, виправдовує компанію або підприємство, на яку був складений позов y зв’язку з дефектами в продукції [3, с. 35].
Покращення якості та підвищення конкурентоспроможності товарів, процесів, робіт та послуг можливе лише на основі стандартизації. Вона дозволяє встановлювати вимоги до якості товарів i послуг, ефективніше розв’язувати проблеми спеціалізації, визначати найраціональніші способи виробництва продукції i переробки сировини, здійснювати управління якістю товарів в виробництві та сфері обігу i т. д.
Вплив стандартизації на зростання конкурентоспроможності та підвищення якості продукції реалізується, в основному, через комплексну розробку стандартів на сировину, матеріали, напівфабрикати, комплектувальні вироби, оснащення, проектування i готову продукцію; на технологічні вимоги до найбільш важливих показників якості, а також на єдині методи випробування та вимірювання, засоби контролю та оцінювання відповідності. Стандарти значно полегшують вибір оптимального розмірного ряду та найкращих зразків, забезпечують організацію спеціалізованих виробництв, зменшують витрати на проектування i виготовлення, y кілька разів скорочують строки освоєння продукції [4, с. 61].
Стандарти встановлюють чітку термінологію, системи одиниць, познак, вимоги до метрологічного забезпечення, маркування, пакування, транспортування, експлуатаційних документів (інструкцій) та інформації для споживачів, необхідної для оцінювання та вибору ними продукції. Беззаперечним фактом є те, що наявність певних стандартів значно полегшує та спрямовує діяльність виробника товарів i послуг щодо забезпечення їх ринкової відповідності за критеріями конкурентоспроможності та якості [1, с. 20–22].
В останні кілька років спостерігається тенденція переміщення аспектів конкурентоспроможності та якості із загальнонаціонального рівня на рівень безпосереднього виробника, де, власне кажучи, i створюється якість продукції, i цей процес робить абсолютно необхідним удосконалення системи стандартизації саме на підприємствах.
Зростання ролі стандартизації на підприємстві диктують два основні чинники. Перший фактор – в умовах господарської самостійності створюються об’єктивні передумови до нескоординованої діяльності споріднених підприємств щодо параметрів виробленої продукції, а також методів нагляду i контролю за її якістю i т. д. Усе це проявляється під час виробництва i, згодом, споживання продукції, істотно впливає на попит, пропозицію i збут продукції та, зрештою, на прибуток виробників. Другий чинник – практичне застосування стандартизації під час проектування i виробництва продукції дозволяє значно зменшити витрати та збільшити доходи підприємств. Об’єм робіт зі стандартизації в компанії залежить, передусім, від масштабів виробництва i кооперування, номенклатури i конструктивної складності виготовлюваної продукції, міри її новизни та рівня розвитку тощо [6, с. 86].
Виділяють три основні аспекти встановлення якості продукції. Першим є: у зв’язку з тим, що стандарти відповідають рівню розвитку техніки й вважаються технічним правилом, їх застосовують як технічну документовану доказову базу y процесі розгляду спорів, зокрема в суді. Другий: відповідність стандартам – обов’язкова вимога під час держзакупівель, проведення тендерів, укладання контрактів i договорів на постачання, формування каталогів товарів виробниками, проведення різноманітних маркетингових та рекламних компаній. Третій аспект: відповідність стандартам міжнародного рівня – це усунення технічних бар’єрів y торгівлі, задоволення потреб економічного та торгівельного розвитку [3, с. 47–48].
Однак, не потрібно забувати i про те, що за певних умов застосування принципу обов’язковості стандартів, зайва деталізація вимог та орієнтація стандартизації на деякі конструкційні рішення, а також використання лише визначених сировини чи матеріалів тощо є гальмуванням y процесі створенні якісної продукції. Негативний вплив стандартизації на розвиток виробництва i якість готової продукції особливо помітний тоді, коли стандарти та інші нормативні документи були розроблені без урахування досягнень НТП або своєчасно не переглянуті з урахуванням цих досягнень i з деяким випередженням [5, с. 29–32].
Стандартизація є не тільки організаційно-технічною основою економічної, наукової й технічної співпраці між державами, але й ефективним засобом налагодження та поширення зв’язків між країнами i ліквідації технічних бар’єрів y світовій торгівлі. Укріплення наукових, технічних та економічних зв’язків привертає увагу до стандартизації більшості розвинених країн світу, держав, що розвиваються, а також технічних, економічних, міжнародних, регіональних i національних організацій, компаній i підприємств. Це – наслідок об’єктивної необхідності стандартизації в ході управління економічними i виробничими процесами [5, с. 21–22].
Отож, стандартизація – критично важливий i фактично єдиний засіб забезпечення уніфікації, типізації, сумісності, взаємозамінності, надійності інформаційних мереж та техніки, екологічних вимог i норм безпеки, єдності властивостей та характеристик i якості продукції. Розвиток стандартизації надзвичайно тісно пов’язаний з удосконаленням керуванням якістю виробництва, в тому числі – із запровадженням систем керування якістю, систем екологічного керування та інтегрованих систем.
Література:
1. Бурдина В. Стандартизация как средство управления качеством // Стандарты и качество. – 2007. – № 1. – С. 20–22.
2. Версан В. Г. Стандарт ИСО 9001: Его роль в стандартах ИСО 9000 версии 2008 года // Стандарты и качество. – 2006. – № 7. – С. 66–68.
3. Зенкiн А. С., Хiмiчева Г. I., Єфiменко Н. А., Соловйов В. М. Стандартизацiя та управлiння якiстю : Навчальний посiбник. – Черкаси : Вид. вiд. ЧНУ iм. Б. Хмельницького. – 2008. – 174 с.
4. Лойко Д. П., Вотченiкова О. В., Удовiченко О. П. Управлiння якiстю: навч.посiбник. – Львiв : «Магнолiя 2006». – 2010. – 336 с.
5. Медведев А. М., Ряполов А. Д. Международная стандартизация и сертификация продукции. – М. : изд-во стандартов. – 1989. – С. 19–22.
6. Топольник В. Г., Котляр М. А. Метрологiя, стандартизацiя, сертифiкацiя i управлiння якiстю : Навчальний посiбник. – Львiв : «Магнолiя-2006». – 2009. – 212 с.
