632.51+633.15(477.5)

Гаврилюк Юлія Володимирівна

кандидат сільськогосподарських наук

Луганський національний

університет імені Тараса Шевченка,

м. Старобільськ, Україна

Кириченко Артем Сергійович

магістрант

Луганський національний

університет імені Тараса Шевченка,

м. Старобільськ, Україна

 Незважаючи на те, що проблема присутності сегетальних бур’янів в агрофітоценозах виникла на зорі розвитку рільництва, вона й сьогодні залишається однією з головних причин низької продуктивності орних земель України. Негативна дія бур’янів насамперед проявляється в зниженні економічної й енергетичної ефективності систем сівозмін, обробітку, удобрення, меліорації, захисту рослин, упровадження новітніх технологій. Недобір урожаю зернових культур унаслідок конкуренції із сегетальними бур’янами може становити залежно від їх складу та погодних умов року від 5 до 30% [1]. 

 Одним із найбільш поширених заходів регулювання рясності бур’янового компонента в агрофітоценозах є механічний обробіток. Нині відсутня єдина думка щодо оптимальних способів, заходів, глибин і засобів обробітку для забезпечення ефективного контролю бур’янів в агроценозах. Це зумовлено тривалим впливом метеорологічних чинників в окремих регіонах, технологій вирощування культур, структури сівозмін тощо на формування специфічного для конкретного агроландшафту бур’янового угруповання, яке потребує диференційованих заходів і засобів щодо його регулювання [2]. 

 Але, в інтенсивному землеробстві з прогресивним розвитком агрохімічної промисловості вже тривалий час домінує хімічний метод захисту сільськогосподарських культур з використанням гербіцидів [3–4]. 

 Важливо визначити ефективні гербіциди як суцільної дії, так і вибіркової (селективної), що забезпечить підбір необхідних препаратів у залежності від виду забур’яненості на ранніх та пізніх етапах розвитку кукурудзи, які здатні контролювати однорічні та багаторічні бур’яни [5]. 

 Польові дослідження проводили в 2018 рр. у фермерському господарстві "Степове", знаходиться на території Малохатської сільської ради, на південному заході Старобільського району Луганської області. Ґрунт дослідного поля – чорнозем слабоеродований. 

 Агротехніка вирощування культур загальноприйнята для Степової зони. Висівали кукурудзу гібрид Амарок фао 220 за норми висівання 80 тис. схожих насінин на 1 га. Сівбу проводили у першій декаді травня широкорядним способом з міжряддями 70 см. Попередником був ячмінь озимий. 

 При вивченні ефективності хімічних заходів боротьби з бур’янами площа облікової ділянки становила 25 м², повторність досліду триразова. Розміщення ділянок – рендомізоване. Гербіциди вносили ранцевим обприскувачем з нормою витрати робочої рідини 85 л/га у фазу 3 листочків культури.

 У дослідах вивчали фітотоксичність після сходового системного гербіциду Дісулам. 

 Перед обробленням гербіцидом в першій декаді червня, посіви мали змішаний тип забур’яненості, тобто видовий склад бур’янів складався з однодольних та дводольних видів бур’янів. Серед дводольних переважали Chenopodium album, Xanthium strumarium, Ambrósia artemisiifólia, Amaranthus retroflexus серед однодольних - Setaria glauca, Echinochloa crus-galli (L.) P.Beauv. 

 Середня кількість бур’янів до обробітку гербіцидом на 1м² складала 7 – 28 шт/ м², при чому переважали однорічні дводольні види, питома маса їх в загальному складі забур’яненості сягала до 83%. До того ж на полі зростали і коренепаросткові види - Lactúca tatárica, Cirsium arvense, кількість яких на полі сягала від 2 до 7 шт/ м².

 Після внесення гербіциду вже наступного дня спостерігалося суттєве пригнічення бур’янів в посівах кукурудзи, а через декілька днів майже повне припинення їх життєдіяльності в тому числі і коренепаросткових.

 Підрахунок бур’янового компоненту на полі після обробітку гербіцидом показав слабке пригнічення однодольних (незначне підсихання апікальних меристем), і майже 95 % знищення дводольних однорічних та багаторічних рослин таких як, Lactúca tatáricа, Cirsium arvense, Amaranthus retroflexus, Ambrósia artemisiifólia, Xanthium strumarium.

 Отже, з огляду на вище сказане можна стверджувати, що післясходовий гербіцид Дісулам є ефективним в контролюванні дводольних бур’янів в тому числі й важкоконтрольованих коренепаросткових видів таких як Cirsium arvense та Lactúca tatáricа.

Література

1. Примак І.Д., Манько Ю.П., Танчик С.П та ін. Бур’яни в землеробстві України: прикладна гербологія. Біла Церква, 2005. 664 с. 2

2. Цюк О.А. Забур’яненість агрофітоценозів буряків цукрових залежно від систем землеробства. Карантин і захист рослин. 2016. № 2–3. С. 18–

3. Жеребко В.М. Гербіциди в інтенсивних технологіях. Насінництво. 2013. № 11. С. 12–14. 

4. Жеребко В.М. Хімічний метод контролю забур’яненості посівів в інтенсивних технологіях вирощування сільськогосподарських культур. Карантин і захист рослин. 2014. № 2. С. 22–24.

5. Багринцева В.Н., Кузнецова С.В., Губа Е.И. Эффективность применения гербицидов на кукурузе. Кукуруза и сорго. 2011. № 1. С. 24–27.