Терещеня Оксана Владиславівна

студентка 6 курсу, спеціальність «Журналістика»

Національний університет ім. О. Гончара 

Україна, місто Дніпро

 

 Анотація:

 У статті розглянуто особливості функціонування та використання засобів візуалізації у ЗМІ, її основні види та параметри, місце у сучасних друкованих засобах масової інформації, ефективність її використання на прикладі висвітлення в іноземних виданнях подій, що відбуваються в Україні.

 Ключові слова: візуалізація, фотографія, ілюстрація, інфографіка.

 

 The article discribes the features and functioning of visualization in photojournalism, its main types and parameters in place modern print media, the efficiency of its using. Identify how foreign media describes actions that are happening in Ukraine.

 Keywords: visualization, photography, illustration, infographics.

 

 Постановка проблеми. Ще Хьорст свого часу казав журналістам: «Ваша справа — забезпечити мене фотографією, моя справа — забезпечити вас війною». Візуалізація у друкованих ЗМІ є одним з основних компонентів, фотографія допомагає привернути увагу читача, доповнює та пояснює текст, пов'язує між собою важливі елементи та роз'яснює інформацію у зручному для сприйняття форматі. Розвиток сучасних засобів масової інформації за останні роки свідчить про процеси глобалізації у сучасному світі, впроваджуються нові технології, удосконалюється зовнішній вигляд видань, їх функціональність, багатосторонність, читач зважає на усі компоненти друкованих ЗМІ. Інтернет та візуалізація допомагають друкованим виданням конкурувати з цифровими форматами радіо та телебачення, комунікаційні канали збільшують свій візуальний контент при цьому.

 Об'єкт вивчення. У роботі досліджено місце та роль візуалізації сучаснихдрукованих ЗМІ на прикладі іноземних видань. Зроблено спробу визначити особливості візуалізації образу України у сучасних іноземних виданнях.

 Мета статті. Визначити особливості та місце візуалізації, її види. Розглянути, які автори та науковці займалися дослідженням такого явища як візуалізація, з'ясувати особливості засобів візуалізації.

 Аналіз останніх досліджень та публікацій. У процесі роботи судження та методика спиралися на думку дослідника Чернякова Б.І., головними його публікаціями були наступні монографії: «Народження Фотожурналістики», «Зображальна журналістика в друкованих засобах масової інформації», «Зображальна журналістика як об'єкт і предмет  журналістикознавства».

 Багато сучасних українських авторів розглядають питання візуалізації, серед них: Сакун І. С., Н. В. Житєньова, В. Е. Шевченко та інші. Статті присвячені концепції візуалізації, візуальній складовій, що впливає на стиль та імідж видання, візуальному контенту та тенденціям сучасної фотожурналістики тощо [3].

 Виклад основного матеріалу дослідження. Актуальність даної теми полягає в тому, що на даному етапі розвитку друкованих ЗМІ використовується багато візуальної інформації, що роз'яснює текстову інформацію, доповнює її, іноді спрощує. Звичною для сприйняття інформації є текстова комунікація, тобто вербальна форма подання інформації.

 Виникнення та розвиток сучасної системи ЗМІ, а разом і з нею і зображальної журналістики, невід'ємно пов'язані з розвитком і формуванням держави та нації, вдосконалення ринкових відносин. Друковані ЗМІ — це вербальна інформація, що відтворюється графічно, поліграфічно, отже, розрахована на зорове сприйняття читачем. Знакові системи, що складаються з графічних та зображальних елементів, називаються писемною мовою. Окремі знакові системи та засоби також використовують при верстці та графічному оформленні видань. Візуальна форма сприйняття інформації під час комунікаційного процесу формує кінцевий продукт журналістської діяльності, потрібно вільно володіти та користуватися засобами відтворення, дизайну та подачі інформації до споживача. Вид журналістської діяльності, що передбачає інформаційне та публіцистичне використання візуального контенту як первинного, так і вторинного засобу впливу на масову аудиторію, називається зображальною журналістикою. Зображальна журналістика на даному етапі розвитку складається з різних видавничих та жанрових форм, таких як: спеціалізовані видання, періодична преса, книжкова продукція, стендова інформація, діяльність агентських організацій. Зображальні публікації розповсюджуються також через телебачення та кінематограф, комп'ютерні мережі та Інтернет, цифрові системи мультимедіа.

 З появою радіо, телебачення та Інтернету друкованим ЗМІ все важче, тож вони почали переходити на більш розважальний контент, все більше користуючись візуальними засобами вираження інформації для передачі змісту тексту, пояснення, ілюстрування або заповнення пробілів для вдалого дизайну шпальти. Великої популярності здобувають такі жанри, як фоторепортаж, фотофакт, фотозвіт. Для поліпшення сприйняття наукової та аналітичної інформації часто використовують інфографіку. Засоби ж візуальної комунікації почали розвиватися у ЗМІ пізніше, отже, їх вивчення також є достатньо новим для суспільства. Візуалізація допомагає сприйняти важливу інформацію, поглиблює сенс текстового повідомлення, може роз'яснити складні дані більш зрозумілій, швидкий та наочній формі. За умов правильного виконання вона висвітлює інформацію там, де її проблематично роз'яснити за допомогою слова, користуючись звичною формою написання журналістського тексту. Апарати людського зору та почуттів по-різному сприймає, обробляє та аналізує фрагменти тексту та візуальні образи. Логіка сприйняття зображення суттєво відрізняється від сприйняття тексту, доведено, що люди сприймають візуальний контент частіше. Вдало підібраний візуальний контент надає ефекту присутності, наближає читача до ситуації, зображує подію більш детально. Інформаційне повідомлення суттєво виграє, якщо містить у собі обґрунтоване поєднання візуальної та текстової інформації. вербального та невербального складників.

 Важливо розуміти важелі впливу візуального контенту на масову аудиторію.

 Зауважимо, що поняття візуалізації є набагато ширшим ніж зображальна журналістика. Ця галузь журналістської діяльності використовує наступні види зображення: мальоване, фотографічне, схематичне, абстрактне, аналітичне) як первинний та вторинний засіб подачі інформації до аудиторії. Візуальні повідомлення поширюються через друковані ЗМІ, телебачення, комп'ютерні мережі, мережі Інтернету та цифрові системи. Спираючись на думку, Чернякова можна стверджувати, що на початку 1980-х рр. словосполучення "зображальна журналістика" і "зображальна публіцистика" не вживалися жодним вітчизняним ученим-пресознавцем. Натомість у середині 1990-х рр. "із маргінальної зображальна журналістика перетворилася на один із магістральних напрямків журналістикознавчих досліджень" [1].

 У розумінні Б. Чернякова зображальна журналістика — є різновидом журналістської діяльності, головною особливістю якої є інформаційне та публіцистичне використання зображального контенту як головного чи допоміжного засобу впливу на аудиторію, підготовка візуального наповнення для використання у ЗМІ. Український теоретик фотожурналістики Ю. Шаповал пропонує визначення терміна "зображальна журналістика" як системи матеріалів у періодиці та на телебаченні, що для відбиття дійсності використовує образи та впливає на зорове сприйняття людини [2].

 В. Шевченко у своїй монографії під назвою «Архітектоніка сучасного українського газетного видання» зазначає, що кінцева дія зображальної інформації у ЗМІ залежить від виду та подання візуального матеріалу до читача, фотографія повинна легко сприйматися, для цього необхідно зважати на особливості людського зору та сприйняття. Зображальна комунікація розрізняє три види подання візуалізації тексту: тоновий (фотографії), штриховий (малюнки) та інфографіка. Кожен із цих видів візуалізації виконує окремі функції, які не заміняють один одного. Різниця між цими видами зображення досить суттєва.

 У журнальних та газетних виданнях велику роль відіграє саме візуалізація образу та місце світлини на шпальті разом з текстом та графічними елементами. Фотографія ілюструю текст, але іноді вона може бути основною частиною твору, а текст доповнює її як допоміжний елемент.

 Взагалі, поняття «візуалізація», яке можна назвати також поняттям «ілюстрація» або «зображальний контент» є досить масивним, розрізняють: документальну ілюстрацію (репортажну та портретну), декоративно-графічну (оформлення шрифтами, фігуративними підкладками, слайдами та замальовками), художню (твори мистецтва, репродукції, художня фотографія), рекламна та інші [4]. Ілюстрація являє собою першоджерело багатьох видів комунікації. Різноманітність об'єктів візуалізації настільки широка, що сприймається людьми дуже просто, як загальне явище, відоме усім.

 Якщо дослідити первісну культуру, можна зробити висновок, що зображення виникло на певному етапі розвитку людства. Візуалізація та зображення увагу читача на першому етапі, змушує зосередитися на матеріалі, відкрити саме цю сторінку. Хороша фотографія змушує прочитати текст повністю, розряджає його та сприяє легкому сприйняттю. 

 Ілюстрація допомагає сприймати інформації на різному рівні. Фото сприймається легше, саме тому у дитячих книжках ілюстрації переважають над текстом. Газети та журнали розважального характеру поєднують у собі велику кількість фотографій та незначну частину тексту, це допомагає сприйняти інформацію, але не перевантажує читача [5].

 Суспільно - політичні події, що відбуваються в Україні почали привертати увагу усього світу ще у 2004 році під час Помаранчевої революції, друга хвиля розпочалася наприкінці 2013 - початку 2014 років (початок Майдану), саме з цього закордонні ЗМІ почали активно слідкувати та транслювати українські реалії на теренах своїх видань. Фотографія, у широкому сенсі, формує імідж нашої держави на сторінках іноземних друкованих ЗМІ. Підтвердженням цього є видання «The Guardian», «The USA Today», «Frankfurter Allgemeine Zeitung», «DieWelt» подані новини про події в Україні, розповідається про сучасні реалії. Більшість матеріалів містять фотографії.

 Аналіз сайтів засвідчив, на жаль, невтішну тенденцію: новини про Україну мають більш негативний та шокуючий характер, зображення відбивають воєнні події, політичну, економічну та гуманітарну кризи, екологічну катастрофу. Європейські та західні видання дуже пильно слідкують та повідомляють про всі ситуації та воєнні дії на Сході України та в центральній її частині, подають фотографії, як закордонних, так і вітчизняних авторів. Коментар залежить від змісту, який несе фотографія, та від обізнаності автора з проблемою («Жінки обороняють барикади» Олександр Худотеплий, AFP Getty Images; «Жінка, загорнута у російський прапор, прогулюється перед барикадами приміщення обласної адміністрації Донецьку», «Проросійські сепаратисти захопили будівлю 8 квітня і вимагають регіонального референдуму за відокремлення від України й приєднання до Росії», Олександр Єрмоченко, АР)[6]. Коментар до фото залежить від обізнаності та зацікавленості автора у питанні чи проблемі, звісно, розгорнутий коментар дає повну картину для розуміння інформації, яку несе фотознімок.

 Загалом, тональність фотографій, що відбивають події та настрої в Україні доволі жорстока. Суцільний негативізм суворих фоторепортажів з місця воєнних подій: зруйновані будинки, тіла загиблих, бідність населення – створюють образ пригніченої країни.

 Багато українських авторів розглядають питання візуалізації, серед них: Сакун І.С., Н. В. Житєньова, В. Шевченко та інші. Потрібно зауважити, що з усіх авторів поділяємо думку Вікторії Шевченко, доктора наук із соціальних кому-нікацій, доцента кафедри електронних видань і медіа дизайну Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У своїх статтях автор, посилаючисьна одного з теоретиків медіа М.Маклюена, наголошує на тому, що засоби комунікації поділяються на «холодні» та «гарячі», таке розподілення залежить від рівня участі читача в розумінні події. Гарячими називають ті, для розуміння яких не потребує розмірковування над різними аспектами явища або події. Холодні ж передбачають домислювання ситуації, нестачу даних або їх різноманітне тлумачення. Фотографія — це гарячий засіб комунікації, тому що реалістично і повно відбивають подію, не примушують домальовувати ситуацію. Натомість, малюнки, карикатури, декоративні елементи є холодними засобами комунікації, являючи собою образні засоби, виражають індивідуальне бачення художника. Ще більш холодною можна вважати інфографіку, тому що складний для розуміння контент подається через сухі образи, що формують власну думку та спонукають до аналізу [7].

 Висновки. Візуалізація унаочнює зміст повідомлення, подає контент за допомогою мови графічних символів, поширюючись на процеси комунікації, що відбуваються у суспільстві впродовж останнього часу. З особливостей друкованих ЗМІ можна виділити те, що зображальна інформація, яку відтворюють друковані засоби масової інформації розрахована на візуальне сприйняття аудиторією. Наприклад, це літери, з яких складається текст, їх композиційне розташування і взаємодія з іншими графічними елементами, що розташовані на сторінці.

 Зображальні компоненти ж, у свою чергу, викладають змістову інформацію поступово, так само, як текст. Отже, візуальна комунікація містить у собі не тільки зображення. Фотографія та ілюстрація доповнюють текст, роблять його унікальним та оригінальним, поглиблюють сенс. Фотографія — це гарячий текст, що не потребує інтелектуального втручання, тому легко сприймається, торкаючись емоційного компонента людської свідомості. Саме тому, важливо розуміти вагомість візуального внеску на формування іміджу України за межами нашої держави, адже фотографія це те, що привертає увагу найпершим й сприймається на рівні підсвідомості, текст же потребує додаткового роз'яснення для сприйняття і розуміння.

 

Література:

1.Черняков Б. І. «Зображальна журналістика як предмет і як об'єкт журналістикознавчого дослідження» Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. Інститут журналістики. Центр вільної преси. - 1998. – С. 79.

2. Шаповал Ю. «Изобразительная журналистика» / Ю. Шаповал. — Львів : Вища школа, 1988. С. 112 – 115. 

3.Шевченко В. Е. «Особливості застосування та функціональність зображальної мови медіа»; Форми візуалізації в сучасному журналі : монографія / В. Шевченко ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К. : Паливода А. В., 2013. – С. 12 – 18 .

4.http://r.bookap.info/work/129714/Zasobi-v-zual-zac

5. http://www.studfiles.ru/preview/6329488/page:11/

6.https://www.usatoday.com/picture-gallery/news/world/2014/03/01/ukraine-protests/5579631/

7.http://dspace.tnpu.edu.ua:8080/jspui/bitstream/123456789/7524/1/Shevchenko.pdf