Марігун Артем Олегович,

бакалавр

Національний університет біоресурсів і природокористування України

м.Київ

Кравченко Юрій Станіславович,

доцент, кандидат сільськогосподарських наук

Національний університет біоресурсів і природокористування України

м. Київ

 Анотація: сірі лісові грунти цінні тим, що утворюються без втручання людини, лише за законами природи. Існує декілька версій їх походження: так, існує версія, що вони з’явилися внаслідок погіршення властивостей чорнозему. Наступна теорія розглядає їх як самостійний тип, що утворився на території широколистих лісів. Крім того, деякі вчені припускають, що вони є поліпшеним типом дерново-глейових і підзолистих ґрунтів.

 Ключові слова: грунти, грунтознавство, сірі лісові грунти, сільське господарство.

Типи сірих лісових грунтів

 Згідно Класифікації грунтів СРСР 1977 року, тип сірих лісових грунтів підрозділяється на три підтипи:

• Світло-сірі лісові: гумусовий горизонт малопотужний - 15-20 см, світло-сірого кольору, як і гумусово-елювіальний, що відрізняється сланцюватою або плитчаста структурою; іллювіальний горизонт добре виражений, дуже щільного складання, горіхуватої структури. Зміст гумусу від 1,5-3% до 5%, в його складі переважають фульвокислоти, що обумовлює кислу реакцію грунтів даного підтипу. У цілому, за морфологічними ознаками і властивостями близькі до дерново-підзолистих грунтів.
• Сірі лісові: дерновий процес виражений сильніше, а підзолистий - слабше, ніж у світло-сірих. Гумусовий горизонт сірого кольору, потужністю 25-30 см, вміст гумусу - від 3-4% до 6-8%, в його складі незначно переважають гумінові кислоти. Грунтовий розчин має кислу реакцію середовища. Елювіально - іллювіальний горизонт може бути не виражений.
• Темно-сірі лісові: серед сірих лісових грунтів виділяється найбільш інтенсивним дерновим процесом і найменш - підзолистим (кремнеземиста присипка не щільна, іноді може взагалі відсутні). Потужність гумусового горизонту - до 40 см, вміст гумусу - від 3,5-4% до 8-9%, гумінові кислоти переважають над фульвокислот. Реакція середовища - слабокисла. Характерна наявність новоутворень кальцію на глибині 120-150 см.

 Виділяють роди:

• Звичайні
• Залишково - карбонатні
• Контактно - луговаті
• З іншим гумусовим горизонтом

 Поділ на види проводиться за:

• глибиною скипання

◊ високовскипаючі (вище 100 см)

◊ глубоковскипаючі (глибше 100 см)

• потужності гумусового горизонту (A ₁ + A ₁ A ₂ )

◊ потужні (> 40 см)

◊ середньоглибокі (40-20 см)

◊ малопотужні (<20 см)

Сільськогосподарське використання

 Сірі лісові грунти активно використовуються в сільському господарстві для вирощування кормових, зернових і плодо-овочевих культур. Для підвищення родючості застосовують систематичне внесення органічних добрив, травосіяння і поступове поглиблення орного шару. У зв'язку зі слабко виражені здатністю сірих лісових грунтів до накопичення нітратів, азотні добрива рекомендується вносити в ранньовесняний період.

 Відрізняються досить високою родючістю і при правильному використанні дають хороші врожаї сільськогосподарських культур. Особливу увагу в зоні сірих лісових грунтів необхідно звернути на заходи по боротьбі з водною ерозією, оскільки вона охопила великі площі орних земель. У деяких провінціях еродовані різною мірою грунту становлять 70-80% площі ріллі. В результаті недостатнього внесення органічних добрив вміст гумусу в орному шарі сірих лісових грунтів зменшується. Для оптимального вмісту гумусу повинні вноситься органічні добрива. Средньорічна доза - 10 т на 1 га ріллі, що досягають використанням гною, торфу, різних органічних компостів, сидератів, соломи та інших органічних матеріалів .. Важливим заходом при землеробському використанні сірих грунтів є вапнування. При вапнуванні нейтралізується надлишкова кислотність сірих лісових грунтів і поліпшується надходження поживних речовин в коріння рослин. Вапно мобілізує фосфати грунту, що призводить до захоплення доступного для рослин фосфору; при внесенні вапна зростає рухливість молібдену, посилюється мікробіологічна діяльність, збільшується рівень розвитку окислювальних процесів, більше утворюється гуматів кальцію, поліпшуються структура грунтів, якість рослинницької продукції Більшість сірих лісових грунтів містить недостатню кількість засвоюваних форм азоту, фосфору і калію, тому застосування мінеральних добрив є потужним фактором підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Істотне значення для підвищення родючості сірих лісових грунтів має регулювання їх водного режиму.

Фізико-хімічні властивості сірих лісових грунтів

Агромеліоративні заходи по збереженню і підвищенню родючості

 Основні заходи: розширення застосування ґрунтозахисних технологій обробітку ґрунту; здійснення заходів щодо попередження забруднення ґрунтів важкими металами, промисловими викидами, пестицидами та іншими агрохімікатами; здійснення державного контролю за проведенням заходів щодо охорони та відтворення родючості ґрунтів; підвищення відповідальності власників землі та землекористувачів за раціональне використання і охорону земель; оптимізація структури посівних площ і сівозмін з метою підвищення продуктивності сільськогосподарських угідь, попередження ерозійних процесів та відтворення родючості ґрунтового покриву; забезпечення підвищення родючості ґрунтів шляхом реалізації програми сприяння розширення вітчизняного виробництва і поставок сільгоспвиробникам мінеральних добрив, засобів захисту рослин та хімічних меліорантів; впровадження контурно-меліоративну організацію території землекористування з урахуванням грунтово-ландшафтних чинників; забезпечення зацікавленості сільгоспвиробників у максимальній біологізації системи підтримки родючості грунтів за рахунок збільшення їх органічного удобрення, розширення посівів багаторічних трав, бобових культур і сидератів, застосування гумусозберігаючих технологій вирощування сільськогосподарських культур в науково-обгрунтованих сівозмінах.

Список використаної літератури

1. Ґрунтознавство з основами геології: [навч.посіб.] / О.Ф.Гнатенко, М.В.Капштик, Л.Р.Петренко, С.В.Вітвицький. К.: Оранта. – 2005. – 648 с

2. Почвоведение [навч.посіб.] / В.Е. Гамаюнов. Херсон – 1997 – 292 с.

3. http://poradu24.com

4. Лабораторний практикум з грунтознавства.: [навч.посіб.] О.В.Сидякіна, Н.І.Драчова, О.Л.Сидоренко. – Херсон: РВЦ Колос, 2012. – 147 с