Норенко Анастасія Миколаївна

Університет митної справи та фінансів

м. Дніпро

 Анотація: причини зменшення населення в Україні.У статті досліджено сучасний стан систем населення в Україні та причини зменшення чисельності населення в державі за період її існування.

 Ключові слова: демографічні зміни, кількість населення, приріст, демографічні наслідки, рівень життя, старіння, рівень смертності.

 У закордонних та вітчизняних наукових публікаціях вважають ,що для того щоб мінімізувати негативні наслідки демографічних змін в Україні, вимагається переосмислення цілей та інструментів політики у всіх сферах.

 До 2050 року чисельність населення в Україні зменшиться на 5,5 мільйонів людей. Такі прогнози роблять в Інституті демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України. Як передає [Дзеркало тижня], своєю чергою, чисельність людей трудоактивного віку (20-59 років) скоротиться на 6,6 млн, тоді як кількість людей у віці 60 років і старше збільшиться на 2,6 млн., а їхня частка в населенні (рівень старіння) зросте до 33%.

 На думку провідного наукового співробітника Інституту Лідії Ткаченко, щоб мінімізувати негативні наслідки демографічних змін, вимагається переосмислення цілей та інструментів політики у всіх сферах. "Ухвалення на державному рівні Національного плану дій з питань старіння, навіть в декларативній формі, стало б підтвердженням розуміння складності цього питання і уваги до становища літніх людей, дало б можливість поставити завдання у якісно новому форматі, в тому числі із залученням громадського сприяння та донорських коштів", - вважає науковець. Раніше повідомлялося, що від початку року кількість населення України скоротилася на 139,6 тис. осіб. Станом на 1 вересня цього року кількість наявного населення становило 42 млн 444 тис. Від початку року в країні народилося 243 862 особи, а померло - 386 505.[1].

 Взаємодія демографічних змін із процесами економічного й соціального розвитку визначається великою кількістю факторів, що зумовлює складність оцінки їх наслідків. Багато демографічних змін, які відбуваються в Україні, мають глобальний характер і тією чи іншою мірою охоплюють більшість країн сучасного світу. Разом із тим існують значні особливості, які теж не можна назвати суто національними. Вони спостерігаються у більшості країн Центральної та Східної Європи, але в Україні проявляються найгостріше, досягаючи пікових значень.

 Перевищення рівня смертності над народжуваністю супроводжує Україну весь період після розпаду СРСР. Затяжна криза перехідного періоду спровокувала зростання смертності та різке зниження народжуваності. Найвищий рівень смертності було зафіксовано у 1995 р., коли очікувана тривалість життя при народженні становила для чоловіків 61,22 року, для жінок — 72,54. Порівняно з 1990 р. показники тривалості життя знизилися на 4,38 і 2,28 року відповідно. Далі ситуація стабілізувалася, але повернутися до рівня 1990-го вдалося лише у 2009–2010 рр., причому одним ривком. У нинішній декаді позитивна динаміка тривалості життя знову уповільнилася, за минулі шість років приріст становив 1,45 року для чоловіків і 0,96 — для жінок.

 Тривалий час головним і практично єдиним фактором старіння населення України слугувало скорочення рівня народжуваності й кількості дітей — так зване постаріння знизу. 

 Аналіз структурних зрушень по укрупнених вікових групах свідчить, що в процесі старіння населення України намітився новий етап: з початку другої декади 2000-х питома вага людей віком 60 років і більше зростає за рахунок зменшення частки поколінь працездатного віку, а не дітей (їх частка стабілізувалася).

 Якщо брати до уваги реалії ринку праці, більш адекватною нижньою межею дорослого й трудоактивного віку слід вважати 20 років, оскільки в більш ранньому віці рівень економічної активності близький до нульового. 

 Таким чином, ми маємо постаріння вже не "знизу" і, звичайно ж, іще не "зверху", тому що динаміка тривалості життя схильна до стагнації. Це постаріння ніби "з середини", і механізм такого постаріння закладений у самій структурі населення.

 На мою думку, реальна можливість – це робота над скороченням передчасної смертності, особливо серед чоловіків. А це, своєю чергою, можна зробити за рахунок кардинального поліпшення ста­­ну здоров’я населення та зміни ставлення до здорового способу життя як такого. Так, українці нібито орієнтовані на західні стандарти життя, ін­дивідуалізм та гедонізм, але та частина відповідних цінностей, що пов’язана зі збереженням власного здоров’я. Тобто Україна має перейти до, так би мовити, цінностей самозбереження як в індивідуальному, так і колективному плані, замість самознищення, як це є нині. До того ж не на словах, а в дійсності. Адже якщо вірити соціологічним дослідженням, то майже в кожного українця на першому місці – власне здоров’я. Але реальні дії середньостатистичного жителя нашої країни діаметрально протилежні.

 Висновки: отже,тут цілий комплекс проблем. З одного боку, через доволі несприятливі соціально-еконо­мічні умови, тобто зовнішні стосовно конкретної людини причини, а з другого – через негативні особливості способу життя більшості українців. Просто безпрецедентно поширені смерті, причини яких полягають у надмірному споживанні алкоголю та інших шкідливих для здоров’я звичках.

 Плюс до цього в нас дуже мала тривалість життя. Останні три роки спостерігається деяке поліпшення у цій царині, та чи буде воно стійким – покаже час. Тож усупереч усталеним стереотипам, не ни­зька народжуваність є головною нашою проблемою, а саме негативні тенденції щодо високої смертності.

 Усе минуле століття стало одним величезним демографічним марнотратством для українського народу. І голодомори, і дві світові , громадянська війни до цьго ще “Війна на сході України”викликали величезну деформацію вікової структури насе­лен­­ня. Гігантських утрат постійно зазнавали середньовікові групи, особли­­во, звичайно, чоловіки пра­­цездатного віку. Через екстремальні умови формувалися потужні демографічні хвилі – чергування різних за чисельні­стю та соціально-демографіч­ним складом поколінь. Це й згодом породжує несприятливе демографічне "відлуння"негативні демоекономічні наслідки.

Література:

1.Ткаченко Л. До 2050 року чисельність населення в Україні зменшиться на 5,5 млн чол /Л. Ткаченко//Провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, кандидат економічних наук/ [Електронний ресурс] –Режим доступу: https://dt.ua/UKRAINE/do-2050-roku-chiselnist-naselennya-v-ukrayini-zmenshitsya-na-5-5-mln-chol-vcheni-259941_.html , httpsHYPERLINK "https://www.unian.ua/society/2238566-naukovtsi-sprognozuvali-znachne-zmenshennya-chiselnosti-naselennya-ukrajini.htm"://HYPERLINK "https://www.unian.ua/society/2238566-naukovtsi-sprognozuvali-znachne-zmenshennya-chiselnosti-naselennya-ukrajini.htm"wwwHYPERLINK "https://www.unian.ua/society/2238566-naukovtsi-sprognozuvali-znachne-zmenshennya-chiselnosti-naselennya-ukrajini.htm".unian.ua/HYPERLINK "https://www.unian.ua/society/2238566-naukovtsi-sprognozuvali-znachne-zmenshennya-chiselnosti-naselennya-ukrajini.htm"societyHYPERLINK "https://www.unian.ua/society/2238566-naukovtsi-sprognozuvali-znachne-zmenshennya-/2238566-naukovtsi-sprognozuvali-znachne-zmenshennya-chiselnosti-naselennya-ukrajini.htm.

2.Ткаченко Л. Три вершники демографічного апокаліпсиса /Л. Ткаченко//Провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, кандидат економічних наук/ Режим доступу: https://dt.ua/macrolevel/tri-vershniki-demografichnogo-apokalipsisa-osnovni-trendi-v-ukrayini-259843_.html

3. Дахно Ф.В./Основні причини високого рівня смертності в Україні/ - К.: ВЕРСО-04 – 2010

4.Володимир Кресін/Український науково-дослідний інститут екологічних проблем (УкрНДІЕП)/Режим доступу: https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/chomu-nas-staie-menshe