УДК 632.51+633.16(477.61)
Гаврилюк Юлія Володимирівна
кандидат сільськогосподарських наук
Луганський національний
університет імені Тараса Шевченка,
м. Старобільськ, Україна
Деркач Артем Віталійович
магістрант
Луганський національний
університет імені Тараса Шевченка,
м. Старобільськ, Україна
Анотація. Проведено дослідження в агрофітоценозах Луганської області напрямлені на виявлення видового складу та рівня шкідливої бур’янів в посівах ячменю ярого. Виявлено 112 видів бур’янів в агрофітоценозах ячменю ярого. Встановлено найбільш шкодо чинні види та обчислено рівні зниження урожаю залежно від кількісної присутності бур’янового компоненту.
Ключові слова: бур’яни, посіви, ячмінь ярий, зерно, шкода.
Ярий ячмінь вирощують в Україні як продовольчу, кормову й технічну культуру. Проте за обсягом вико¬ристання його продукції в народному господарстві він є насамперед однією з цінних зернофуражних культур, частка якої в балансі кон¬центрованих кормів є значною [4].
Сучасні сорти здатні забезпечувати високу й стабільну за роками врожайність. Однак урожай ячменю залишається ще набагато нижчим його біологічних можливостей. Обмежуючим фактором максимального валового збору зерна та його якості є значне забур’янення посівів цієї культури [5].
Оскільки на території Луганської області ячмінь ярий є однією з основних фуражних культур, проблема з забур’яненістю його посівів постає досить гостро, це й спонукало нас до проведення досліджень по вивченню видового складу та шкідливої дії бур’янів на цю культуру.
Польові досліди в агрофітоценозах ячменю ярого проводилися протягом 2017– 2018 рр. на території Луганської області. Обстеження видового складу сегетальних бур’янів і шляхів забур’яненості посівів проводили маршрутно-експедиційним методом або в спеціальних дослідах [7,8]. Видовий склад бур’янів, та рясність вивчали за загальноприйнятими методиками [1,2,3,6].
В агрофітоценозах за участю ярого ячменю було виявлено 112 видів бур’янів з переважаючих ярих видів, зокрема – Fumaria schleicheri, Chenopodium album, Sinapis arvensis, Asperugo procumbens, Avena fatua, Hordeum murinum, Ambrosia artemisifolia, Consolida paniculata, Amaranthus albus, A. retroflexus, Atriplex patula, Polygonum aviculare, Setaria glauca, S. viridis тощо. Дещо меншою мірою траплялися – Lappula patula, Galinsoga parviflora, Taraxacum seratinum тощо.
Серед багаторічників переважали: Coronilla varia, Seneсio Jacoboea, Cichorium intybus, Taraxacum officinale, Euphorbia agrarica, Elytrigia repens, Agropyron pectinatun, C. setosum, C. arvense, Sonchus arvensis, Plantago major тощо.
При забур’яненні посівів ячменю Elytrigia repens у кількості 10 – 20 шт./м2 маса надземної частини рослин ячменю знижувалася на 24 – 28 %, а урожайність на 0,16 – 0,54 т/га.
При змішаному малорічному типі забур’яненості та за наявності в посівах таких бур’янів, як Ambrosia artemisifolia, Chenopodium album, кількістю 10 шт./м2 надземна біомаса ячменю зменшувалася на 20,4 %, а урожайність – на 0,29 т./га. При збільшенні кількості бур’янів у посівах ячменю до 20 шт./м2 втрачалося 0,53 т./га зерна, або 19,6 %, а при 30 шт./м2 – 1,08 ц./га або 40 % відповідно (табл. 1).
Таблиця 1
Втрати врожаю зерна ярого ячменю залежно від рівня забур’яненості посівів різними видами бур’янів (2017-2018 рр.)
|
Кількість бур’янів шт./м2 |
Lactuca tatarica |
Sonchus arvensis |
Еlytrigiа repens |
Chenopodium album |
Аmbrosia аrtemisifolia |
Змішаний тип забур’яненості |
||||||
|
т/га |
% |
т/га |
% |
т/га |
% |
т/га |
% |
т/га |
% |
т/га |
% |
|
|
2,71 |
100 |
2,71 |
100 |
2,71 |
100 |
2,71 |
100 |
2,71 |
100 |
2,71 |
100 |
|
|
10 |
0,69 |
25,5 |
0,45 |
16,6 |
0,16 |
5,9 |
0,04 |
1,5 |
0,12 |
4,4 |
0,29 |
10,7 |
|
20 |
1,07 |
39,5 |
0,93 |
34,3 |
0,54 |
20,0 |
0,22 |
8,1 |
0,34 |
12,5 |
0,53 |
19,6 |
|
30 |
1,58 |
58,3 |
1,47 |
54,2 |
0,85 |
31,2 |
0,57 |
21,0 |
0,66 |
24,4 |
1,08 |
40,0 |
Отже, найвищою шкодочинністю в посівах ярого ячменю відзначалися багаторічні коренепаросткові бур’яни. При наявності в посівах Lactuca tatarica 10 шт./м2 рослин урожайність ячменю знижувався на 25,5 %, 20 шт./м2 – 39,5 %, 30 шт./м2 – 58,3 %. Не менш шкодочинним був Sonchus arvensis при наявності 30 шт./м2 його рослин урожайність зменшувалася на 54,2 % – 1,47т/га. Такі ярі види як Chenopodium album та Аmbrosia аrtemisifoliа мали також високий негативний вплив на урожайність ячменю. При наявності 10 шт./м2 їх рослин, втрати врожаю складали 1,5 %, 4,4 %; 20 шт./м2 – 8,1 %, та 12,5 %; 30 шт./м2 – 21 % та 24,4 % відповідно.
Література
1. Верещагин Л. Н. Атлас травянистых растений / Л. Н. Верещагин. – К. : Юнивест-Маркетинг, 2000. – 352 с.
2. Веселовський І. В. Довідник по бур’янах / І. В. Веселовський, Ю. П. Манько, О. Б. Козубський. – К. : Урожай, 1993. – 208 с.
3. Веселовський І. В. Атлас – визначник бур’янів / І. В. Веселовський, А. К. Лисенко, Ю. Т. Манько. – К. : Урожай, 1988. – 72 с.
4. О. І. Зінченко, В. Н. Салатенко, М. А. Білоножко — К.: Аграрна освіта, 2001. — 591 с.
5. Кирилюк В.П. Забуряненість посівів ячменю ярого залежно від систем основного обробітку ґрунту. Збірник наукових праць ННЦ “Інститут землеробства УААН Вип. 12. – 2010.
6. Определитель высших растений Украины / Под ред. Доброчаевой Д.Н. – К. : Наукова думка, 2000. – 548 с.
7. Фисюнов А. В. Методические рекомендации по учету засоренности посева и почвы в полевых опытах. – Курск, 1983. – 63 с.
8. Фисюнов А. В. Методические рекомендации по учету и картированию засоренности посевов / А. В. Фисюнов, Н. Е. Воробьев, Л. А. Матюха, Ю. В. Литвиненко. – Днепропетровск, 1974. – 71 с.
