Малохатько Єлизавета Володимирівна

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Україна

Дніпро

 Аннотація: 

 У статті розглянуто особливості використання соціальних мереж, а саме платформ Twitter та Facebook, як головних інструментів просування політичного кандидата на прикладі передвиборчої кампанії Дональда Трампа. Проаналізовані та виділені головні характеристики онлайн-просування, стратегії представленості та впливу.  

 Ключові слова: соціальні мережі, Twitter, Facebook, кампанія, політична комунікація, Інтернет, глобалізація, стратегія, виборці. 

 Annotation:

 The article discusses the peculiarities of using social networks, namely the Twitter and Facebook platforms, as the main tools for advancing a political candidate on the example of Donald Trump's election campaign. The main characteristics of online promotion, representation strategies and impact are analyzed and highlighted.

 Keywords: social networks, Twitter, Facebook, campaign, political communication, Internet, globalization, strategy, voters.

 Постановка проблеми. Реалії сьогодення: соціальні мережі стали важливим інструментом політичного впливу. Інтернет має змогу перетворити пропагандистські та політизовані дані на більш персоналізовані й широко розповсюджені. Глобалізація безперечно впливає на сучасну культуру, а одним з найвпливовіших аспектів такого впливу є Інтернет - це інструмент, який сполучає індивідів та ідеї.

 Постає проблема впливу глобалізації на культуру, життя та суспільство. Адже саме глобалізація ідей стала однією із причин успіху передвиборчої кампанії Дональда Трампа, оскільки його здатність швидко та постійно встановлювати зв’язок з американською громадськістю є найважливішою причиною його популярності та остаточного успіху.

 Об’єкт вивчення: стратегія просування через соціальні мережі Twitter та Facebook Дональда Трампа під час передвиборчої кампанії 2016 року. 

 Мета статті: дослідження та виявлення особливостей соціальних мереж як головних інструментів політичної комунікації. 

 Аналіз останніх досліджень та публікацій. Методологією дослідження стали роботи дослідників: Даміра Халлілова, Джона Голдбрега, Діка Морріса, які досліджували політичну комунікацію у соціальних мережах, особливості застосування нових медіа у політичній комунікації, процеси глобалізації.

 Виклад основного матеріалу дослідження. Соціальні мережі, а особливо Twitter, сьогодні використовуються у політичній комунікації як інструмент впливу. Політичні кампанії не стали виключенням, де Інтернет швидко набирає популярності. Незважаючи на успіх, онлайн-присутність політичних кандидатів не має правил. 

 Політична кампанія Дональда Трампа стала справді новаторською за допомогою явища політичного спілкування, де ефективно виробляється дискурс з громадянином. У цьому явищі індивіди самі визначають, які політичні діячі та ідеології вважаються гідними популярності через переважно демократичний процес голосування за допомогою лайків і ретвітів.

 З початку ХХІ століття Інтернет швидко розвивається і стає полем битви для політичної реклами. Під час виборів на пост президента у 2000 році, головний стратег, Дік Морріс, визначив поєднання політики та Інтернету неминучим явищем, заявивши, що Інтернет буде конгресом. Інтернет буде парламентом. Інтернет буде виборами [1].

 У 2016 році  в Америці виросла залежність громадськості від Інтернету та соціальних мереж. Успіх і популярність Трампа багато в чому пояснюється його присутністю в соціальних мережах, особливо Twitter. До 45% бюджету кампанії Трампа за один місяць було присвячено цифровому просуванню та дослідженню [2]. Це фінансування, перш за все, було витрачено на опитування та ідентифікацію виборців, які використовувались для розробки однією з найбільш надійних політичних баз даних в Америці. Інформаційне агентство Bloomberg визначає вартість бази даних виборців Трампа 100 мільйонів доларів, керуючись IT-директором кампанії Трампа, вважаючи, що ця інформація дозволила адміністрації Трампу "володіти майбутнім республіканської партії [4].

 Дональд Трамп постійно залишається присутнім в Інтернеті. Щодня публікуючи кілька твітів, Трамп і його думки постійно "трендуються". Це показує, що для кандидатів дуже важливо мати активну присутність в Інтернеті, а також розробляти кампанії спеціально для соціальних мереж.

 Політичні кампанії Дональда Трампа мають свій власний Facebook-штаб, який "допомагає кампаніям у поширенні своїх повідомлень, збільшенні взаємодії та отримання негайного відгуку про те, як вони працюють". [5] Трамп скористався цим високоефективним сервісом, щоб максимально збільшити свою присутність на Facebook, тоді як кампанія Клінтона не зверталася за допомогою до посадових осіб Facebook, замість цього вона вирішила покладатися на власних експертів із соціальних мереж. Крім того, Трамп не тільки постійно присутній онлайн, він також вміло використовує свою присутність, отримуючи перевагу, більший вплив від інших, більш традиційних кандидатів. 

 Стратегія присутності Дональда Трампа у соціальних мережах [4].: 

• використання соціальних мереж для висвітлення своїх рішень;
• - публічне та особисте звертання до опонентів через соціальні мережі;
• - використання акаунтів у Twitter для фокусування уваги на собі, а не на своїй програмі; 
• - публікація провокаційних твітів чи постів для створення зайвої уваги.

 Дональд Трамп також використовував соціальні мережі для битви зі своїми опонентами, дискредитуючи їх та нападаючи на них у своїх акаунтах в соціальних мережах. У Дональда Трампа було три основних операцій з придушення кандидатів: знизити явку виборців ключових груп Клінтон: білих лібералів, молодих жінок та афроамериканців. Розміщення реклами, яка відтворювала невдоволення прихильників Бенні Сандерса у кандидатурі Гілларі Клінтон, підкреслення історії звинувачень Білла Клінтона у сексуальних домаганнях [3]. Використовуючи Facebook як засіб для поширення свого впливу та затвердження своєї політичної присутності, Трамп зумів досягти набагато більше впливу та популярності, ніж кандидати, які використовували традиційні методи політичної реклами. 

 Висновки. Присутність Трампа, як першого президента, постійно присутнього у Twitter та Facebook стала новаторською ідеєю. Його присутність в соціальних мережах - це навмисна стратегія, де думки та рішення президента неймовірно доступні кожному. Це те, що важливо в політиці в епоху Інтернету, здатність кандидата бути присутнім усюди. Активна онлайн-присутність Трампа є не тільки результатом глобалізації, вона буде формувати і надихати всіх наступних кандидатів розробляти стратегію просування виключно через соціальні мережі. 

Список бібліографічних посилань

1. Dick Morris: The New Prince: Machiavelli Updated for the Twenty-First Century. –  2000.

2. Dick Morris: Rogue Spooks: The Intelligence War on Donald Trump. – 2017.

3. Дамир Халилов “Маркетинг в социальных сетях”. –  Изд. МИФ. –2016. 240 с.

4. Bloomberg: [Электронный ресурс]: Sarah Frier, Jennifer Jacobs // Facebook gives Trump support

5. Jonah Goldberg:  Donald Trump & Bernie Sanders. – America's Populist Backlash. – 2017. –  National Review.