Глупак Зоя Іванівна

Кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри рослинництва

Сумського національного аграрного університету

М. Суми

 

Іванченко Володимир Миколайович

Студент Сумського НАУ

М. Суми

 

Гордієнко Роман Юрійович

Студент Сумського НАУ

 

 Анотація: У результаті проведених досліджень встановлено, що кращі умови для росту і розвитку рослин створювалися за густоти посіву763,9-987,86 тис. шт/га. У середньому за три роки розрахункова врожайність за цієї густоти становила відповідно 3,73-3,56 т/га. Виявлені залежності вказують на перспективність напрямів підвищення урожайності посівів ранньостиглих сортів сої в умовах Сумської області, за рахунок збільшення їх густоти до 900 тис. шт. /га. Саме в цьому діапазоні підтримується рівновага урожайності в посіві, при якій зміна площі живлення рослин (за рахунок їх нерівномірного розміщення або інших факторів) може компенсуватися пропорційним зростанням продуктивності інших рослин.

 Ключові слова: соя, густота посіву, площа живлення, продуктивність рослин, розрахункова урожайність.

 

 В Україні спостерігається значне підвищення інтересу до сої. Цьому сприяє потепління клімату та розвиток ринкових відносин. Україна посіла перше місце в Європі за виробництвом сої, має значні перспективи розширення її посівів. За 2010-2018 рр. в Україні посіви сої стабільно зростали: з 1036 тис. га до 2,2 млн. га, у тому числі в Сумській області – з 52,5 тис. га до 126,8 тис. га [1, 2].

 На сьогодні соя є ринково-привабливою культурою. Економічна сутність великого попиту на сою полягає в тому, що вона за один вегетаційний період синтезує два урожаї білка і жиру (з 1 т сої одержують 700 кг соєвого шроту, що містить 44-48% білка, і 190 кг соєвої олії). За рахунок реалізації соєвої олії практично окупаються прямі витрати на вирощування сої, а соєвий шрот залишається найдешевшим білковим кормовим інгредієнтом. За показником експорту Україна займає 7 місце у світі і суттєво випереджає найближчих конкурентів: Росія відстає на 2,5 млн. тонн; Індія та ЄС — на 2,7 млн. тонн. У Європі з одного гектара в середньому отримують 3-4 тонни, тоді як в Україні — 2 тонни [3,4]. 

 Одним із шляхів збільшення урожайності сої є вибір оптимального рівня загущеності посіву. Актуальним у цьому відношенні є питання норми висіву та передзбиральної густоти рослин, оскільки цей показник визначає рівень урожайності посівів і є одним із основних параметрів, що визначає зональні та сортові особливості технологій вирощування. Встановлення оптимальної площі живлення і ширини міжрядь є дуже важливим питанням технологічного процесу вирощування сої. Для сої це має важливе значення, оскільки вона є світлолюбною культурою, а зміна площі живлення впливає на цілий комплекс морфологічних параметрів рослин та структурних показників посіву [5, 6].

 Метою досліджень було встановлення оптимальної густоти посіву сої шляхом правильного вибору норми висіву, яка б забезпечила оптимальний ріст і розвиток рослин та високу продуктивність. 

 Дослідження з вивчення впливу густоти посіву на продуктивність сої проводилися протягом 2016-2018 рр. на базі навчально-наукового виробничого комплексу Сумського НАУ (робота виконувалася в рамках науково-дослідної тематики кафедри рослинництва, номер державної реєстрації 0115U001054). Грунти дослідних ділянок – чорнозем потужний важко-суглинковий середньо-гумусний на лесовидному суглинку з умістом гумусу шарі 0-30 см 4% (за Тюріним), легкогідролізованого азоту (за Корнфілдом) – 9,0 мг/100 г ґрунту, рухомого фосфору та обмінного калію (за Чириковим) – відповідно 14% і 6,7 мг/100 г ґрунту, рН сольовий 5,64-6,03.

 Об’єктом дослідження був сорт сої ранньостиглої групи Вільшанка Інституту землеробства НААН. Агротехніка була загальноприйнятою для даної зони. Польові та лабораторні досліди проводили за загальноприйнятою в рослинництві методикою польового досліду [7], супроводжувалися спостереженнями, визначеннями, обліками та аналізами.

 Результати досліджень, отримані в модельних дослідах із клиновидним розміщенням рядків, характеризують норму реакції окремих рослин на зміну показників площі живлення в умовах конкретної ґрунтово-кліматичної зони [8]. Модельний дослід дає можливість оцінити густоту рослин від 150,35 тис. шт./га до 2388,29 тис. шт./га. Однак ці дані лише частково характеризують можливі показники урожайності посіву, оскільки ці значення отримуються розрахунковим шляхом. 

 Продуктивність рослин та урожайність посіву сої формується за рахунок окремих складових урожаю, якими є загальна кількість бобів на рослині та кількість насіння у бобі. 

 

Вплив площі живлення на індивідуальну продуктивність рослин сої, 2016-2018 рр. 

Розра-хункова

густота,

тис. шт./га

Площа живлення

1 рослини, см2

Кількість бобів на рослині, шт.

Кількість насіння у бобі, шт.

Насіннєва продук-тивність рослини, шт. насінин

Маса насіння з 1 рослини, г

Розрахун-кова урожайність, т/га

150,35

665,13

34,1

2,14

72,97

14,59

2,19

157,37

635,45

34,6

2,28

78,89

15,77

2,48

165,08

605,77

30,2

2,32

70,06

14,01

2,31

173,58

576,09

29,3

2,27

66,51

13,30

2,30

183,01

546,41

28,5

2,11

60,14

12,02

2,20

193,52

516,73

28

2,04

57,12

11,42

2,21

205,32

487,05

27,6

1,97

54,37

10,87

2,23

218,64

457,38

27,1

1,93

52,30

10,46

2,28

233,81

427,7

26,7

1,85

49,39

9,87

2,30

251,25

398,02

26,1

1,77

46,19

9,23

2,32

271,49

368,34

25,5

1,75

44,62

8,92

2,42

295,28

338,66

25,1

1,69

42,42

8,48

2,50

323,64

308,98

24,6

1,61

39,61

7,92

2,56

358,04

279,3

22,7

1,56

35,41

7,08

2,53

400,6

249,62

21,9

1,56

34,164

6,83

2,73

454,66

219,94

20,5

1,53

31,36

6,27

2,85

525,58

190,27

17,8

1,5

26,70

5,34

2,80

622,72

160,59

17

1,49

25,33

5,06

3,15

763,9

130,91

16,5

1,48

24,42

4,88

3,73

987,86

101,23

12,8

1,41

18,05

3,6096

3,56

1397,63

71,55

7,2

1,4

10,08

2,016

2,81

2388,29

41,87

4,1

1,39

5,70

1,14

2,72

 

НІР0,05

0,04

0,02

0,47

0,31

 

 

  Поведені нами дослідження показали, що найбільш динамічним параметром був показник насіннєвої продуктивності або кількість насіння на 1 рослині. Мінімальне значення цього показника (5,7 шт. насінин) відмічено при площі живлення 41,8 см2 і збільшувалося по мірі загущення посіву до 78,9 шт. насінин. Таке зростання насіннєвої продуктивності відбувалося за рахунок збільшення кількості бобів на рослині (від 4,1 шт. при густоті 2388,29 тис.шт/га до 34,6 шт при густоті 157,37 тис. шт./га), оскільки кількість насінин у бобі змінювалась не суттєво.

 Продуктивність рослин сої сорту Вільшанка в умовах Сумської області залежно від густоти посіву змінюється від 1,14 до 15,77 г. Останнє значення, на наш погляд, відповідає генетичному потенціалу індивідуальної продуктивності в умовах відсутності конкуренції. 

 Аналіз розрахункової урожайності залежно від густоти посіву показав, що кращі умови для росту і розвитку рослин створювалися за густоти посіву763,9-987,86 тис.шт/га. У середньому за три роки розрахункова врожайність за цієї густоти становила відповідно 3,73-3,56 т/га. 

 Виявлені залежності вказують на перспективність напрямів підвищення урожайності посівів ранньостиглих сортів сої, за рахунок збільшення їх густоти до 900 тис. шт. /га. Саме в цьому діапазоні підтримується рівновага урожайності в посіві, при якій зміна площі живлення рослин (за рахунок їх нерівномірного розміщення або інших факторів) може компенсуватися пропорційним зростанням продуктивності інших рослин. 

 

Література

1. Романько А. Ю. Стан вирощування сої в Україні та Сумській області / А.Ю. Романько // – Вісник СНАУ, серія "Агрономія і біологія" 2017 - № 9 (34), С. 57-61. 

2. Маслак О. Привабливість ринку сої [Електронний ресурс] / О. Маслак // Газета «Агробізнес сьогодні». – 2011. – № 18 (217). – Режим доступу : http://agrobusiness.com.ua/component/content/article/32-2011-05-11-22-31-13/637-2011-09-21-10-30-59.html/

3. Шевніков М. Я. Наукові основи вирощування сої в умовах лівобережного Лісостепу України: Монографія / М. Я. Шевніков. – Полтава, 2007. – 208 с.

4. Агробиологические особенности возделывания сои в Украине / Ф.Ф. Адамень, В.А. Вергунов, П.Н. Лазер и др. – К.: Аграрна наука, 2006. – 436 с. 

5. Міленко О. Г. Вплив норм висіву насіння на урожайність сої / О. Г. Міленко // Матеріали науково-практичної конференції професорсько-викладацького складу ПДАА. – Ч. 2. – Полтава. – 2014. – С. 45-46.

6. Бобро М. А. Продуктивність сортів сої різних груп стиглості залежно від норм висіву в східній частині Лісостепу України / М. А. Бобро, Є. М. Огурцов, В. Г. Міхєєв // Вісник ХНАУ (Серія «Рослинництво, селекція і насінництво, плодоовочівництво»). – 2012. – № 2. – С. 30-36.

7. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта / Б.А. Доспехов. – М.: Агропромиздат, 1985. – 351 с. 

8. Nedler J. A. New kids of systematic for spacing experiments / J. A. Nedler // . Biometris. – 1962. – V. 18. – P. 283-307.