Гнаткович Оксана Дмитрівна

доктор економічних наук,

професор кафедри менеджменту і комерційної діяльності

Львівський інститут економіки і туризму,

Україна

 

Назарова Софія Віталіївна

магістр 

Львівський інститут економіки і туризму,

Україна

 

 Анотація. У статті висвітлені сучасні підходи до визначення поняття культурного туризму та загальні тенденції його розвитку. Визначені основні напрямки культурного туризму. Визначено ознаки, за якими проводиться виділення культурного туризму як специфічного сектора в системі туризму. Зазначено, що культурний туризм є наслідком еволюційного процесу та чинником формування соціокультурного середовища. Проаналізовані туристські потоки м.Львова та частку культурно-пізнавального сегменту у них.

 Ключові слова: культурний туризм, культурне різноманіття, культурна спадщина, дестинація, соціокультурне середовище.

 

 Abstract. The article highlights modern approaches to the definition of the concept of cultural tourism and the general tendencies of its development. The basic directions of cultural tourism are determined. The features, which distinguish cultural tourism as a specific sector in the tourism system, are determined. It is noted that cultural tourism is a consequence of the evolutionary process and a factor in the formation of the socio-cultural environment. The tourist streams of Lviv and the share of cultural-cognitive segment in them are analyzed.

 Keywords: cultural tourism, cultural diversity, cultural heritage, destination, socio-cultural environment.

 

 Вступ. Сучасні тенденції розвитку туризму мають позитивний характер. Туристична галузь економіки активно розвивається: зростає кількість туристичних прибуттів у світі загалом і у всіх туристичних макрорегіонах зокрема, створюються нові робочі місця у сфері туризму, і їх кількість постійно зростає, збільшуються прибутки від туризму. Таким чином, туризм у сучасній світовій системі господарювання займає провідні позиції та виступає невід’ємною складовою розвитку світового ринку. 

 Фахівці Всесвітньої туристичної організації визначили п’ять найперспективніших видів туризму у ХХІ столітті: 

1. Круїзи − один із найперспективніших та бурхливо зростаючих видів туризму. Якщо на початку 1980 р. кількість “круїзних” туристів складала 1,5 млн осіб, то нині − 10 млн, і їхня кількість постійно зростає. 
2. Пригодницький туризм − для любителів гострих відчуттів. Постійно зростає попит на сходження на найвищі вершини світу та на екскурсії морськими глибинами. 
3. Культурний туризм − активно розвиватиметься в Європі, Азії, Близькому Сході, відповідно, зросте значення охорони пам’яток культури. 
4. Діловий туризм − набув активного розвитку нині й розвиватиметься і в майбутньому, що пов’язано зі швидкими темпами розвитку світової економіки, поглибленням політичних та економічних зв’язків між державами світу. 
5. Космічний туризм − за даними американських фахівців, забезпечить щорічний дохід у розмірі 10 млрд доларів США [8]. 

 Як бачимо, культурний туризм є тим видом туристичної діяльності, який буде мати попит і в майбутньому. Тому проблемами його розвитку варто займатися комплексно. 

 Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питанням функціонування індустрії культурного туризму протягом останніх років активно приділяли увагу такі вітчизняні вчені як В. Кифяк, М. Кляп, Г. Дроздова, В. Кравців, О. Любіцева, М. Мальська, Ю. Мігущенко, Н. Мікула та ін., які підтверджують, що сьогодні туристична галузь є важливим сегментом формування конкурентоспроможності в Україні на різних рівнях – від регіонального до державного. Але аналіз опублікованих наукових праць виявив певну невисвітленість проблем розвитку культурного туризму, неоднозначність підходів до вивчення туристичної привабливості регіону з точки зору культурно-пізнавальної, формування стратегій розвитку туристичних комплексів. Тому можна вважати, що проблеми розвитку культурного туризму в Україні ще не досліджені достатньо, що визначає рівень їх актуальності. 

 Виклад основного матеріалу. Під терміном «культурний туризм» ми найчастіше розуміємо відвідання історичних, культурних або географічних визначних пам'яток. Мета таких подорожей – ознайомитися з туристичними визначними пам'ятками (пам'ятниками історії, архітектури, мистецтва; природними і етнічними особливостями; сучасним життям народу і т.п.).

 Основними напрямками культурного туризму є:

• знайомство з різноманітними історичними, архітектурними або культурними епохами, відвідування архітектурних пам'яток, музеїв, історичних маршрутів;
• відвідування фестивалів (музичних, театральних, кіно), релігійних свят, бою биків, виставок і т.д .;
• відвідування лекцій, семінарів, курсів наукової мови;
• участь у фольклорних фестивалях [4].

 Культурний туризм має значення для самих туристів (пізнавальне, освітнє, рекреаційне та т.д.) і ефект для тих міст і регіонів, в яких він розвивається. Позитивне значення туризму є очевидним. Перш за все, це – економічна вигода для міст і їх жителів від інвестицій підприємств, оренди будівель, здачі приватних будинків в оренду, від продажу предметів ремесел, промислів і т.д. Другий аспект – це вдосконалення якості життя жителів за рахунок реставрації або реконструкції житлового фонду, поліпшення інфраструктури поселень і територій, вирішення проблему зайнятості мешканців.

 Культурний туризм має справу з двома основними складовими: природною і культурною спадщиною. Сюди можна віднести і спеціальні культурні ландшафти, і пам'ятки архітектури, і музеї різних типів, і історичні міста й поселення, і археологічні розкопки, і ремесла, і свята, і, нарешті, народну кухню. [4]

 Виділення культурного туризму як специфічного сектора в системі туризму проводиться за трьома ознаками:

1. Характер діяльності туриста, що полягає у придбанні нового досвіду і вражень для забезпечення культурної потреби. Ця ознака виробляє концептуальне розходження культурного туризму та інших видів туристичної діяльності.
2. Мотивація туристів, залучених в культурний туризм. Ця ознака характеризує вид попиту туристів у культурному туризмі.
3. Характеристика пропозиції – особливих туристських ресурсів, які залучаються до процесу задоволення попиту в сфері культурного туризму.

 Одним із найбільших центрів культурного туризму в Україні є безперечно місто Львів. Британське видання The Telegraph внесло Львів у рейтинг 12 місць світу, які обов'язково варто відвідати 2018 року. Львів опинився на 5-й сходинці [6]. Британська газета The Independent назвала Львів ідеальним місцем для проведення зимового відпочинку [7]. Також у іншому рейтингу Львів опинився на 2-му місці серед 26-ти європейських міст, де можна комфортно прожити місяць за менше, ніж 600 фунтів стерлінгів. За версією американського видання Business Insider, ще у 2016 році Львів посів перше місце серед найдешевших туристичних міст світу. Під час дослідження порівнювались вартість проживання у готелі, проїзд на таксі, а також харчування на двох. 

 Найчастіше до Львова приїжджають українці, поляки та білоруси. До десятки країн, чиї мешканці полюбляють подорожувати до Львова, входять також Туреччина, Німеччина, США, Литва, Великобританія, Чехія та Канада. У 2017 році Львів відвідали 2,6 млн туристів (з них 1756 тис. перебували у місті більше двох днів), які витратили під час перебування у місті 615 млн євро (табл. 1).

Таблиця 1

Середні витрати за 1 день туриста у м.Львові, євро*

 *Складено за даними Туристичного інформаційного центру м.Львова

 Найпопулярніші туристичні об'єкти міста – це Оперний театр, Ратуша та Високий Замок. А найкращими способами провести час у Львові туристи вважають відвідування ресторанів та кафе, прогулянки та відвідування закладів культури. Проаналізуємо структуру витрат під час перебування у нашому місті туристів та частку у цій структурі, яка припадає на ознайомлення із пам’ятками архітектури, культурними закладами та об’єктами культурної спадщини (табл. 2). 

Таблиця 2

Розподіл витрат у програмі перебування за 1 день туриста у Львові, % (2017 р)* 

 *Складено за даними Туристичного інформаційного центру м.Львова

 Як дізнаємося з таблиці 2, значна частка витрат львівських туристів припадає на екскурсію в Ратушу і на відвідини Високого Замку та Оперного театру, що є свідченням зацікавленості у наших культурних пам'ятках.

 Якщо проаналізувати туристи яких країн є найбільш активними відвідувачами закладів культури у місті Львові, то побачимо, що це – французи, американці, німці, поляки, турки та вітчизняні туристи. Пріоритетними для німців у 2018 році є тури на історичну тематику, для американців – туристичний продукт, що занурює в український колорит та традиції.

 На жаль, відсутня статистика відвідування львівських музеїв. Проте, у 2014 році Інститут соціологічних досліджень провів соціологічне опитування серед туристів міста. За результатами проведеного дослідження, більше половини туристів міста (а саме 60 %) відвідують музеї та галереї. Це вкотре підкреслює особливий статус музеїв у туристичній інфраструктурі Львова.

 Висновок. В умовах глобалізації в культурного туризму як у провідної субгалузі туризму з'являються нові функції. Він розглядається вже не тільки як різновид туристичної діяльності, а й як важливий механізм управління міжкультурним діалогом народів світу, що глобалізується, ефективний спосіб реалізації принципів соціального партнерства на рівні різних суб'єктів взаємодії.

 

Література:

1.Кондакова Л. Туризм по-культурному / Л. Кондакова // Экономические известия. А. Парфіненко ISSN 2078-6441. Вісник львівського університету. Серія географічна. 2013. Випуск 43. Ч. 1. 241 – 2010. – №115(1348). – Режим доступу: http://eizvestia.com/dosug/full/turizm-pokulturnomu.

2. Кузик С. П. Географія туризму: навчальний посібник / С. П. Кузик. – К.: Знання, 2011. – 271 с. 

3. Організація туризму: підручник / І. М. Писаревський, С. О. Погасій, М. М. Поколодна та ін.; за ред. І. М. Писаревського. – Х.: ХНАМГ, 2008. – 541 с.

4. Орлова О. В. Культурний туризм як засіб діалогу культур / О.В. Орлова // Культура і сучасність. – 2009. – № 2. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ Kis/2009_2/19.pdf.

5. Устименко Л. М., Афанасьєв І. Ю. Історія туризму. Навчальний посібник. – К.: Альтерпрес, 2005. – 320 с.

6. https://goo.gl/gsCXPx

7. https://goo.gl/1FSWwX

8. http://www2.unwto.org/ru - Офіційний сайт Всесвітньої туристичної організації.