Єрошкіна Тетяна Василівна

д.м.н.професор

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Україна, м. Дніпро

 

Дерев’янко Дар’я Володимирівна

аспірант

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Україна, м. Дніпро

 

 Анотація: У статті розглядаються, індивідуально-психологічні особливості студентів, котрі мають намір отримати професію лікаря, порівнюючи їх з індивідуально-психологічними якостями студентів-менеджерів.

 Ключові слова: індивідуально–психологічні особливості, темперамент, характер, життєві цінності студентів, рівень емпатії.

 

 Зміст наукової роботи. Вибір професії – один з найважливіших кроків у житті людини, адже те, наскільки професія буде відповідати здібностям і схильностям, настільки ефективно людина буде виконувати необхідні в її професії дії, що значною мірою визначатиме якість життя.

 У звя’зку з цим дуже актуальним є питання взаємозв’язку індивідуальних психологічних особливостей і формування професіоналізму особистості. Для розгляду цього взаємозв’язку необхідна діагностика індивідуально – психологічних характеристик. Вона полягає в тому, щоб визначити, якими схильностями, здібностями володіє людина, яка визначається у виборі професії; спрогнозувати ступінь впливу індивідуально–психологічних якостей на формування особистості як професіонала[1;2].

 Діагностика значущих особистісно–професійних якостей і знання особливостей і закономірностей розвитку людини як індивіда, особистості, суб’єкта діяльності та індивідуальності, є одним з центральних умов ефективної реалізації її потенціалу[4;5].

 Індивідуально–психологічні особливості – неповторна своєрідність психіки кожної людини. Індивідуальні особливості особистості яскраво виявляються в темпераменті, характері та здібностях, а також у пізнавальній, емоційній, вольовій діяльності, потребах та інших процесах.

  Наша робота присвячена дослідженню індивідуально психологічних характеристик студентів медичного профілю. Ми розглядаємо, які індивідуально-психологічні особливості переважають у студентів, котрі мають намір отримати професію лікаря, порівнюємо їх з індивідуально-психологічними якостями студентів-менеджерів. Таким чином, ми, пояснюючи необхідність наявності у студентів певних якостей і виявляючи ступінь їх вираженості, прогнозуємо успішність формування особистостей студентів як професіоналів-лікарів.

 Сфера лікарської діяльності дуже складна і багатогранна, відповідно, і вимоги до неї дуже високі. Дослідження індивідуальних особливостей студентів медичного профілю є необхідною умовою вирішення прикладних завдань щодо оптимізації навчального процесу, підвищення якості освіти, індивідуалізації та диференціації навчання.

 Концептуальна гіпотеза дослідження: існують певні характерні особливості індивідуально-психологічних характеристик студентів медичного профілю.

 Емпіричні гіпотези:

  1. Виходячи з професійної спрямованості можна припустити, що у студентів медичного профілю більш значною мірою виявляються такі цінності як здоров’я, цікава робота, щастя інших, ефективність у справах, чесність, вихованість, старанність, самоконтроль.
  2. Студентам медичного профілю у порівнянні зі студентами - менеджерами більш властива орієнтація на самовдосконалення, відповідальність і спрямованість на справу.
  3. Рівень емпатії у майбутніх лікарів більш високий ніж у студентів – менеджерів.
  4. Студенти, які планують отримати професію лікаря, відносяться переважно до соціального типу особистості, або ж риси соціального типу особистості у них виражені значною мірою.

 Методика „Ціннісні орієнтації” М.Рокича [8].

 Мета даної методики дозволяє виявити систему ціннісних орієнтацій та визначити змістовну сторону спрямованості особистості, що складає основу її відносин до навколишнього світу, до інших людей, до себе самої, основу світогляду і ядро мотивації життєвої активності, основу життєвої концепції та філософії життя.

 М.Рокич розрізняє два класи цінностей:

  • термінальні – переконання у тому, що кінцевою метою індивідуального існування є здобуття права до неї прагнути;
  • інструментальні – переконання у тому, що деякий образ дій чи властивість особистості є кращим у будь-якій ситуації.

 Цей розподіл відповідає традиційному розподілові на цінності-мети і цінності-засоби.

 Респондентові пред’являється два списки цінностей (по 18 у кожнім) на картках. У списках випробуваний привласнює кожній цінності ранговий номер, а картки розкладає в порядку значення. Спочатку пред’являється набір термінальних, а потім набір інструментальних цінностей.

 Методика діагностики спрямованої особистості Б.Басса [8].

 Мета даної методики дозволяє виявити вид спрямованості особистості студентів медичного профілю та здійснити порівняльній аналіз зі студентами менеджерами.

 Складається з 27 пунктів – думок по кожному з яких можливі варіанти відповідей, які відповідають трьом основним видам спрямованості особистості. За допомогою зазначеної методики виявляються наступні спрямованості: спрямованість на себе (Я); спрямованість на спілкування (С); спрямованість на справу, діло (Д).

 Дослідження рівня емпатійних тенденцій І.М.Юсупова [8] .

 Мета даної методики дозволяє виявити рівень емпатії (співпереживання), тобто вміння поставити себе на місце іншої людини і здатності до довільної емоційної чуйності на переживання інших людей. Діагностика проводиться у формі вербального тесту за допомогою бланкової методики у вигляді закритих суджень. У опитувальнику 36 тверджень, по кожному з яких випробуваний повинен оцінити, якою мірою він з ним згоден або не згоден, використовуючи 6 варіантів відповідей. У процесі обробки даних дозволяє виявити п’ять рівнів розвитку емпатії:

  • дуже високий рівень емпатійності;
  • високий рівень емпатійності;
  • нормальний рівень емпатійності;
  • низький рівень емпатійності;
  • дуже низький рівень.

 Дана методика дозволяє не тільки визначити загальний рівень емпатії, але і її рівні в різних областях людського життя. Автор методики класифікує емпатію виходячи з об’єкта, до якого вона спрямована – емпатія з батьками, тваринами, людьми похилого віку, дітьми, героями художніх творів, незнайомими або малознайомими людьми.

 Тест має шкали нещирості, достовірності та психологічного захисту, які дозволяють достовірно оцінити реєстровані показники. Тест має високі показники надійності, валідності та діскрімінатівності.

 У нашій роботі ми поставили за мету вивчити взаємозв’язок індивідуальних психологічних особливостей та формування особистості професіонала. Тому нами було використано опитувальник Дж. Холланда [7] (Додаток Д), який виявляє взаємозв’язок типу особи і сфери професійної діяльності.

 Відповідно до типології особистості американського психолога Дж. Холланда, розрізняють шість психологічних типів людей: реалістичний, інтелектуальний, соціальний, конвенціальний, підприємницький, артистичний. Кожен тип характеризується певними особливостями темпераменту, характеру тощо. У зв’язку з цим певному психологічному типу особистості відповідають професії, за яких людина може сягнути найбільших успіхів. Кожному типу відповідає 14 різних професій. Це врівноважує шкали в кількісному відношенні і дозволяє здійснювати порівняння вираженості того чи іншого типу „всередині” кожного випробуваного.

 У рамках даного дослідження нами було опитано 120 осіб віком від 22 до 25 років, з них 60 студентів медичного профілю за фахом “клінічна лабораторна діагностика” Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара та 60 студентів спеціальності „менеджмент організацій і адміністрування” Дніпропетровського регіонального інституту державного управління національної академії державного управління при Президентові України. 

 Нами проведена діагностика життєвих цінностей студентів за допомогою методики „Ціннісні орієнтації” М. Рокича було виявлено систему ціннісних орієнтацій по 2 класам цінностей: термінальним та інструментальним. Із термінальних цінностей спостерігаються статистично значущі розбіжності лише за цінністю „Щастя інших” (р< 0.05), (студенти медичного профілю у середньому вважають цю цінність більш важливою у порівнянні зі студентами – менеджерами). Із інструментальних спостерігаються статистично значущі розбіжності за цінностями „Незалежність” (р< 0.01) та „Раціоналізм” (р< 0.05) – студенти медичного профілю вважають цю цінність менш важливою у порівнянні зі студентами – менеджерами. У студентів медичного профілю більш значною мірою, ніж у майбутніх менеджерів виявляються такі цінності як здоров’я, цікава робота, щастя інших, ефективність у справах, чесність, вихованість, старанність, самоконтроль хоч статистично ця різниця не підтверджується.

 Аналізуючи отримані дані за методикою дослідження Басса, ми можемо визначити, що більшості випробовуваних студентів медичного профілю (47 %) діагностовано загальну спрямованість особистості на себе та виявлена орієнтація на пряму винагороду і задоволення безвідносно роботи в досягненні власного статусу.

 Варто також відзначити, що великий відсоток (40 %) респондентів виявили загальну спрямованість особистості на справу. Подібні дані характеризують респондентів, як зацікавлених у своїй професії. Виконання своєї роботи для них – це, перш за все, орієнтація на ділову співпрацю, здатність відстоювати в інтересах справи власну думку, яка, в першу чергу, буде корисною для досягнення спільної мети.

 Також є невеликий відсоток випробуваних, для яких на першому місці стоїть загальна спрямованість на спілкування (13 %). Для цієї категорії студентів важливе соціальне схвалення і адекватні взаємини у колективі. Вони прагнуть за будь-яких умов підтримувати відносини з людьми. В їх роботі переважає орієнтація на спільну діяльність, але часто на шкоду виконанню конкретних завдань або наданню щирої допомоги людям, подібне відбувається через зайву спрямованість особистості на спілкування, де головне є соціальне схвалення, залежність від групи, потреба в прихильності і емоційних відносинах з людьми.

 Використання цієї особливості і психокорекція поведінки студентів у напрямку ділової співпраці сприятиме розвитку пізнавальних здібностей, формуванню індивідуальності, покращенню розумової працездатності, зростанню успішності, підвищенню самооцінки.

 Дослідження рівня емпатії тобто вміння поставити себе на місце іншої людини і здатності до довільної емоційної чуйності на переживання інших людей проведено за допомогою методики І.М. Юсупова[8]. З п’яти рівнів розвитку емпатії (дуже високий рівень, високий, нормальний, низький, дуже низький) у студентів медичного профілю рівень емпатії більш високий: 13 % досліджуваних студентів медичного профілю мають високий рівень емпатійності (10 % – у студентів-менеджерів). Переважній кількості досліджуваних студентів обох груп ( по 87 %) властивий нормальний рівень емпатійності. Це свідчить, що у них добре розвинена здатністю до співпереживання, співчуття і прийняття. Низького рівня емпатії не виявлено ні у одного студента-медика ( у студентів менеджерів таких 2%). Спроможність до емпатії стоїть на чолі низки таких індивідуальних особливостей, без котрих жоден студент медичного профілю не зможе стати професіоналом.

 За цією методикою нами було визначено не тільки загальний рівень емпатії, але і її рівні в різних областях людського життя: емпатія з батьками, тваринами, людьми похилого віку, дітьми, героями художніх творів, незнайомими або малознайомими людьми. Аналіз усереднених показників емпатії досліджуваних двох груп показав більший рівень емпатії у майбутніх лікарів однак рівень значущості розбіжностей за критерієм U- Манна-Уітні не має статистично-значущих відмінностей (р >0,05).

 Визначення індивідуально-психологічних характеристик та виявлення взаємозв’язку типа особистості і сфери майбутньої професійної діяльності досліджено за допомогою опитувальника Дж. Холланда. Розрізняють шість психологічних типів людей: реалістичний, інтелектуальний, соціальний, конвенціальний, підприємницький, артистичний. Певному психологічному типу особистості відповідають професії, за яких людина може сягнути найбільших успіхів. У 63 % досліджуваних студентів, які планують отримати професію лікаря, соціальний тип особистості з властивими йому якостями (виразністю соціальних умінь, незалежністю від оточуючих, успішним пристосуванням до обставин, емоційністю і чутливістю, вираженими вербальними здібностями, в значній мірі вираженою здатністю до співпереживання і співчуття) або переважає, або виражений у значній мірі. За результатами статистичного аналізу встановлено, що студенти медичного профілю у середньому мають більш високі показники за шкалою „Інтелектуальний” тип особистості у порівнянні зі студентами – менеджерами (р< 0.05). Отже, можна сказати, що наше припущення щодо наявності зв’язку між вибором професії лікаря і віднесенням к соціальному типу особистості у певної міри виправдано та відзначено нами у дослідженні. Ця тенденція взаємозв’язку типу особистості і сфери професійної діяльності у контексті впливу схильності до соціального типу особистості на формування професіоналізму студентів, які планують здобути професію лікаря, представляє теоретичну і практичну значущість.

 Таким чином висунута нами концептуальна гіпотеза підтверджена повністю, а саме – існують певні характерні особливості в індивідуально-психологічних характеристиках студентів медичного профілю.

 Підтверджені також усі чотири емпіричні гіпотези. Отримані вагомі наукові результати щодо особливостей індивідуально-психологічних характеристик студентів медичного профілю.

 

Література:

1. Акопов Г.В. Социальная психология образования. М.; Московский психолого-социальный институт. Изв-во. „Флінта”, 2000.- 296с. 

2. Бодров А.В. Діагностика й прогнозування професійної мотивації у процесі психологічного відбору.//А. В. Бодров // Психологічний журнал. 2003. №1.C.73-81.

3. Гуревич П.С. Психология личности. - Р-на\Д: Юнити-Дана, 2009. – 560с.

4. Ермолаева Е.П. Психология социальной реализации профессионала. - М.: Інст-та РАН, 2008. - 352 с.

5. Ильин Е.П. Дифференциальная психология профессиональной деятельности. - СПб.: Питер, 2008. - 432 с.

6. Общая психология и психология личности / Под ред. А.А.Реана, - М.: АСТ-Москва, 2009. - 640 с.

7. Опитувальник професійних переваг (ОПП): модифікована методика Дж. Холланда / http://www.azps.ru/tests/h1.htm

8. Психологія: схеми, опорні конспекти, методики. М.С.Кирильчук, В.М. Крайнюк, В.М. Марченко.- К., „Ніка-Центр”, 2005. - 385 с.