Ємець Наталія Олександрівна

Студентка 1 курсу магістратури

факультету іноземних мов

Вінницького державного педагогічного університету 

імені М. Коцюбинського

(Вінниця)

 Анотація. Стаття присвячена аналізу трьох основних сучасних моделей навчання. У статті приділяється увага тлумаченню значення термінів "пасивна", "активна" та "інтерактивна модель навчання". Автор розкриває позитивні та негативні сторони даних технологій навчання, які використовуються у сучасних навчальних закладах. Обґрунтовується ефективна модель навчання.

 Ключові слова: пасивна, активна, інтерактивна моделі навчання, розвиток особистості.

 Summary. In the article three main modern teaching models are considered. Much attention is given to explaining the meaning of the terms 'passive', 'active' and 'interactive teaching technologies'. The article gives a detailed analysis of advantages and disadvantages of these teaching models, used in the modern schools. An effective teaching model is justified. 

 Key words: passive, active, interactive teaching models, person development.

 Сучасний освітній простір характеризується новою парадигмою освіти. В її підґрунті лежать індивідуалізація і диференціація освіти, варіативність та альтернативність освітніх систем, прогностичність та адаптованість до змінних умов соціально-економічного середовища, інтересів і здібностей тих, хто навчається. Відповідно до даної парадигми освіта повинна сприяти розвитку людини у процесі розвиваючого способу життя, будуватись на діагностиці розвитку особистості. Метою нашої статті є аналіз різних моделей навчання та виокремлення тієї, яка б задовольнила потреби сучасного суспільства.

 Дослідники розглядають такі моделі навчання: пасивна, активна та інтерактивна [4]. Охарактеризуємо кожну з них. 

 Роль учня в пасивній моделі навчання – бути об’єктом навчання, тобто він повинен лише слухати і дивитися. Таку модель навчання також називають «jug and mug» [8]. На початку ХХ освіта в більшості навчальних закладів базувалася на технології «jug and mug». Вчитель виступає експертом в певній галузі, оброблену інформацію він повинен передати своїм учням, яку вони сприймають, запам’ятовують та можуть відтворити. На екзамені відбувається перевірка вивченого матеріалу. Як зазначає А. Веерасінге, дана модель навчання є неефективною і має багато недоліків. По-перше, студенти, які навчалися за такою технологією і були навчені лише зазубрювати інформацію, є неготовими до вирішення складних незвичних завдань на роботі. Пасивна роль не дає змоги бути творчим та проявляти свої креатині здібності. По-друге, учні бояться роботи помилки, що знижує рівень самоаналізу і самовиховання, що є важливими аспектами особистісного розвитку [8]. Такої ж думки притримується Дж. Скрівенер, який вважає такі методи є неефективними, адже студенти повинні мати змогу спілкуватися між собою, виконувати певні завдання, а також отримувати оцінювання та коментарі, як покращити роботу [7]. Проте Д. Керролл стверджує, що метод 'chalk and talk' чи 'jug and mug' стає досить ефективним засобом навчання, якщо використовувати технології на уроці, такі як смартборд чи планшети [6].

 В активній моделі навчання учень виступає суб'єктом навчання. Завдання, які стимулюють пізнавальну активність і самостійність учнів, є домінуючими в такій моделі навчання. В. Матвійчук вказує, що основними методами є самостійна робота, запитання від студента до викладача і навпаки, що розвивають творче мислення, проблемні та творчі завдання [4]. Визначимо слабкі і сильні сторони активної моделі навчання. До переваг відносимо таке:

• інформацію може сприйняти одночасно велика кількість людей;
• відсоток засвоєння інформації студентами є досить високим, порівняно з пасивною моделлю навчання;
• високий рівень інформації (проблемний метод);
• все залежить від майстерності педагога;
• викладач має змогу контролювати рівень засвоєння знань.

 Існують також недоліки такої моделі:

• спілкування відбувається лиш між викладачем та студентом;
• такий спосіб використовують тільки для опитування;
• учень відчуває напругу "спитає-не спитає";
• не всі студенти можуть бут опитаними за урок [3, с. 5].

 Назва інтерактивної моделі походить від слів inter (взаємний), act (діяти). Процес навчання здійснюється в умовах постійної, активної взаємодії всіх учнів. Відомо, що термін "інтерактивна педагогіка" був введений Г. Фріцом [3, с. 6]. Основна кількість методичних інновацій на сьогоднішній день є пов’язаними із використанням інтерактивних технологій навчання. Семантичне значення слова інтерактивний походить від англійського слова «interact», де «inter» – взаємний, «act» – діяти. Інтерактивний – процес навчання, під час якого відбувається постійна та активна взаємодія усіх учасників процесу. Отже, інтерактивне навчання – це діалогове навчання, у ході якого здійснюється взаємообмін інформацією між викладачем та студентом. Таким чином, інтерактивний – здатний до взаємодії, діалогу. Інтерактивне навчання – це специфічна форма організації пізнавальної діяльності, яка має передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність [3, с.9].

 Відповідно до О. Кустовської "лише десять відсотків студентів можуть добре сприймати інформацію за допомогою навчання традиційними методами. Інші дев'яносто відсотків також можуть вивчити матеріал, проте іншим способом – завдяки діалогу, виконанню певних дій чи творчих завдань" [1, с. 54]. Результати даних досліджень підтверджують думку, що необхідно переходити від традиційних форм навчання до інтерактивних. Основна ціль традиційного навчання є повне засвоєння інформації учнем. Проте, головна мета інтерактивних технологій – це взаємонавчання, тобто "колективне дослідження конкретного питання та способи його ефективного вирішення" [1, с. 55]. Учасники уроку аналізують проблему, синтезують інформацію, яка вже є відомою, проводять дискусію та відповідають на задане питання.

 На думку А. Мудрак призначення інтеракцій - стимуляція природної активності студентів:

• розумової (інтенсивність мислення, генерування ідей, висловлювання припущень, проектування, моделювання, конструювання, дослідження тощо, творча уява, зосередженість, увага, спостережливість, аналітико-синтезуючі операції); емоційної (емоційна напруга, переживання);
• соціальної (імітація виконання соціальних ролей, обмін думками, ставлення, судження тощо);
• фізичної (напруження, практична діяльність, рухливість).

 При цьому дослідниця дала визначення, що "активність розуміється як енергійна, підсилена (інтенсивна) діяльність, діяльнісна участь, діяльнісний стан" [5].

 Саме завдяки поєднанню всіх видів природної активності веде до покращення результатів при вивченні нового матеріалу на уроці.

 Виділимо основні характеристики інтерактивного навчання:

• навчальний процес відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх учнів;
• це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), коли учень і викладач є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання;
• організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на підставі аналізу обставин та провідної ситуації;
• інтерактивне навчання ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь у спілкуванні, виробленню цінностей, створенню атмосфери співпраці, взаємодії;
• це навчання виявляє лідерські риси, проте охоплює як домінування одного учасника навчального процесу над іншими, так і однієї думки над іншою [2, с.26].

 Проте існують і недоліки у даній моделі. Перш за все, на вивчення певної інформації потрібен значний час. Також, необхідно створити інший підхід в оцінюванні знань студентів. Найбільшим недоліком є те, що відсутні розробки в організації занять за інтерактивними технологіями.

 Отже, проаналізувавши різні моделі навчання, ми можемо стверджувати, що інтерактивна модель навчання є найбільш ефективною у сучасному світі, щоб покращити рівень засвоєння інформації, підвищити пізнавальний інтерес до вивчення чогось нового, для створення атмосфери, де учень може взаємодіяти з однокласними, а також виходити з своєї "зони комфорту", щоб відкрити щось нове.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

1. Кустовська О. Interactive Learning: Advantages and Disadvantages / O. Кустовська. // Землеустрій, кадастр і моніторинг земель. – 2016. – №4. – С. 53–58.

2. П’ятакова Г. Технологія інтерактивного навчання у вищій школі. Навчально-методичний посібник для студентів вищої школи / Г. П’ятакова. – Львів, 2008. – 116 с.

3. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання / О. І. Пометун. - К.: А.С.К., 2004. - 192 с.

4. Матвійчук В. М. Педагогічні умови використання інтерактивного навчання студентів ВНЗ [Електронний ресурс] / В. М. Матвійчук – Режим доступу до ресурсу: file:///C:/Users/Downloads/Znpkhist_2009_1_29.pdf.

5. Мудрак М. А. Інтерактивні технології навчання як засіб формування творчих здібностей студента [Електронний ресурс] / М. А. Мудрак – Режим доступу до ресурсу: elibrary.kubg.edu.ua/508/1/Pavlyuk_R_NMIV_FLMD_PI.pdf.

6. Carroll D. Using Technology to Improve the Traditional Chalk and Talk Lecture [Електронний ресурс] / Douglas R. Carroll. – 2006. – Режим доступу до ресурсу: https://www.asee.org/documents/sections/midwest/2006/Using Technology to Improve the Traditional Chalk and Talk.pdf.

7. Scrivener J. Learning Teaching: A guidebook for English Language teachers [Електронний ресурс] / J. Scrivener // Macmillan. London. - 2005. - Режим доступу до ресурсу: http://www.tesol.brawnblog.com/HUFS-TESOL/Methods/learning_teaching.pdf 

8. Weerasinge Asoka. The-jug-and-mug-education [Електронний ресурс] / Asoka Weerasinge // The Island Editorial. – 2008. – Режим доступу до ресурсу: http://pdfs.island.lk/2008/12/18/p6.pdf.