Зарецька Лілія Миколаївна

Харківський державний університет харчування та торгівлі,

Україна, м. Харків

  АНОТАЦІЯ. в відбувається процес реформування соціально-економічної сфери, що відбувається в Україні на сучасному етапі, вимагає поєднання зусиль держави, комерційного сектору і громадянського суспільства для успішного їх завершення. Залучення інститутів громадянського суспільства до функціонування і трансформації господарської системи змістовно розкриває його рух в напрямку інклюзивності економічних і політичних інститутів. Питання становлення та функціонування громадянського суспільства, виявлення його ролі на сучасному етапі перебуває в центрі уваги і актуалізує необхідність його дослідження.

 В статті доведено, що розвиток інформаційно-комунікаційних технологій створив нові умови для соціально-економічних, міжособистих зв’язків і стрімкого розширення соціальних мереж нового типу, які стають певною мірою інформаційним відбитком громадянської активності. Завдяки своїм унікальним можливостям Інтернет став головним комунікативним майданчиком громадянських ініціатив. Трансформація громадянського суспільства внаслідок впливу на нього Інтернет-технологій дає можливість трактувати його як «електронне громадянське суспільство». Доведено, що нові комунікаційні можливості в мережевому суспільстві підривають основи формалізованого інститутогенезу. Розкрито вплив інтернет-мереж, інформаційних і банківських технологій на виникнення нових організаційних форм економічної діяльності акторів громадянського суспільства на прикладі фрілансу. Проаналізовано стан та перспективи розвитку фрілансу в Україні.

  Ключові слова: громадянське суспільство, Інтернет-технології, соціальні мережі, фріланс.

  Постановка проблеми. В Україні продовжується процес всеохоплюючих реформ в економічній і соціальній сферах. Визначне місце в їх реалізації належить громадянському суспільстві. 

  З метою прискорення й координації реформаційних процесів було розроблено й затверджено Стратегію сталого розвитку «Україна – 2020», яка увібрала в себе цілу низку громадських ініціатив та пропозицій. У зазначеній Стратегії громадянському суспільству надано статус рівноправного партнера з державою та бізнесом у проведенні реформ. Процес розвитку форм залучення громадянського суспільства до функціонування і трансформації господарської системи змістовно розкриває його рух в напрямку інклюзивності економічних і політичних інститутів. За таких умов актуалізується проблематика дослідження громадянського суспільства в сучасних умовах.

  Громадянське суспільство є самостійною сферою, що існує поряд з державою, але незалежно і окремо від неї, в якому реалізуються повсякденні інтереси громадян чи їх об’єднань, охоплює соціально-організовані структури, які функціонують на основі розвинених економічних, політичних та духовних відносин й, взаємодіючи з державою (або вступаючи з нею в суперечність), забезпечують узгодження різноманітних інтересів людей, реалізацію громадянських прав і свобод [1, с. 6].

 Громадянське суспільство є складно структурованою плюралістичною системою, яка представлена «об’єднаннями громадян, які формуються добровільно для представлення і захисту інтересів певної групи членів суспільства» [2, с. 234].

  На сучасному етапі відбувається ускладнення, диференціація структури громадянського суспільства, що пов’язано, насамперед, з розвитком інформаційно-комунікаційних технологій, які створюють нові умови для соціально-економічних, міжособистих зв’язків і стрімкого розширення соціальних мереж нового типу, які стають певною мірою інформаційним відбитком громадянської активності, оскільки саме цей канал комунікації використовується для поширення ідей, об’єднання однодумців у спільноти (як віртуальні, так і реальні), організації заходів, координації зусиль. 

  Мережева складова громадянського суспільства є основою для формування індивідуального (приватного) соціального капіталу. Оскільки з економічної точки зору соціальний капітал знижує трансакційні витрати дотримання домовленостей, підтримки контрактів, дозволяє пролонгувати горизонт прогнозування тощо, розвиток громадянського суспільства еквівалентний нагромадженню соціального капіталу. Приріст останнього здійснюється автоматично як наслідок зовнішнього ефекту розвитку громадянського суспільства. 

  Соціальний капітал є основним продуктом, що забезпечує вплив громадянського суспільства на інші сфери суспільного життя. Наявність соціального капіталу також є основним чинником зміни форми та внутрішньої активності соціальних мереж, каталізатором комунікаційних процесів усередині мережевих об’єднань і індикатором міри індивідуальної участі людей у горизонтальних мережевих відносинах.

 З точки зору інтересів громадської комунікації особливе місце в них займає Інтернет. Завдяки своїм унікальним можливостям – подолання географічної дистанції, расових, вікових, гендерних перешкод, Інтернет стає головним комунікативним майданчиком громадянських ініціатив, незалежно від сфери діяльності. Інтернет трансформує громадянське суспільство в нову модель, яка породжена мережевою активністю користувачів. «Сучасне громадянське суспільство постає вже не просто як сукупність громадянських ініціатив, відокремлене від держави, а як величезна система інтернет-комунікацій: по-перше, горизонтального рівня – між громадянами та їх добровільними об’єднаннями та, по-друге, – вертикального рівня – між громадянами та їх добровільними об’єднаннями, з одного боку, та державними органами – з іншого» [3, с. 177].

  Дослідники Мухіна М.О., Трима К.А. вважають, що трансформація громадянського суспільства внаслідок впливу на нього Інтернет-технологій дає можливість трактувати його як «електронне громадянське суспільство» – сукупність і система недержавних та некомерційних громадських інститутів, об’єднань і окремих інтернет-користувачів, що діють у віртуальному просторі на принципах самоорганізації і самоврядування. Ознаки традиційного громадянського суспільства і «електронного» схожі, але відмінність полягає в тому, що в першому акторами є незалежні громадяни і їх об’єднання, а в «електронному» – інтернет-користувачі та «мережеві об'єднання» [3, с. 177].

  Соціальні мережі є унікальною платформою для консолідації різних груп суб’єктів на основі спільності їх інтересів, при цьому в результаті комунікативної взаємодії виникає масштабний синергетичний ефект. Нові комунікаційні можливості в мережевому суспільстві підривають основи формалізованого інститутогенезу. Соціальні мережі характеризуються не механічною чіткістю роботи інституцій, а їх гнучкістю і оперативністю (створення і реорганізація) в залежності від появи нових інтересів індивідів, відсутністю кордонів для взаємодії, що відображається на організаційних формах і силі об’єднань – виникають альтернативні організації, змінюється конкурентні обставини, постійні соціальні об’єднання втрачають актуальність. 

  Слід зазначити, що згідно норм українського законодавства такі інституції не мають юридичних прав традиційної недержавної організації і не можуть вважатись суб’єктами економічного і політичного процесу. Становлення і розвиток громадянського суспільства в Україні вимагає реформування правових норм, відповідно сучасним реаліям. 

  Розвиток інтернет-мереж і відповідних інформаційних і банківських технологій створили простір для появи нових організаційних форм економічної діяльності акторів громадянського суспільства. Прикладом може бути фріланс – це механізм, сутність якого полягає в тому, що приватна особа чи фірма наймає для виконання певної роботи фріла́нсера (англ. freelancer) – вільного робітника для виконання певного завдання без зарахування до штату фірми. 

  На сьогодні в інтернеті сформувалась стійка група фрілансерів, які працюють і заробляють гроші віддалено від офісу фірми-замовника. Найбільшого поширення фріланс отримав в таких сферах, як журналістика, юриспруденція, комп’ютерне програмування, архітектура, дизайн (реклама, веб-дизайн, дизайн інтер’єра тощо), переклади, різного роду експертна і консультаційна діяльність тощо. Фріланс має свої переваги та недоліки. 

Табл. 1 Переваги та недоліки фрілансу

  Для України 2016 рік був особливим для розвитку ринку фрілансу оскільки було прийнято закон №4496, який відмінив адміністративні бар’єри для експорту послуг і значно спростив легальну процедуру ведення бізнесу для фріланс-підприємців і фактично легалізував фріланс як діяльність [4].

  Ринок фрілансу в Україні динамічно почав розвиватись з 2006 р. За період з 2006 – 2011 рр. фрілансери заробили 38 млн. дол., з 2012 по 2017 рр. – 262 млн дол. Дані свідчать про перспективи розвитку внутрішнього ринку фрілансу в Україні. Стримуючим фактором в цьому процесі є відносно низька платоспроможність середнього українського замовника [5].

 Таким чином, інформаційно-комунікаційні технології чинять суттєвий вплив на зміст і структуру сучасного громадянського суспільства і значно розширюють його можливості в здійсненні соціально-економічних перетворень. 

Література:

1. Чувардинський О.Г. Громадянське суспільство в Україні: становлення, функціонування, перспективи розвитку: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. політ. наук спец. 23.00.02 / О.Г. Чувардинський Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. – Л. 2008. – 31 с. 

2. Мерник А. Громадянське суспільство як інституційна система / А. Мерник // Вісник Академії правових наук України – № 4. – 2011. – С. 231 –239.

3. Мухіна М.О., Трима К.А. Концептуальні підходи до визначення поняття громадянського суспільства / М.О.Мухіна, К.А. Трима // Молодий вчений – № 2 (17). – 2015. – С. 176 – 178.

4. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення адміністративних бар'єрів для експорту послуг» – 2016. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. zakon.rada.gov.ua/go/1451-19

5. Божкова К. Как изменился фриланс в Украине за 5 лет: конкуренция специальности рейты. – 2017. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://ain.ua.