Осін Руслан Анатолійович,

кандидат технічних наук, доцент,

Центральноукраїнський національний технічний університет

Україна, м. Кропивницький

 

Мезенцева Оксана Миколаївна,

Центральноукраїнський національний технічний університет

Україна, м. Кропивницький

 

  Анотація: Здійснено аналіз виникнення надзвичайних ситуацій та їх наслідків в Україні та регіонах, запропоновано порядок оцінки ризику виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і  природного характеру та можливості щодо мінімізації їх наслідків. 

  Ключові слова: аналіз надзвичайних ситуацій, оцінка ризику, надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, фінансування заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій

 

  Кількість надзвичайних ситуацій (далі – НС) техногенного та природного характеру в Україні останні декілька років залишається практично незмінною, а от кількість постраждалих в них постійно зростає. Така вкрай небезпечна ситуація вказує на необхідність комплексного аналізу загроз техногенній та природній безпеці, зокрема в регіональному вимірі, а на його основі – розробки заходів щодо запобігання та попередження виникнення НС, зменшення можливих людських та матеріальних втрат.

  Метою статті є аналіз та оцінка ризику виникнення НС техногенного та природного характеру в регіонах України.

  У проголошеній в Україні стратегії забезпечення безпеки людини, суспільства та держави пріоритетним завданням визначено запобігання виникненню НС. Виконання цього завдання вимагає прийняття науково-обґрунтованих управлінських рішень, спрямованих на запобігання НС, планування заходів щодо зниження ризиків виникнення НС та мінімізації можливих наслідків [1, с. 52]. Тому здійснення комплексної оцінки техногенної і природної безпеки держави, окремих її регіонів має важливе значення.

  Проведений аналіз наукових джерел показав, що існує багато підходів до оцінки небезпек НС та ризику їх виникнення. Так, Г. Хміль [1] пропонує визначення комплексної оцінки техногенної та природної безпеки в регіональному вимірі на основі методів системного аналізу та інтегральних показників ризику. Проведені нею дослідження показали, що кількісна порівняльна оцінка техногенної та природної безпеки регіонів необхідна для управління безпекою населення шляхом видачі рекомендацій щодо оптимального розподілу матеріальних і фінансових ресурсів між регіонами на запобігання НС та зниження ризиків їх виникнення при розробці державних і регіональних програм, спрямованих на підвищення безпеки населення в найбільш уразливих регіонах. Г.В. Іванець [2] здійснив аналіз основних факторів, які, на його думку, впливають на стан небезпеки виникнення НС та зазначив, що порівняльні оцінки небезпечних факторів різних регіонів України суттєво різняться, що зумовлено розвитком їхнього промислового комплексу, природно-ресурсним потенціалом, екологічною і соціальною ситуацією. П. Г. Бєловим [3] розроблені показники оцінки стану небезпеки території та зроблена спроба її розподілу у відповідності декільком рівням небезпек окремо для НС техногенного та природного характеру. Регіональні особливості, які впливають на стан техногенної та природної безпеки, ризик виникнення НС досліджені недостатньо, а тому потребують подальшого аналізу. 

  Аналіз динаміки НС і стану природної та техногенної безпеки в Україні [4] показав, що в цілому кількість НС має тенденцію до зниження (рис.1), зокрема у 2016 р. зареєстровано найменшу кількість загиблих у НС та найменшу кількість НС техногенного характеру за період спостережень (1997–2016 рр.). Стала тенденція до зменшення кількості НС техногенного характеру спостерігається з 1999 р. (з 261 НС до 56 НС у 2016 р.), а зменшення кількості загиблих – з 2007 р. (з 622 осіб до 183 – у 2016 р.). Кількість же постраждалих у 2016 р. навпаки зросла з 962 до1856 осіб, що на 51,8% більше ніж у 2015 р.

 

 Рис. 1 Динаміка виникнення надзвичайних ситуацій на території України упродовж 1997-2016 років [4, с. 244]

  Незважаючи на зменшення у 2016 р. кількості НС державного рівня та тенденцію до зниження рівня техногенної та природної небезпеки, рівні ризиків виникнення НС природного та техногенного характеру і ризиків збитків від них залишаються практично незмінними та досить високими для більшості регіонів України.

  Кожному регіону властиві свої техногенні та природні загрози, які потрібно своєчасно виявляти, аналізувати та оцінювати ступінь їх небезпеки для населення та територій. Звертаючись до статистичних даних, наведених ДСНС України [4, с. 245], кількісний розподіл НС за регіонами, що сталися протягом 2015-2016 рр., має наступний вигляд (табл. 1).

Таблиця 1

Розподіл кількості надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за регіонами України

 

*кількість НС без врахування територіального розподілу НС (окремі НС мали територіальне поширення на декілька регіонів України).

 

  У регіональному розрізі найбільшу кількість НС техногенного та природного характеру упродовж 2016 р. зафіксовано в Одеській (13 НС), Волинській, Миколаївській та Полтавській областях (по 10 НС), а також Житомирській і Чернігівській областях (по 8 НС), по 7 НС зареєстровано у Дніпропетровській, Сумській, Чернівецькій областях та у м. Києві.

  На території Донецької, Закарпатської, Кіровоградської, Рівненської та Харківської областей зареєстровано по 6 НС, у Івано-Франківській, Київській, Львівській та Херсонській областях – по 5 НС. У Вінницькій, Луганській та Хмельницькій областях виникло по 4 НС, у решті регіонів України зареєстровано по 1-3 НС.

  Найбільшу кількість загиблих у НС (31 особа, з них 18 дітей) зареєстровано у Одеській області, переважно унаслідок пожеж у будівлях житлового призначення, нещасних випадків на воді, та через несприятливі погодні умови, а також (21 особа, з них 1 дитина) у Київській області, переважна більшість з яких (17 осіб) загинули внаслідок НС, пов’язаної із пожежею у житловому будинку, в якому було організовано тимчасове проживання осіб похилого віку.

  При аналізі НС та оцінці ризику їх виникнення важливим завданням є виявлення тенденцій їх виникнення та розвитку у перспективі. Такі дослідження необхідно проводити з метою виявлення тих регіонів (територій) України, які найбільш уразливі до впливу небезпечних чинників НС. Регіони, що потрапляють у «червону» зону небезпеки повинні отримувати від держави більше своєчасної фінансової, матеріальної, технічної допомоги, аніж регіони, які мають нижчий ступінь ризику виникнення НС. В реальному житті регіони, які кожного року потерпають від повеней, затоплень, наприклад, західні регіони України, виявляються неготовими прийняти на себе тягар ліквідації наслідків НС у зв’язку з нестачею необхідних сил та засобів. Також це стосується і техногенних НС, зокрема пожеж, які складають найбільшу вагу серед таких НС. 

  З метою оцінки ризику виникнення НС в регіоні необхідно здійснити ряд заходів, а саме: 1. Створення бази даних про регіон, яка буде містити інформацію про його географію, метеорологію, топологію, інфраструктуру, розподіл населення і демографію, розташування промислових та інших потенційно небезпечних об'єктів, основні транспортні потоки, сховища, промислові та побутові відходи тощо. 2. Ідентифікація та інвентаризація небезпечних видів господарської діяльності та ступінь їх небезпеки для регіону. 3. Кількісна оцінка ризику НС техногенного характеру для навколишнього середовища і здоров'я населення, яка включає: кількісний аналіз впливу небезпек упродовж всього терміну експлуатації потенційно небезпечного об’єкта  з урахуванням ризику виникнення аварійних викидів небезпечних речовин; аналіз впливу небезпечних відходів; аналіз ризику під час транспортування небезпечних речовин. 4. Аналіз інфраструктури та організації систем забезпечення безпеки, який включає: аналіз і планування дій у разі НС з урахуванням взаємодії різних служб з органами державного управління і контролю, а також з представниками громадськості і населенням; аналіз систем і служб цивільного захисту, зокрема пожежної безпеки підприємств, об'єктів підвищеної небезпеки, систем транспортування енергії та енергоносіїв; аналіз структури контролю якості довкілля регіону; експертизу і аналіз законодавчих і нормативних документів. 5. Розробка і обґрунтування стратегій та оперативних планів дій, покликаних ефективно реалізовувати рішення у сфері безпеки і гарантування досягнення визначеної мети. 6. Формулювання інтегральних стратегій управління і розроблення оперативних дій, яке включає в себе оптимізацію витрат на забезпечення промислової безпеки; певну черговість здійснення організаційних заходів щодо підвищення сталості функціонування і зниження екологічного ризику під час нормальної експлуатації об'єктів регіону, а також у НС. Система управління повинна містити технічні, оперативні, організаційні та топографічні елементи.

  Після процедури оцінки ризику виникнення НС на основі аналізу, моніторингу, статистичної інформації та тенденцій їх виникнення у майбутньому, визначаються найбільш уразливі регіони. З метою недопущення людських втрат та мінімізації матеріальних збитків, такі регіони потрібно своєчасно забезпечити всіма необхідними ресурсами для запобігання виникнення НС, а при їх виникненні – ліквідації наслідків.

  В Україні на сьогодні задіяний механізм фінансового забезпечення заходів щодо запобігання НС техногенного і природного характеру, який визначений «Порядком фінансування робіт із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій» [5]. Також у «Порядку використання коштів резервного фонду бюджету» [6] визначені напрями та умови використання коштів з резервного фонду бюджету, серед яких: заходи з ліквідації наслідків НС техногенного, природного, соціального характеру; заходи, пов'язані із запобіганням виникненню НС техногенного та природного характеру, на основі даних моніторингу, експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у НС техногенного та природного характеру або пом’якшення її можливих наслідків.

  Фінансування заходів із запобігання та ліквідації наслідків НС на об’єктах усіх форм власності, згідно [5] здійснюється відповідно до їх рівнів: об'єктового рівня – за рахунок власних коштів підприємств, установ та організацій, на території яких виникла чи може виникнути НС; місцевого і регіонального рівнів – за рахунок власних коштів підприємств, установ та організацій, на території яких виникла чи може виникнути НС, і додатково – за рахунок районних резервів (місцевий рівень) та резервів Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (регіональний рівень), створених  відповідно до законодавства; державного рівня – за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на ці цілі, в тому числі, частково, з резервного фонду державного бюджету. 

  Додаткові кошти для фінансування заходів із запобігання та ліквідації наслідків НС відповідного рівня (за умови вичерпання зазначених джерел фінансування) можуть виділятися на підставі клопотання відповідного органу виконавчої влади. Разом з клопотанням до органу виконавчої влади вищого рівня подаються документи, що містять: обґрунтування необхідності та обсягів виділення додаткових коштів, акти обстеження, висновки комісій, кошторисну документацію з висновками відповідних експертів; дані  моніторингу, експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію або пом’якшення її можливих наслідків – у разі запобігання виникненню НС [5]. 

  Отже, оцінка ризику виникнення НС в регіональному вимірі необхідна для визначення уразливих регіонів, в яких потрібно планувати та здійснювати попереджувальні заходи щодо запобігання виникнення НС, накопичувати необхідні засоби та ресурси з метою ефективної ліквідації НС з мінімальними втратами. Подальші дослідження полягають у більш детальному вивченні заходів з попередження виникнення НС у конкретних регіонах з урахуванням їх особливостей та загроз.

 

Література:

1. Хміль Г. Комплексна оцінка техногенної та природної безпеки України в регіональному вимірі. / Г. Хміль // Надзвичайна ситуація, №5, 2005. – С. 52-55.

2. Іванець Г.В. Аналіз стану техногенної, природної та соціальної небезпеки адміністративно-територіальних одиниць України на основі моніторингу / Г.В. Іванець // Збірник наукових праць Харківського університету Повітряних Сил, 2016, випуск 3(48) – С. 142-145.

3. Белов П.Г. Системный анализ и моделирование опасных процессов в техносфере / П.Г. Белов – М.: Академия, 2003. – 512 с

4. Аналітичний огляд стану техногенної та природної безпеки в Україні за 2016 рік – [Електронний ресурс] – Режим доступу:

http://www.dsns.gov.ua/files/2017/8/18/Analit%20dopovid/2%20statistic.pdf

5. Порядок фінансування робіт із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій: Постанова КМУ №140 від 04.02.1999 р. (із змінами від 21.08.2013 р.) – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/140-99-п

6. Порядок використання коштів резервного фонду бюджету: Постанова КМУ№415 від 29.03.2002 р. – [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/415-2002-п