Богуцька Анна Анатоліївна
Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
Україна, м. Луцьк
Шевчук Андріана Василівна
Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
Україна, м. Луцьк
Анотація. Проаналізовано законодавство про недобросовісну конкуренцію та дії, що призводять до неї, поняття та сутність «недобросовісної конкуренції».
Ключові слова: недобросовісна конкуренція, конкуренція, зловживання правом, підприємницька діяльність.
Виклад основного матеріалу. Конкуренція є найважливішим елементом ринкової економіки, без неї не можуть розвиватися ринкові відносини. Недобросовісна конкуренція є антиподом конкуренції. Основною причиною появи недобросовісної конкуренції є саме прагнення підприємців досягти певних переваг у підприємницькій діяльності зі значно меншими витратами, ніж за умов добросовісної конкуренції. Це прагнення збагачення через людський фактор є рушійною силою для підприємців, тому вони вчиняють неправомірні дії.
Законодавець визначив, що «економічна конкуренція (конкуренція) — змагання між суб’єктами господарювання з метою здобуття, завдяки власним досягненням, переваг над іншими суб’єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб’єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб’єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку».[3]
Загальне поняття недобросовісної конкуренції міститься в Паризькій конвенції про охорону промислової власності. Відповідно до пункту 2 статті 10-bis Конвенції «актом недобросовісної конкуренції вважається будь-який акт конкуренції, що суперечить чесним звичаям у промислових і торговельних справах».[6] Дане поняття знаходить своє відображення і в Законі України «Про захист від недобросовісної конкуренції» та в ст. 32 ГК України.
Особа, що вчиняє дії у конкуренції, реалізує своє право і міру власної свободи, що визначені в ст. 3 та 6 ЦК України. При цьому свобода підприємництва, закріплена ст. 42 ГК України, не є безмежною. Вона обмежується правами і свободами інших учасників конкурентного змагання. Основне з яких є право на вільну та добросовісну конкуренцію. Проте, прагнення до перемоги в конкурентній боротьбі призводить до застосування нечесних та недобросовісних методів конкурентної боротьби, або до формально правомірних, але недобросовісних дій, тобто, до зловживання правом.
Виділяють наступні ознаки недобросовісної конкуренції:
а) недобросовісна конкуренція, на відміну від монополістичної діяль¬ності, може здійснюватися тільки активними діями, можливість па¬сивної поведінки у вигляді бездіяльності не передбачена;
б) дані дії будуть розглядатися як правопорушення, якщо вони супе¬речать не тільки положенням чинного законодавства, але і звичаям ділового обороту, вимогам добропорядності, розумності, справед¬ливості;
в) суб'єктами недобросовісної конкуренції можуть бути лише госпо¬дарюючі суб'єкти, тобто організації, що займаються підприєм¬ницькою діяльністю, а також індивідуальні підприємці;
г) метою активних дій суб'єктів недобросовісної конкуренції є прид¬бання переваг у підприємницькій діяльності;
д) у результаті дії конкурентам можуть бути заподіяні збитки або на¬несена шкода їх діловій репутації. [7]
Конкретний перелік дій, які можуть характеризуватися, як недобросовісна конкуренція, в законодавстві України не вичерпний. Вітчизняні нормативні акти містять також їх уточнюючу класифікацію. Зокрема, до таких дій, згідно глави 3 ГК України, відносяться наступні:
- Неправомірне використання ділової репутації суб'єкта господарювання (неправомірне (тобто без дозволу) використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки; неправомірне використання товару іншого виробника; копіювання зовнішнього вигляду виробу; порівняльна реклама).
- Створення перешкод суб'єктам господарювання у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції (дискредитація господарюючого суб'єкта - тобто поширення неправдивих, неповних або неточних відомостей, які завдають шкоди діловій репутації конкурента; схилення до бойкоту господарюючого суб'єкта; схилення постачальника до дискримінації покупця (замовника); підкуп працівника, посадової особи постачальника, покупця; досягнення неправомірних переваг у конкуренції - тобто шляхом порушення законів; поширення інформації, що вводить в оману).
- Досягнення неправомірних переваг у конкуренції (отримання певних переваг стосовно іншого суб'єкта господарювання шляхом порушення законодавства, яке підтверджене рішенням відповідного органу державної влади)
- Неправомірне збирання, розголошення та використання відомостей, що є комерційною таємницею (добування протиправним способом зазначених відомостей, якщо це завдало чи могло завдати шкоди суб'єкту господарювання; ознайомлення іншої особи без згоди особи, уповноваженої на те, з відомостями, що відповідно до закону становлять комерційну таємницю). [1]
Державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України. [2] Органами Антимонопольного комітету України у річному звіті станом на 2016 рік зазначено, що за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції органами Комітету протягом звітного року накладені штрафи у загальній сумі майже 5 млн грн. У звітному році, так само як і в 2015, залишились актуальними питання неправомірного використання ділової репутації суб’єктів господарювання. Найбільш поширеним видом недобросовісних дій, які вчинялися з метою досягнення неправомірних переваг у конкуренції, було поширення інформації, що вводить в оману.[4]
В.С. Кулішенко виділяє чинники, що зумовлюють поширення недобросовісної конкуренції. Він вважає, що вона набуває поширення через те, що: не всі суб’єкти господарювання планують своє існування протягом тривалого часу, а тому не піклуються про створення чесної репутації і після вчинення недобросовісних дій припиняють свою діяльність; споживачі не отримують достатньої інформації про товари навіть після їхньої купівлі і використання; недостатність представлення корисної інформації про характеристику товарів на ринку; споживачі іноді не мають можливість довідатись про ціну і якість, запропоновані різними конкурентами [5, с.650-651].
Таким чином, недобросовісну конкуренцію можна визначити як пору¬шення правил поведінки, які склалися, широко застосовуються в підприємництві та визнаються підприємцями як обов'язкові ділові нор¬ми, що завдає шкоди відносинам добросовісної конкуренції і свободи у підприємницькій діяльності.[7] Основою недобросовісної конкуренції є нечесне, неправомірне ведення підприємницької діяльності, створення перешкод суб’єкту господарювання у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг.
Література:
1. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, № 18, № 19-20, № 21-22, ст.144
2. Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» : Закон України від 07.06 1996 р. № 236/96-ВВР
3.Закон України «Про захист економічної конкуренції» : Закон України від 11.01.2001 р. № 2210-III // ВВР
4. Звіт Антимонопольного комітету України за 2016 рік [Електронний ресурс] http://www.amc.gov.ua/amku/doccatalog/document?id=133712&
5. Кулішенко В.С. Недобросовісна конкуренція як зловживання правом на конкуренцію/ В.С. Кулішенко // Актальні проблеми держави і права. – 2004. -№22. – С.650-555.
6. Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20.03.1883 р. : набула чинності для України 25.12.1991 р.
7. Саніахметова Н. О. Конкурентне законодавство у питаннях та відповідях : Посібник / Н. О. Саніахметова. - К. : Центр комерційного права, 2002. - 74 с. [Електронний ресурс] http://radnuk.info/posibnuk/komer/576-saniahmetova/14907---q-q------.html
