Паславська В.В.
к.е.н, доцент кафедри економіки та підприємництва
Прикарпатський інститут імені М. Грушевського МАУП
м.Трускавець, Україна;
Квасній Л.Г.
к.е.н, доцент , професор кафедри економіки та підприємництва
Прикарпатський інститут імені М. Грушевського МАУП
м.Трускавець, Україна
Анотація. У статті досліджено принципи формування та функціонування просторових систем регіонального розвитку. Наголошено, що при формуванні стратегії розвитку просторових регіональних систем важливим є узгодження інтересів різних соціально-економічних груп, що беруть участь у процесі її формування. Виокремлено основну проблему просторового розвитку для більшості регіонів, що полягає у дотриманні балансу між соціально-економічним розвитком різних їх частин. Доведено, що реалізації та дотримання розглянутих принципів сприяє формуванню комплексної регіональної стратегії підвищення рівня конкурентоспроможності просторових систем регіонального розвитку.
Ключові слова: стратегія, просторові системи регіонального розвитку, принципи, просторовий розвиток, регіон, збалансованість.
Вітчизняна економічна наука виокремлює різноманітні підходи до просторового розвитку та його ролі у трансформації економіки регіону як просторової системи економічного розвитку. Зокрема, О.Бавико, розглядаючи стратегії розвитку регіонального економічного простору, вважає важливим узгодження інтересів різних соціально-економічних груп у процесі її формування, і вказує на необхідність формування розгалуженої просторової мережі на першому етапі впровадження такої стратегії [1].
Основна проблема просторового розвитку для більшості регіонів як просторових систем економічного розвитку є дотримання балансу між соціально-економічним розвитком різних їх частин. Саме така збалансованість просторових системи регіонального розвитку може бути досягнута лише у ідеальному випадку, однак її дотримання є важливою метою планування розвитку регіональних суспільних систем будь-якого рівня.
Сучасні наукові дослідження відносять до принципів формування та функціонування системи регіонального управління спрямованої на забезпечення конкурентоспроможності наступні: [2, с. 21–26]
Принцип формування ефективних ринків товарів і послуг означає, що від ефективності їх функціонування залежить рівень конкурентоспроможності просторових регіональних систем. Це означає, що на ринках появляються сторонні продавці і покупці, і підвищується рівень конкуренції.
Принцип забезпечення якості інституційного середовища – визначає умови формування та використання конкурентних переваг просторових систем регіонального розвитку. Інституціональне середовище не обмежується впливом діючої нормативно-законодавчої бази, оскільки у забезпеченні певного рівня конкурентоспроможності регіону приймають участь як формальні (державні), так і неформальні (суспільні) інститути, а їх взаємодія сприяє отриманню максимального ефекту.
Принцип інвестиційно-інноваційного забезпечення розвитку регіону, означає, що надзвичайно високою є ефективність використання інвестиційних та інноваційних інструментів у підвищенні рівня конкурентоспроможності. Саме використання цих інструментів сприяє забезпеченню збалансування пропорцій регіонального виробництва при обмежених ресурсах і можливостях.
Принцип забезпечення зростання інноваційно-технологічного рівня виробництва – визначає швидкість, з якою економіка регіону сприймає нововведення та впроваджує їх для підвищення продуктивності економічної діяльності.
Принцип забезпечення необхідного масштабу означає, що система управління та розвитку в процесі забезпечення певного рівня конкурентоспроможності повинна визначити масштаби найбільш конкурентних для регіону ринків. В результаті оцінювання масштабів ринків створюється можливість визначення конкретних обсягів виробництва і споживання товарів та послуг, що відповідає принципу забезпечення національної економічної безпеки.
Принципи ефективного функціонування окремих спеціалізованих ринків – ринку праці та фінансового ринку означає, що ці ринки, а саме: ринок праці має бути гнучкими, з метою забезпечення швидкої галузевої та територіальної мобільності працівників, а фінансовий ринок має забезпечувати раціоналізацію потоків фінансових ресурсів, що виступає основною умовою забезпечення стабільного зростання рівня конкурентоспроможності просторових систем регіонального розвитку.
Принцип підвищення ефективності розвитку інфраструктури означає, що з точки зору забезпечення конкурентоспроможності регіонів відповідно до сучасних вимог, якісна інфраструктура забезпечує реальну інтеграцію та зв'язки між окремими ринками, регіонами та країнами, що впливає на конкурентоспроможність і економічне зростання регіонів і може нівелювати нерівність доходів.
Принцип якісного бізнес-середовища в регіоні виступає проявом раціонального ведення бізнесу, що є основним індикатором привабливості просторових систем регіонального розвитку для потенційних виробників та споживачів продукції. А це може сприяти формуванню додаткових стимулів для формування та реалізації місцевих конкурентних переваг.
Розглянуті загальні принципи сучасного менеджменту спрямовані на модернізацією продуктивних сил просторових систем регіонального розвитку в нинішніх умовах посилення процесів інтеграції та децентралізації доцільно, на нашу думку, доповнити загальними системними принципами, а саме:
- принцип прозорості та неупередженості, що сприяє забезпеченню справедливого розподілу економічних чинників виробництва між окремими суб‘єктами підприємницької діяльності в межах регіону;
- принцип адаптивності, що сприяє нівелюванню об‘єктивних циклічних коливань ринкової кон‘юнктури і зменшує негативний вплив зростання їх амплітуди;
- принцип комплексності, що сприяє формуванню найбільш оптимального і однорідного конкурентного простору;
- принцип дотримання інтересів, що сприяє максимально ефективному забезпеченню потреби усіх учасників процесу ринкових взаємовідноси;
- принцип відкритості інформації та вільного доступу до неї, що сприяє функціонуванню системи управління конкурентоспроможністю, оскільки саме на цьому рівні існують найбільш сприятливі можливості реалізації сформованих конкурентних переваг окремих просторових систем регіонального розвитку.
Таким чином, вважаємо, що на аналогічних принципах та практиці впровадження реформ децентралізації повинні бути засновані нові конкурентні стратегії глобалізованого, постіндустріального суспільства, яке намагається забезпечити сталий просторовий розвиток просторових систем регіонального розвитку, для яких конкурента боротьба переведена у площину системної взаємодії в межах глобальної економіки і створення умов для розкриття конкурентних переваг кожного товару чи послуги, виробника та споживача в межах конкретних просторових систем регіонального розвитку.
Реалізації та дотримання розглянутих принципів сприяє формуванню комплексної регіональної стратегії підвищення рівня конкурентоспроможності просторових систем регіонального розвитку на засадах формування та реалізації конкурентних переваг, що сприятиме наближенню України до європейських стандартів розвитку.
Література
1. Бавико О.Є. Формування стратегії постіндустріального розвитку регіонального економічного простору [Електронний ресурс] / О.Є. Бавико // Ефективна економіка. – 2012. –№7. – Режим доступу : http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1255.
2. Крайник О.П. Напрями державної регіональної кластерної політики / О.П. Крайник // За ред. проф. В.В. Мамонової. – Х. : ХарРІ НАДУ, 2012. – C. 29-33.
