Сисин Г.І.
ст. викладач кафедри економіки та підприємництва
Прикарпатський інститут імені М. Грушевського МАУП
м.Трускавець, Україна;
Квасній З.В.
к.е.н, доцент кафедри менеджменту
Прикарпатський інститут імені М. Грушевського МАУП
м.Трускавець, Україна
Анотація. В статті науково обґрунтована економічні проблеми розвитку Карпатського регіону України. Доведено доцільність перспективи транскордонної співпраці України з країнами-членами Карпатського євро регіону через кластеризацію, зокрема туристичну. У зв'язку з цим окреслена потреба напрацювання спільної позиції країн - членів Міжнародної асоціації "Карпатський Єврорегіон" щодо необхідності реалізації у фінансовій перспективі до 2020 p. єдиної операційної програми ЄС для регіону Карпат.
Ключові слова: Карпатський регіон, проблеми регіону, перспективи розвитку, туристичні кластери, транскордонна співпраця.
Карпатський економічний регіон розташований на заході України. До складу його входять Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська та Чернівецька область. Площа району становить 56,6 тис. км² (9,4 % території країни), з них Львівська область займає 21,8 тис. км², Івано-Франківська — 13,9 тис. км², Закарпатська — 12,8 тис. км², Чернівецька — 8,1 тис. км². Карпатський регіон межує з Польщею, Румунією, Молдовою, Угорщиною і Словаччиною, що зумовлює вигідність його географічного положення. Зв'язки з західними сусідами простежуються як на виробничому рівні, так і в сфері культури та в особливостях національного складу району. Територією району проходять найважливіші транспортні шляхи.
Головними проблемами сучасного розвитку Карпатського економічного району є зниження обсягів промислового виробництва, і як наслідок, високий рівень безробіття серед населення. Серйозною проблемою є також стан довкілля. Останнім часом тут часто повторюються природні й техногенні аварії. Проблеми розвитку Карпатського регіону мають комплексні шляхи вирішення, впровадження яких якщо не знищить проблему то хоча б частково припинить її функціонування. Так, на думку вітчизняних науковців, необхідно удосконалювати кожну галузь виробничої та невиробничої сфери, впроваджувати заходи щодо покращення їх розвитку, що загалом покращило б розвиток регіону; водночас, ускладнює завдання те, що всі проблеми розвитку Карпатського регіону взаємодіють між собою, а це означає, що необхідно негайно їх вирішувати, оскільки від одного фактору може залежати декілька галузей чи сфер [1].
Ю. Головач, зокрема, вказує на можливу перспективу транскордонної співпраці України з іншими країнами-членами Карпатського єврорегіону через кластеризацію, що в зарубіжних країнах набула значного поширення насамперед як засіб підвищення їх конкурентоспроможності, а також як механізм гнучкого реагування на кон'юнктуру світових ринків, зростання стабільності функціонування завдяки інтеграції конкурентних переваг конкретних суб‘єктів економічної діяльності [2].
На сьогоднішній час в Україні успішно започатковано процеси формування транскордонних кластерів. У Львівській області опрацьовується питання створення транскордонного туристичного кластеру. Вважаємо за доцільне наголосити на тому, що досі ЄС не розглядав регіон Карпат як цілісну систему і на його території за період 2007 – 2013 pp. реалізовувалися три окремі програми, що дає змогу вважати відсутність системного підходу до трактування Карпат як спільної європейської спадщини. У зв'язку з цим виникла потреба напрацювання спільної позиції країн - членів Міжнародної асоціації "Карпатський Єврорегіон" щодо необхідності реалізації у фінансовій перспективі до 2020 p. єдиної операційної програми ЄС для регіону Карпат, а також подання Європейській Комісії пропозицій щодо конкретних інституційних та фінансових розв'язань з цього питання урядами Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини та України [3].
Важливою проблемою Карпатського регіону, що у перспективі може гальмувати розвиток його рекреаційної сфери, є несприятлива екологічна ситуація, пов‘язана з багатьма чинниками: неналежним ставленням до природних ресурсів та довкілля, незбалансованістю розвитку окремих галузей економіки та промисловості, несприятливою техногенною ситуацією окремих районів регіону, зокрема, у Львівській області тощо. На думку фахівців, все це призвело до інтенсивного та нераціонального природокористування, що супроводжується погіршенням природного середовища в регіоні. Забрудненість середовища безпосередньо залежить від дії забруднюючих джерел та факторів, які негативно впливають на стан здоров‘я населення, на показники смертності та дитячої захворюваності [4].
Висновок. При наявності інвестицій Карпатський економічний регіон може розвивати машинобудування та трудомісткі виробництва. Перспективним напрямком використання прикордонних територій може бути створення своєрідних економічних Єврорегіонів у Закарпатській, Львівській, і Чернівецькій областях. Перспективною галуззю в регіоні є рекреаційна, а тому залучення інвестицій може перетворити Карпатський регіон у потужний регіон міжнародного туризму.
Література
1.Шахраюк-Онофрей С.І. Проблеми та перспективи комплексного розвитку економіки Карпатського регіону [Електронний ресурс] / С.І. Шахраюк-Онофрей, Г.Ю.Лакуста. – Режим доступу : http://www.rusnauka.com/13_NMN_2011/Economics/13_86485.doc.htm.
2. Головач Ю.В. Карпатський Єврорегіон як форма транскордонного співробітництва України з країнами ЄС / Ю.В. Головач. [Електронний ресурс]– Режим доступу : http://www.rusnauka.com
3. ЄС оголосив конкурс для країн Східного партнерства [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://eeas.europa.eu
4. Манів З.О. Регіональна економіка / З.О. Манів, І.М. Луцький, С.З. Манів. – Львів : Магнолія, 2006. – 638 с.
