Кузін В'ячеслав Сергійович
студент
Харьковский национальный университет радиоэлектроники
Украина, г. Харьков
Голян Наталія Вікторівна
доцент
Харьковский национальный университет радиоэлектроники
Украина, г. Харьков
Анотація:
З усією визначеністю можна стверджувати: електронні книгарні - принципово нова, багатообіцяюча, перспективна форма побутування книгарень в інформаційному суспільстві, основне призначення якої полягає в удосконаленні бібліотечного обслуговування. З Метою роботи є розкриття перспектив і проблем створення електронних книгарень, як фактор вдосконалення бібліотечного обслуговування користувачів.
Ключові слова:
У 21 столітті, часу максимального використання всіх досягнень науково-технічного прогресу і стрімкого розвитку електронно-цифрових технологій, змінився як напрямок діяльності книгарень, так і погляд на книгарні в сучасному світі. Все частіше в суспільстві звучать поняття: електронні інформаційні ресурси, цифрові документи, електронні книгарні. Все частіше для отримання інформації використовуються інтернет-ресурси.
Чим корисні такі книгарні ? Тим, що є можливість роботи з каталогами, доступу до електронних матеріалів: цифрованих друкованим роботам (книг, журналів, ілюстрацій, карт, діаграм, графіків), фотографій, кіно і відеофільмів, картинам, тривимірним моделям, анімації, аудіо файлів і так далі. Каталоги і багато електронні матеріали пропонуються в режимі вільного безкоштовного доступу. Серед інших переваг можна назвати такі, як: істотне підвищення якості бібліотечного обслуговування, зменшення потреби в бібліотечних будівлях, цілодобовий режим роботи, висока оперативність обслуговування, в тому числі шляхом електронної доставки документів, позитивний вплив на розвиток освітньої системи, позитивна зміна характеру надання послуг, змісту , умов праці бібліотечних працівників і багато іншого. Зрозуміло, всі ці властивості можуть розкритися лише при наявності відповідних технічних передумов.
Електронна книгарня − інформаційна система, що дозволяє надійно зберігати і ефективно використовувати різноманітні колекції електронних документів, локалізованих в самій системі, а також доступних через телекомунікаційні мережі.
У складі електронної книгарні є можливість виділити три блоки:
- сервер зв'язку, що забезпечує доступ до програмно-інформаційного комплексу електронної книгарні;
- інформаційний сервер − інформаційно-пошукова система, що забезпечує доступ до інформаційних ресурсів електронної книгарні;
- сервер управління доступом користувачів книгарнями до інформаційних ресурсів;
- сервер зв'язку забезпечує мережеву взаємодію клієнтської бази.
Інформаційний сервер − це сховище даних, що представляють колекції різнорідних логічних або фізично взаємопов'язаних баз даних, що утворюють компоненти трирівневої моделі електронної книгарні, доступ до яких забезпечується засобами інформаційно-пошукової системи. При цьому пошукові та інформаційні компоненти, традиційно реалізовані у вигляді структурованих баз даних, в той час як компоненти рівня первинної інформації можуть бути представлені повнотекстовими базами даних, так і колекціями файлів, кожен з яких зберігає найчастіше образ в тому чи іншому графічному або друкованому форматі .
Сервер управління доступом до інформаційних ресурсів, який реалізує обмеження доступу до компонентів електронної книгарнями, є спеціалізованою системою, що забезпечує підтримку пошукового процесу, а також можливості адміністративного обліку і управління доступом на рівні окремого користувача до окремого інформаційного та функціонального ресурсу. Реалізується у вигляді спеціалізованих баз даних, в тому числі:
- каталогу інформаційних ресурсів, що зберігає відомості про локалізовані і асоційованих ресурсах;
- каталогу користувачів, що зберігає облікові дані про кожного користувача і список доступних йому інформаційних ресурсів;
- технологічні бази даних сеансів, що містить інформацію про поточний стан кожної пошукової сесії;
- бази даних обліково-статистичної інформації про використання;
- ресурсів.
Такі засоби дозволяють створювати каталоги доступних ресурсів для кожного окремого користувача, захищаючи певні бази або масиви книгарнями від несанкціонованого доступу. Крім того, можна заборонити доступ в разі, якщо фізична адреса відправника запиту відрізняється від адреси, зафіксованого в каталозі. Таким чином, сервер підтримує рівень пошукової сесії як послідовність сеансів - операцій, здійснюваних користувачем в середовищі інформаційно-пошукової системи електронної книгарні. Такими операціями можуть бути:
- вибір формату представлення;
- встановлення параметрів пошуку, бажаних для даного користувача;
- складання запиту;
- здійснення пошуку;
- перегляд результатів;
- навігація в протоколі.
Нагальність створення електронних бібліотек обумовлюється декількома факторами, серед яких: стрімкий розвиток інформаційно-телекомунікаційних технологій, збільшення кількості документів, які існують лише в електронній формі, збільшення потреби громадян у віддаленому доступі до інформації, дедалі глибша звичка, перш за все науковців і учнів, працювати тільки з електронними варіантами документів і, нарешті, прагнення самих бібліотек надати своїм користувачам інформаційні послуги покращення енного якості. Електронні масиви інформації сьогодні стають одним з найважливіших компонентів бібліотечна-інформаційної системи.
Перед книгарнями XXI ст. ставляться все більш складні завдання, вирішення яких обумовлює кардинальну зміну не тільки методів роботи, але і самої форми їх побутування. Стрімко мінливий світ інформаційних технологій впливає практично на всі сфери бібліотечної роботи, спонукаючи книгарнями впроваджувати нові інформаційні технології і програмно-технічні засоби, для вирішення бібліотечна-бібліографічних та інформаційних задач, націлених на задоволення практично будь-яких інформаційних потреб користувачів.
Усі ці фактори стимулюють появу електронних книгарень, що кооперуються нині в територіальні та інші освітні портали, які формують інформаційний простір, що сприяє створенню єдиної електронного інформаційного середовища.
Діяльність електронних книгарень націлена на вдосконалення бібліотечно-інформаційного обслуговування. Безсумнівно, електронні книгарні будуть розвиватися і вдосконалюватися, поступово електронні книгарні перетворюються в «громадські центри інформаційного суспільства».
Електронні книгарні, що надають можливість роботи з сучасними освітніми ресурсами в режимі вільного доступу, сприяють підвищенню ефективності і якості професійної діяльності.
Список літератури
1. Мещеряков Е.В., Хомоненко А.Д. Публикация баз данных в Интернете. - СПб.: БХВ-Петербург, 2001. - 560 с.
2. Пашкова В. Нові проекти: інформаційна грамотність, електронні бібліотеки, розвиток КНИЖКОВИХ колекцій // Бібліотечна планета. - 2006. - №2. - С.23
3. Тоні Ф. В очікуванні творця. Любіть електронну книгу - джерело знань // Учительська газета. - 2009. - №49.
4. Анохін С.Ю. Електронні бібліотеки // Журнал «Народна освіта» № 2 (+1355), 2006. - С.35-39.
