Бусько Анастасія Дмитрівна
Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова
Україна, м. Київ
Анотація: У статті розглядаються мистецькі аспекти оформлення українських дитячих друкованих видань. Висвітлені особливості функціонування та розвитку даної сфери в Україні.
Ключові слова: ілюстрація, дитячі ілюстровані видання, дитяча ілюстрація, книжкова графіка, естетичне виховання.
Постановка проблеми: Розвиток ілюстрованих видань дитячої літератури в Україні потребує детального вивчення та подальших досліджень.
Аналіз попередніх досліджень: Детальним дослідженням дитячих ілюстрованих книг в Україні займались такі вчені як В. Конашевич, О. Кабачек, Е. Ганкіна, О. Шабаліна, Н. Жаворонкова, І. Кондратюк, Е. Кузнецов, М. Фляк, О. Авраменко.
Метою статті є: Визначити характерні риси та особливості українських ілюстрованих дитячих видань.
Виклад основного матеріалу дослідження: Дитяча література – це література, спеціально призначена для дітей до 15-16 років і здійснює мовою художніх образів завдання виховання та освіти дітей. Крім цього існує поняття «дитяче читання», до сфери якого можуть входити твори, спочатку призначені авторами для дорослих, такі як знамениті казки А. С. Пушкіна, Шарля Перро, Григорія Сковороди, Леоніда Глібова, Шашкевича, Гауфа, Ганса Християна Андерсена, братів Грімм , а також «Робінзон Крузо» Даніеля Дефо, «Дон Кіхот» Сервантеса, «Подорож Гуллівера» Джонатана Свіфта і багато інших, причому для дітей адаптують і спрощено переказують складну літературу, подібну останнім згаданим прикладам [1].
Період дошкільного віку дитини – це найбільш сприятливий період ознайомлення дітей з образотворчим мистецтвом, це безпосередньо впливає на розвиток їх творчих здібностей, уяви. Книга є першим твором мистецтва для ознайомлення, а ілюстрації до книг – видом образотворчого мистецтва, з якими зустрічаються діти дошкільного віку [2].
Сьогодні в Україні дитячою книгою опікуються майже 250 видавництв і видавничих організацій, її наклади становлять близько 8% від загальної кількості тиражів і 5% від загальної кількості назв. Як свідчать статистичні дані, з року в рік кількість українських книг на вітчизняному ринку зростає: якщо у 1990 році було видано лише 393 назви книг для дітей загальним тиражем трохи більше 4 млн. примірників, у 2005 - 785 назв майже таким же накладом, то у 2007 р. це вже 1261 назва кількістю 5 млн. 478 примірників. Тобто складається така ситуація, коли асортимент назв зростає, а наклади зменшуються, що впливає як на собівартість, так і на ринкову ціну книги, яка неухильно зростає. Однак, хоча й повільно, дитяча література розвивається в правильному напрямі. На сучасному книжковому ринку є книжка дешева й досить дорога, і кожен має змогу вибрати її за своїми уподобаннями і фінансовими можливостями [4].
На жаль, сучасні тенденції в українських дитячих ілюстрованих виданнях характеризуються розстановкою пріоритетів на користь зменшення бюджетної вартості тиражу, що негативно позначається на рівні художнього оформлення. Невисока якість ілюстрацій компенсується яскравістю оформлення, але це стосується,в першу чергу, невеликих видавництв. Великі видавництва, такі як: «ВСЛ», «Абабагаламага», «Основи» та ін., як правило, підходять до цієї проблеми відповідально, не економлячи на якості ілюстрацій.
В Україні ніколи не бракувало ані талановитих ілюстраторів, ані заслужених нагород за їхню справу. Всі, хто цікавляться українськими книжками або формували бібліотеку для найменших читачів, безпомилково впізнають стиль Владислава Єрка, Костя Лавра, Катерини Штанко, Олега Петренка-Заневського чи Максима Паленка.
Слід згадати і молодших за них (але з уже серйозними міжнародними успіхами) Андрія Лесіва та Роману Романишин із "Аґрафки" та Володимира Штанка, який 2012 року опинився у "почесному списку" ілюстраторів за версією журі Літературної премії Андерсена [3].
Можна виділити два найбільших стилістичних напрямки сучасних українських дитячих ілюстрацій: класичний для даних видань відносно реалістичний стиль (Владислав Єрко, Андрій та Ольга Дугіни та ін.), наслідування сучасних європейських віянь з достатньо мінімалістичною стилізацією образів (Анна Сарвіра, Поліна Дорошенко та ін.). Але загалом українські ілюстратори працюють в дуже різноманітних стилях та художніх техніках: від акварелі до комп’ютерної графіки, від олійного живопису до аплікації.
На жаль, сучасні тенденції в українських дитячих ілюстрованих виданнях характеризуються розстановкою пріоритетів на користь зменшення бюджетної вартості тиражу, що негативно позначається на рівні художнього оформлення. Невисока якість ілюстрацій компенсується яскравістю оформлення, але це стосується,в першу чергу, невеликих видавництв. Великі видавництва, такі як: «ВСЛ», «Абабагаламага», «Основи» та ін., як правило, підходять до цієї проблеми відповідально, не економлячи на якості ілюстрацій.
Висновки: На сьогоднішній день українська ілюстрована дитяча книга інтенсивно розвивається. Вітчизняні ілюстратори активно популяризують українське книжкове мистецтво перемагаючи на міжнародних конкурсах, таких як фестиваль дитячої книжкової ілюстрації у Болоньї (Італія), Бієнале книжкової графіки у Братиславі (Словаччина) та інших.
Список використаної літератури:
1. Кудрявцева Л.С. Художники детской книжки: пособие для студентов средних и высших педагогических учебных заведений / Л.С. Кудрявцева.– М.: Издательский центр "Академия", 1998. – 208 с.
2. Пчелинцева Е.В. Теория и методика развития детского изобразительного творчества/ Е.В. Пчелинцева. – Н.-Новгород: НовГУ им. Ярослава Мудрого, 2006. – 32 с.
3. Ті, що малюють між слів. 7 українських ілюстраторів, яких варто знати [електронний ресурс] // Режим доступу: https://life.pravda.com.ua/ - Назва з екрану.
4. Виховні можливості дитячої книги [електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.stattionline.org.ua/iskystvo/97/16744-vixovni-mozhlivosti-dityacho%D1%97-knigi-yak-rezultat-spivpraci-pismennika-i-dizajnera-grafika.html – Назва з екрану.
