Шейдик Кароліна Артурівна 

кандидат сільськогосподарських наук

Ужгородський національний університет

м.Ужгород

 

Кардковач Іван

спеціаліст,

Ужгородський національний університет

м.Ужгород

 

Любка Олександр Степанович

 кандидат сільськогосподарських наук

Закарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція НААН м. Берегово

 

Савіна Олена Іванівна

 доктор сільськогосподарських наук,

професор

Ужгородський національний університет

м.Ужгород

 

  Анотація. У статті наведено матеріали вивчення 10 столових та 5 технічних сортів винограду за вегетаційний період 2016 року, яким наведена повна оцінка за фенологією, механічним складом, якісними показниками, транспортабельністю, приростом лози та виділено кращі для широкого використання у виробництві для одержання ранньої продукції. Наведено рекомендації щодо використання кращих сортів для одержання конвеєру виноградної продукції, сорти яких забезпечують високу продуктивність і якість з низьким рівнем ураження хворобами.

  Ключові слова: виноград, столові сорти, технічні сорти, вегетаційний період, механічний склад, продуктивність, транспортабельність, приріст лози.

 

  Грунтово-кліматичні умови області, рельєф місцевості подібні кращим виноградним районам європейських країн. Основні виноградники Європи розміщені на висоті 100-300 метрів над рівнем моря. Виноград в Закарпатті вирощується на схилах такого ж рівня при оптимальній сумі активних температур 3200-3800°.

  У Закарпатті вирощують традиційні та завозяться нові розповсюджені в Європі сорти винограду. Показники якості винопродукції близько стоять до показників відомих за кордоном найменувань та типів вин, особливо до вин Карпатського басейну - Угорщини, Словаччини, Румунії.

  Закарпатська область є унікальним регіоном вирощування винограду. Зона його розповсюдження складає частину передгірської та низинної ча¬стини території області, яка має різноманітний характер. За останні 10 років помітна значна зацікавленість у розвитку виноградарства та виноробства області. Наявність великих господарств з виготовлення винопродукції, розширення площ новими та відомими сортами винограду викликає необхідність оцінки наявних традиційних сортів і сортів нової селекції. Освоєння площ сортами, виведеними в останні роки, дає можливість ство¬рення нових марок вин з оптимальними технологіями виготовлення.

  На сьогодні в Закарпатті скорочуються насадження гібридних сортів. Спостерігається інтенсивний ріст площ виноградників за рахунок нових для області сортів Шардоне, Піно нуар, сортів Біанка, Черсегі фюсереш, Голубок, Антей. Розширюються площі насаджень розповсюдженими в Європі сортами Каберне, Трамінер.

  Близькість до Європейських кордонів, подібність сортової сировини, впізнаність брендових назв (Леанка, Фурмінт, Гарс Левелю, Каберне), в той же час оригінальність та індивідуальні особливості вин Закарпаття можуть сприяти проникненню конкурентоздатної винопродукції Закарпаття на європейський та світовий ринок. Насамперед, це стосується легких столових сортових білих та червоних вин. Великий попит на столові вина, на всесвітньо відомі вина токайського типу потребує розробки технологій з розширенням сортименту винограду відповідно вимогам споживачів.

  Класичний асортимент вин, які вироблялися в Закарпатті, добре відомий. Вина «Середнянське» (сорт Леанка), «Берегівське» (сорт Рислінг), «Променисте» та «Троянда Закарпаття» (сорт Трамінер) з неперевершеними якостями - кращі вина України. Нові сорти, якими розширюються площі виноградників потребують розробки технологій для нових марок. Для цього необхідно мати чітку уяву про технологічну базу сировинних ресурсів Закарпатської області, їх площ та сортименту.

  Більшість сортів вирощуються в області здавна саме європейського аборигенного походження. Технології класичного виробництва столових та десертних вин, а також вин спеціального виготовлення розроблені. Для виробництва столових вин це сорти Леанка, Мюллер Тургау, Рислінг італійський і Трамінер (комплексний сорт) Липовина та інші - десертного призначення. Для нових сортів науковці Закарпатської дослідної станції розробляють нові марки та вибір оптимальних режимів переробки винограду. Проводяться експериментальні роботи з сортами Біанка, Черсегі фюсереш, Голубок, Іршаї Олівер, Цвейгелт.

  Завезені в Закарпаття ще в 17 столітті сорти винограду Каберне, Трамінер рожевий, Рислінг рейнський, Рислінг італійський та існуючі абори¬генні сорти Леанка (Фетяска), Опорто, Кадарка та інші були переважаючими сортами регіону. Скорочення їх площ висунуло на перший план гібридні сорти Ноа, Делавар, Отелло та Ізабеллу, як сорти морозостійкі, не потребуючі витрат на захист від хвороб та шкідників і дуже врожайні. Втрата європейських винних сортів зробила гібриди основною сировиною Закарпаття. У суспільному секторі відмічено європейські сорти винограду Голубок, Піно чорний, Мерло, Сапераві - червоні сорти, цінні через вміст барвних, дубильних та інших біологічно активних речовин [1-3]. 

  Фахівцями Закарпатської дослідної станції закладено колекцію цінних сортів винограду з метою збереження зникаючих та впровадження у виробництво більш адаптованих до мінливих умов Закарпатської області [4].

  Аналізуючи фенологічні спостереження за даними сортами як за столовими так і за технічними можна відмітити наступне: фаза розпускання бруньок у столових сортів проходила з 4 по 8 квітня, а в технічних сортів з 5 по 8 квітня, фаза квітування досліджуваних нами сортів розпочалася у столових сортів 21 травня і тривала 9-11 днів, а в технічних сортів 22 травня і тривала 9-11 днів (табл. 1). Слід відмітити, що тривалість вегетаційного періоду в експериментальних перших  семи сортах проходить досить рано у стислі строки і формує групу сортів з раннім періодом дозрівання, що є дуже актуальним для вирощування винограду і підбору сортів при закладці виноградників в нашій області для одержання ранньої продукції з високими якісними показниками. Наступні досліджені сорти, як столові так і технічні, належать до сортів з середнім та пізнім періодом достигання, що є також не менш актуальним при підборі сортів і для столового конвеєра вирощування винограду.

Таблиця 1

Проходження  фенологічних фаз вегетації в днях ( 2016 рік)

 

  Аналізуючи показники плодоношення та врожаю можна констатувати про  перезимівлю винограду без підмерзання лози,та досить високий відсоток добре розвинутих пагонів (табл.2). Коефіцієнт плодоносності в розрізі досліджуваних столових сортів коливався в діапазоні 1,08 – 1,15, а у технічних сортів відповідно від 1,14 до 1,18. Найбільші середні показники маси грона одержано у сортів Аркадія та Флора ( відповідно 630 та 510 грамів). Найбільша середня врожайність з 1 га отримано у столових сортів Кобзар, Мускат жемчужний та Аркадія (12,4, 12,2,11,9 т/га). Сорти Перлина сабо, Спрінт, Августин та Кодрянка у результаті ураження основними хворобами винограду (мілдью,оїдіум), а також несприятливих факторів навколишнього середовища, мали менш привабливий вигляд грон та ягід, що негативно позначилося на зовнішньому вигляді винограду та якості урожаю. Серед технічних сортів винограду високу врожайність дав сорт Загрей – 6,4 т/га та Агат таїровський  – 5,2 т/га та  досить низьку продуктивність сформував сорт Ароматний  (4,0 т/га).

Таблиця 2

Облік показників плодоношення та врожаю винограду ( за 2016 рік)

 

  За показниками механічного складу грон середня кількість ягід в гроні  більше ніж 100 ягід складала у сортів Мускат жемчужний, Кодрянка та Кобзар, а в інших  семи сортів менше 100 ягід (табл. 3). Середній показник маси 100 ягід 510 грам в сорті  Аркадія, а у всіх інших сортах від 245 до 484 грам (100 ягід).  За виходом соку кращим відмічено сорти Перлина сабо, Спринт, Мускат жемчужний та Смена, вихід соку у яких складав вище 40%, інші були досить низькопродуктивними. Серед технічних сортів за виходом соку виділились сорти Мускат одеський (61,7 %), Загрей (56,4 %) на фоні стандарту Голубок , який забезпечив вихід соку лише 47,2 %.

  За середньою масою 100 ягід у столових сортів виділились сорти Кобзар (512 г), Аркадія (510 г), та Флора (484 г). Середня маса 100 ягід  серед технічних сортів була найменшою  у сорту Ароматний - 62 г та найбільша у Голубок- 136 грами. 

  Хімічний аналіз соку ягід в розрізі столових сортів за показниками масової концентрації цукрів коливався від 16,0 до 17,5г/100см3, а масова концентрація кислот від 6,3 – 7,7 г/дм3 (табл. 4). Показник ГАП виявився високим у сорту  Восторг(26,1).   

  Дегустаційну оцінку 6,8 і вищу отримали 8 столових сортів, лише сорти Перлина сабо і Спринт виявились з низькими смаковими якостями. З технічних сортів найвищий показник масової концентрації цукрів був визначений сорту Загрей - 17,9г/100см3, показник масової концентрації кислот 6,2г/дм3, у інших сортів ці показники трохи менші. За даними хімічного аналізу та дегустаційної оцінки столових сортів слід відмітити, що мікродини виноградарства Закарпатської області є оптимальними для одержання високої якості продукції та оптимального урожаю, що дасть можливість надалі розвивати цей напрям діяльності з одержанням високої ефективності [5]. Надалі слід добирати сорти винограду з нижчим рівнем ураження хворобами, що дасть можливість використовувати екологічно ощадні технології без зниження продуктивності та якості. Хоча в деяких мікрозонах уже розпочато виробництво кошерних екологічно чистих вин, які значно дорожчі за звичайний вид виробництва.

Таблиця 3

Механічний аналіз грон винограду(за 2016 рік)

 

Таблиця 4

Хімічний аналіз соку ягід досліджуваних сортів (2016 рік)

 

  Одним з основних показників, які характеризують столові сорти, є їхня транспортабельність. У процесі досліджень транспортабельність виявилась середньою за навантаженням на ягоди у сортів Кобзар і Флора (понад 1000 гр.), а найменша у Перлина Сабо, Мускат жемчужний (605 та 625 г.). Максимальне навантаження було у сортів Флора і Кобзар (141 та 1340 г.) ( табл. 5 ). Серед вивчених сортів високою транспортабельністю характеризуються лише Флора і Кобзар, що забезпечить транспортування урожаю на більші відстані, хоча Закарпаття туристична область і урожай винограду продається біля площі вирощування за високими цінами. Така картина свідчить про дуже низький рівень розвитку столового виноградарства і на цей вид діяльності слід звернути особливу увагу.

Таблиця 5

Транспортабельність столових сортів винограду ( 2016 рік)

 

 

  Показник середньої довжини пагонів серед  досліджуваних сортів склав більше 200 см., крім Перлина Сабо, Ароматний,Агат Таїровський, Мускат Одеський (табл. 6).Об’єм однорічного приросту всіх сортах перевищив показник 20 метрів, крім сортів Агат Таіровський, Мускат Одеський (16,9 і 19,5м),а  сортів Смена, Августін, Голубок, Загрей приріст складав більше 30 метрів. Середній діаметр пагону  столових сортів склав від 8,5 до10,4 мм, а  технічних від 8,3до 10,1мм. Отже, технологічне забезпечення цих сортів дозволяє забезпечити відповідний високий приріст лози з високим рівнем визрівання, що забезпечить зимостійкість та продуктивність плодової ланки на наступний урожай.

Таблиця 6

Показники приросту лози ( 2016 рік)

 

  Висновки. За вегетаційний період 2016 року проведено оцінку 10 столових та 5 технічних сортів винограду, яким наведена повна оцінка за фенологією, механічним складом, якісними показниками та транспортабельністю, приростом лози та виділено кращі для широкого використання у виробництві. Для одержання ранньої продукції слід використовувати сорти Перлина Сабо, Спринт, Аркадія, Флора, Восторг, Мускат жемчужний та  Кодрянка, тривалість вегетаційного періоду яких складає не вище 126 днів, що дозволяє забезпечити високу якість продукції для столового використання.

 

Література.

1. Скляр С.І. Екологічні проблеми сучасного виноградарства С.І. Скляр // Вісник аграрної науки.- 2011.- С.44-46.

2. Попович О.І., Любка О.С. Збереження генофонду сортів винограду Закарпатської області // Матеріали міжнародної конференції присвяченої 150-літтю з дня народження В.Е.Таїрова.- Одеса.- 2009.- С.53-54.

3. Любка О.С. Сортоизучение сортов винограда селекции Института «Магарач» в условиях Закарпатской области // материалы международной конференции.- Анапа, 2010.- С. 144-149.

4. Науковий звіт лабораторії багаторічних насаджень Закарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції за 2016 рік. С.В.Б акта, 2016.- 56с.

5. Фуркевич В. Ориентири качества: от сирья до вина / В. Фуркевич // Сад, виноград і вино України. – 2000. - №7-9. – С.20-21.