УДК 634.11: 631.8

Чебан Сергій Данилович

Доцент, кандидат сільськогосподарських наук 

Подільський державний аграрно-технічний університет,

Україна,

м. Кам’янець-Подільський

  В статті наведена економічна ефективність сумісного застосування позакореневого підживлення із внесенням добрив у грунт в насадженнях яблуні сортів зимового строку достигання Айдаред, Мантуанське і Мутсу. Визначено ефективність застосування азотних добрив у поєднанні з фосфорними і калійними.

  Ключові слова: яблуня, економіка, сумісне застосування, добрива

  The article describes the economic efficiency of joint application of foliar fertilizer to the soil in plantings of Apple varieties of winter maturing Idared, Mantuan and Mutsu. The efficiency of applying nitrogen fertilizer in combination with phosphate and potash.

  Key words: Apple, economy, joint application of fertilizers

  Як відомо, метою інтенсифікації садівництва є збільшення виробництва високоякісної продукції з одиниці площі за одночасного зниження її собівартості [1].

  У сучасних умовах збільшення виробництва плодів залежить від застосування прогресивних технологічних прийомів вирощування з належною системою удобрення плодових дерев і матеріально-технічної бази, що потребує значного збільшення капіталовкладень [2].

  Розроблена технологічна карта на вирощування продукції показує виробничі затрати за технологією та рівнем урожайності контрольного сорту Айдаред (варіант без добрив). Відмінності в структурі врожаю та товарних сортах по варіантах зумовлюють різницю в цінах на дану продукцію [3, 4].

  Розрахунок економічної ефективності показує, що значний вплив на рівень економічних показників мали помологічний сорт, норми та співвідношення мінеральних добрив, а також способи їх внесення.

  Із результатів досліджень видно, що у варіанті без добрив насадження сорту Мантуанське в середньому за роки досліджень мали значно вищу врожайність порівняно з Мутсу і Айдаред (на 1,65 і 2,17 т/га).

  Внесення мінеральних добрив у грунт, позакоренево та сумісно підвищувало врожайність яблуні відносно неудобреного контролю у сорту Айдаред на 0,2-2,88 т/га, Мутсу – 0,26-2,63, Мантуанське – на 0,1-7,01 т/га. Значне збільшення даного показника відмічалось у варіантах із поєднаним застосуванням подвійної норми азоту в грунт з позакореневим підживленням цим елементом на фоні Р₆₀К₆₀.

Таблиця 1

Економічна ефективність вирощування яблук сорту Айдаред з внесенням добрив у грунт сумісно з позакореневим підживленням карбамідом

  У варіанті без добрив сума виробничих витрат обумовлена лише рівнем урожайності та процесами догляду за насадженнями, тоді як в інших варіантах виробничі витрати обумовлені вартістю добрив і роботами при їх внесенні та роботами на збиранні додаткового врожаю.

  Собівартість одиниці продукції змінювалася за варіантами і значно залежала від рівня врожайності та виробничих витрат. Підвищення продуктивності насаджень сприяло зниженню собівартості однієї тонни плодів. Найнижча собівартість продукції спостерігалася за поєднаного застосування азотних добрив, особливо у варіанті фон + N₆₀ + N²⁰, де у сортів Айдаред, Мутсу і Мантуанське вона склала 752, 764 і 523 грн./т.

  Залежно від помологічного сорту, що мав значний вплив на рівень врожайності, співвідношення і способу внесення мінеральних добрив, змінювалася сума чистого доходу з одиниці площі. Так, у варіанті без добрив найбільший прибуток отримано для сорту Мутсу – 

Таблиця 2

Економічна ефективність вирощування яблук сорту Мантуанське з внесенням добрив у грунт сумісно з позакореневим підживленням карбамідом

  1461 грн./га і Мантуанське (1243 грн./га), у насадженнях сорту Айдаред було отримано збитки (-3058 грн/га), тут виробничі витрати перевищили вартість реалізованої продукції.

  Подібний розподіл прибутку спостерігався у варіантах із внесенням добрив. Найбільший його рівень відмічений при сумісному застосуванні подвійної норми азоту на фоні Р₆₀К₆₀ (4,1; 4,8 і 8,4 тис. грн/га).

Можна зробити висновок, що рівень рентабельності підвищується із зниженням собівартості продукції, яка за поєднаного внесення добрив найвища, особливо у варіанті фон + N₆₀ + N²⁰. У сорту Айдаред у цьому варіанті рівень рентабельності становив 55,2%, Мутсу – 61,1 і Мантуанське – 98,5%.

Отже, із результатів економічного аналізу матеріалів досліджень можна стверджувати, що внесення мінеральних добрив у грунт, та сумісно з позакореневим підживленням азотом забезпечувало досить високий рівень рентабельності, що залежало також і від природних та цінових умов даної зони виробництва.

Таблиця 3

Економічна ефективність вирощування яблук сорту Мутсу з внесенням добрив у грунт сумісно з позакореневим підживленням карбамідом

  Для застосування у виробництві можна рекомендувати внесення мінеральних добрив за поєднаного внесення подвійної норми азоту в грунт з аналогічною нормою позакоренево на фоні повного фосфорно-калійного удобрення.

Література

1. Экономика и организация промышленного садоводства /Под ред. П.Ф. Дубровы. – М.: Колос, 1981. – 255 с.

2. Экономика и организация садоводства /Под ред. В.М. Майдебуры – К.: Урожай, 1985. – 264 с.

3. Методика економічної та енергетичної оцінки типів плодоягідних насаджень, помологічних сортів і результатів технологічних досліджень у садівництві / За ред. О.М. Шестопаля. – К.: Науковий центр УААН, 2002. – 132 с.

4. Шестопаль О.М. Організаційно-економічні чинники адаптації садівництвва до ринку //Садівництво. Київ: Урожай, 1998. Вип.. 46. – С. 257-260.