(на прикладі вивчення математичних дисциплін)

Жовтоніжко Ірина Миколаївна

доцент, кандидат педагогічних наук, 

Національний фармацевтичний університет, 

Україна, м. Харків

Бойко Людмила Юріївна

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 

Україна, м. Харків

  Анотація: стаття присвячена актуальній проблемі формування наукових знань ціннісного наповнення у здобувачів вищої освіти. На основі аналізу наукових досліджень розкрито сутність поняття наукових знань, науково обґрунтовано необхідність їх формування у студентів вищої школи під час вивчення математичних дисциплін.

  Ключові слова: формування наукових знань, цінність, здобувачі вищої освіти, математичні дисципліни.

  На сьогодні наша держава переживає часи радикальних соціально-економічних та культурних перетворень, що значно впливає на підготовку майбутніх фахівців в системі вищої освіти. Дійсно, відповідно до сучасних умов кожен кваліфікований фахівець повинен уміти ініціативно, творчо мислити, самостійно поповнювати свої знання та своєчасно використовувати їх у професійній діяльності, а також адекватно оцінювати суспільні явища та події, обрати правильний варіант поведінки. Тому формування наукових знань студентів вищих навчальних закладівна сьогодні є нагальною проблемою.

  Доцільно зауважити, що певний внесок у дослідження проблеми формування наукових знань молоді зробили А. Аміров, К. Ахіяров, Г. Ачкасова, Г. Єскіна, О. Набока, М. Шехтер, Ю. Шрейдер та інші. Причому важливо відзначити, що поняття «наукові знання» у науково-педагогічних дослідження визначаютьсяпо-різному. Зокрема, І. Марєв зазначає, що знання є результатом пізнання навколишнього світу, відображення якостей та властивостей певного об’єкта у свідомості людини і виступають найвищою гарантією при вирішенні всіх проблем життєдіяльності [1]. На думку Ю. Шрейдера, наукові знання є системою знань, що створює підґрунтя для творчості, диктує найбільш доцільну поведінку та є найвищою гарантією під час розв’язання проблем власного існування, забезпечує загальнокультурну підготовку, розуміння значення загальнолюдських цінностей, удосконалення норм і культури спілкування [3]. 

  На нашу думку, знання є результатом пізнання об’єктивного світу, тобто колективним досвідом людства, представленим у суспільній формі. У знаннях відображені предмети, явища навколишнього світу, їхні властивості, зв’язки й відношення між ними, закономірності їхнього розвитку. Знання є тим засобом, що дозволяє особі, яка володіє ними, адекватно поводитися в реальному світі, впливати на нього й перетворювати його відповідно до поставлених цілей. Окрім того, для молоді знання − це також навчальний матеріал для засвоєння основ наук. У межах кожного навчального предмета знання виражені у фактах, поняттях, законах і наукових теоріях, викладених як певна система, в якій відображаються реальні предмети, процеси, явища навколишнього світу. 

  Аналіз наукових джерел показав, що математичні дисципліни мають значні потенційні ресурси для формування наукових знань майбутніх фахівців. Так, В. Сєріков, звернув увагу, що математикаяк наука створює значні потенційні можливості для формування наукових знань. Адже в процесі вивчення математичних дисциплін викладач може і навіть повинен цілеспрямовано формувати у молодих людей ціннісне ставлення до навколишнього світу. Він вважає, що під час вивчення математичних дисциплін необхідно організовувати особистісно-орієнтовану діяльність та створювати певні виховні ситуації. Іншими словами, доцільно молодим людям пропонувати навчальні завдання, які мають не тільки освітню, але й «гуманістичну» проблему. У цьому випадку завдання вважається виконаним, якщо особою, крім знаходження дидактично правильної відповіді, водночас є «адекватно усвідомленою соціальна значущість, дана морально вірна оцінка предмету завдання та здобутим висновкам» [2, с. 196-197].

  У силу вищевикладених думок вважаємо, що кожному викладачу під час викладання навчальних дисциплін математичного циклу необхідно максимально повно використовувати усі можливості зазначених дисциплін, щоб результативно впливати на формування наукових знань студентів ціннісного спрямування.

  Опишемо власний досвід викладацької діяльності у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна та Національному фармацевтичному університеті України щодо формування наукових знань студентів у процесі здобуття ними вищої освіти. За результатами нашого дослідження, для надання науковим знанням ціннісного характеру, необхідно дотримуватися таких вимог. Вважаємо, що провідними є такі.

1. Для посилення світоглядної спрямованості матеріалу математичних дисциплін, забезпечення позитивного педагогічного впливу на створення у студентів цілісної соціокультурної картини світу широко використовувати факти з інших наукових галузей, забезпечувати тісні міжпредметні зв’язки. 

2. Для можливості кращої реалізації ціннісного компоненту наукових знань застосовувати різноманітні активні форми навчання, що можуть стимулювати у студентів самостійний аналіз альтернативно можливих наукових підходів чи варіантів розв’язання певної проблеми, ретельний вибір конкретних з них, пошук достовірних аргументів для пояснення власного вибору.

3. Для усвідомлення студентами збільшення значущості ціннісного наповнення наукових знань з математичних дисциплін на сучасному етапі розвитку суспільства організовувати сумісні обговорення найбільш актуальних наукових проблем.

  Для підвищення ефективності формування у студентів наукових знань та їх ціннісного наповнення нами організовувалося систематичне діагностування їх стану, що дозволяло із врахуванням здобутих результатів своєчасно коригувати навчальну діяльність та вдосконалювати ціннісні системи молоді. Водночас нами проводився постійний контроль якості педагогічної взаємодії зі студентами, яка відбулася з урахуванням особливостей їх пізнавально-розумової діяльності. Особлива увага приділялася також організації сприятливих психологічних умов і це стимулювало студентів відчувати позитивний емоційний стан під час набуття ними нових знань як основи їх ціннісного ставлення до світу.

  Доцільно зазначити, що в навчальній діяльності з метою цілеспрямованого формування у студентів наукових знань ціннісного характеру нами використовувалися, зокрема, і такі прийоми: створення ситуацій самостійного пошуку та знаходження студентами об’єктивно та суб’єктивно нових фактів, способів доказу; самостійний розгляд та аналіз різних підходів до визначення сутності провідних понять, шляхів розв’язання актуальних наукових проблем; вирішення завдань світоглядної спрямованості математичними методами.

  Таким чином, запропонована нами технологія має значні резерви щодо підвищення рівня сформованості наукових знань у майбутніх спеціалістів як основи їх ціннісного ставлення до світу, забезпечує підвищення у них якості навчальних результатів взагалі, дозволяє здійснити диференційовану підготовку студентів до різноманітних видів майбутньої професійної діяльності, а також створює умови для більш повної самореалізації кожної особистості.

Література:

1. Марев И.С. Методологические основы дидактики / пер. с болг. В.И. Шестовой /                   И. С. Марев. – М.: Педагогика, 1987. – 224 с.

2. Сериков В.В. Образование и личность: теория и практика проектирования педагогических систем / В. В. Сериков. – М.: Логос, 1999. – 272 с.

3. Шрейдер Ю.А. Ценности, которые мы выбираем:мысли и предпосылки ценностного выбора / Ю. А. Шрейдер. – М.:Эдиториал УРСС, 1999. – 206 с.