СПЕЦИФІКА ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ХВОРИХ НА ЕСЕНЦІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ В ПОЄДНАННІ З ДИСКУЛЯТОРНОЮ ДИСТОНІЄЮ

 

Малашкевич Лілія

 

Анотація

 Автор статті представив загальні риси гіпертонічної хвороби, особливості фізичної терапії хворих на есенціальну гіпертензію в поєднанні з дискуляторною дистонією та визначив найбільш ефективні засоби фізичної терапії. 

 Ключові слова: апаратна фізіотерапія, бальнеотерапія, гіпертонічна хвороба, дієта, лікувальна фізкультура, масаж, руховий режим, санаторний режим.

 

СПЕЦИФИКА ФИЗИЧЕСКОЙ ТЕРАПИИ БОЛЬНЫХ ЕСЕНЦИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ В СОЕДИНЕНИИ С ДИСКУЛЯТОРНОЙ ДИСТОНИЕЙ

 

Малашкевич Лилия

 

Аннотация

 Автор статьи представил общие черты гипертонической болезни, особенности физической терапии больных эссенциальной гипертензией в сочетании с дискуляторной дистонией и определил наиболее эффективные средства физической терапии.

 Ключевые слова: аппаратная физиотерапия, бальнеотерапия, гипертоническая болезнь, диета, лечебная физкультура, массаж, двигательный режим, санаторный режим.

 

SPECIFICITY OF PHYSICAL THERAPY OF PATIENTS WITH ESSENTIAL HYPERTENSION IN COMBINATION WITH DISCULATORY DYSTONIA

 

Malaskevic Lilia

 

Annotation

 The author of the article presented the general features of hypertension, features of physical therapy of patients with essential hypertension in combination with disculative dystonia and identified the most effective means of physical therapy.

 Key words: hardware physiotherapy, balneotherapy, hypertension, diet, physical therapy, massage, motor mode, sanatorium mode.

 

 Постановка проблеми. Протягом останніх 25 років у 3 рази зросла  поширеність серцево-судинних захворювань серед українців, у результаті чого Україна має чи не найвищий з-поміж країн Європи рівень смертності від  вказаного діагнозу. Специфікою медико-демографічної ситуації в Україні є високий рівень смертності від серцево-судинної патології. Так, він у 3 рази вищий, ніж у США, Японії та країнах Західної Європи. Цим країнам вдалось   досягти значних успіхів у боротьбі з серцево-судинними захворюваннями  завдяки успішному впровадженні на державному рівні комплексних профілактичних технологій. Досвід зазначених країн демонструє необхідність розвитку пофакторного попередження серцево-судинних захворювань на всіх етапах серцево-судинного континууму. 

 Аналіз останніх досліджень і публікацій. Науковці відзначають, що есенціальна гіпертензія відзначається  аномально високим обсягом циркулюючої крові в результаті порушення реабсорбції натрію [1, c. 15]. Збільшений об’єм плазми крові у хворих на артеріальну гіпертензію зумовлює секрецію  натрій-уретичного фактора, що збільшує екскрецію натрію і води, а водночас призводить до підвищення судинного опору та прогресуванню гіпертензії.  Після аналізу літературних джерел  ми з’ясували, що завдання, форми, засоби та методи фізичної терапії хворих на есенціальну гіпертензію в поєднанні з дискуляторною дистонією на довгостроковому етапі реабілітації залежать від віку та статі пацієнтів, функціонального стану організму, наявності супутніх захворювань, ступеню ураження органів-мішеней, етапу фізичної реабілітації й рухового режиму. 

 Формулювання цілей статті. Мета статті – визначити специфіку фізичної терапії хворих на есенціальну гіпертензію в поєднанні з дискуляторною дистонією.

 Виклад основного матеріалу.  Гіпертонічна хвороба є  захворюванням,  яке розвивається на грунті порушень кортико-вісцеральних співвідношень через  виникнення осередку застійного порушення на ділянці судино-регулюючих центрів у корі головного мозку та підкірці. Особливості перебігу гіпертонічної хвороби  потребують тривалого відновного лікування та широкого  застосування засобів і методів фізичної реабілітації.  

 У відновному лікуванні хворих на есенціальну гіпертензію в поєднанні з дискуляторною дистонією вагоме місце посідає фізична терапія, вона включає в себе такі форми ЛФК, як ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна гімнастика, оздоровче плавання, дозована ходьба та біг, теренкур, а також лікувальний масаж, фізіотерапію, механотерапію та дієтотерапію. Лікувально-профілактичне значення фізичних вправ має здатність впливати на процеси збудження та гальмування в корі головного мозку. Використання фізичних вправ значною мірою посилює виникнення рефлекторних зв’язків кортико-м’язових, кортико-судинних, а також м’язово- і вісцерокортикальних, моторно-вісцеральних. При застосуванні ЛФК,  який здійснюється в сукупності з активною діяльністю всіх ланок нервової системи, відбувається поліпшення центральної нервової регуляції, включаючи  систему кровообігу [3, c. 80].

 Масаж є сукупністю прийомів механічного дозованого впливу на тіло людини завдяки використанню різних прийомів та маніпуляцій, проведених руками або за допомогою спеціальних апаратів з лікувальною чи профілактичною метою. Розмаїття використовуваних у масажі прийомів дає змогу використовувати їх у великому діапазоні впливу від дуже слабких до досить сильних. Прийоми массажу зумовлюють порушення механорецепторів,   що призначені для перетворення енергії механічних роздратувань у специфічну активність нервової системи в сигнали, які несуть інформацію нервовим центрам. Збудження механорецепторів стає причиною рефлекторного  підвищення артеріального тиску, що залежить від рефлекторного посилення тонусу судинозвужувального центра. Тож механічна енергія масажних прийомів перетворюється в енергію нервового порушення, яка є первинною  ланкою в ланцюзі нервово-рефлекторних реакцій механізму дії масажу на організм. Внаслідок збудження механорецепторів у результаті складних фізіологічних процесів формуються відповідні реакції в ЦНС. І безумовні, і умовні рефлекси, що виникають у процесі процедур массажу, зумовлюють   зміну функціонального стану різних відділів ЦНС [4, c. 77].

 Застосування ЛФК для хворих на есенціальну гіпертензію в поєднанні з дискуляторною дистонією виправдовується позитивним впливом різних видів фізичних вправ на судинну реактивність, оскільки існує рефлекторний зв’язок між кровоносними судинами та скелетною мускулатурою. ЛФК є компонентом  комплексної кардіологічної реабілітації, що використовує координоване призначення медичних, соціальних та професійних засобів задля  пристосування хворого до нового способу життя й забезпечення можливості досягти високого рівня працездатності. Лікувально-відновна дія фізичних вправ  має здатність чинити загально тонізуючу, трофічну, компенсаторно пристосувальну та нормалізуючу дію. Призначення хворому ЛФК підвищує  кращий прогноз перебігу захворювання та поліпшує його психоемоційний стан.  Завданнями ЛФК при артеріальній гіпертензії є зниження артеріального тиску, запобігання криз і загальне поліпшення стану хворого. ЛФК при артеріальній гіпертензії включає дозовану ходьбу, лікувальну гімнастику, тренажери загальної дії, лікувальне плавання, фізичні вправи в басейні та масаж. Ефективність занять ЛФК підтверджується поліпшенням загального стану хворих, ліквідацією приступів стенокардії чи їх зниженням, відсутністю ознак серцевої недостатності, зменшенням реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження, відновленням працездатності та можливою відмовою від коронаророзширювальних засобів чи зменшенням їх дози [8, c. 56].

 Санаторно-курортне лікування є вагомим засобом для хворих на есенціальну гіпертензію в поєднанні з дискуляторною дистонією, тому що має місце покращення церебрального кровообігу, нормалізація артеріального тиску, покращення когнітивних процесів, зменшення метаболічних і гіперкоагуляційних зсувів, покращення чи відновлення рухових функцій. Бальнеотерапія включає йодо-бромні, кисневі, вуглекислі, солоно-хвойні, радонові ванни, а також лікувальні душі низького тиску. Апаратна фізіотерапія використовується для хворих на есенціальну гіпертензію в поєднанні з дискуляторною дистоніє для дії безпосередньо на патологічне вогнище для покращення кровопостачання мозку та надання нейропротекторного впливу, на рефлекторно-сегментарні ділянки та зони загальної дії, а також на паретичні кінцівки з метою відновлення рухових функцій.

 При артеріальній гіпертензії варто використовувати дециметрові хвилі  паравертебрально на нижньо шийні-верхньо грудні сегменти хребта  чи на ділянку проекції нирок контактно або з повітряним зазором. Також доцільно  використовувати електрофорез речовин гангліоблокуючої або спазмолітичної дії за очно-потиличною або лобово-потиличною методиками, а також масаж комірцевої зони. Ефективність фізіотерапії заснована на тому, що енергія, яка поглинається живими тканинами фізична (електрична, променева, магнітна та ін.), перетворюються в біологічні реакції. Кінцевий результат лікування залежить від конкретного фактора, кількості та разової дози отриманих процедур. Оптимальний ефект застосування фізіотерапії настає при проведенні неодноразово впливу, а кількох процедур (курсу лікування).  Магнітотерапія, яка є відносно новим напрямком у фізіотерапії, грунтується на впливі низькочастотного магнітного поля на хвору область чи організм загалом. Вона є дієвим засобом лікування есенціальної гіпертензію в поєднанні з дискуляторною дистонією [6, c. 88].

 Висновки. Артеріальна гіпертензія випереджає всі інші за вкладом в структуру загальної смертності серед усіх факторів ризику серцево-судинних захворювань. Це спричиняє необхідність не тільки її активного та раннього виявлення, а й розробку засобів її корекції. Вагоме місце у відновному лікуванні хворих на есенціальну гіпертензію в поєднанні з дискуляторною дистонією посідає фізична терапія, що включає ранкову гігієнічну гімнастику, лікувальну гімнастику, оздоровче плавання, дозовану ходьбу та біг, теренкур, а також лікувальний масаж, фізіотерапію, механотерапію та дієтотерапію.

 

Бібліографічний список:

  1. Артеріальна гіпертензія у літніх осіб: особливості діагностики, диференційоване лікування / В.О. Бобров. О.Й. Жарінов, І.В. Давидов, Г.П. Вєрєжнікова, А.П. Степаненко, О.Б. Децик. Київ, 2009. 27 с.
  2. Клапчук В.В., Дзяк Г.В. Лікувальна фізкультура та спортивна медицина. К.: Здоров’я , 2009. 322 с.
  3. Козлова Л.В., Козлов С.А., Семененко Л.А. Основи реабілітації. Ростов н/Д : «Фенікс», 2003. 480 с.
  4. Лукашский И.В., Стех Э.Э. Физиотерапия. Лечебная физкультура. Массаж: Учебное пособие. Минск : Высшая школа, 2008. 365 с.
  5. Мухін В. М. Фізична реабілітація : Підручник / В. М. Мухін. К. : Олімп. л-ра, 2009. 448 с.
  6. Физическая реабилитация / под общ. ред. проф. С.Н. Попова.  Ростов н/Д : Изд-во «Феникс», 2009.  653 с.
  7. Шулутко Б.И. Артериальная гипертензия. СПБ. : РЕНКОР. 2001. 382 с.
  8. Яковенко Н. П. Фізіотерапія. К. : Медицина, 2011. 256 с.