Шевчук Даша

Вінницький інститут Університету «Україна», 

м.Вінниця

Куц Олександра Олександрівна

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, 

м.Вінниця

 Незважаючи на досягнення сучасної медицини, пневмонія як і раніше відноситься до важких захворювань. Захворюваність та смертність від вогнищевої пневмонії варіюється в різних популяціях і залежить від цілого ряду факторів.

 Так, негативна динаміка пульмонологічних захворювань зумовлена значним забрудненням довкілля, широким розповсюдженням тютюнопаління, більш частим вживанням ксенобіотиків у побуті, безконтрольним використанням медикаментозних препаратів, особливо антибіотиків, шкідливими звичками, стресами, що призводить до зниження загальних і локальних адаптаційно-захисних систем і механізмів організму. До факторів ризику розвитку пневмонії відносяться дитячий і літній вік, паління, хронічні хвороби інших органів, імунодефіцитні стани, контакт з птахами, тваринами, гризунами, подорожі, холодовий фактор.

 Пневмонія спостерігається у чоловіків орієнтовно в 1,5 разів частіше, ніжу жінок. Захворюваність на негоспітальну пневмонію дорослих (вік понад 18 років) становить від 1-11,6 випадків на 1 тис.осіб молодого й середнього віку до 25-44 років на 1 тис.  осіб старших вікових груп (понад 65 років). В осіб старших вікових груп за наявності супутніх захворювань (злоякісні новоутворення, алкоголізм, цукровий діабет, хвороби печінки і нирок, серцево-судинної системи) у разі тяжкого перебігу негоспітальної пневмонії цей показник сягає 15-30%).

 Негоспітальна пневмонія –  важлива медико-соціальна проблема, що характеризується високим рівнем захворюваності та смертності, а також значними економічними витратами на лікування. Порівняно з 2005 роком кількість захворювань зменшилася на 9,8% (у 2005  –  425,9 на 100 тис. дорослого населення, нині  –  384,3), але все ж таки залишається на досить високому рівні (Перцева Т.О., Дмитриченко В.В., 2008). Пневмонія є актуальною проблемою у вагітних жінок. У США захворюваність на пневмонію серед них становить 0,12-0,13%, у той час як в Україні розповсюдженість цієї хвороби у період вагітності становить 0,78-2,7 випадку на 1 тис. пологів незалежно від терміну вагітності. Так, у лікувальних закладах а зареєстровано такі показники госпіталізації вагітних хворих на пневмонію за період з 2005 по 2007 рік: у 2005 –36 випадків, у 2006 – 54 та 75 випадків у 2007 році (Перцева Т.О., Дмитриченко В.В., 2008). Вогнищева пневмонія в багатьох випадках є смертельним ускладненням та дуже часто не діагностується при житті хворого[1].

 Таким чином пневмонія є достатньо розповсюдженим недугом, займає одне з перших місць серед причин захворюваності та смертності і за останні роки набуло соціального значення через те, що призводить до економічних збитків, спричиняє періоди непрацездатності. У зв’язку з цим пневмонія входить у пакет проблем, які розробляються як клініцистами, пульмонологами, терапевтами так і експериментаторами. 

 У патогенезі захворювання виникає під час проникнення інфекції в легеневу тканину частіше бронхогенним, рідше гематогенним або лімфогенним шляхом в результаті зниження функції системи місцевого бронхопульмонального захисту і розвитку під впливом інфекції запалення в альвеолах[1, 3]. 

 Незважаючи на численні методи лікування вогнищевої пневмонії її терапія є складною та не до кінця вирішеною проблемою, у зв`язку з чим, не завжди вдається попередити розвиток нових ефективних лікувально-реабілітаційних комплексів вогнищевої пневмонії, що враховують сучасні погляди на патогенез є актуальним напрямом як медичної так і фізичної реабілітації.

 Питання медикаментозного лікування пневмонії широко освітлені в літературі[1, 2, 3]. Але розроблені ефективні схеми терапії пневмонії й досі зводяться в основному до використання значного арсеналу препаратів, які впливають лише на окремі ланки патогенезу, що не призводить до вирішального результату. 

 У даному аспекті перспективним є використання  галоаерозольтерапії, саногенна  спрямованість  якої  доведена  при лікуванні  хронічних  бронхітів, хронічного обструктивного  захворювання  легень, бронхіальної астми. Механізми лікувального впливу галоаерозолю включають  гіперосмолярну стимуляцію, яка зумовлює покращання  реологічних  властивостей  мокротиння,  стимуляцію війкового епітелію і відновлення мукоциліарного кліренсу, що забезпечує відновлення дренажної функції бронхів. Аерозоль кам’яної солі здійснює бактерицидний  вплив,  який  веде  до санації бронхіального  дерева,  що,  в комплексі з покращанням дренажної функції, забезпечує зниження  активності запального процесу в бронхолегеневій системі і сприяє відновленню функціонування імунної системи.

 В той же час у працях науковців доведено, що фізіотерапевтичні та кінезотерапевтичні чинники виконують важливу роль у відновлювальному лікуванні хворих пневмонією[4].

 Нажаль, в практичній діяльності медичних закладів методи медикаментозного лікування пневмонії ще недостатньо поєднується з засобами та методами фізичної реабілітації. В значній мірі це відбувається через те, що у більшості хворих не вихована потреба займатися фізкультурою в тому числі виконувати лікувальні вправи.

Література

1. Гудима А.А. Дослідження процесів вільнорадикального окиснення при гострому ураженні  легень  // Бюлетень Х читань ім.В.В.Підвисоцького. – Одеса, 2011. – С. 42-43 
2. Демкович А.Є. Активні форми кисню в механізмах розвитку і перебігу запальних процесів одонтогенного походження // Здобуткиклінічної і експериментальної медицини. – 2012. - №1 (16). – С 51-55
3. Дзюблик О. Я. Спектр вірусних збудників у хворих на негоспітальну пневмонію. // Український пульмонологічний журнал.  –2010. – №1. – С. 27 – 30.
4. Дубкова Г.І. Клініко-патогенетичне обґрунтування застосування роваміцину та вобензину в комплексному лікуванні вогнищевих пневмоній у хворих з додатковими факторами агресії: Автореф. дис. на здобуття наук. ступ. к.мед.наук. – Івано-Франківськ – 2000. – 16с.